Прихід до влади на Кіровоградщині нової команди на чолі з колишнім генеральним директором комерційної структури «РУР-груп» свого часу став несподіванкою для області. За майже півроку, що минуло відтоді, вималювалися нові економічні й політичні перспективи. Про них, і не тільки, розмова кореспондента «ДТ» із головою Кіровоградської облдержадміністрації Едуардом Зейналовим.
— Едуарде Джангіровичу, ви прийшли у владу з бізнесу, досить гучно й переконливо заявивши, що свою частку власності у компанії «РУР-груп» продали. І все-таки, її присутність серед операторів, які забезпечували господарства області пальним під час минулої посівної, багатьох насторожила. Тим більше що цих операторів було лише двоє. Як би ви це прокоментували?
— На рівні держави було визначено об’єм пільгового пального для проведення посівної у нашій області — 31 тисяча тонн та постачальники — «Укртатнафта» та «ТНК-Україна». Коли визначалися оператори, не дивно, що вибір упав саме на «РУР-груп», яка завжди працювала в цій програмі і фактично представляє «ТНК-Україна» в регіоні. Отож усе досить логічно і прозоро.
— Чи вважаєте ви свою команду сформованою?
— Ні, не до кінця. Мушу сказати, іноді буває так, що й треба керівника замінити, але немає ким, бо ж потрібен вищий професійний рівень. Якщо ж мінятимемо чиновників тільки за ознакою відповідної політичної орієнтації, то це тільки копрометуватиме нову владу.
— Очевидно, не все так просто і в районах, адже під вікнами вашого кабінету можна бачити пікетувальників…
— Триває моніторинг роботи голів райдержадміністрацій. Один із критеріїв оцінки, до речі, — відсутність подібних демонстрацій, злагода між усіма політичними силами. Але, виїжджаючи в райони, проводячи серйозний аналіз, відповідні наради, приймаючи громадян, я, мої заступники, керівник апарату, беремо до уваги багато чого іншого — наповненість місцевого бюджету, рівень зайнятості, стан комунальних підприємств, наявність зрушень у соціально-економічному розвитку. Висновки з цих питань плюс висновки організаційного відділу ОДА можуть стати підставою для відставки. Більше того, я вважаю, що коли хтось із керівників РДА чудово знаходить спільну мову з місцевими партійними осередками, але нічого не зробив для соціально-економічного розвитку району, то його також слід міняти.
— Звинувачення, які рясніли на шпальтах опозиційної преси області на адресу вашого заступника, екс-голови Черкаської обласної податкової адміністрації Олексія Любченка, як на мене, не отримали адекватної публічної відповіді. З одного боку — номери кримінальних справ, детальні розповіді про корупційні схеми, з іншого — тільки загальне невиразне заперечення.
— Пан Любченко під слідством не перебуває і не перебував. Проти нього не було порушено жодної кримінальної справи. І в жодній довідці, наведеній у справах, які порушено проти посадовців Черкаської ОДПА, прізвища Любченка не згадано. Отож усі ці публікації я розглядаю не інакше, як прояви політичної боротьби.
— Про вашого заступника, як про одного з керівників, якими цікавляться слідчі органи, згадав навіть у інтерв’ю «ДТ» міністр внутрішніх справ Юрій Луценко…
— Мені здається, Луценко помилився. Очевидно, мова йшла про претензії кримінального характеру до Черкаської обласної державної податкової адміністрації, а не до її колишнього керівника.
— Одразу після вашого призначення на посаду, ходили настійливі чутки, ніби родина Зейналова постійно живе за кордоном. То де ваші близькі зараз?
— В Україні. Можливо, такі чутки з’явилися через те, що я, працюючи в бізнесі, міг собі дозволити часто бувати за кордоном, у тому числі й з сім’єю. Мій теперішній графік роботи цього аж ніяк не дозволяє. Інша річ, що я не можу нав’язувати його родині. Але постійно ми живемо тільки в Україні.
— Економіка нашої області не подарунок. З чого ви почали її змінювати?
— Із ламання тіньових схем. Не вдаючись до цифр, можу сказати, що вже на найближчій сесії обласної ради ми запропонуємо депутатам внести зміни до обласного бюджету, які, нарешті, дадуть можливість добудувати новий корпус обласного онкодиспансеру, що залишався незавершеним протягом останніх кількох років. А це — не один десяток мільйонів гривень, які нам вдалося залучити додатково.
У кожному місті і районі області відкрито єдине вікно для реєстрації підприємницької діяльності. Це, без сумніву, пожвавить економічне життя, дасть позитивний імпульс легальному бізнесу, сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. У цьому зв’язку мені хотілося б навести приклад міста Олександрії, де таке вікно працювало ще торік. Отож, у 2004-му там зареєструвалося 680 суб’єктів підприємницької діяльності, а в Кіровограді, в обласному центрі, який майже втричі більший за кількістю населення, за той же період — 386.
— Кіровоградщина потребує інвестицій. Раніше ми ними похвалитися не могли, їхня сума на душу населення була однією з найнижчих в Україні.
