Фанерний котеджик у степах України

Донецька обласна рада минулого тижня порадувала жителів регіону «покращенням» - затвердила нарешті місцевий варіант програми будівництва доступного житла. Більше того, губернатор Анатолій Близнюк урочисто взяв на себе соцзобов’язання вручити ключі першим власникам будинків у жовтні - під час російсько-українського економічного саміту. Передбачається, що при цьому будуть присутні і, може, навіть скажуть щось напутнє Віктор Янукович і Дмитро Медведєв.

Програма будівництва доступного житла «по-донецьки» стала ледь не єдиною самостійною ініціативою місцевої влади, доведеною до логічного завершення. В основному ж тутешня адміністрація або втілює в життя рішення партії та уряду, або розважає громадськість пишнобарвними слайд-шоу зі «стратегічними концепціями» та «глобальними підходами».

Квартирне питання сьогодні дошкульно отруює життя багатьом тисячам українців. У Донецькій області, наприклад, тільки 3,6% молодих сімей мають у своєму розпорядженні власне житло. Інші поневіряються орендованими квартирами і дуже емоційно, словами не для друку, коментують заклики влади зробити особистий внесок у поліпшення демографічної ситуації. Чекають належного за законом безплатного житла 84,3 тис. сімей, причому дві третини - понад десять років, а дехто і поготів - від часу настання української незалежності.

Те, що донецькі чиновники взагалі замислися над тим, щоб запропонувати якийсь вихід зі становища, - це, безперечно, добре. Близнюк полюбляє іноді дорікнути журналістам за те, що ті, мовляв, «не бачать позитиву» і все очорнюють. Отже, спеціально для губернатора: це - позитив.

Донецька програма розрахована на сім років. За цей час, вважають автори ідеї, вдасться вкласти в будівництво 8,3 млрд. грн., у тому числі 2 млрд. грн. - з держбюджету і 5,8 млрд. грн. сплатять самі молоді сім’ї. Планується, що в результаті кількість черговиків скоротиться на третину. Примітно, що й жорстких вимог до учасників немає: достатньо постійно мешкати й працювати на території регіону. І мати у своєму розпорядженні певні заощадження, зрозуміло.

Інша річ, що запропоноване вирішення житлової проблеми дуже вразливе для критики і закінченого вигляду не має. Що пропонує людям влада? Порожня земельна ділянка з готовими комунікаціями та проектом будиночка - котеджу або таунхауса на дві квартири. Щоправда, не в Донецьку чи інших великих містах, а «на пленері», у даному разі - за тридцять кілометрів від обласного центру, недалеко від Старобешевого. Керівник райдержадміністрації Василь Панько запевняє, що соціальна інфраструктура там є: поруч із відведеною ділянкою - школа, дитячий садок і поліклініка.

На цій території площею 9 га планують розмістити 76 будинків. У таунхаусах кожна квартира - 83 кв. м, індивідуальний котедж - на 103 кв. м. Обласна рада ухваленим рішенням уже виділила на підготовку ділянки для забудови 10 млн. грн.

Будинки - двоповерхові, будуються із сендвіч-панелей. Тобто це будуть ті самі «фанерні» котеджики, які так красиво розбивають на друзки герої голлівудських бойовиків. Собівартість нижча, ніж звичних цегельних будинків, але гірша звукоізоляція. Недоліком також вважають відносно короткий термін їх експлуатації - до 50 років.

Ну, і найголовніше - ціни... Колись згаданий Анатолій Близнюк у своєму блозі відкрив голосування для відвідувачів із запитанням «Як ви вважаєте, що таке доступне житло?». З великим відривом переміг варіант відповіді «житло, доступне для груп населення з маленькими і середніми доходами». Чи можна вважати таким котедж за 400 тис. грн. або квартиру в таунхаусі за 330 тис. грн.? При тому, що умовою участі у програмі є початковий внесок, який становить третину загальної вартості, а щомісячний платіж за кредитом 1500-2200 грн.?

Заради справедливості зауважимо, що житло за програмою Мінрегіонбуду, щоправда, ще «доступніше»...

Коли депутати Донецької облради обговорювали породжену в надрах ОДА програму доступного житла, були й інші претензії. Так, голову бюджетної комісії Олександра Кравцова збентежило, що до повної сплати кредиту одержувач житла не має права власності. І його побоювання можна зрозуміти: п’ятнадцять років жити «на пташиних правах», ризикуючи залишитися і без грошей, і без будинку...

