Гуманітарка на ручному гальмі

Гуманітарка - поле для безлічі корупційних схем і зловживань за всіх часів і за всіх міністрів. Адже визнання вантажу (робіт, послуг) гуманітарним означає звільнення його від оподатковування (ПДВ, держмита і плати за митні послуги) при розмитненні. А надалі - ще й від сплати податку на прибуток. Не секрет, що не один депутат заробив на свою передвиборну кампанію саме на липовій гуманітарці. З деякими іменами пов'язано по 10–12 комерційних компаній, що поставляють такі вантажі.

Відомо також, що в довоєнні часи за "очищення" комерційних вантажів спеціально створені "благодійні фонди" одержували по тис. відкату за контейнер (а в часи валютного хаосу - по тис.), а таких контейнерів могло бути по 200–300 на день. Однією з головних (але далеко не єдиних) ланок цього корупційного ланцюга завжди вважалося Мінсоцполітики на чолі з міністром.

Недосконалість як самого законодавства в сфері гуманітарної допомоги, так і його виконання призводить до того, що за будь-якої влади з'являються люди, які вважають, що можуть взяти цю сферу під свій контроль і керувати нею в ручному режимі.

Із початком воєнних дій потік гуманітарних вантажів в Україну збільшився. З одного боку, в таких умовах допомогу мають оформляти миттєво (в реальності ж на це нині йде від тижня до місяця). З другого - є реальні приклади зловживання як на етапі визнання вантажів гуманітарними (попри заяви слідчих органів), так і на митниці. На жаль, у тому, щоб зламати корупційні схеми на гуманітарці, зацікавлені, схоже, тільки активісти та волонтери, які, з перших днів допомагаючи військовим, утомилися бути контрабандистами й намагаються все робити за законом. За що їм погрожують відкриттям кримінальних справ…

Про те, що нині відбувається в сфері гуманітарки, які вантажі визнають гуманітарними, а які - ні, DT.UA розповіли волонтер БФ "Свої", координатор Центру надання гуманітарної допомоги ТПО "Фролівська, 9/11" Оксана СУХОРУКОВА, волонтер громадської організації "Ініціатива "Е+" Валентина ВАРАВА та директор "Єдиної служби правової допомоги "3222" Денис ОСМОЛОВСЬКИЙ.

Коли бездоганна репутація шкодить

"Увесь 2015 рік ми завозили гуманітарну допомогу, і особливих проблем не було, - розповідає Оксана Сухорукова. - Вони почалися наприкінці січня 2016-го, коли нас з Валентиною Варавою запросили в Кабмін - до вповноваженої уряду з антикорупційної політики Вірі Сигріянської - як "представників організацій з бездоганною репутацією". На незрозуміло ким ініційованій зустрічі (заявленою метою якої було наведення ладу в сфері гуманітарної допомоги) нас відразу здивувало те, що серед присутніх представників організацій досвід розмитнення гуманітарних товарів мали тільки ми двоє.

На зустрічі нам запропонували таку схему співробітництва: створюється асоціація благодійних фондів з бездоганною репутацією, фонди ці виводять на міжнародний рівень і знайомлять з донорами. І весь потік гуманітарної допомоги йде виключно через цю асоціацію. Членство в асоціації погоджується з її головою. За умови, що асоціація повністю підзвітна урядовому уповноваженому, вона не має жодних проблем. Тобто податкова, митниця, СБУ - скрізь зелене світло. Крок убік - і щодо тих, хто працює не за цими правилами, порушується карне провадження.

На нашу думку, така асоціація перетворилася б на своєрідний клуб за інтересами, що створило б нерівні умови для інших благодійних фондів. Співпрацювати в такій формі ми відмовилися. На тому й розійшлися.

А вже на наступному засіданні робочої групи з питань гуманітарної політики та визнання вантажів гуманітарними, на якому вперше був присутній таємничий Вадим Петров - представник урядового уповноваженого з антикорупційної політики (про нього нижче.- Авт.), проблеми з вантажами почались у громадської організації "Ініціатива "Е+".

"Один з напрямків нашої роботи (фактично від початку 2014 р.) - допомога АТО, зокрема й автотранспортом. Насамперед - машинами медевакуації, оскільки дуже часто від них залежить порятунок життя, - веде далі Валентина Варава. - Першими в Україні ми офіційно розмитнили для АТО автомобілі немедичного призначення. За алгоритмом, який ми розробили (і яким нині користуються десятки організацій в Україні), було завезено сотні машин.

Проблеми почалися саме тоді, коли ми працювали на окремий проект Генштабу, який попросив нас допомогти з шістьма автомобілями. Комісія Мінсоцполітики з визнання вантажів гуманітарними почала вимагати додаткові документи. Причини, з яких автомобілі відмовлялися визнавати гуманітарними, були різними - починаючи з того, що їх треба узгодити з представником урядового уповноваженого з антикорупційної політики й закінчуючи вимогою обґрунтувати потребу армії в таких машинах (мовляв, такої потреби немає), - і явно вказували на те, що від мене чекали дзвінка й прохання домовитися. Люди не розуміють, як можна витрачати божевільні гроші й поставляти дорогі речі просто тому, що треба рятувати країну. Вони шукали в цьому вигоду.

Однак ми на домовленості не пішли. Завдяки листу на адресу Мінсоцполітики про роль нашої роботи для окремого проекту Генштабу наші машини проїхали.

Та після цього у військові частини, на які вже було передано автотранспорт, зробили запити про проведення перевірки від військової служби правопорядку. Служба також звернулася до громадської організації "Ініціатива "Е+". Перевірку було ініційовано запитом представника тимчасово виконуючого обов'язки урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики п. Петрова".

"Від громадської ради при Мінсоцполітики було створено моніторингову робочу групу. Як спостерігачі ми зайшли на її засідання, - уточнює Оксана Сухорукова. - На першому ж виник скандал. Погрожували завести на В.Вараву кримінальну справу, почалися дзвінки у військові частини, залякування командирів. Потім мені запропонували Вараву "врятувати". Навіть пообіцяли приміщення в центрі Києва, керівництво згаданою вище асоціацією, посаду в міністерстві - з доплатою до офіційної зарплати. Коли я відмовилася, в нас почалася тривала паперова війна".

Хто такий Вадим Петров?

Робочу групу з питань гуманітарної політики та визнання вантажів гуманітарними при Мінсоцполітики створено на підставі постанови Кабміну від 25 березня 2013 р. № 241 "Про затвердження порядку взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади й Нацбанку по реалізації Закону України "Про гуманітарну допомогу".

"Тут слід зазначити, - говорить Денис Осмоловський, - що згаданий порядок не передбачено ні профільним, ні іншими законами України. Окремо варто підкреслити наявність у складі робочої групи урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, обов'язки якого тимчасово виконує Віра Сигріянська. Ні її участь, ні, тим більше, участь її представника Вадима Петрова (з лютого 2016-го) в роботі групи законом також не передбачено. У апараті вповноваженої (і взагалі Кабміну) Вадим Петров не значиться. Підтвердження його повноважень громадськості не надано. На засіданнях робочої групи Вадим Петров з'являється на підставі якогось таємного документа "для службового користування" Мінсоцполітики. Хто він такий, докладно не знає ніхто.

Відомо тільки, що 2012 р. Вадим Петров уперше засвітився як молодий бізнесмен у Придніпров'ї. Його цитата з сайту ДнепрПост: "Ми заслужено одержали нагороду, бо всіх планок, які ми перед собою ставимо, ми досягаємо. Нині мій бізнес входить на ринок України. Основну діяльність "Тюнінг - Сервіс" здійснює в Росії. Там відкрито 54 станції з технічного обслуговування, у вигляді тюнінгу автомобілів. Нині дві станції в Україні вже працюють, ще дві запрацюють у найближчому майбутньому. Мені дуже подобається ринок України. Тут ми досягнемо більших висот, ніж у Росії. Я гадаю, що все буде добре". Принаймні, це хоч якось пояснює інтерес Вадима Петрова до автомобілів, особливо - для АТО.

Із відповіді Віри Сигріянської випливає, що Вадим Петров - представник від громадськості. На жаль, вона не уточнює від якої. І якщо це все ж таки так, то хотілося б знати, який нормативний документ наділяє громадськість повноваженнями для проведення таких розслідувань і ухвалення рішень з приводу визнання таких конче потрібних нині ЗСУ вантажів гуманітарними.

Не маючи жодних підтверджених повноважень на роботу з такою інформацією, Вадим Петров впливає на рішення робочої групи. Саме він вимагав надати додаткові документи про одержання автотранспорту, його використання, постановку на баланс від "Ініціативи "Е+". Звертаючи пильну увагу на 26 машин, завезених у зону АТО цією громадською організацією, представник тимчасово виконуючої обов'язки вповноваженого з питань антикорупційної політики чомусь зовсім не реагує на випадки ввозу під маркою "гуманітарки" явно комерційних товарів".

