Руслан Боделан |
Україна спільно з усім людством увійшла в XXI століття і третє тисячоліття. Межа століть і тисячоліть — це завжди переломний період у житті суспільства. Нам довелося жити в цей важкий, але надзвичайний і неповторний час. Розмірковуючи про минуле, нинішнє і майбутнє, кожен із нас має власну точку відліку. Для мене — це доля рідної Одеси. За понад два століття, що минули з дня заснування, Одеса пройшла нелегкий шлях. Усе було в житті міста: досягнення і труднощі, радощі і прикрощі, помилки і щасливі осяяння, світлі і темні сторінки. Все це — історія нашого рідного краю, наша власна історія.
Слід визнати, що й нинішній, новітній етап історії Одеси не найлегший. У суспільстві накопичилися втома, невдоволеність людей своїм соціальним станом. Не всі ще, на жаль, зуміли знайти своє місце в нових умовах буття. Не все було до кінця продумано і прораховано на початку нашого руху новим, незвіданим шляхом. Не всі рецепти перебудови нашого життя на новій, демократичній, ринковій основі спрацювали і дали очікуваний результат.
Системна криза, зумовлена як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, охопила всі сторони економічного, соціального і політичного життя не лише нашого міста, а й усієї України, та й інших країн колишнього СРСР, її поки що не подолано. Хоч, і це найважливіше, від краю безодні ми вже відступили. Одесити, спираючись на внутрішні резерви, завдяки допомозі обласної та центральної влади, а також особистій участі Президента країни, вже чимало зробили для розв’язання соціально-економічних проблем.
Не всі проблеми вирішені, нам сьогодні, звісно, усе ще нелегко. Але ж давно відомо, що хоч би як важко було, одесити ніколи не втрачали оптимізму й віри у свої сили, у те, що спільно вдасться подолати будь-які випробування. Саме тому наша Одеса жива і житиме. Твердо вірю в те, що наше місто має не лише славне історичне минуле, важке і цікаве сьогодення, а й стабільне майбутнє. Позитивні зрушення на краще, перші кроки до більш гідного життя пов’язую насамперед із подальшим розвитком в Одесі зрілого громадянського суспільства, зміцненням і розширенням демократії, становленням сучасної ринкової економіки.
Віримо в себе й Одесу
Одесити мають усе для того, щоб домогтися кращого життя для себе, своїх дітей та онуків. Мають глибокі знання, величезний досвід, високий професіоналізм, палку любов до рідного міста, щиру прихильність до демократичних цінностей, міцну віру в себе, у світле майбутнє Одеси. Всіх нас єднають тривога і біль за долю Одеси. Розумію, що саме сьогодні необхідно зібрати воєдино всю нашу силу і волю, щоб зберегти рідне місто, відродити у кожного одесита відчуття гідності, відповідальності, поваги до чесної праці, без чого неможливо впоратися з тими серйозними проблемами, які стоять перед нами. Міцно переконаний — нинішні труднощі буде подолано, Одеса відродиться, погарнішає.
Що ж дає усім нам таку впевненість? Насамперед наявний в Одесі людський потенціал. Люди — це головне надбання Одеси. Людський потенціал — інтелектуальний, науковий, управлінський — це наша «перепустка у XXI століття». Вважаю, що нову, сучасну, квітучу, спрямовану в майбуття Україну і наше рідне місто Одесу можна розбудувати лише на базі найвищого інтелекту, в обстановці громадянського миру та злагоди.
В Одесі, як і в цілому в Україні, багато чудових організаторів виробництва, талановитих педагогів, кваліфікованих лікарів, умілих робітників, відомих учених, енергійних підприємців. Це — величезна сила. Обов’язок влади — всебічно підтримати цих людей, допомогти їм повністю розкрити можливості, головне — всім нам треба нарешті навчитися оцінювати людину за її справами. Не можна і далі допускати, щоб професіонали, люди честі і справи були відсунуті вбік безвідповідальними базіками і вискочками, котрі нищать будь-яку добру справу, будь-яке громадське починання. Судити за справами, вірити лише справам — цей принцип має стати нашим основним критерієм оцінки діяльності будь-якої людини на будь-якій посаді, на будь-якому місці, а також у будь-якій організації чи установі.
