Джеймс Шерр: Україна отримала в Бухаресті варіант кращий за ПДЧ

Форма співпраці, яку НАТО запропонувало Україні на Бухарестському саміті, є оптимальною, оскільки дозволяє керівництву альянсу активніше впливати на декларативну і пасивну позицію українського керівництва. Так вважає провідний аналітик Британської академії оборони Джеймс Шерр.

На його думку, взявши на себе зобов’язання щодо прийому нових членів шляхом «створення на вищому політичному рівні механізму інтенсивного співробітництва», НАТО фактично визнало, що таким чином воно зможе чинити більший вплив на інтеграційні процеси, ніж просто надавши цим країнам доступ до участі у Плані дій щодо членства в альянсі.

Негайне приєднання України до ПДЧ помилково тлумачилося б українськими владними структурами, вважає Джеймс Шерр. «Якби НАТО й дозволи­ло Україні приєднатися до ПДЧ, попри застопорення реформ і зародження політичної кризи, то які висновки з цього могло б зробити для себе українське керівництво?» - відзначив він.

За словами британського аналітика, головна проблема України і НАТО полягає в тому, що кожна зі сторін вважає іншу сторону винною у відсутності рішучих дій і ясності у взаєминах.

«У результаті утворилося порочне коло, через яке знизився вплив цієї структури на Україну, а її керівництво отримало привід знаходити численні виправдання своїй бездіяльності», - описав експерт поточний етап відносин між Україною і НАТО.

«Замінивши на порядку денному питання «чи стане Україна членом НАТО?» на запитання «коли?», альянс змістив акценти в системі мотивації і тепер очікує ходу у відповідь від Києва», - констатував Шерр.

Докладніше читайте у статті Джеймса Шерра «Північноатлантичний альянс допомагає Україні стати сильнішою і зміцнюється сам» у свіжому номері «ДТ».