Факти

На порушення норм ст.1 закону робоча група визнає гуманітарними вантажі:

- по яких не визначено кінцевого отримувача, тобто вантажі, які не є адресними;

- такі, що не відповідають ст. 3 Закону України "Про добродійну діяльність і благодійні організації" - наприклад, значну кількість вантажів одержують релігійні організації, хоча релігійна діяльність не належить до цілей і сфер благодійної діяльності;

- які взагалі важко визнати гуманітарними - наприклад, телевізори, штори, релігійні літературу й начиння, музичні центри, калькулятори, люстри, бра, DVD-плеєри, кахельну піч б/в, швейні машини б/в, кавоварку, годинник настільний, щітки для лінолеуму, сучасні репродукції, "вічну лампу" (скло, бронза), лави й підстилки на лави, запальничку для свічок, витяжку, піаніно, піцу заморожену, мариновану цибулю тощо.

Переглянувши Єдиний реєстр судових рішень (ЄРСР), Денис Осмоловський виявив, приміром такий факт: "СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12016030000000105 від 22.06.2016 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України за фактом присвоєння майна благодійними організаціями.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи Духовного управління християнських церков "Царство Боже в Україні", Волинського обласного фонду "Милосердя", "Незалежної Христової церкви", Волинського обласного БФ "Плече", "Братерства при соборі церков України християн віри Євангельської "Відкрита біблія" і Волинського обласного БФ "Ханун" протягом 2015–2016 рр., з метою ухилення від податкових та інших митних платежів увозять на територію України гуманітарну допомогу, зокрема одяг від різних трендових марок, які надалі привласнюють і реалізують суб'єктам господарювання".

"Є й інші знайдені нами в ЄРСР факти про досудові розслідування в Рівненській, Чернігівській і Вінницької областях, - коментує Оксана Сухорукова. - З 2013-го по 2016 рр. ці організації завезли гуманітарної допомоги понад 10 тис. тонн. Однак ці факти не привернули увагу ані урядового вповноваженого, ані представників ДФС, Нацполіції, Нацбанку, Мінфіну, Мінсоцполітики, присутніх у робочій групі з визнання вантажів гуманітарними. Навіть попри звернення до Мінсоцполітики різних слідчих органів, які вказували на порушення, вантажі, отримані від сумнівних організацій і донорів, як і раніше визнаються гуманітарними.

Так у листі від 18 березня 2016 р. Національна поліція України інформувала Мінсоцполітики про те, що деякі донори, зареєстровані у Великобританії за сумнівними адресами масової реєстрації, не звітують про свою діяльність відповідно до британського законодавства. Згідно з офіційними реєстраційними даними, вони представлені номінальними директорами, пов'язаними з багатьма іншими британськими комерційними структурами.

Упродовж 2013–2016 рр. від згаданих у листі компаній в Україну завезено 12 тисяч тонн (майже 500 залізничних вагонів) "гуманітарних" вантажів. Однак уже після 18 березня 2016 р., попри інформацію, викладену в листі Нацполіції, гуманітарними визнано ще майже 500 тонн вантажу (близько 20 вагонів) від цих же компаній.

Якщо припустити, що організації, які одержують вантажі від таких донорів, займаються комерцією і, за допомогою статусу гуманітарки, ухиляються від сплати податків, то мінімальна сума несплаченого ПДВ на імпорт може становити 368 млн грн. Це якщо рахувати по ціні секонд-хенду. А якщо по ціні нових речей, та ще й з урахуванням держмита при розмитненні й податку на прибуток? Загальна сума становитиме майже річний бюджет утримання апарату Міносвіти або трирічний бюджет утримання апарату Мінсоцполітики, або бюджет двох років Мінздоров'я, або майже 100% суми субсидій по всій країні за 2015 р. При цьому ми постійно говоримо, що в країні бракує грошей!"

"Прозорого, затвердженого нормативним документом переліку документів для визнання вантажів гуманітарними або для включення до Єдиного реєстру одержувачів гуманітарної допомоги немає, - доповнює Денис Осмоловський. - Є лише рекомендований. На практиці це обертається тим, що для одних організацій нечітке дотримання його не є порушенням, а для інших ті самі огріхи стають підставою, щоб не визнавати вантажі гуманітарними. Наприклад, волонтерській організації "Самооборона Львівщини" сказали, що визнають їхні вантажі гуманітарними, якщо вони подадуть звіт. Вони це зробили, їм сказали: "Не такий". Тобто фактично процес визнання вантажів гуманітарними керується вручну, а тому містить велику корупційну складову.

Незрозуміло, хто контролює, забезпечує прозорість, до кого звертатися за інформацією і перед ким звітувати.

