"Чорний вхід" до санкцій

19 липня в Женеві мають відбутися українсько-російські консультації. Обговорюватимуть справу DS525 "Україна - заходи щодо торгівлі товарами та послугами", ініційовану Росією в рамках СОТ.

Москва оспорює понад десять законодавчих і нормативних актів, ухвалених протягом останніх трьох років українським президентом, урядом, парламентом, міністерствами й РНБОУ щодо Росії.

Зокрема, йдеться про заборону ввозити в Україну товари, що походять з РФ; про запровадження особливого режиму оподаткування при ввезенні старих російських автомобілів; про ембарго на поширення й демонстрацію художніх фільмів і російських програм, а також про обмеження доступу іноземної друкованої продукції з антиукраїнським змістом; про призупинення акредитації російських журналістів при органах влади України тощо.

Однак наслідки цієї справи виходять далеко за рамки відносин України й Росії. Юристи-міжнародники зазначають, що вона стане не демонстрацією вишуканого юридичного спору, а прикладом "жестякового" процесу. Бо ставки високі, оскільки справа може вплинути на різні переговорні й судові майданчики - від Мінська до Гааги.

Специфіка справи DS525 така, що її зміст стосується не так торговельних аспектів відносин України й Росії, як політичних. Адже санкції проти РФ - це політична відповідь офіційного Києва на гібридну агресію Москви проти нашої країни. І рішення, яке ухвалить третейська група експертів СОТ, може вплинути на санкційну політику проти Росії не тільки України, а й Європейського Союзу і Сполучених Штатів.

На консультаціях у Женеві представники української делегації, яку очолить заступник міністра економіки й торговий представник України Наталя Микольська, мають дати відповіді на 117 запитань, відправлених до Києва з Москви минулого тижня. Українська делегація змушена коментувати не тільки економічні запитання. Наприклад, росіяни також хочуть, щоб українці пояснили їм, що таке "держава-агресор", яка згадується в ухвалених нашою країною документах.

Специфіка процедур у СОТ така, що необов'язково відповідати на всі запитання. Але залежно від цілей Москви російські представники можуть або погодитися й далі продовжувати консультації з українською делегацією, або вже 20 липня зажадати створити третейську групу експертів, які й розглядатимуть питання, чи дотримувалася Україна базових положень СОТ, коли ухвалювала рішення щодо запровадження санкцій проти Російської Федерації.

Який варіант обере Кремль? Нам поки що невідомо. Але історія розглядів у СОТ демонструє, що країна, яка подала позов, надсилає запитання, які вона хотіла б обговорити на консультаціях, як правило, за три-чотири тижні до їх початку. Росія відправила запитання лише 10 липня. Це - додатковий аргумент на користь припущення, що Кремль налаштований на те, щоб справу DS525 розглянула група експертів.

Тактика українського захисту рішення щодо санкцій проти Росії ґрунтується на статті XXI "Винятки з міркувань безпеки" Генеральної угоди щодо тарифів і товарів (ГАТТ), а також на аналогічній за змістом статті XIV-bis Генеральної угоди щодо торгівлі послугами (ГАТС).

Стаття XXI ГАТТ дозволяє застосувати торговельні обмежувальні заходи у вигляді винятку і надає країнам право самостійно вживати будь-яких заходів, які вони вважатимуть за потрібне для захисту інтересів своєї безпеки. Очевидно, що українська делегація аргументуватиме запровадження санкцій наявністю надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.

Нагадаємо, що навесні 2014 р. Євросоюз і Штати запровадили обмежувальні санкції проти Росії через анексію Криму, а влітку - через збройну агресію в Донбасі. У відповідь Кремль ухвалив рішення щодо запровадження контрсанкцій проти ЄС і США. Україна почала запроваджувати торговельні заборони щодо Росії починаючи з осені 2014 р., після чого торговельне й політичне ембарго до нашої країни застосувала й Москва.

