Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги

Напередодні парламентських виборів 2019 року в  Youtube з'явився ролик авторства студії «Квартал 95» з відомим актором Станіславом Бокланом у головній ролі, який анонсував імовірний вихід 4-го сезону серіалу «Слуга народу» й мав назву «Українці – не дурні». Ролик формально не мав стосунку до партії «Слуга народу», але містив хештеги, які вона використовувала у своїй передвиборній кампанії. Наприклад, #зробимоїхщераз та інші. Тому  цей приклад тут доречний.                             

Відео висміювало недобросовісних депутатів в образі Юрія Чуйка, які ставлять собі в заслугу ремонти шкіл, лавиць тощо. Хоча насправді ці роботи проводяться за кошти бюджету, наповненого за рахунок податків кожного українця.

Влучне відео, яке повністю відповідає величезному запитові на зміни того періоду. Озвучена у відео ідея дала підстави для стриманого оптимізму, що нові політики не будуть використовувати старих методів, аби  залишитися при владі.

Проте після виборів минуло  вже два роки, і тепер складається враження, що обіцянок не виконано: піар на бюджетних коштах знову «в тренді», а депутати вважають  субвенції   ефективним інструментом комунікації з виборцями.

Та, можливо, ще не все втрачено.

Далі в матеріалі.

Що таке субвенція на соцеконом, і що з нею не так

Субвенції на соціально-економічний розвиток – це грошова допомога місцевому бюджетові від державного бюджету. Вона  започаткована  2012 року і йде на фінансування важливого для розвитку громади об'єкта інфраструктури. Зазвичай  кошти мають бути спрямовані на об'єкти, котрі  не під силу профінансувати з місцевого бюджету.

Проте практика відрізняється від теорії. Справді, кошти часто йдуть на потрібні об'єкти, але рішення, на які саме та скільки,  приймають народні депутати. Парламентарії, відповідно до чинного порядку розподілу субвенцій «де-юре» з 2017 року, стали «посередниками» між керівництвом громад і урядом. Саме з мажоритарниками місцева влада має комунікувати, якщо хоче отримати додаткове фінансування на будівництво чи реконструкцію школи, садочків тощо.

Народні депутати,  своєю чергою, використовують цей інструмент у власних піар цілях, аби знову переобратися в парламент. При цьому  у своїй комунікації з виборцями вони часто забувають або свідомо ігнорують ті факти, що фінансування відбувається не за якісь абстрактні кошти, а за кошти платників податків.

Крім того, важливо розуміти, що, роздаючи громадам подарунки чи відкриваючи збудований або відновлений об'єкт, народні депутати підмінюють собою місцевих посадовців та депутатів і тим самим дискредитують реформу децентралізації, в основі якої лежить ідея створення самодостатніх і фінансово спроможних громад.

Буває і таке...

Українська Правда

А саме ця реформа вважається однією з найуспішніших в Україні впродовж останніх років.

РАДА 9 скликання: хронологія розчарування

Все починалося досить оптимістично. Спершу в проєкті бюджету на 2020 рік субвенцій не було. Проте згодом їх повернули. Лише два мільярди, а не п’ять, як було  попередніми роками. Та факт залишається фактом.

Ситуацію з поверненням субвенцій у проєкт бюджету на 2020 рік тодішній прем'єр Олексій Гончарук у листопаді 2019 року пояснив тим, що на цьому наполягали депутати. Вони, на відміну від урядовців, вважають такий  інструмент ефективним. Очільник уряду зазначив, що розмір субвенції буде значно меншим, ніж хотіли депутати, й додав, що це рішення — нормальний, розумний компроміс із парламентом.

У лютому 2020 року Кабінет міністрів упровадив низку позитивних змін до порядку розподілу субвенцій, у тому числі  принцип пропорційного розподілу між регіонами. Але спершу у травні 2020-го, а потім у лютому 2021 року всі позитивні зміни було скасовано. Понад те,  2021 року загальна сума коштів, передбачених на субвенції, збільшилася втричі — з двох до 6 мільярдів гривень. Що стосується 2022 року, то у проекті бюджету субвенцій поки що немає, але досвід свідчить: вони там неодмінно з'являться. Відкритим залишається лише питання, якою буде  сума.

А як було в попередників

Система працювала за схожою схемою. Депутати лобіювали виділення коштів на свої округи. Чим впливовішим  був депутат, тим більше коштів на його округ виділялося. Проте варто пам'ятати кілька особливостей, аби  розуміти, як можуть розгортатися події далі.

