Чи можна розбити «золоте яйце» зсередини?

09 грудня, 2011, 17:09 Роздрукувати Bипуск № 45, 9 грудня-16 грудня 2011р.
Відправити
Відправити

Історія скандально відомого держпідприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його керівника Віталія Добжанського цілком порівнянна з казкою про Курочку Рябу.

Історія скандально відомого держпідприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його керівника Віталія Доб­жанського цілком порівнянна з казкою про Курочку Рябу. Остання теж думала, що виробляє цілком корисний для споживача продукт, а потім дід бив - не розбив, баба била, і черга до хепі-енду, як пам’ятаєте, була довгою.

Так і тут: неймовірна живучість держпідприємства, що отримує гроші від громадян і юросіб за послуги у процесі підтримки та експлуатації 16 держреєстрів, тобто публічних грошей (частина їх потім як запаморочливі роялті перекачуються фірмам з офшорним д­ном), спостерігається за кількох складів Кабміну всупереч майже не затихаючим скандалам на самому верху. «З 2005 року склалася ситуація, коли «Інформцентр» володіє всього… трьома державними реєстрами з тих, що перебувають у його управлінні, а решта тринадцять (!) державних реєстрів є власністю комерційних компаній «Арт-майстер» і «3-Т» - дочірньої структури ЄДАПС! Так вийшло, оскільки без проведення тендера «Інформцентр» уклав договір на право користування програмною продукцією цих фірм. А держпідприємства платять бізнесменам роялті з кожної операції», - писало DT.UA ще рік тому, ґрунтуючись на даних акта ревізії КРУ. Серед тих, хто також бив і не розбив цю схему в різні роки, - міністр юстиції Р.Зварич, Рахункова палата, голова парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та оргзлочинністю І.Калетнік, СБУ, віце-прем’єр С.Тігіпко, а також найвпливовіші в країні ЗМІ, які пуб­лікують протягом останніх років журналістські розслідування. Фактів і доказової бази про результати перевірок у заявах і публікаціях для прокурорського реагування - не на одну гучну справу. Але видно не курочка несла те яєчко: шкарлупа що броня…

Процес стає цікавішим, бо удари по броні почулися зсередини. Директор кримської філії ДП «Ін­формаційний центр» Володимир Ребров у середині листопада звернувся до ГПУ, СБУ, Кабміну і республіканських відомств із заявою про факти корупції з боку керівництва держпідприємства. Перелік дій В.Добжанського та вищої ланки керівництва ДП, які, на думку В.Реброва, мають ознаки корупції, можна умовно розділити на три теми: гроші, земля, незаконні розпорядження. Після цього Ребров став екс-директором філії. Слідом за ним роботу втратили його зас­тупник, два юристи, завкадрами і ще кілька рядових співробітників.

Генеральний директор ДП Віталій Добжанський у телефонній розмові масове звільнення у кримській філії називає оптимізацією структури, мовляв, важкі часи. Разом з тим на запитання, чи у всіх філіях іде оптимізація чи тільки в окремо взятій кримській, ствердно й прямо не відповів. Причиною ж звільнення В.Реброва назвав «невідповідність професійним вимогам». Зауважимо, Воло­димир Ребров - людина у Криму відома, причому саме своїми професійними рисами. Заслужений юрист України та Криму Володи­мир Миколайович Ребров «на цивілку» пішов з посади першого зас­тупника прокурора АРК, пропрацювавши в органах 30 років. На посаді директора філії «Інформ’юс­ту», як іще називають це держпідприємство, працював сім років, двічі нагороджувався гендиректором за зразкове виконання трудових обов’язків, високий професіоналізм та ініціативу.

Утім, трудовий спір вирішуватиметься в суді, нас же цікавить інформація, яка має значний суспільний інтерес, а саме - дані, викладені в заяві В.Реброва, про ознаки корупції та інші порушення закону посадовими особами «Інформ’юсту». Завдяки їм, можемо довідатися, і як працює це дивне держпідприємство, і чим займається його керівництво крім посадових інструкцій.

У вівторок прокуратура АРК доручила УБОЗ кримського голов­кому міліції провести перевірку низки моментів заяви. Хоча ці моменти, звісно ж, не кримського рівня. Але ГПУ поки що мовчить. Мовчить і міністр юстиції О.Лав­ринович, до якого В.Ребров звернувся з приводу репресій проти співробітників філії, а також прямих погроз позбавити його дружину можливості здійснювати нотаріальну діяльність. Міністрові Ребров також відіслав копію своєї заяви у правоохоронні органи й пояснив: не повідомити про зловживання керівництва держпідприємства не міг - закон про протидію корупції його як керівника до цього зобов’язує.