Кожен одесит мусить глибоко усвідомити, що саме він, і ніхто інший, справжній, повноправний господар міста. Одеса для Тебе. Ти для Одеси — ось найголовніша істина, котру має засвоїти кожен із нас. Не слід забувати, що дбайливий господар — це зовсім не той, хто лише споживає вже наявне, створене іншими, а той, хто сам, власними руками невпинно творить нові матеріальні і духовні блага. Лише за такого підходу зуміємо якісно змінити своє життя і домогтися, щоб Одеса стала гарним, упорядкованим, багатим і квітучим європейським містом, справжнім піонером у побудові нового життя, достойного людини. А відродиться Одеса — відродяться й інші причорноморські міста.
Час збирати каміння
Не помилюся, коли скажу, що останні 10 років — це один із найскладніших і найвідповідальніших періодів у житті Одеси. Це період кардинальної перебудови всіх сфер нашого буття, час переходу в нову якість життя. Принципово змінюється вся політична й економічна система. Змінюються люди. Кожен з нас за ці роки пройшов свій нелегкий шлях переосмислення минулого і теперішнього. Багато хто вже остаточно зробив свій вибір. Сьогодні більшість одеситів усвідомили, що соціально орієнтованій ринковій економіці, демократії, політичному плюралізму альтернативи немає. Та шлях до нових реалій життя — це не просто прогулянка. Потрібно багато й цілеспрямовано працювати, бути готовими відповідати за кожне своє рішення, за кожен крок, щоб не лише проголосити початок руху по шляху, який веде до цивілізованого ринку та розвиненої демократії, а й достойно, із користю для людей, без необоротних і невиправданих втрат для міста і його громадян пройти цей шлях.
Чого гріха таїти, багато хто в нас занадто швидко й легко навчився «розкидати каміння», конфліктувати, ворогувати, інтригувати, а ось щире бажання і справжнє вміння відчувати пульс нового життя, працювати по-новому, творити нове поки що проявилися далеко не в усіх. Згадаймо: ще кілька років тому барикадами політичного протистояння були розділені наші люди, було розділене наше місто. Яких тільки нам ідей не нав’язували, на кого тільки нас не ділили! На «націоналістів» і «інтернаціоналістів», на «комуністів» і «демократів», на «своїх» і «чужих», на «лівих» і «правих». Велася війна всіх проти всіх. Усі воювали одне з одним, а тим часом Одеса бідувала, жебрала, занепадала. Прості громадяни перебували в злиднях і горі, і лише особисто тим гучномовним політиканам, які «ловили рибку в каламутній воді», розколюючи суспільство і вносячи в нього смуту, це було дуже і дуже вигідно.
Щоб вийти з нав’язаного нам стану «перманентної війни всіх проти всіх» ми мусили насамперед досягти в суспільстві злагоди. І сьогодні ми цю проблему успішно розв’язуємо. Сьогодні про громадянський мир і міжнаціональну злагоду в Одесі можна говорити як про доконаний факт.
Ще одна важлива проблема — це проблема влади. Був період, коли влада жила своїм життям, місто, городяни — своїм. Міські чиновники ставили власні інтереси вище від інтересів міста і його громадян, м’яко кажучи, обросли жирком і втратили зв’язок із суспільством. Була низька виконавча дисципліна, траплялися випадки корупції в апараті муніципальної влади. Влада ставала просто небезпечною. Її політика вела до роз’єднання суспільства, до конфронтації. Сьогодні ми переломили ситуацію, зруйнували стіну нерозуміння і недовіри між органами міської влади та народом. Але далося нам усе це нелегко, та й говорити про повне розв’язання цієї проблеми ще передчасно, бо доводиться то тут, то там наштовхуватися на рецидиви застарілої хвороби, ім’я якій — «бюрократизм й адміністративна бездушність». Однак головне полягає в тому, що ми знайшли дійові ліки проти неї — відкритість влади перед народом, праця в тісному контакті з громадськістю.
Колишні керівники міста скрізь і всюди багато говорили про реформи, демократію, але нерідко це були порожні слова, не підкріплені реальними справами в економіці, соціальній сфері, у духовному житті. Не здійснювалася структурна перебудова економіки, реструктуризація підприємств, не було створено основи для появи ефективного власника. Нелюбимим пасинком для псевдореформаторів був реальний сектор економіки Одеси, особливо місцеві товаровиробники. Замість спирання на розвиток місцевого товаровиробника і розширення експорту одеських товарів було взято курс на імпорт в Одесу всього того, що ми могли і повинні були виробляти самі. Сумний результат такої недалекоглядної політики всім нам відомий.
