Хрустики

Над Кримом стоїть хрускіт. І гусінь, якої нинішнього року в садках неміряно, попри всю свою ненажерливість, не може змагатися з людьми, які хрустять грішми. Навіть у співвідношенні з’їденого з вагою проковтнутого. Тому що вага в цих людей - поняття відносне. Сьогодні людина як слон, а завтра - як пушинка. Тому де-не-де хрускіт грошей посилюється і хрускотом «кісток». Затримки, арешти «чужих» бізнесменів тривають, на хабарах народ у глибинці ловиться майже щотижня. А що робити? Переділ - річ жорстка, тим більше якщо попереду вибори, під час і після яких розпочнеться переділ «по-великому». Це тільки здається, що до парламентських жнив аж півтора року. Їх усього півтора!

І треба встигти заробити, щоб купити «комерційний» округ чи місце у списку.

Або піти на політичну пенсію не з порожніми руками.

Або щоб відкупитися від минулого й сидіти спокійно за будь-якого розкладу.

Або прикупити медіаресурсів і служити підставкою для мікрофона...

Останні гучні скандали в Криму тільки на перший погляд «із різних опер», насправді все вкладається в одну - корупційно-передвиборну, досить лише простежити за грішми.

Тільки для членів профспілки!

Заведено вважати, що кішка між двома видними регіоналами і двома Василями Георгійовичами - прем’єром Криму Джарти та главою Федерації профспілок України Харою - пробігла ще в кампанію 2006-го, коли вони конкурували за керівну посаду в центральному штабі ПРУ. Відтоді, як Джарти очолив Крим, жоден привіт не залишається без відповіді. Особливо різко він прозвучав одного разу зовсім недоречно. Під час березневої передвиборної - напередодні з’їзду Федерації - поїздки В.Хари до Криму журналістка поцікавилася його думкою про ініціативу Джарти перепідпорядкувати Криму оздоровниці центральних органів влади - для ефективнішого використання й контролю, особливо у земельній сфері. Зрозуміло, що майно ФПУ в ці «хотілки» навіть за визначенням входити не може - воно не державної власності. Але Василь Хара почув саме так і відповів зовсім неполіткоректно: «Це просто дурість, недалекоглядність, державним мужам так поводитися не личить. Ми прирівнюємося до приватної власності. А в Конституції записано, що приватна власність недоторканна. Хай вони про це пам’ятають і рота свого не розкривають». Під-стави для нервозності, звісно, були обгрунтовані. Хоч оздоровниці ФПУ справді не в державній власності, держава, як сказав В.Джарти на нараді з участю президента, щорічно витрачає на їх утримання 650 мільйонів гривень. Усього у федерації залишилося близько 130 оздоровниць, 80 перебувають в управлінні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», і 16 із них - у Криму. Про те, як вони використовуються, «ДТ» писало неодноразово впродовж кількох років, у тому числі про історію зі здачею в оренду частинами санаторію матері і дитини «Ясная поляна» («ДТ» №32 від 4.09.2010 р.), яка вже цього року лягла в основу кримінальної справи, порушеної прокуратурою Криму. Вона ж повернула з непрозорої схеми і 18 гектарів санаторської землі. Заступник голови правління О.Кленін був оголошений у розшук у лютому, тобто саме напередодні з’їзду, на якому Василь Хара ризикував втратити посаду глави ФПУ. Але не втратив. І це, слід гадати, дало сили для ще рішучіших операцій із нерухомістю ФПУ. Підступні плани здачі профспілкових санаторіїв федерації «незрозумілій ізраїльській фірмі» публічно викрив Василь Джарти. Зі зверненням до президента. Вже наступного дня Генпрокуратура повідомила про початок перевірки законності цих намірів. І зверніть увагу, що послужило приводом до початку перевірки: «У зв’язку з повідомленнями засобів масової інформації про можливе незаконне відчуження майна санаторно-курортних установ, ГПУ розпочала перевірку дотримання вимог чинного законодавства щодо намірів керівництва Федерації профспілок України продати в 10 регіонах держави 18 цілісних майнових комплексів і окремих об’єктів нерухомості, які входять у мережу підприємств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур» і «Херсонтурист».

У цьому ж таки повідомленні прес-служби ГПУ міститься згадка про вісім кримінальних справ стосовно посадових осіб «Укрпрофоздоровниці», про сім позовів, заявлених у суди для повернення у власність майна та земельних ділянок, а також про те, що загальна площа земельних ділянок санаторно-курортних комплексів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у Криму за останні роки зменшилася майже на третину.

То що ж хотіла прийняти на своєму засіданні президія ФПУ 24 травня, що злякав своєю публічною заявою Джарти і що миттєво було спростоване «співрозмовником «Інтерфаксу-Україна» у ФПУ» як звичайні чутки, які з’являються щоразу, коли засідає президія федерації? Вивчивши проекти цих самих чуток (які, до речі, під кінець тижня перестали бути ексклюзивним «зливом» і незабаром, здається, з’являться на всіх кримських парканах), можна зробити два висновки.

По-перше, це може бути цілком розумний менеджерський крок, спрямований на оптимізацію активів федерації. Адже далеко не все зі збереженої спадщини доцільно утримувати, а якщо так - то за що, коли основне джерело доходу - здавання в оренду?