По-перше, починаючи з 2016 року, кожного наступного  зростала  сума коштів, закладених у держбюджеті на субвенції. Якщо у 2016-му роцівона становила 2,5 мільярда гривень, то у 2019-му —  вже 5 мільярдів.

По-друге, рік у рік збільшувалася кількість малих об'єктів, на фінансування яких виділялися кошти субвенцій. Якщо 2016 року лише 13% профінансованих державою об’єктів обійшлися у  50 тис. грн і менше, то 2019-го таких проєктів уже стало  40% (!). Так, за кошти субвенцій купувалися принтери, комп'ютери, велосипеди, сценічні костюми, м’ясорубки, встановлювалися дитячі майданчики. Далі депутати урочисто передавали куплену техніку чи відкривали профінансований об'єкт. Чим більше, умовно, куплено комп'ютерів, тим більше заходів можна провести. Така собі стратегія успіху для переобрання до парламенту. Робити більше «добрих справ», а не розповідати про свої досягнення на законодавчій ниві.

Цим займалися 147 народних депутатів, обраних у мажоритарних округах, і 27 — списочників. Якщо говорити про кількість випадків піару на бюджетних коштах, то їх у період із червня 2018 року по липень 2019-го було зафіксовано 2724.

Опора

Однак у 2019 році субвенції допомогли переобратися далеко не всім. Лише 33 змогли знову пройти до Верховної Ради. Проте тут свою важливу роль зіграв величезний запит на зміни та високі рейтинги президента України Володимира Зеленського і кандидатів-мажоритарників від його політичної сили.

Що не так із процесом розподілу

На цей момент  розподіл субвенцій відбувається так:

• Депутати подають перелік об'єктів, які варто профінансувати, до створеної при Мінфіні комісії. Порядок розподілу субвенцій передбачає, що пропозиції можуть подавати і місцеві державні адміністрації. Але конкурувати з депутатами їм не під силу. До 2017 року народні депутати, формально, не могли подавати пропозицій. Вони, власне, це робили через адміністрації, але в уряді, мабуть, вирішили максимально спростити процес і полегшити життя всім.
• Комісія визначає перелік об'єктів, які мають бути профінансовані. Цікаво, що 24 з 26 членів комісії є народними депутатами. Ще два — представники Мінфіну. У складі комісії немає жодного незалежного експерта чи бодай представника Мінрегіону, яке  відповідає за регіональний розвиток.
• Далі на підставі рішення комісії Мінфін подає до уряду зведені пропозиції стосовно розподілу субвенцій. Потрібно розуміти, що Мінфін тут суто номінальний учасник. Своїм підписом він просто легалізує результат роботи комісії й жодним чином не впливає на процес розподілу.

Якщо аналізувати нинішній порядок розподілу субвенцій, то ключовою проблемою є його «ручний режим», а основний вплив на визначення переліку об’єктів для фінансування мають депутати. Тоді як для цього  мала би бути створена незалежна конкурсна комісія. Фактично, уряд запровадив упереджений процес, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати, скільки та на який округ спрямувати бюджетних коштів.

Під час  відбору об'єктів не враховуються ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад. Практично, не проводяться публічні консультації. Тому невідомо, як  саме  мажоритарники вибирають об'єкти для фінансування.

Врешті-решт, виборчі округи лояльних до уряду депутатів отримують значно більше коштів, ніж округи опозиціонерів.

Як там з останнім розподілом

Наприкінці липня 2021 року Кабмін розподілив понад 1,7 млрд гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток між 1407 об'єктами. Це другий розподіл коштів нинішнього року   в рамках зазначеної програми. ОПОРА, як завжди, підготувала дослідження на цю тему. Серед ключових тенденцій: майже 14%  усіх об’єктів становлять дитячі та спортивні майданчики. Найбільше коштів було скеровано у Дніпропетровську область — 180 млн грн. Більшість виборчих округів отримали по 10 мільйонів гривень або наближену до них суму. Найбільше субвенцій на округи отримали депутати з фракції «Слуга народу» та політичні сили, які часто голосують із президентською партією.

Тепер про все докладніше.

Дніпропетровщина знову отримала найбільше. У Дніпропетровську область було виділено найбільше коштів субвенцій під час першого розподілу у 2021 році, а також у 2020-му. З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого – це регіон, у якому підтримка партії президента на останніх парламентських і місцевих виборах була найвища. Схожою практикою не гребували й депутати  попереднього скликання, тоді часто максимум коштів отримували Вінницька та Чернівецька області, які були ключовими для «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту».