Ці проблеми гальмували економічний розвиток міста, позбавляли його коштів для вирішення найгостріших соціальних питань. Протягом останніх років за підтримки городян вдалося докорінно переломити негативний перебіг подій. Головним позитивним результатом наших зусиль можна назвати відродження і піднесення виробництва, стабілізацію громадсько-політичної ситуації, досягнення в суспільстві злагоди, громадянського миру. Саме завдяки цьому почалися серйозні зміни в економічній і соціальній сферах Одеси.
Відродиться економіка — відродиться Одеса
За всіх труднощів, проблем ми все ж домоглися перелому в несприятливій ситуації, отриманій нами у спадок від попередників. Останні два роки соціально-економічна ситуація в місті має стійку тенденцію до стабілізації й оздоровлення. Одеса подолала період тривалого економічного спаду. Намітилися і міцніють позитивні тенденції в економіці та соціальній сфері. 2000 року зростання промислового виробництва становило 26 відсотків, 2001 року зростання зафіксоване вже на рівні 70 відсотків. Це один із найвищих показників не лише в Україні, а й у країнах СНД. Збільшилися обсяги перевезення вантажів через Одеський порт, стабільно працюють усі транспортні підприємства. У місті відроджено мережу трамвайних, тролейбусних, автобусних і мікроавтобусних маршрутів загальною протяжністю понад 3400 км. Щільність маршрутної мережі становить 25 км/кв.км, що на тлі загальноукраїнських показників має більш ніж достойний вигляд. Безплатно, зокрема, перевозимо ветеранів війни та праці, дітей із малозабезпечених і багатодітних сімей. В останні роки зросло значення Одеси як одного з найбільших торгових центрів не лише України, а й усього південного сходу Європи. У місті функціонує понад 100 оптових ринків і близько 6000 підприємств торгівлі. Товарооборот в Одесі постійно зростає. Нинішнього року очікується збільшення товарообороту, порівняно з минулим роком, на 15—17 відсотків.
Побудовано перший в Україні п’ятизірковий готель, доходи від якого сприятимуть поповненню міської скарбниці. Відновлюється Спасо-Преображенський собор. Введено в експлуатацію естакаду «Порт—Пересип», підземний перехід, що з’єднує Привокзальну площу з «Привозом». Будується дорога «Північ — Південь». Реконструйовано проспект Маршала Жукова, транспортну розв’язку неподалік «Привозу» та Привокзальної площі й інші об’єкти.
Вперше за багато років розпочалося житлове будівництво для малозабезпечених. Відселені зі старих аварійних будинків городяни отримують безплатно упорядковані сучасні квартири. На сьогодні в місті розгортається нова будівельна програма із використанням сучасних будівельних технологій.
Серйозну увагу міська влада приділяла і приділяє розвитку й модернізації систем комунального господарства. Передусім це розв’язання проблеми якості питної води та забезпечення городян гарячою водою й опаленням в осінньо-зимовий період. Розроблена і реалізується загальноміська програма «Чиста вода», за оцінками спеціалістів, найкраща в Україні.
Одне з найважливіших завдань міської влади — ефективна соціальна політика. Помітний успіх у цій сфері — це створення нових робочих місць. Рівень безробіття в Одесі найнижчий в Україні.
Одне з важливих соціальних досягнень — реалізація в місті програми «Дешевий хліб». У рамках цієї програми 24 тис. незаможних громадян купують хліб у 78 магазинах по «чип-картах» (за нижчими цінами). Крім того, для незаможних громадян у 36 точках хліб реалізується за ціною підприємства-виробника, а 130 торгових точок відпускають хліб для найбільш незаможних громадян.
Об’єктивні статистичні дані засвідчують помітне поліпшення в місті криміногенної ситуації. А головним показником зниження вуличної злочинності стала сама реальність. Сьогодні вечорами городяни виходять прогулятися вулицею і не бояться за власну безпеку.
