І ДИТИНІ ЗРОЗУМІЛО...

У п’ятницю 450 студентів і школярів сіли за пульти нової системи інформаційного забезпечення роботи українських парламентаріїв — «Рада-3». Організатори цієї акції переслідували дві мети. Технічну — перевірити систему на міцність, адже дитячі безпосередність і «ламайстерність» здатні створити найнесподіваніші ситуації, що і на думку не могли спасти конструкторам системи. І популяризаторську — аби яскраві враження про перебування в залі засідань парламенту виробили у дітей — «нашого майбутнього», стійкі позитивні асоціації з роботою законодавчої гілки влади.

Під керівництвом головного конструктора «Ради-3» Анатолія Морозова, котрий стояв на трибуні (інтерв’ю з ним про нову систему читайте на стор. 10), молодь виконувала прості рухи, котрі найближчі чотири роки за допомогою «Ради-3» повторюватимуть парламентарії. Діти реєструвалися, записувалися для виступів, виступали з місць (завдяки чому акція переросла в невелику, але розлогу прес-конференцію голови Верховної Ради Володимира Литвина). І, звісно, голосували.

Розробники системи спостерігали за її реакцією. Слід сказати, що дітям таки вдалося змусити їх понервувати — сукупність систем «450 дітей в одному місці» і «Рада-3» не зовсім коректно виконувала дані команди. Були причиною тому дитячі пустощі, чи «Рада», чи кнопки «проти» і «за» червоного і зеленого кольорів, які не сприймають хворі на дальтонізм (на 450 чоловік один-два знайдуться), — розробникам видніше. Як розповів журналістам потім народний депутат Станіслав Довгий, подібні тестування за участю дітей традиційно проводилися при встановленні систем, подібних до «Ради», у парламентах інших країн. І діти завжди голосували не зовсім так, як їх просили дорослі. «Декому з вас неможливо нав’язати, як треба голосувати — хотілося б, щоб такі люди якомога швидше потрапили в парламент», — прокоментував це Володимир Литвин. Проте, у якийсь момент розробникам довелося пригрозити повідомити про пустунів додому батькам — добре що система дозволяє точно дізнатися, хто на якому місці і як голосував.

Поки депутатам доступні чотири пункти «меню»: порядок денний із даними про винесені питання і стан обговорення; результати всіх голосувань за час засідання, список записаних для виступів із місць з короткими даними про виступаючого і докладна інструкція з користування системою. Сам пульт має три кнопки голосування трьох кольорів («утримався» — жовта), кнопки запису для виступу та відміни і кнопки управління вмістом монітора: «виконати-відмінити» і «прокручування вгору-вниз».

На створення і впровадження «Ради-3» витрачено 4,5 мільйона гривень, із яких 3,9 мільйона — на обладнання. Якщо просто поділити ці 3,9 мільйона на кількість терміналів (разом із депутатськими, диспетчерськими і керівницькими — близько 500), середня вартість одного вийде 7800 гривень. За ці гроші в залі засідань можна було б поставити 500 непоганих графічних станцій або ноутбуків, з’єднаних у локальну мережу. Функціональність такої системи була б на порядок вищою.

Проте, як запевнив присутніх Станіслав Довгий, депутати без Інтернету не залишаться. По-перше, він є на їхніх робочих місцях у комітетах. По-друге, у фойє встановлені два інтернет-кіоски. А в ложі преси — і це втішає — зроблено десять входів у локальну мережу ВР для журналістських ноутбуків. Тепер інтернет-видання можна наповнювати матеріалами, не відходячи від каси.