Отже, гроші. Тема реальної дохідності ДП «Інформаційний центр», послугами якого з допомогою нотаріусів, БТІ, держреєстраторів тощо хоча б раз у житті користується кожен з нас (доручення, виписки з реєстрів, і загалом - реєстрація всіх видів цивільно-пра­вових відносин, нотаріат і акти цивільного стану), причому не безплатно, залишається відкритою вже протягом багатьох років. Су­дячи, звичайно, з того, що «Ін­форм’юст» зовсім недавно купував «Мерседес» за 1,1 млн. гривень, який призначався нібито для міністра Лавриновича, можна не сумніватися - держпідприємство заможне. Володимир Ребров у своїй заяві просить правоохоронців перевірити, як витрачаються ці чималі публічні гроші. За його даними, «Інформ’юст» заробляє на рік не менше ніж 0,5 млрд. гривень. (Для порівняння: у недавньому інтерв’ю DT.UA О.Лавринович повідомив, що весь Мін’юст на рік за­робляє на адмінпослугах 271 млн. гривень). «Кримська філія заробляє на користуванні реєстрами понад 20 млн. гривень, а Крим - не найбагатший регіон, є Дніпро­петровська та Донецька області, де дохід незрівнянно вищий, не кажучи вже про Київ», - каже В.Реб­ров.

Гендиректор «Інформ’юсту» Віталій Добжанський озвучені суми й підозри в нецільовому використанні зароблених коштів заперечує. «Як витрачаються ці гроші, всім відомо. Підприємство постійно перевіряють, навіть більш ніж… Тому всі контролюючі органі все знають. Я не знаю, звідки він узяв ці суми. Реальність не така», - каже Добжанський. Але на наше прохання назвати в такому разі реальну суму доходу держпідприємства його генеральний директор відповів відмовою, посилаючись на те, що точно не знає («у мене для цього фінансовий директор є») і просто не хоче її називати.

Екс-директор кримської філії ДП у своїй заяві стверджує: куди йдуть півмільярда доходу - невідомо, але точно - не на підтримку технічного стану підприємства чи захист інформації ввірених йому реєстрів.

Незаконні розпорядження. «У жовтні 2011 року в ДП «Інфор­маційний центр» і у філіях Держ­службою спецзв’язку України проводилася перевірка стану захисту інформації. Під час неї на Кримсь­кій філії були запитані для ознайомлення документи (Атестат відповідності та експертний висновок про роботу реєстрів.) Однак на дану вимогу перевіряльника і моє прохання надати документи, керівництво ДП не відреагувало взагалі… Замість відповіді 1 і 7 листопада 2011 року в заяві названий начальник відділу кадрів ДП «Ін­форм. центр» (прізвище - Авт.) з метою приховати виявлені порушення дає вказівки в електронному вигляді, по організаційно-розпорядчій системі підприємства, №291392 усім директорам філій виготовити й підписати офіційні документи «Згода на збір і обробку персональних даних», внісши в них свідомо хибну інформацію про дату складання. Тобто фактично дає вказівки, скласти сотні підроб­лених документів із залученням директорів філії та її співробітників», - пише Ребров у заяві, додаючи, що письмово просив В.Доб­жанського скасувати це розпорядження й передати матеріали стосовно посадової особи в правоохоронні органи за територіальністю для притягнення до відповідальності. На думку екс-директора філії ДП, відсутність зазначених документів «може бути кваліфікована як порушення 1-3 категорії
(ст. 8 Закону України «Про захист інформації…», Правила забезпечення захисту інформації)».

Серед інших дій, у яких убачаються ознаки правопорушень, В.Ребров також називає запропонований керівництвом спосіб вирішення проблеми 100-відсоткової зношеності автопарку: «керівницт­во ДП (називаються прізвища. - Авт.) дає вказівки купувати їх шляхом складання фіктивних договорів поставок (додаючи зразок підробленого договору однієї з філій та рекомендації, як уникнути перевірок контролюючих органів), але ж деякі філії зробили такі закупівлі за фіктивними документами, посадові ж особи ДП здійснили фінансові операції із цих закупівель».