Ми знаємо і розв’язуємо проблеми міста
У нашому місті зроблено багато потрібного і корисного. Однак усім зрозуміло, що всього цього поки що, вочевидь, недостатньо, щоб остаточно розв’язати всі наші проблеми. Як і раніше, складною залишається екологічна ситуація в Одесі. Основні причини наших тривог: великий рівень забруднення повітря; проблеми житлового масиву Лузанівка; все ще не досить задовільна якість питної води; незадовільний (аварійний) технічний стан ряду об’єктів підвищеної екологічної небезпеки; відсутність потужностей з утилізації, зберігання та переробки промислових відходів. Водночас і в питаннях екології вже намітилися позитивні результати: закрито промивально-пропарювальну станцію, здійснюється будівництво зливової каналізації пляжу «Аркадія», завершується благоустрій пляжу «Відрада», розпочато роботи на пляжах «Ланжерон» і «Лузанівка», введено в експлуатацію КНС-10А в Лузанівці.
Серйозні соціальні проблеми стоять перед промисловими підприємствами міста. Багато з них сьогодні не в змозі обслуговувати об’єкти соцкультпобуту, які перебувають на їхньому балансі. Директори правильно критикують міську владу, зазначаючи, що передача їх на баланс міста поки що відбувається хаотично.
Як і раніше, залишається гострою проблема сплати земельного податку. Поки що тривають напрацювання обгрунтованої системи в його встановленні, багато залежить від суб’єктивних, випадкових чинників.
Не простежується поки що динаміка розвитку інтеграційних зв’язків з іншими країнами. Особливо гостро стоїть питання необхідності всебічного розвитку торгово-економічних зв’язків із Росією, країнами Причорномор’я. Все ще стоїть на заваді розвитку місцевих товаровиробників Одеси несумлінна конкуренція, передусім продаж імпорту за демпінговими цінами. Бракує системності в збуті продукції одеських підприємств. Підприємців також турбують проблеми, що перешкоджають розвитку бізнесу: відсутність пільгових кредитів, чиновницький рекет, недостатність необхідної інформації, відсутність приміщень під виробництво й інші. Ніхто не знімає провини з міської влади за недостатню ефективність вжитих заходів, спрямованих на розв’язання всіх цих проблем. Ми шукаємо шляхи і методи усунення названих вад і перекосів.
Водночас слід зазначити, що ми щиро готові надавати значну підтримку промисловцям і підприємцям. Розв’язання проблеми земельного податку ми вбачаємо у викупі землі. Міськвиконком готовий продавати землю на виплат. У стадії підготовки проект міської програми з розвитку малого бізнесу. У рамках цієї програми буде передбачено виділення на конкурсній основі пільгових кредитів на розвиток виробничого бізнесу. Для цього в бюджеті Одеси передбачається резервувати певні суми. Ми маємо намір щорічно публікувати перелік товарів і послуг, які буде оплачено з міського бюджету. Всі закупівлі для потреб міста проводитимемо лише через відкриті аукціони. Перевага, за однакових умов, віддаватиметься місцевим товаровиробникам. Для розв’язання проблеми збуту товарів розробляються програми сприяння експорту продукції одеських підприємств в інші регіони, інші країни, у тому числі відкриття торгових домів Одеси в Києві, Харкові, Донецьку, Москві, Кишиневі, Яссах, Бухаресті, Варшаві.
Безперечно, перелічено не всі проблеми нашого міста, їх набагато більше. Але головне, найважливіше те, що ми їх знаємо, не заплющуємо на них очі і працюємо над їх розв’язанням.
Ринковій економіці — так! Ринковому суспільству — ні!
Глибоко переконаний, що альтернативи ринковим перетворенням економіки сьогодні немає, тож зараховую себе до прибічників ринкової економіки, але в поєднанні з сильною соціальною політикою й ефективним державним регулюванням. Продовжуючи реформування економіки, не можна ніколи забувати про те, яку непомірну ціну заплатив наш народ за попередні спроби реформування без урахування його думки та його інтересів, але за його рахунок.
Важливо усвідомити також, що зійти зі шляху реформ, спробувати повернути їх назад, до чого закликають окремі недалекоглядні політики, неприпустимо, бо це неминуче призведе до повного краху економіки, хаосу й розвалу, а головне — ще болючіше вдарить по становищу людей. Переконаний, що Одесі, як і Україні в цілому, необхідна сильна, дієздатна, відповідальна влада, яка в змозі захистити права громадян, ефективно протистояти корупції, злочинності, гарантувати соціальну спрямованість ринкових перетворень. Саме тому в основу діяльності ставлю такі принципи, як принцип відповідальності, бо ми завжди готові відповідати за всі взяті на себе зобов’язання; принцип моральності, бо прагнемо бути завжди чесними з народом, говорити йому тільки правду й робити політику чистими руками; принцип передбачуваності, бо намагаємося бути прогнозованими та зрозумілими у своїх діях, твердо й послідовно йти вибраним і узгодженим із народом курсом у своїй діяльності; принцип професіоналізму, бо ми команда людей справи, підходимо до розв’язання всіх проблем із професійного погляду.