До того ж наша влада неодноразово демонструвала, що в довгостроковій перспективі надійним партнером не є. Якщо не вірите, поспілкуйтеся з власниками «соціального житла» на вулиці Полоцькій у Донецьку. Квартири в дев’ятиповерхівці на околиці обласного центру продавалися під гарантії Донецької міської ради, а люди в результаті ледь не залишилися без обіцяних квадратних метрів. Коли будинок був уже майже готовий, раптом з’ясувалося, що житлоплощу по кілька разів закладено в банках і навіть продано одночасно кільком власникам. Ключі від довгоочікуваних квартир молоді сім’ї отримували не від мера під оркестр, а (кому пощастило) від слідчих міліції та прокуратури.

Багато чого може розповісти про «гарантії» і параолімпійський чемпіон з плавання Віктор Смирнов. Міська влада Донецька свого часу за спортивні успіхи «виділила» йому квартиру. І тільки при оформленні документів спортсмен-інвалід довідався, що житло перебуває в банківській заставі за іпотекою, виданою на особистого водія гендиректора компанії-забудовника.

Ще один депутат Донецької облради, Олександр Бобков, висловився в тому сенсі, що краще б будувати багатоповерхові будинки - собівартість квадратного метра (тим паче в Старобешевому) була б нижчою. Проте його зауваження автори програми пропустили повз вуха, оскільки в цьому разі точно не встигли б до анонсованої дати... Зауважимо: поки що навіть тендера з визначення компанії-генпідрядчика будівництва не проведено.

Проте голова Донецької облради Андрій Шишацький публічно підтримав ідеї ОДА і рекомендував депутатам їх затвердити. «Я сподіваюся, це допоможе вирішити відразу кілька проблем, у тому числі й демографічну», - заявив голова ради.

Докладні коментарі губернатор області Анатолій Близнюк пообіцяв кореспонденту DT.UA дати пізніше, після остаточного погодження регіональної програми на рівні Кабміну. Але основні питання ми озвучуємо заздалегідь. Хто саме гарантуватиме, що через п’ятнадцять років люди стануть повноправними власниками свого житла? Адже на той час відбудуться не одні вибори, команда влади оновиться повністю, а багато хто з авторів програми відпочиватиме від державних справ на пенсії. Що буде, якщо молода сім’я в якийсь момент не зможе продовжувати виплати - піде гуляти з речами донецьким степом? Чи є гарантії, що сума виплат не зміниться, адже апетити банків, будівельників і влади зростають перманентно?

…До того, що безплатного житла не було, немає і не буде, жителів Донецької області морально готувати почали ще рік тому. «У Конституції України написано: держава гарантує створення умов усім категоріям громадян для придбання або будівництва житла. Тобто держава нікому безплатно нічого не гарантує. Тому соціальне житло - це не безплатно», - заявляв тоді губернатор.

Трохи згодом цю лінію продовжив тодішній міністр будівництва Володимир Яцуба. Він довго розповідав зворушливу історію про те, як його батьки у тяжкі повоєнні роки побудували собі будинок з повалених телеграфних стовпів. І запропонував тим, хто потребує житла, вирішувати свої проблеми самостійно. «Молодий мужик повинен побудувати собі дім. Так було завжди в Україні... В усьому світі, у всій біологічній палітрі живих істот мужик робить гніздо», - сказав як відрізав суворий міністр.

Автор цих рядків, щоправда, потім не полінувався перевірити і з’ясував, що в канарок, колібрі, червоних цвітоклюїв, мухоловок-пеструшок, деяких видів чайок, дроздів, рожевих нерозлучників, білих трясогузок, королівських кобр та індійських земляних жаб гнізда в’ють усе-таки самки...

Крім питань зоології, залишається ще нескінченна тема невичерпного лицемірства рідної влади. Молодим сім’ям пропонують будуватися своїм коштом, переконуючи, що це - єдина альтернатива. Мовляв, у Донецьку, Маріуполі, Краматорську та інших великих містах вільної дешевої землі немає, тому там - тільки новобудови бізнес-класу, тобто недоступне житло. А вам, дорогі громадяни, - шмат землі в рідних степах.

Тим часом депутати Маріупольської міськради взяли й... купили квартиру новому прокурору міста Сергієві Резницькому. І не якусь там, а стометрову «трьошку» в центрі. За бюджетні гроші - півмільйона на це виділили. Тож прокурор у біологічній палітрі Яцуби тепер хто - мужик чи не мужик?

…Поки що на участь в обласній програмі записалися 23 молоді сім’ї. Інші чекають, чим закінчиться донецький експеримент - світлом у кінці тунелю чи черговим пшиком, яким нерідко завершуються пафосні починання влади.