— Розроблено цілий пакет інвестиційних програм. Наприклад, ті, що стосуються комунальної сфери. Днями закінчується термін подачі документів на участь у конкурсі інвестицій, переможець якого забезпечуватиме ефективне функціонування водоводу «Дніпро-Кіровоград» та міських водоканалів. Сьогодні це дуже болюча проблема для області. Конкурсом зацікавилися російські компанії, австрійська, яка вже має досвід у цій сфері діяльності, деякі українські. Розгортається також інвестиційна програма зі спорудження сміттєспалювального заводу. Для Кіровограда це дуже актуально, адже вирішиться питання із міським сміттєзвалищем, яке роками спричиняло гострі екологічні наслідки для прилеглих мікрорайонів. Це підприємство не лише спалюватиме сміття, вивозитиме його з міста, а й вироблятиме дешевшу, ніж на енергоринку, електроенергію. Такі умови пропонують нам українські та чеські інвестори.
— Не один рік добрі врожаї пшениці, що вирощуються на чорноземах нашої центральноукраїнської області дуже швидко вивозилися за її межі. Спроби створити структури, які б ввели цей процес у цивілізоване русло, — наприклад, «Торговий дім Кіровоградщини» не увінчалися успіхом. Їх досить швидко ліквідовували як неуспішні. Очевидно, було багато зацікавлених у тому, аби вони не запрацювали ефективно. Цього року Кіровоградщина матиме непоганий врожай, чи буде від нього користь сільському трудівникові та регіону, чи знову насамперед посередникам?
— Я сподіваюся, що в загальній кількості зерна, яке закуповуватиме Держрезерв, буде певна частка і нашого врожаю. Інша річ, що в нас підприємство Держрезерву — одне на всю область, і ціна зерна з віддалених районів, в якій урахуються транспортні витрати, буде дещо вищою. Отож, ми звернулися до власників елеваторів, аби там певний час можна було зберігати якусь кількість зерна. Гадаю, що під час наступного коригування обласного бюджету, депутати виділять кошти на формування стабілізаційного зернового резерву для області. Збільшується обсяг переробної промисловості, відтак вона потребуватиме більше сировини.
Досягнуто домовленості з генеральним директором фірми «Каргіл», яка контролює певну частку зернового ринку області, щодо узгодження цінової політики та стосовно того, щоб на місцях залишалось і перероблялось якомога більше зерна. Кіровоградщина за сприятливих погодних умов вирощує в рік близько двох мільйонів тонн зернових, споживає приблизно 400 тисяч тонн, якби ми ще бодай мільйон тонн переробляли в себе, мали б зовсім іншу картину і з бюджетом, і з достатком регіону.
— Ще одне ключове питання нової влади — боротьба з корупцією. Кіровоградщина тут має свої особливості. Як би ви їх окреслили?
— Ті люди, які звикли жити і працювати в корупційному полі, сьогодні будь-що намагаються не втратити завойованих позицій. І ми цей спротив дуже серйозно відчуваємо. Те, що відбувається у міській владі Кіровограда (спроба частини депутатів відправити у відставку міськвиконком у повному складі і реакція на це іншої частини та міського голови), — лише відгомін цього спротиву. Звичайно, активно працюють силові структури, податкова, там скрізь нові керівники, ми їх запрошуємо до себе на наради, де бувають з відповідною інформацією і голови РДА. Я знаю, що створено спільну робочу групу, до якої входять представники міліції та прокуратури, яка працює в цьому напрямі.
Не можу не згадати про так звану справу 100-го округу (безпрецедентне фальшування результатів виборів), яка, на мою думку, спускається на гальмах. Я вважаю, що це робиться з єдиною метою — посіяти у суспільній свідомості сумнів, що подібні речі можуть офіційно отримати правову оцінку, а не вирішуватися з допомогою грошей, до того ж — великих грошей… Очевидно, ця проблема певних осіб у судовій владі свідчить про необхідність реформи, яка б включила механізми унеможливлення корупції в цій системі.
— Опозиція, і не тільки, звинувачує Народний союз «Наша Україна» в тому, що його структури очолюють або голови облдержадміністрацій (як, наприклад, ви), або керівники райадміністрацій, або близькі до них люди, і вбачає в цьому можливе застосування адмінресурсу під час парламентських виборів. Що ви можете на це відповісти?
— Я можу сказати, що в Кіровоградській області НСНУ працює так, як будь-яка інша партія. До речі, серед голів райдержадміністрацій менше половини його членів або прихильників. П’ятеро представляють «Батьківщину», четверо — Соціалістичну партію, ще двоє — Українську народну партію. Жоден із них не скаже, що з боку облдержадміністрації давалися якісь доручення сприяти осередкам Народного союзу «Наша Україна». Жоден автомобіль чи телефон, який належить владі, не працює і не працюватиме на партію.
— Тобто стосунки між потенційними політичними партнерами (БЮТ, Народна партія, а тепер уже й ПРП та УНП) на рівні області налагодити нескладно?
— У нас немає глобального конфлікту інтересів. Але я часом не розумію, чому немає й принципового плідного співробітництва. Таке враження, що для кожної з партій на першому місці — її імідж, її піар. І забувають про головне — про те, що об’єднало нас минулої осені. Якщо ми програємо парламентські вибори і переможуть сили, які сьогодні ставлять палиці в колеса, каламутять воду на рівні місцевого самоврядування, заважають Україні виконувати міжнародні зобов’язання, ефективний поступ буде неможливим, ми не зможемо виконати завдання, які поставив Майдан.