Наша мета як міської влади полягає у створенні стабільного, ефективного й високоприбуткового ринкового економічного механізму Одеси та підвищення на цій основі рівня життя й добробуту народу. Але, послідовно реалізовуючи ці економічні й соціальні проекти, ми в жодному разі не забуваємо і про духовну сферу одеської громади. У мені живе глибока впевненість у тому, що «дике» ринкове суспільство, в якому головною метою життя людини стає гонитва за прибутком за всяку ціну, в якому немає іншої моралі, крім моралі баришників, спекулянтів, контрабандистів і конкістадорів, нам не потрібне. У такому суспільстві не залишається місця для всього того, що наш народ з давніх давен вважає святим і достойним набутком для прийдешніх поколінь: патріотизму, високого гуманізму, моральності, готовності до безкорисливої допомоги ближньому, міцної і здорової родини, поваги до старшого покоління та його досвіду, до славних традицій минулого.
Вважаю, що суспільство, де всього цього немає, приречене на розкладання й загибель. Тож кажу: «Ринковій економіці — так! Ринковому суспільству — ні!» Роблю й робитиму все можливе для того, щоб відродити і зміцнити в громаді Одеси всі ті найкращі духовні принципи і святині, які допомагали й допомагають нам жити, боротися, будувати нове життя. Для цього ще активніше підтримуватиму всі добрі починання одеської спільноти, спрямовані на виховання молоді в дусі добрих і славних традицій старшого покоління, на поліпшення ситуації в нашій школі і в системі дошкільного виховання. Підтримую й підтримуватиму надалі наших учених, наших педагогів, письменників і журналістів, наших славних ветеранів, котрі несуть у маси добре, світле й чисте, котрі прагнуть, аби вогонь високої духовності ніколи не згаснув у серцях одеситів, щоб закони ринкової економіки ніколи не суперечили законам моралі й не витісняли їх із нашого життя.
В Одесі живе легенда про те, що всі біди нашого міста останніх десятиліть пов’язані зі зруйнуванням Спасо-Преображенського собору. Люди кажуть: відновимо собор — і почнеться нове краще життя. Відновлення іде повним ходом, і спасибі всім учасникам цієї доброї справи. Але не тільки тому, що є така легенда, а тому, що у відновленні собору — історична нерозривність, духовний зв’язок часів. У кожного має бути свій шлях до Храму. І схоже, що Одеса цей шлях уже знайшла.
Одеса — головні морські ворота України у світ
Батьки-фундатори Одеси, будуючи й розвиваючи наше місто, прагнули зробити його «воротами у світ», через які велася б широка міжнародна торгівля. Сьогодні ми робимо все, щоб повернутися до цієї ідеї. Розвиваючи її, слід виходити з того, що Одеса — один із найпотужніших торгових центрів України. Наша країна рухається в Європу, і всі ми мусимо дбати про майбутнє. На нас чекає конкурентна боротьба за право бути міжнародним центром торгівлі з великими морськими містами Європи — такими, як Неаполь, Генуя, Марсель та інші. У цій компанії Одеса мусить посісти свою власну нішу. Ця ніша — перетворення Одеси на найбільший у південно-східній Європі центр, що спеціалізується на транспортних перевезеннях, торгівлі, туризмі. Але, щоб посісти цю нішу в серйозній конкурентній боротьбі, потрібно реалізувати в Одесі низку програм і проектів.
Першочергове завдання — довести до сучасного європейського рівня інфраструктуру міста: енергозабезпечення, водо-, теплопостачання, шляхи, зв’язок, готелі, складське господарство, транспорт; розвивати фінансово-торговельні структури та промисловий потенціал; вдихнути нове життя в індустрію відпочинку й туризму; модернізувати порт.
Необхідно, керуючись європейськими стандартами, створити сучасну систему освіти, професійної підготовки та перепідготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів. Щоб привабити туристів, потрібно реконструювати історичну частину міста, повернути Одесі той її своєрідний образ, той неповторний колорит, які колись приваблювали до неї мільйони туристів із усіх країн світу.