Після початку російсько-української війни Україна в рамках СОТ подала два позови проти Росії: про заборону РФ імпортувати українські вагони й залізничне обладнання, а також про обмеження транзиту українських товарів через російську територію в Казахстан і Киргизстан. Планується також подати третій позов через запроваджене РФ обмеження імпорту харчових продуктів і промислових товарів. За словами наших співрозмовників, найліпші перспективи у справи про залізничне обладнання.

Своєю чергою Росія пішла ва-банк і в травні подала до СОТ комплексний позов проти України щодо всіх санкцій, запроваджених Києвом проти Москви починаючи з 2014-го по травень 2017 р. Досі в історії СОТ питання санкцій ніколи ще не було предметом звернення до цієї міжнародної організації, а стаття XXI ГАТТ раніше не зазнавала офіційного тлумачення. Було неписане правило: санкції - політична проблема, а не питання протекціонізму, коли влада захищає місцевого товаровиробника.

Саме тому країни, що потрапили під російські контрсанкції, не зверталися до СОТ. Та й РФ до травня 2017 р. не подавала такого позову в рамках Світової організації торгівлі проти США і ЄС. Але, як зазначають опитані нами юристи-міжнародники, позов, поданий Росією проти України, може підірвати нинішню міжнародну систему торговельного права.

Адже якщо група експертів використає статтю XXI ГАТТ, щоб ухвалити рішення, то це призведе до непередбачуваних наслідків. Якщо Україна програє справу DS525, то вердикт СОТ негативно позначиться на політиці держав, які запровадили санкції проти Росії та інших країн. Якщо Україна виграє, то прокладе "чорний вхід" до обмежувальних заходів: є ризик, що держави зловживатимуть статтею XXI ГАТТ, прикриваючи нею свою протекціоністську політику.

Тому справа DS525 і турбує ЄС, США та інші держави. І під час зустрічей, що відбулися в контексті саміту Україна-ЄС, свій інтерес до позиції Києва у цій справі висловив ряд представників Євросоюзу. А враховуючи непередбачувані наслідки ініційованого Росією спору, багато країн хотіли б уникнути ситуації, коли група експертів уперше використає статтю XXI ГАТТ і ухвалить рішення.

Москва, пояснюючи причини подачі позову, аргументувала це тим, що Росія має серйозні підстави припускати, що Україна вживає заходів, порушуючи свої зобов'язання в СОТ. Але це пояснення - лише димова завіса, покликана приховати інші мотиви, якими керувався Кремль, наважуючись порушити це неписане правило. Мета Росії - підвищити ставки у грі, де справа DS525 - засіб для тестування готовності ЄС і США натиснути на Київ і вплинути на політику санкцій.

У цій ситуації Україні важливо розуміти, як поводитися далі. Варіантів небагато: або в жорсткому стилі провести консультації, готуючись до передачі спору на розгляд групі експертів, або спробувати розглянути спір на консультаціях. Але щоб зупинитися на якомусь зі сценаріїв, слід чітко виробити стратегію і тактику; усвідомити, що справа DS525 - питання не так торгівлі й тарифів, як політики; прозондувати позицію ЄС і США; мати добре аргументовані відповіді на запитання росіян та експертів.

Чи готове до цього Міністерство економічного розвитку і торгівлі та його керівництво? Чи готове воно нести відповідальність і вже зараз розпочати роботу? Адже на кону не тільки наші національні інтереси й подальше дотримання різними державами санкцій проти Росії, а й саме існування політики санкцій.

Та судячи з підготовки МЕРТ до консультацій, там не сповна усвідомлюють те, яке значення має справа DS525. До цього спору в Мінекономіки, схоже, ставляться так, ніби це звичайна справа про антидемпінг. Однак оскільки справа може справити серйозний ефект на всю політику санкцій, це питання слід напрацьовувати не на технічному рівні, а на політичному, з визначенням чітких директив, у яких ураховуються всі аспекти спору.

Доля справи "Україна - заходи щодо торгівлі товарами та послугами" багато в чому залежатиме від того, чи готова сама Світова організація торгівлі створити прецедент із застосування статті XXI ГАТТ. Серед юристів є думка, що СОТ утримається заради збереження статус-кво міжнародного торговельного права. Однак Україні не варто на це покладатися, готуючись до розгляду справи DS525.