І наостанок - кримська земля. За інформацією Володимира Реброва, Віталій Добжанський і його син Владислав отримали безплатно на кримському узбережжі як мінімум три ділянки. Два наділи загальною площею три гектари в Добжанських також на березі моря в Чорноморському районі. Один - у Ленінському районі (с. Золоте), отриманий нібито як подяка від екс-спікера ВР Криму Анатолія Гриценка (нині під судовим слідством, зокрема й по земельних темах), який домагався переведення БТІ з Керчі у свою вотчину - Леніно - і отримав підключення до реєстрів. Такий же презент, за словами Реброва, було піднесено і тодішньому заступникові гендиректора й одночасно бізнес-партнерові його сина Г.Раш­ковському.

Добжанський землю за собою або сином у Ленінському районі не визнає. Ребров наполягає: «Юрист філії була змушена виконувати вимоги гендиректора й зай­малася оформленням його земельних ділянок, їздила в село Золоте. А потім ділянки були переоформлені на помічницю генерального й родичку заступника».

Цей же юрист за дорученням, даним їй її головним начальником - гендиректором (DT.UA має у своє­му розпорядженні копію), зай­малася земельними справами Доб­жанського й у Чорноморському районі. Там ділянки батька й сина потрапили в судову халепу з прокура­турою, а тепер відкрилося й чарівне їхнє проходження між крапельками кримінальної справи проти екс-голови Чорноморської РДА Ла­риси Туйсузової. Остання обвинува­чується в даванні незаконного розпорядження про зміну цільового призначення майже двох гектарів землі - з сільгосппризначення на рекреаційне, що передбачає будівництво готелю. Ділянка, що фігурує у справі Туйсузової, в якій вона вже провела 40 діб у СІЗО, належить місцевій непомітній жительці Н.Горайчук, яка 2007 року отримала майже два гектари у власність для ведення особистого селянського господарства, а в лютому 2009-го рішенням Чорно­морської РДА їй дозволили змінити цільове призначення землі на рекреаційне.

І що цікаво. Одночасно (вважай - одномоментно) з Горайчук увесь цей шлях був крок у крок пройдений іще дев’ятьма громадянами (ділянки - в одному масиві, рішення - у той самий день, проект землевпорядження замовлений групою осіб), котрі спочатку побажали стати фермерами, а потім обслуговувати жителів територіальних громад Чорноморського району. Саме так було обґрунтовано необхідність змінити цільове призначення для будівництва та обслуговування курортно-рекреаційних комплексів - готелів.

Звичайно, хотілося б побачити жителів Оленівки, які поспішають за два-три кілометри у балку Ожина, де знаходяться ділянки, на яких виростуть готелі, а жителів громади там обслуговуватимуть наступні власники зазначених наділів. Віталій Добжанський - гендиректор Держпідприємства «Ін­фор­маційний центр» при Мініс­терстві юстиції України, його син Владислав, Геннадій Рашковський, у ту пору заступник Добжанського-старшого й партнер по бізнесу Доб­жанського-молод­шого (тема цікава для окремого дослідження), колишній радник київського мера та президент Феде­рації футболу Києва Микола Гу­риненко, екс-мер міста Сквири Київської області Михайло Пасіч­ник (і засновник двох ТОВ по частині курортного бізнесу), а також недрібний київський підприємець Сергій Гитчен­ко і його дружина; Лариса Черни­шо­ва, яка, судячи з адреси, має родинні зв’язки із бізнес-партнером Гит­ченка й Пасіч­ника М.Чернишо­вим, а також поки що невідомий нам Сергій Шипілін.

Прокуратура Чорноморського району протягом цього року вела судове провадження за скасування рішенні РДА про зміну цільового призначення майже 20 гектарів землі, але процес, включаючи касаційну інстанцію, РДА й землевласники, що виступали як третя сторона, виграли.

У результаті маємо тільки кримінальну справу Туйсузової, де фігурує лише один із 10 наділів-близнюків за способом приватизації. Він якраз один і відповідає класичній схемі отримання для комерційних цілей великих наділів землі.

«А хіба я порушив закон?» - запитує Добжанський-старший і різко відповідає на запитання, невже він насправді збирався займатися фермерством: «Чим я там збирався займатися, я не казатиму. Це моя особиста справа, які в мене були бізнес-плани і як вони змінилися».

Так-то воно так, та тільки землю цю Добжанський і інші невдатні фермери не на аукціоні купили, а отримали безплатно (до слова, Л.Туйсузова була тоді єдиною, хто зважився й провів земельний аукціон у регіоні).

Тим часом нові обставини, які можуть бути виявлені в результаті перевірки заяви Володимира Реброва, можливо, спричинять нові позови щодо земель Добжансь­ких та інших київських «селян» у Чорноморському районі. Точніше, мали б спричинити. Але броня міцна, а «мишку» звільнили…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК