Хто вкрав дороги-2

Як казав Михайло Михайлович Жванецький: "продовжимо розмову". Проблеми з фінансуванням фонду дорожнього будівництва, які цієї зими стали очевидними як ніколи раніше, спричинені зниженням сплати акцизного збору з нафтопродуктів. Таке падіння пов'язане зі збільшенням частки тіньового ринку нафтопродуктів - контрабанди і кустарного виробництва, про що DT.UA і розповіло в минулому номері в статті "Хто вкрав дороги". Як нам вдалося з'ясувати в першій частині розслідування, провідну роль у цьому відіграє контрабанда. У свою чергу всередині країни підозрілі обсяги палива реалізуються компанією "Газ Україна 2020" з розкиданих по всій країні митних ліцензійних складів (МЛС).

Це ТОВ входить до однойменної групи очолюваних Сергієм Курченком компаній, які називають себе "енергетичним холдингом, що динамічно розвивається". Розповідаючи про свої широкі міжнародні зв'язки в Росії, Казахстані і Білорусі, компанія водночас заявляє, що напряму нафтопродукти не імпортує, а перекуповує на внутрішньому ринку. Навіщо такі складнощі і чому інші працюють напряму? Холдинг, який прагне публічності, не квапиться це пояснити. І є зростаюче розуміння, чому.

За підсумками 2012 р. Мінфін констатував "діру" в розмірі 4 млрд грн, що утворилася в результаті безподаткових поставок майже 1 млн т бензину. Цей обсяг був куплений автомобілістами за ринковою ціною, в якій закладено податки, однак у підсумку до бюд­жету, а отже, і до "Укравтодору" ці гроші не дійшли. З цієї колосальної суми основна частина, а саме - близько 3 млрд грн, розчинилася внаслідок контра­банди. Її обсяги нам вдалося підрахувати завдяки пораді колишнього очільника митниці Ігоря Калєтніка - шляхом порівняння даних "Укрзалізниці" про фізичне надходження наф­топродуктів на ринок і Мінфіну - про суму сплаченого з палива акцизу. Нерозмитненими ви­я­­вилися 700 тис. т нафтопродуктів, які пройшли через кілька нафтобаз, що працюють у режимі митних ліцензійних складів і почали свою бурхливу діяль­ність у березні-квітні 2012 р. (див. табл. 1). Надалі, за даними учасників ринку та галузевої преси, ексклюзивним реалізатором цього продукту виступає ТОВ "Газ Україна 2020". До останнього часу цей слабкий зв'язок базувався виключно на такого роду даних. У розпорядженні DT.UA з'яви­лися перші серйозні факти, що дають змогу скласти конфігурацію масштабної схеми контрабанди в особах.

П'ятирічка за три роки

З допомогою джерел у податковій службі нам вдалося ознайомитися з бухгалтерсь­кою звітністю ТОВ "Газ Украї­на 2020". Згідно з нею, оборот компанії у 2012 р. становив
8,35 млрд грн, або понад 1 млрд дол. Іншими словами, на таку суму фірма продала товарів і послуг, тобто в нашому випадку - бензину і дизпалива. Неважко підрахувати, що при середньорічній оптовій ціні бензину А-92, А-95 і ДП на рівні 13000 грн/т обсяг продажів "Газ Україна 2020" за рік становив 640 тис. т. Це фактично відповідає обсягу, пропущеному через перелічені нафтобази, - 608,3 тис. т високооктанових бензинів і майже 80 тис. т дизпалива. Як бачимо, похибка між розрахунковим обсягом продажів і тим, що пройшов через МЛС, становить близько 6%, що можна списати на коливання цін реалізації.

Це дає змогу стверджувати, що компанія "Газ Україна 2020" була розпорядником усього обсягу, що надійшов у 2012 р. на МЛС. Про те, що "Газ Україна 2020" безпосередньо причетний до роботи з митними терміналами, свідчить і той факт, що, згідно із бухзвітністю, трейдер пов'язаний фінансовими відносинами з ПП "Фірма "Армада-Плюс" і ДП "Петрол-Форвардинг" - операторами МЛС у Кіровоградсь­кій та Одеській областях. Через ці два термінали у 2012-му пройш­ло 90% палива, яке згодом опинилося в розпорядженні надзвичайно успішного трейдера. Отже, маємо 680 тис. т палива, яке вийшло на ринок з МЛС, і такий самий обсяг, реалізований ТОВ "Газ Україна 2020". Ще є сумніви у зв'язку між цими двома ланками? Але залишається головне запитання: а чи були сплачені з цих обсягів акциз і ПДВ? Схоже, що ні.

