Час збирати каміння. І біти

Ніби чийсь справедливий меч по живому січе наелектризовану душу революції. Ідеї, смисл, цілі, проголошені народом на Майдані, - найвищий рівень свідомості, що підняв Україну на недосяжну висоту. Руками Небесної сотні. І всі, хто чесний перед самим собою, хто мислить і відчуває, де б він не перебував - в Україні, Росії, Європі чи Америці, схиляють голову: "Героям слава!"

Та відразу накочує крижана хвиля, і з небес, де гріє світле майбутнє, ти каменем падаєш у пекло. А тут - реальність. І страх. З якими треба впоратися. Мародери всіх мастей вчепилися в країну мертвою хваткою. Всередині й зовні. Від політики. Від влади. ВІД НАРОДУ.

Того самого народу, яким нині захоплюється всяк, хто мислить і відчуває, і який... із задоволенням вуаєриста розглядає під мікроскопом спальні колишніх правителів; грабує з їхніх будинків награбоване; дає принизливі ляпаси прокурорам; з бітами і в масках стоїть на дорогах; підпалює будинки й офіси; спустошує магазини; вривається в школи; виламує вночі двері в житлові будинки, вимагаючи гроші "від імені й за дорученням" революції, Самооборони Майдану, "Правого сектора", національної гвардії еt cetera. Стріляє впритул. По суті, оголосивши війну вже не владі, а самому собі. Світлу в собі.

І в цьому сюжет драми, що розгортається в Україні, фінал якої тепер залежить від кожного з нас зокрема. І всіх разом.

…Хрещатик, 24. Штаб Самооборони Майдану. Сиджу в кутку на стільці, чекаю, коли до мене підійде хтось відповідальний і вільний. Тим часом лідер СМ, а нині офіційний голова РНБОУ Андрій Парубій уже визнав, що в країні є неконтрольовані факти мародерства, а також закликав суспільство та силовиків протистояти їм. В.о. президента країни Олександр Турчинов назвав безпеку внутрішню і зовнішню (цинічне мародерство Росії в Криму - окрема тема) - першим викликом для держави. Новопризначений віце-прем'єр Віталій Ярема - куратор силового блоку Кабміну, констатував: міліція деморалізована. Пряма реагування на злочини і розкриваність шокуюче пікірують. Розгортання співпраці МВС із громадськістю нестабільне.

DT.UA надіслало запит у МВС із приводу поточної криміногенної ситуації в Україні, Києві та Київській області в період із 23 по 27 лютого. Так, уже тепер можна констатувати, що пік середньодобового показника тяжких і особливо тяжких злочинів загалом по Україні припав на 26 лютого й становив 1090 фактів (порівняно з 973 фактами у 2013 р.). Із них у Києві вчинено 85 особливо тяжких злочинів. Це також на 25 вище за середньодобовий показник для столиці.

При цьому в країні спостерігається сплеск убивств і замахів на вбивства, відповідний середньодобовий показник 2013 р. - 5,5. А 21 лютого в Україні було вчинено 18 убивств і замахів, 22 лютого - 16, потім два дні - зниження до 5-6. І знову зростання: 25 лютого - 12; 26 лютого - 23 убивства й замахи. При цьому в Києві - 16 (!) убивств і замахів при середньодобовому показнику 2013-го року - 0,22. На логічне запитання, чи могли в цю кількість потрапити люди, котрі загинули на Інститутській 20 лютого, прес-служба МВС точної відповіді не дала. "Судячи з цифр статистики, видно, що вбитих на Майдані було більше. Треба переглядати кожну справу. Зараз заступить на чергування працівник, і ми зробимо це", - пояснили в міліції. Але, швидше за все, ми публікуємо дані без урахування Небесної сотні. Що ще більше драматизує ситуацію.

Зафіксовано також зростання по країні тяжких тілесних ушкоджень - 21 лютого (15 фактів), 23 лютого (13); 24 лютого (14), при середньому показнику - 11,45. Тепер почався невеликий спад. Грабежі в середньостатистичній зоні, але вдвічі побільшало розбоїв, і в основному за рахунок Києва. Також удвічі зросла кількість зґвалтувань.

По телефону прес-секретар управління МВС у Києві Ольга Білик уточнила: "Нестандартно те, що коли раніше нечисленні групи або одинаки грабували ломбарди, магазини, то цими днями 6-8 чоловік зі зброєю і в масках захоплювали адміністративні будівлі, вимагали документи тощо. Потрібно робити знижку й на паніку. Не всі повідомлення підтверджувалися. Наряд виїхав у лікарню, - на кинутому на підвіконні айпаді було написано "заміновано". На щастя, виклик виявився хибним".

Інтернет у ці дні вибухав подробицями злочинів, зокрема підпалів та грабежів будинків, які належать політичній еліті. Горіла дача сина лідера КПУ, було вчинено напад на володіння екс-спікера Калетніка, а також екс-глави АП Андрія Клюєва, якого до того ж поранили в ногу.

Тут слід зробити відступ від показників голої статистики. Все це - апріорі недопустимі речі. А починалося з безневинного: розглядання картинок розкоші в Межигір'ї. Так, вони справді шокували, як, утім, і недобудований проект царських палат будинку народного депутата Іванющенка, і гламурно-золотий кітч римського патриція-генпрокурора Пшонки тощо. І це треба було показати людям. Щоб пам'ятали. Але, люди добрі, є межі, заступання за які робить наші серця "собачими". Спальні й нижня білизна президента, фото особистих речей сім'ї, що мешкала з ним. І дитини (!) зокрема. Ми подуріли всі, чи що?! А народні шашлики в Межигір'ї?! А буси з цінностями звідти ж - у бік свого власного маленького межигір'я в революційній душі.