У зв’язку з цим необхідно реалізувати проект «Пріоритети розвитку Одеси». Суть проекту: визначити головні справи, на яких слід насамперед зосередити зусилля міської влади й одеситів. Вважаю, що це могли б зробити такі програми.
«Молода Одеса»: програма розв’язання проблем молоді, що передбачає високий рівень освіти і фахової підготовки, працевлаштування молоді, комп’ютеризацію шкіл, вузів, бібліотек, створення загальновузівського міського центру дистанційного навчання, запровадження системи «тримовності» (українська, російська й одна іноземна мова) для випускників шкіл, розвиток спорту і культурного дозвілля.
«Чиста вода», «Енергозберігання»: програми забезпечення міста й городян якісною водою і надійним водовідведенням, теплом, світлом, газом. Ці програми передбачають реконструкцію водоканалізаційної й теплової систем. Модернізацію наявних енергетичних потужностей і створення нових генеруючих потужностей. Реалізувати ці програми потрібно в найближчі 2—3 роки. Усі передумови для цього міська влада вже створила.
«Українська судноплавна компанія»: передбачено участь міста в республіканській програмі зі створення в Одесі морської компанії.
«Одеса — найбільший у південно-східній Європі міжнародний оздоровчо-туристичний і торговий центр»: програма розвитку Одеси як міжнародного оздоровчо-туристичного й торгового центру.
«Купуй одеське»: програма підтримки місцевих товаровиробників, розвитку малого і середнього виробничого бізнесу. Розв’язання проблеми експорту продукції одеських підприємств. Залучення інвестицій.
«Свій будинок»: програма будівництва дешевого житла, включаючи кредитування.
«Відновлення Оперного театру і Спасо-Преображенського собору й інших історичних будівель»: програма відновлення й реконструкції історичного центру Одеси.
«Захищена старість»: програма допомоги та сприяння ветеранам і незаможним.
Усвідомлюю, що, крім масштабних програм і проектів, необхідне задовільне розв’язання простих побутових, повсякденних проблем життєзабезпечення одеситів. Це прокладання й ремонт шляхів, тротуарів, упорядкування будинків, дахів, під’їздів, ліфтів, внутрішніх доріг, благоустрій дворів тощо. Цим питанням приділяємо і приділятимемо надалі першорядну увагу.
Відкритість у діяльності влади
Міську владу інколи критикують за те, що городяни мало знають про нашу діяльність. Не хочу виправдовуватися й доводити протилежне. Якщо думка така є, то й справді ми десь у чомусь не допрацьовуємо.
Щоб досягти більшої відкритості та прозорості у своїй діяльності, плануємо вжити низку заходів, які сприятимуть інформуванню населення про діяльність міськвиконкому, створять умови для діалогу влади й загалу. Серед них — гласність і відкритість ухвалення міського бюджету й витрачання бюджетних коштів. Необхідно надати можливість усім громадянам контролювати фінансову діяльність міської влади. Проект бюджету буде опубліковано. У веб-сайті відкривається розділ «Бюджет Одеси». Розпочато залучення до обговорення й експертизи проекту бюджету представників політичних партій, громадських діячів, економістів, підприємців, фінансові структури, директорський корпус.
Уперше в Україні оприлюднено намір здійснити проект «Обраний молодіжний лідер — віце-мер, відповідальний за роботу з молоддю та спорт». Хочемо, щоб молодь міста самостійно обрала свого лідера, якому буде запропоновано посаду віце-мера.
Політика відкритості міської влади, прозорості нашої діяльності — це свідомо вибраний нами шлях, і ми зробимо все можливе, аби люди не лише відчували, що ми — це їхня, підзвітна їм влада, а й розуміли, що вони самі можуть впливати на прийняття її рішень, контролювати хід їх реалізації.
Одеса і світ
У світі нагромаджено величезний досвід розвитку інфраструктур найбільших, зокрема й портових, міст. Цей досвід цінний, і його треба використовувати в нашому місті. Ділові контакти з міською владою, діловими людьми найбільших портів світу, провідних країн Європи, Америки й Азії відкривають перед нами величезні перспективи, дозволяють нам крок за кроком «вбудовуватися» в уже існуючу систему торгово-транспортних комунікацій, знаходити зацікавлених у співробітництві з нами іноземних підприємців, перевізників вантажів, інвесторів і кредиторів. У цьому запорука того, що «все флаги в гости будут к нам», що в Одеському порту знову, як це було ще недавно, вдень і вночі кипітиме робота, що слово «Одеса» означатиме для кожного моряка або підприємця, туриста чи просто освіченої людини принаймні не менше, ніж Неаполь або Роттердам, Марсель або Антверпен, Глазго або Портсмут.
