Доходи бюджету й економічне зростання: чи варто сподіватися на диво?

За перше півріччя 2017-го доходи держбюджету України збільшилися на 49%. Податкові доходи, які забезпечують основну частину бюджетних надходжень, зросли на 26%, митні - на 18. Це пов'язано з пожвавленням економіки: за перший квартал 2017 р. ВВП країни зріс на 3% до аналогічного торішнього періоду. Проте до цифр, пов'язаних зі зростанням ВВП і бюджетних доходів, слід ставитися обережно, не впадаючи в невтримний оптимізм.

Основними драйверами зростання стали галузі виробництва, що працюють переважно на внутрішній ринок, відповідно, плавне зміцнення курсу гривні до долара на 0,3% у першому кварталі мало позитивний вплив на зростання. Однак ці тенденції не виглядають стійкими. Так, Національний банк України нещодавно оголосив, що знижує прогноз щодо темпів зростання національного ВВП цього року з 1,9 до 1,6%. Більш того, ще в травні поточного року про те, що темпи економічного зростання в Україні можуть виявитися нижчими від прогнозованих, попередило міжнародне рейтингове агентство Fitch. На перший погляд, сильна статистика щодо бюджетних доходів спростовує ці прогнози, адже їх збільшення є функцією насамперед таких змінних, як економічне зростання і збирання податків. Однак статистика відображає минулі результати, а результати минулих часових періодів не можуть механічно екстраполюватися на майбутнє. Так, зростання бюджетних доходів за перше півріччя переважно було пов'язане із сильними економічними показниками за ВВП у першому кварталі, а вже в другому з'явилася тенденція до уповільнення зростання, на що звернули увагу і Нацбанк, і експерти глобальних рейтингових агентств.

У першому кварталі промислове виробництво скоротилося, за даними Держстату, на 0,7%. Однак не всі галузі показали зниження. Найбільше зростання у першій чверті року спостерігалося в переробному секторі - легкій промисловості, деревообробці, деяких видах хімічної, харчової промисловості, машинобудуванні. Сектор послуг поки що не почав відновлюватися на докризовому рівні, а от сектор роздрібної торгівлі за перший квартал зріс на 3%, будівництво - майже на 19%. Певну підтримку промисловості надали й військові замовлення (як тут не згадати гіркий вислів - "кому війна, а кому мати рідна"). Гальмували зростання української промисловості такі галузі, як нафтопереробка, видобуток корисних копалин, виробництво електроенергії. У другому кварталі негативні тенденції в промисловості тривали. Це пов'язано і з блокадою ряду районів Донбасу, і з розривом економічних зв'язків з енергетикою, металургійною та транспортною галузями Росії та ряду країн СНД. А холодне літо поточного року може також негативно вплинути й на сільське господарство, що призведе до скорочення не тільки його виробництва, а й доходів держбюджету, оскільки експорт теж скорочуватиметься через зниження врожаю. Таким чином, на тлі несприятливих тенденцій в економіці в третьому кварталі доходи бюджету можуть скоротитися.

Якщо на початку року досить бурхливо зростали продажі, у тому числі експортні поставки рослинної олії, рослинних жирів і масложирової продукції, то в другому й третьому кварталах через холодне літо врожай може почати скорочуватися, і, відповідно, це позначиться й на харчовій промисловості. За перші три місяці цього року бурхливе зростання (на 28%) показали експортні продажі, тоді як імпорт зріс на 25,4%. У результаті перший квартал завершився з профіцитом торговельного балансу в розмірі 106,2 млн дол. Для України як країни зі значною часткою зовнішньої торгівлі велике значення має профіцит торговельного балансу. Однак цей показник, на мій погляд, міг би бути більшим, якби не спостерігалося зміцнення обмінного курсу гривні.

Вважаю, що, якщо курс гривні цього року відповідно до прогнозу уряду послаблюватиметься порівняно з поточними рівнями, це зможе надати підтримку економічному зростанню насамперед у галузях-експортерах. Нагадаю, що згідно з офіційним прогнозом середній курс гривні до долара у 2017 р. має становити 27,8 грн/дол., тоді як на цей час він перебуває в межах 25,8–26,2 грн/дол.

Утім, літо є традиційним періодом зміцнення української валюти, а восени тенденція найчастіше розвертається назад, тож для галузей-експортерів, як кажуть, ще не вечір. Але якщо гривня все ж таки продовжить зміцнюватися, то це негативно позначиться на експортоорієнтованій українській промисловості. Проте агентство Fitch, незважаючи на стурбованість уповільненням зростання економіки України цього року, бачить майбутні точки зростання економіки країни в збільшенні інвестицій в основний капітал і відновленні споживчого попиту в 2018–2019 рр. за рахунок низької інфляції і підвищення зарплат та інших доходів населення. Виходячи з цих припущень, Національний банк якщо орієнтується на зміцнення гривні з метою стримувати інфляцію та підтримувати галузі, що не експортують своєї продукції, і споживчий попит, робить загалом правильно.

Можна зазначити, що пом'якшення грошово-кредитної політики не завжди означає зростання інфляції, якщо відбувається поступово, наприклад, за рахунок помірного зниження відсоткової ставки. Тож рецепти для стимулювання майбутнього зростання є, є також і позитивний зарубіжний досвід, важливо тільки вибрати саме той досвід, який найбільше підходить для української специфіки. Яким шляхом піде уряд, поки що незрозуміло.

Слід також зазначити, що країни-реципієнти допомоги від МВФ, як правило, до числа світових лідерів за рівнем життя населення не входять, а економічне диво мало місце саме в тих країнах, які вибирали власний шлях розвитку та обходилися без зовнішньої опіки МВФ. Україна сьогодні не серед них, тому не варто сподіватися на диво. За нашими очікуваннями, цього року зростання ВВП України ймовірне на рівні не вище 2%.