Опора

По 10 мільйонів на округ. Загалом, кошти було виділено у бюджети громад, які перебувають у межах 167 округів. 96 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 45 округів — рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів було скеровано на 35 округів, менше 8 мільйонів — на 36 округів. Ще 32 округи не отримали коштів узагалі. 

Крім того, тут цікавим є «кейс» Василя Вірастюка. Хто забув, то Вірастюк у березні переміг на проміжних виборах до Верховної Ради у виборчому окрузі №87 на Івано-Франківщині. Після цього  кілька місяців тривали суди, апеляції, визнавалися недійсними голосування на окремих дільницях, скасовувався протокол ЦВК тощо. Зрештою, Василь Вірастюк, який балотувався від «Слуги народу», набув повноважень у червні. У липні відбувся розподіл субвенцій: на 87 округ виділили 20 мільйонів. З одного боку — нічого дивного, бо не всім давали  рівно по 10, а з іншого — 87 округ не отримав жодної субвенції у травні, під час першого розподілу, хоча необхідність покращувати місцеву інфраструктуру була й тоді.

Ось така історія. Немає депутата — немає коштів. Є депутат — будь ласка, отримайте за цей і за попередній  раз.

Збільшення коштів на дитячі майданчики. У червні 2021 року очільник  держави презентував нову загальнонаціональну програму «Здорова Україна», в рамках якої буде закладено кошти на будівництво нових спортивних майданчиків по всій країні.   Схоже,  невдовзі проблеми зі спортивними майданчиками вирішаться  повністю, що не може не тішити. Проте народні депутати  або не чули про цю програму, або не довіряють словам президента, або просто вважають, що спортивних і дитячих майданчиків багато не буває. Якою б мотивацією вони не керувалися, та факт є фактом: уже  через місяць після заяви президента майже 14%  усіх об’єктів фінансування становили  дитячі та спортивні майданчики. У грошовому еквіваленті це трохи більше 236 мільйонів на 306 об'єктів.

Серед лідерів тут Георгій Мазураш («Слуга народу») з Буковини і Тарас Батенко (група «Партія «За майбутнє») зі Львівщини. На округ першого виділено кошти на 57 дитячих і спортивних майданчика, на округ другого — на 18.

Припускаю, що в майбутньому вони не проти позмагатися за посаду голови НОК :) Сергію Бубці варто замислитися. Ось така українська політика. Одні йдуть зі спорту в політику (наприклад, Беленюк), а інші (наприклад, Павелко) — з політики у спорт. Тим більше  що в керівництві НОК уже є не один депутат.

Вигідніше бути мажоритарником від «Слуги народу», груп «Довіра» та «Партія «За майбутнє», а також «Батьківщини». Якщо перші три отримали кошти субвенцій на найбільшу кількість округів («Слуга народу» на 113 зі 120, група «Партія «За майбутнє» на 17 із 22, група «Довіра» на 16 з 20), то  мажоритарники з ВО «Батьківщина» (правда, їх усього два — Олег Мейдич і Антон Яценко) отримали на свої виборчі округи по 10 мільйонів гривень. Інші фракції такими показниками похизуватися не можуть.

Рух ЧЕСНО

Як жити із субвенціями далі

Ключове, що потрібно зробити, — це відмовитися від субвенцій як від інструмента, який депутати використовують для переобрання в парламент. Для цього потрібно мінімізувати їхній вплив на процес розподілу цих коштів.

Уряд має два варіанти, якщо відкинути  ідею скасування субвенцій. Перший — змінити порядок розподілу: зробити його прозорим, визначати об'єкти для фінансування на основі чітких критеріїв і конкурсу з незалежною комісією. Другий —   переспрямувати  кошти субвенцій у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), де вони розподілятимуться  за  чіткішими процедурами.

Важко відповісти, чи вистачить уряду політичної волі на ухвалення такого рішення. Особливо  напередодні розгляду в парламенті Державного бюджету на 2022 рік. У це мало віриться. Субвенція на соцеконом залишиться. Хоч  у проєкті бюджету її ще немає. Як свідчить досвід, ця стаття витрат з'явиться на етапі підготовки документа до другого читання.

І тут головне питання навіть не в тому, яка буде її сума, а в тому, чи перетворяться нові народні депутати на «Юрія Чуйка», з якого ще два роки тому сміявся «Квартал 95».

Час покаже.