Скажи мені, хто твій друг...

Найбільше посилює відчуття виключно "прозорої" схеми портрет ключових партнерів - постачальників невідомих товарів і послуг, якими в 2012 р. користувався ТОВ "Газ Україна 2020". З ними, а також з їхньою короткою (у буквальному значенні слова) біографією можна ознайомитися в табл. 2.

Майже 6 млрд грн з восьми одержали від "Газ Україна 2020" дві фірми - ТОВ "Ле­тавіца" і ТОВ "Гатіора", зареєстровані в Києві у травні минулого року з розривом буквально в тиждень, тому в них навіть коди ЗКПО відрізняються тільки двома останніми цифрами. Але найбільш вражає подібність у тому, що статутний фонд в обох компаній-мільярдерів однаковий - 1000 грн (одна тисяча гривень). Навіщо респектабельному холдингу з міжнародними зв'язками знадобилося проводити основну частину грошей через фірми, які за всіма ознаками є фіктивними?

Припустимо, що їм перераховуються кошти за паливо, тобто ці структури повинні його в когось купити на внут­рішньому ринку або за кордоном. Але, як і раніше, не бачимо ми цих загадкових імен у базі митної статистики. Може, вони також купують нафтопродукти далі по ланцюжку в когось усередині країни? Тоді запитання: а чому "Газ Україна 2020" не може обійтися без цих посередників? Схоже, ми маємо справу з елементарною схемою переведення коштів у готівку. (Тут, користуючись нагодою, хочемо передати привіт Олександру Вікторовичу Клименку.)

Але тоді виникає запитання: якщо імпортера палива з митних складів немає, то як ці нафтопродукти виходять на внутрішній ринок? Як відбувається передача прав на товар від нерезидента, котрий доставив паливо на митний склад, до резидента, що має сплатити всі податки? Хто оформляє вантажні митні декларації? Хто прибуткує ці нафтопродукти? Адже йдеться не про голку в копиці сіна, а майже про 300 залізничних потягів, або 15 тис. цистерн! (Тут, користуючись нагодою, дозвольте передати привіт голові Держмитслужби О.Дороховському, його заступнику С.Дериволкову.)

Не менш цікаві й інші контрагенти ТОВ "Газ Україна 2020". Наприклад, у 2012 р. компанія заплатила за послуги ТОВ "СТ" і ТОВ "Охоронна фірма "Богатир", які відповідно до статутних документів зай­маються розслідуваннями і безпекою, майже 1 млрд грн! Для порівняння: таку саму суму в 2013 р. збирається витратити Міноборони на закупівлю озброєння і техніки для всієї Української армії. Схоже, в "Газ Україна 2020" на утриманні своя армія. Хоча, відповідно до наявної в нас держстатистики, у поважному ТОВ "СТ", яке прийняло від щедрого енергетичного холдингу 864 млн грн, у штаті значаться аж два співробітники.

Насамкінець звертаємо увагу на 350 млн грн, які "Газ Україна 2020" заплатила ТОВ "6 континентів", основним видом діяльності якого значиться організація подорожей. За офіційним даними, на фірмі трудиться... одна людина. Явно хтось подорожував разом з армією...

І ще одна дуже характерна деталь. У "Летавіци" (летавиця - злий дух у вигляді падаю­чої зірки, яка набуває на Землі подоби людини, що заворожує чарівними принадами. - З міфології), "Гатіори", самої "Газ Україна 2020", "Аставії", яка невідомо що означає, але одержала, між іншим, 350 млн грн, "Охоронної фірми "Богатир", "Газ Україна 2009" і десятків інших ТОВчиків, що, власне, й формують "енергетичний холдинг, який динамічно розвивається", більшість засновників прописані в Харкові і Хар­ківській області. Нагадаємо, що з тамтешнього Чугуєва - і лідер групи "Газ Україна" Сергій Курченко, великий патріот Харкова, який довів це нещодавнім придбанням "Мета­ліста".

За цією щільною павутиною з митних складів, фірм і фірмочок зі "статутняками" в 1000 грн важко роздивитися, куди зникають мільярди податків з нафтопродуктів. Зрозуміло одне - ідуть вони не в бюджет, точніше, не в державний. Як показує практика, розплутати кокон усе ж таки можна, аби було бажання відповідних структур (привіт їм усім, користуючись нагодою). Тим більше що все відбувається в них у буквальному значенні під самим носом.