Референдум проведений. Позиція Президента відома. Конституційний суд своє перше слово сказав. Друге пролунає через два тижні, його зміст уже зрозумілий. Тепер черга за парламентом. У вересні на депутатів чекає важка і небезпечна робота. У передчутті натиску з боку президентської команди, що твердо стоїть на варті, освяченого майже стовідсотковими показниками волевиявлення народу, провідні партії оголосили черговий призов до своїх рядів і потихеньку готуються до виборів. Збільшуються парламентські фракції, на з’їздах обновлюються партійні програми, поповнюється значно спорожніла партійна скарбниця, перерозподіляється вплив на головні ЗМІ.
Оскільки питання про дострокові парламентські вибори у вересні набуде нового звучання, соціологічна служба Українського центру економічних і політичних досліджень продовжує регулярне опитування громадської думки щодо їхнього можливого наслідку. На діаграмі подано порівняльні результати двох останніх досліджень, які дають політикам і аналітикам поживу для роздумів. Звернемо увагу на такі обставини.
По-перше, серед населення падає популярність лівих сил. Відповідно до даних червневого опитування, 4% бар’єр може подолати лише партія комуністів (15,2%). Ні СелПУ (2%), ні СПУ (1,8%), ні ПСПУ (0,7%) створення парламентських фракцій поки що не загрожує. Обмежений доступ до ЗМІ і фінансових ресурсів навряд чи дозволить цим трьом партіям провести в парламент помітне число своїх кандидатів і по мажоритарних округах.
По-друге, помітно ослаблені позиції обох Рухів: якщо в квітні за них проголосували б 8,3%, то в червні — лише 6,8% виборців. НРУ під керівництвом Г.Удовенка більше помітний на політичній карті країни, сьогодні ця партія змогла б подолати 4% планку.
По-третє, іде в небуття колись потужна «Громада» — пов’язати своє майбутнє з цією партійною структурою сьогодні готові лише 0,6% громадян.
По-четверте, за два місяці поповнилися ряди прихильників партій, що утворюють нинішню парламентську більшість. На загальному тлі вирізняються НДП (6,5%) і СДПУ (о) — 5,4%. Не залишилася непоміченою для населення й активність «Демократичного союзу»: число його прихильників, які дізналися про партію з написів на міських маршрутках, зросло з 0,6% у квітні до 1,3% у червні. «Трудова Україна» і Партія зелених України поки що завмерли у своєму розвитку, певне, у розрахунку на потужний фінішний ривок. АПУ якось загубилася серед тих 1,5% голосів, що сьогодні можуть одержати «інші» партії.
По-п’яте, більше половини громадян України (53,4%) поки що не вірять жодній з понад сотні українських партій, причому третина опитаних (36,3%) заявили про це твердо, а ще 17,1% громадян вагалися з відповіддю. Що ж, у партійних виконробів є поле для маневру ресурсами.
Якби вибори відбулися сьогодні, то за партійними списками на перемогу можуть розраховувати лідери чотирьох партій — П.Симоненко, В.Пустовойтенко, В.Медведчук і Г.Удовенко. Не виключено, що удача усміхнулася б і партії В.Кононова. Але це сьогодні, а восени результати будуть трохи іншими. Саме тому відпочивати партійним ідеологам цього літа по повній програмі не доведеться. Останні довибори в парламент засвідчили, що в мажоритарних округах перемагають сильніші з числа пропрезидентських сил. Отже, у новому парламенті з’являться відомі особи з партії аграріїв, «Трудової України» та інших.
Важливою обставиною, що може суттєво змінити остаточний розклад сил у парламенті, є збереження (скасування) у законі про вибори саме того 4% бар’єра. З одного боку, пропрезидентським силам аж ніяк не з руки давати комуністам додаткові мандати за рахунок перерозподілу голосів, утрачених дрібними партіями, як це було 1998 року. А для цього 4% планку потрібно скасувати. З другого боку, окремі лідери більшості вже заявляли про необхідність збільшення «санітарного» бар’єра. Очевидно, всупереч сьогоднішнім прогнозам, дехто почуває впевненість у тому, що комуністи цього разу не будуть першими. Тоді хто ж: СДПУ (о), що набирає оберти, північнозоорієнтований «Центр», який виходить на політичну арену, «Демсоюз», що розкручується, або їхня коаліція разом із НДП та іншими бажаючими об’єднатися в такий собі вітчизняний «Ведмідь»? Час покаже. Він же дасть відповідь на запитання, чи відбудуться дострокові парламентські вибори взагалі. Зрозуміло одне — стабільність влади в країні і рівень життя електорату від цього не поліпшаться.