Проте, з іншого боку, наскільки чесно (стосовно членів профспілок) і законно планується здійснити цю «оптимізацію». Величезні сумніви викликає те, що у проектах і поясненнях до них називається тільки одна фірма, котра може розглядатися як інвестор створюваної мережі санаторно-готельних комплексів. Це ENGELINVEST GROUP, девелоперська компанія, заснована ізраїльським бізнесменом Яковом Енгелем, щодо якого також наводиться позитивне резюме. Далеко неповне, до речі, і у відкритому пошуку легко можна знайти сліди пана Енгеля не тільки у Східній Європі та Росії, а й в Україні. Більшість повідомлень - про сміливі плани і багатомільйонні наміри, однак жодного - з історією успіху. Але, можливо, мені не пощастило:). Проте санаторно-готельна мережа, слід гадати, формуватиметься з того, що залишиться після реалізації всього непотрібного.

Проекти рішень президії ФПУ, які є в DT.UA, містять два списки цілісних майнових комплексів (ЦМК) і об’єктів, подальше використання яких визнається недоцільним. Серед них - ЦМК дитячого санаторію «Сонячний» (м.Очаків), санаторію для батьків із дітьми «Дубки» (м.Ірпінь), дитячого санаторію імені Щорса в Сосниці Чернігівської області, майнові коплекси ДП «Алуштакурортпостач» і АТП «Ялтакурорт». І перлина списку: ЦМК усесвітньо відомої оздоровниці - спеціалізованого спинального санаторію імені академіка Бурденка в Саках. Резюмуємо: недоцільними у використанні бачаться переважно дитячі оздоровниці та одна з найвідоміших лікарень.

У другому додатку до проекту рішення ФПУ значаться об’єкти нерухомості: санаторій «Слов’янський» - підрозділ санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» (Донецька обл.) і три адмінбудівлі в Ялті та Львові.

Отже, останнє слово в цій гучній історії, згідно із законом, має сказати прокуратура, а відповідно до закону життя - президент. Однак те, що для Василя Хари вибори не закінчилися, - вже факт. На жаль, зв’язатися з самим лідером ФПУ і запропонувати його коментар до подій до здачі матеріалу в номер не вдалося, - мобільний телефон не відповідає.

«Велосипед» для Колеснікова

До виборів, за результат яких у Криму відповідатиме не лідер партії влади, яка день у день втрачає довіру громадян, а Василь Джарти, виборцю на блюдечку з блакитною облямівкою потрібно буде принести Результат. Тієї роботи, яку влада Криму за величезної підтримки президента обіцяла населенню у вигляді віддачі від впровадження в автономії особливого економічного режиму, великих інвестицій і процвітання вже сьогодні. Але режим виявився як в усіх - відповідно до нового Податкового кодексу, а сам спеціальний закон про особливий шлях розвитку АРК пройшов такий трудний шлях через АП і Кабмін, неначе його лобіює не Джарти, а хтось із фракції БЮТ.

З листопада минулого року проект не міг потрапити у ВР, і ось через півроку нарешті опинився у профільних комісіях. Але ще не факт, що його швидко приймуть, а потім - що він працюватиме. Явних і прихованих противників у «проекту Джарти» було зразу кілька, але деякі, схоже, стають соратниками. Причому історія дуже скидається на перевтілення листоноші Печкіна з Простоквашино, який раніше чому вредним був, - тому що в нього велосипеда не було.

Отож, у віце-прем’єра Бориса Колеснікова, здається, з’явився інтерес до особливого інвестрежиму в Криму. Особливо в його західній частині - вздовж усього узбережжя. Облетівши територію, віце-прем’єр зробив сенсаційний прогноз: до 2015 року Крим стане другою Анталією, а кількість туристів зросте до 20 мільйонів. Тобто збільшиться вчетверо, порівняно з нинішнім потоком. Зайнятися всерйоз західним узбережжям Борис Вікторович має намір відразу після Євро-2012, і вже через три роки у Сакському районі буде побудовано 100 готелів світового рівня, розважальні центри та міжнародний аеропорт.

Повпред Колеснікова - народний депутат Олександр Зац - уже поринув у роботу. Василь Джарти так і каже : «Проектом займатиметься Олександр Зац». Нардеп тепер - частий учасник різноманітних засідань, обіцяє лобіювати інтереси Криму при внесенні поправок до Податкового кодексу й називає Крим «наш актив»: «Ми всі хочемо зробити Крим квітучим. Крим - це наш актив, дуже великий актив, і він ще не розкрив усього свого потенціалу. Попереду величезний обсяг роботи як у Криму, так і в Києві», - запевнив кримських депутатів Олександр Зац. Повідомляється також, що О.Зац готує законопроект з розвитку західного Криму.

Але якщо так далі піде, то незабаром Джарти управляти буде нічим. А наступати одне одному на ноги товариші по партії почнуть ще раніше. У принципі, вже почали. Причому не роззираючись. А в історії з освоєнням Західного узбережжя - це десятки місцевих рад та громад, яким, у тому числі, й належить ця пустельна поки що земля біля моря. І їхньою думкою про те, що і як тут розвивати, ніхто, схоже, не цікавився. Однак, може, ще не пізно нагадати про те, чим цінне Західне узбережжя? Це - унікальні кримські золоті піски, це лікувальні пляжі з піском органічного походження, які мають лікувальний ефект. Тому тут дитяча оздоровниця. І бальнеологічні лікарні, куди люди з усього світу приїжджають лікуватися сакськими та євпаторійськими грязями. Які за своїми властивостями, як стверджують вчені та лікарі-практики, набагато перевершують грязі Мертвого моря. Тому антропогенне навантаження у 20 мільйонів чоловік для цих місць - неминуча катастрофа. Як і потужне будівництво будь-чого.

Екологи поки що заспокоюють одним: за законодавством, у тому числі міжнародним, зокрема Орхуською конвенцією, жодні проекти будівництва без думки громадськості тут неможливі. П’ять років тому думка місцевих громад і екологів була почута, - президент Ющенко скасував свій указ, який дозволяв будівництво приватного порту на озері Донузлав. Це був проект Д.Фірташа.