Міська влада й опозиція
Опозиція чинній владі — це нормальне явище в будь-якому вільному й демократичному суспільстві. Одеса в цьому плані не виняток. Нинішня влада зважає на опозицію, уважно прислухається до її думки, враховує її у своїй роботі. Прагне до співпраці й діалогу. Наше непорушне переконання — у демократичному суспільстві опозиція потрібна, щоб влада не збивалася з правильного шляху, не зазнавалася, не жила в світі ілюзій.
Особливо потрібна міській владі сильна, конструктивна опозиційна преса. Надзвичайно важливо, щоб усі наші кроки у справі формування міської політики аналізувалися, критично осмислювалися, оскільки прийняті сьогодні рішення в разі їх помилковості можуть призвести до значних втрат, як фінансових, так і моральних. Наше місто вже проводило горе-експерименти: пригадаймо міську позику, «безкоштовний» міський транспорт, «безкоштовні» таксофони. Наслідки досі розсьорбуємо. Тільки ціною неймовірних зусиль удалося відновити транспорт і вуличний телефонний зв’язок, а розрахунки за зобов’язаннями міської позики ще тривають.
Поважаю нашу опозицію, бо вона допомагає нам у роботі. Я завжди кажу своїм співробітникам: що більше нас критикують сьогодні, то менше помилок ми зробимо завтра. Навіть якщо чую на свою адресу явну дурницю з боку опозиції, таке теж трапляється, намагаюся не ображатися: опозиція хотіла як краще, а вийшло так, як уже вийшло.
Так, опозиція нам потрібна, оскільки ми не прагнемо, щоб у нашому місті в усьому й завжди панувала однодумність. На мій погляд, опозиція — це насамперед громадський контроль над діяльністю кожного представника влади. Але запитаймо себе: чи повинно існування опозиції супроводжуватися тільки боротьбою з чинною владою? Хіба немає у влади й опозиції спільних проблем, які ми могли б разом розв’язувати на благо всіх одеситів? Таких, приміром, як боротьба з бідністю, з корупцією, з організованою злочинністю, з неорганізованою і злочинною халатністю різноманітних державних установ, із наркоманією і торгівлею людьми? Переконаний, що опозиція та чинна влада мусять шукати і знаходити можливості об’єднання своїх зусиль, досягнення загальнонаціональної злагоди, причому не тільки в масштабах Одеси, а й у масштабах всієї України. У такій загальнонаціональній злагоді — вирішальна запорука того, що наше місто й наша країна відродяться, подолають той важкий шлях, на який стали десять років тому.
Моя партія — одесити
Підбиваючи підсумки сказаного, зазначу, що спільними зусиллями нам удалося змінити ситуацію в Одесі на краще. Вочевидь намітилася тенденція піднесення економіки. Необхідно її закріпити, надати розвиткові нових сильних імпульсів. Почалося розв’язання низки таких серйозних проблем міста, як реформа комунального господарства, будівництво шляхів, розвиток транспорту, соціальної сфери, вирішення питань екологічної безпеки. Відроджується промисловість міста, розвивається підприємництво. Поступово поліпшується ситуація в соціальній сфері, у сфері культури, науки й освіти.
За ці роки влада, бувало, помилялася, набивала гулі, але ми багато чого навчилися й досягли. Я впевнений: якщо міська влада і громадськість Одеси й надалі діятимуть так само дружно, як тепер, якщо в нашій громаді збережеться злагода, а в політиці міської влади — спадкоємність, стабільність і передбачуваність, неодмінно розв’яжемо всі наші проблеми, виберемося остаточно з кризи, облаштуємо наше життя й відродимо Одесу. Я — одесит, тож вважаю, що очолювана мною міська влада — це влада одеситів. Моя партія, якій я належу все своє свідоме життя й інтересам якої я завжди чесно служив і служитиму, — це одесити, усі громадяни вічно юної Одеси, яка ніколи не здається ні в біді, ні в найтяжчих випробуваннях.