В Україні відбувається відновлення централізованої моделі державної влади з президентом на чолі, при тому роль уряду зменшується, а витрати на держапарат ростуть. До такого висновку дійшли дослідники з консорціуму незалежних аналітичних центрів, котрі здійснювали моніторинг перших 100 днів діяльності нової влади.
«Очевидна тенденція фактичного відновлення централізованої моделі державного механізму на чолі з президентом. Негативом є зменшення ролі уряду у формуванні державної політики, втручання президента у сфери відповідальності Кабінету міністрів, підвищення ймовірності прийняття одноособових спонтанних рішень», — пишуть експерти.
На їхню думку, подібна система дає шанси на оперативність упровадження деяких ініціатив, але ймовірність проведення реформ саме в інтересах суспільства є вкрай низькою. Утверджується також закритість влади, відсторонення громадськості від реальної участі у прийнятті рішень, домінування особистих, бізнесових та відомчих інтересів.
«Витрати на «державне управління» зростають усупереч раніше анонсованим обіцянкам економії коштів. Наприклад, лише видатки на секретаріат Кабінету міністрів зросли на 13%, а на окремі центральні органи виконавчої влади — від 20 до 48%. За аналізований період утворено два нові центральні органи виконавчої влади та запроваджено десятки додаткових керівних посад», — підкреслюють фахівці з консорціуму незалежних аналітичних центрів.
Вони також підкреслюють вкрай політизований характер державної служби в Україні, що призводить до лобіювання партійних і бізнесових інтересів.
«Система державної служби залишається політизованою і незахищеною. Звільнено тисячі службовців, часто всупереч законодавству. Основними мотивами таких «чисток» є бізнес-лобіювання, партійно-політичні чинники та особисті стосунки. При призначенні на посади вищого та середнього керівного рівнів застосовується не конкурсний добір, а, в кращому разі, інструмент «співбесід», — констатують експерти.
Дослідження, опубліковане у «Дзеркалі тижня», було проведено 40 провідними українськими експертами із Інституту громадянського суспільства, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту євроатлантичного співробітництва, Центру політико-правових реформ, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, чисельних громадських організацій.
Дослідження було виконане за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Детальніше читайте у матеріалі «100 днів нової влади: яка модель урядування формується?» у свіжому номері «ДТ».