Хоча закон, ухвалений у 1999 р., набув чинності з 1 січня 2000-го, форми звітності одержувачів гуманітарної допомоги немає, порядок її заповнення так і не розробили. Звітність подається в паперовому вигляді одному зі спеціально вповноважених органів на вибір. Буває, що один місяць - у Мінсоцполітики, а другий - в облдержадміністрацію. Таким чином, жодного контролю над розподілом і використанням гуманітарних вантажів (закріпленого законом за Мінсоцполітики), по суті, немає. Це призводить до суттєвих зловживань як одержувачами гуманітарної допомоги, так і її набувачами, оскільки проконтролювати використання гуманітарних вантажів не за цільовим призначенням за такої організації фактично неможливо".

Ініціативи

Громадські активісти запропонували: розробити форму звітності та порядок її складання; створити робочу групу для обговорення форми, створення програмного забезпечення для надання звітності в електронному вигляді; провести переговори з розробниками ПЗ для податкової. Однак відгуку в членів робочої групи при Мінсоцполітики це не знайшло.

Ще 2014 р. активісти провели зустріч із заступником міністра В.Мущиніним, розробниками системи Prozoro, донорами, готовими оплатити створення інформсистеми (яка показувала б прозорий розподіл гуманітарної допомоги до кінцевого споживача) і поставити її в усі підрозділи соцзахисту населення, але заступник міністра відмовився.

На сьогодні активісти провели переговори з представниками міжнародних компаній-донорів щодо запуску такої програми окремо від держорганів, оскільки надії на чиновників немає. Ще одна спроба знайти порозуміння щодо єдиної бази з представниками Кабміну закінчилася погрозами з боку окремих чиновників.

За законом, спеціально уповноважений орган з питань гуманітарної допомоги забезпечує широку гласність у висвітленні всіх аспектів своєї діяльності щодо одержання, розподілу та використання гуманітарної допомоги. На практиці таку інформацію знайти неможливо, що призводить як до поодиноких випадків продажу гуманітарки (наприклад, у лікарнях), так і до тіньового завезення комерційних вантажів під виглядом гуманітарних.

Ще більше здивування викликає ситуація, коли представникам громадської ради при Мінсоцполітики відмовили в можливості ознайомитися з планом розподілу деяких організацій через захист персональних даних. Це супроводжувалося погрозами відкрити кримінальне провадження на голову робочої групи та громадськість.

Гуманітарка - це адресна допомога. Згідно з законом, звітність щодо неї відбувається до кінцевого набувача - фізичної особи чи неприбуткової організації. На практиці ж вона закінчується на першому набувачі, а далі держструктури не тільки не відслідковують розподіл гуманітарної допомоги, а навіть не намагаються одержати звіти. Пропозиції громадськості з наведення ладу в звітності й контролі гуманітарки не знаходять підтримки в держструктурах. Хоча для аналізу інформаційних даних не потрібні спеціалізовані програми. Пропонується варіант зведеної звітності, складеної активістами на основі публічних даних, розміщених на сайті Мінсоцполітики.

Судячи з розмічених на карті обсягів одержання гуманітарки (див. карти: забарвлення областей - чисельність населення. Що темніше, то більше людей. Кружечки - обсяг визнаної гуманітарки в пропорціях. Що більше кружечок, то більше гуманітарки), складається враження, що сьогодні саме західні, а не східні області країни найбільше потребують допомоги. Або ж насправді існують схеми завезення комерційних вантажів під виглядом гуманітарних, які через західні регіони України розповсюджуються по інших містах.

Загалом створюється враження, що реальний процес одержання гуманітарної допомоги повністю нівелював мету цієї діяльності та не відповідає вимогам закону.

Сумнівні схеми одержання вантажів від іноземних донорів (фактично підконтрольних організацій) спрямовані на мінімізацію податкових платежів, на ухиляння від сплати податків за допомогою надання комерційним вантажам статусу гуманітарних.

Робоча група, зміст діяльності якої саме й полягає в запобіганні зловживань у цій сфері, фактично складається з представників держорганів, завданням яких є забезпечити безпроблемне оформлення гуманітарки в інтересах окремих корумпованих груп чи осіб. Повна відсутність контролю з боку держорганів над одержанням і розподілом гуманітарки є свідченням цього.

За результатами моніторингу, проведеного представниками громадської ради при Мінсоцполітики та з метою звернути увагу на зловживання й надалі їх усунути, громадські активісти склали колективне звернення до віце-прем'єр-міністра П.Розенка (див. документ на сайті DT.UA).