Експерти: Україні необхідно вдосконалити систему торгівлі зброєю

Україні слід законодавчо забезпечити можливість залучення іноземних зброярських технологій та інвестицій на український ринок шляхом ухвалення офсетного законодавства, вважають Валентин Бадрак і Сергій Згурець з Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння. На їхню думку, це поліпшить обороноздатність української армії та зміцнить позиції вітчизняного ОПК на європейських ринках.

Купуючи частину озброєнь в Європі по офсетних контрактах, що передбачають передачу технологій і створення інфраструктури, необхідної для експлуатації сучасної зброї, Україна не тільки збільшить свій військовий потенціал, але і зможе модернізувати свій оборонно-промисловий комплекс, вважають експерти.

«Офсетний контракт є зустрічною інвестицією експортера зброї в один із секторів економіки покупця. Прямий офсет може забезпечити покупцеві складання комплектуючих цієї ж номенклатури озброєнь чи, скажімо, створити сервісні центри; непрямий пов’язаний із вкладанням коштів у розвиток іншого сектора», — пояснюють вони.

На думку експертів, є цілий ряд причин, з яких Україні необхідно прийняти офсетний закон. Першою з них є низька обороноздатність української армії, обумовлена застарілою і зношеною технікою. «Сьогодні українська армія фактично нездатна адекватно відповісти на сучасну воєнну загрозу», — констатують фахівці Центру досліджень армії.

Другим аргументом на користь ухвалення офсетного закону є, на їх думку, надмірна залежність ОПК України від російських розробок. «Питання глибокої модернізації ключових систем озброєнь ЗСУ досі перебувають у руках одного партнера, що вважається неприпустимим у сучасному світі», — підкреслюють Бадрак і Згурець.

Третьою причиною, що штовхає до швидкого ухвалення норм про офсетні контракти, є певна обмеженість українського ОПК. «Національний ОПК здатний забезпечити рішення лише близько 70% завдань переозброєння армії і модернізації її інфраструктури. За таких умов Україна повинна спиратися на партнерів», — вважають експерти.

Докладніше читайте у статті Валентина Бадрака і Сергія Згурця «Офсетна стежка на захід» в свіжому номері «ДТ».