Я все розумію - час символів. Сьогодні ти цар, а завтра у твоєму домі останній васал намагається відрізати кусень від улюбленого золотого батона. Але чомусь згадала зразу квартири, залишені євреями під час війни. Мурашки по спині... Непорівнянні речі - політично й за фактом. Однак по-людськи - цілком. Навіть високопоставлених служителів Рейху переможці не ганяли у власних будинках і не стріляли їм по ногах. Їх судив суд. Як і Клюєва з компанією має судити суд, а не новий Швондер у масці.

Повертаюся на стілець у коридорі штабу Самооборони Майдану. 23 лютого тут почала працювати "гаряча лінія". Мета - фіксувати злочини й реагувати на них власними силами. Станом на вечір 27 лютого в інфоцентр СМ надійшло 730 звернень громадян. Крім дзвінків екстрасенсів, хіромантів, а також громадян, котрі мають свій план побудови нової держави, люди волають про грабежі, зґвалтування (СМ зафіксовано один випадок), погрози. 40% звернень спрямовані в оперативний відділ Самооборони.

Зі мною поруч сідає молодий міцний парубок - Василь. Він один із трьох чергових в оперативному відділі. У нього всього три хвилини, й потім знову - на телефон. Розповідає:

- Сьогодні о 4-й ранку - дзвінок. Приватний будинок у Києві. Чоловік-бізнесмен в істериці. Четверо в масках і з бітами вибивають двері й кидають каміння у вікна. У будинку дружина й маленькі діти. Він сховав їх у підвалі. Кричить, мовляв, "як же так, я допомагав Майдану і фінансово, і справами, а в мене тепер якісь амбали вимагають гроші на потреби революції". Наша група виїхала на місце події й затримала безчинців. Річ у тому, що з'явилася третя сила, яка, прикриваючись організаціями активістів Майдану, чинить такі злочини. Це переважно молодики 15-20 років, які ходять у масках і з бітами, а також використовують символіку Самооборони Майдану. Вчора був дзвінок із відділення міліції села Корчин Житомирської області, - міліціонери просили захистити від нападників на райвідділ. Як це зупинити? З одного боку, міліція себе дискредитувала. Але з другого - тільки вона має структуру й сили вирішити цю проблему. Попросіть вибачення в людей - у душі, а керівництво нехай перепросить через телебачення, - і працюйте. Наводьте лад. А ми можемо додати чесних хлопців на рівні рядових. Наші хлопці підуть працювати. Паралельно вчитимуться.

Вчора сотні Самооборони Майдану зняли маски й почали роззброєння, давши прямий сигнал суспільству, соратникам по Майдану, що боротися сьогодні якщо з ким і треба, то з тими, хто загрався в революцію й забув про людську гідність.

- Нині спостерігаємо парадокс: самі кличемо міліцію на захист, а коли міліціонер виходить, його починають бити, - продовжує молодий невисокий хлопець Данило Клех, інженер за освітою, керівник виконавчого комітету Самооборони Майдану - за покликанням. - Річ у тому, що люди звикли воювати. І це треба визнати. Звикли шукати ворога. Дуже багато соціальних верств представлено на Майдані. Ось я - не політик, просто громадянин, але вже розумію, що задовольнити всіх неможливо. Тим більше з такою швидкістю прийняття рішень. Уже державних. Час ущільнився. На очах вершиться історія. Насправді треба переключати людей з пошуку ворогів у творче русло. Тепер потрібно будувати державу. Студенти й бійці зробили свою справу. Але вони ще не готові її будувати. Це справа політиків, державних діячів, журналістів. Які повинні виховувати суспільство. Правдою. Пояснювати людям, що тільки Майданом проблем не вирішиш. Наша ж справа тепер - будувати громадянське суспільство з реальними важелями контролю політиків та держави.

"Камуфляж, каску й біту ще можна цілком вільно купити, назватися якоюсь "сотнею" і спокійно виходити на широку дорогу, - пише у відкритому листі міністрові МВС Арсену Авакову журналіст Станіслав Речинський. - І з цим потрібно щось робити вже тепер. Доки не пізно. З особистого досвіду подій у Грузії середини 1990-х рр. можу сказати, що парамілітарні структури дуже легко створити, але потім дуже важко їх позбутися. І порядку в державі вони не побільшують. Боєць "Мхедріоні" колись мені це дуже просто пояснив: "Воювати ліпше, ніж працювати". І чим довше ти воюєш, тим менше тобі хочеться працювати".

Сьогодні вранці віце-прем'єр, куратор силового блоку генерал міліції Віталій Ярема ще раз нагадав країні, що міліція дискредитована й деморалізована. Занадто багато злочинів було скоєно, занадто мало довіри в громадян до людей у погонах. Ярема має рацію. Як, втім, мають рацію і ті, хто нагадує, що сам генерал є невід'ємною частиною цієї системи. І якщо вже політики, суспільство і ситуація (яка в країні насправді критична, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх викликів), Ярему реабілітували, то потрібно дозволити на якийсь момент видихнути людям у погонах і таки надати неодіозній більшості шанс послужити Батьківщині.

Усі хочуть миру. У всіх сім'ї й діти. Й інших людей, здатних за один день змінити весь державний інститут, наразі в країні просто немає. Доки не розроблено чіткої концепції реформи правоохоронних органів, доки не визначено принципів люстрації, досвід, знання та структура нинішньої системи мають бути використані новою владою на сто відсотків. Чітко й професійно. Покарати тих, хто стріляв у людей, - це не означає загнати в кут тих, хто складав присягу. Загнаний звір - небезпечний звір. Один такий - озброєний київський "Беркут" - уже готує свою відповідь.

Країні від ВЛАДИ потрібні чіткі й жорсткі рішення стосовно всіх, хто порушує закон. Самозванців, які прикриваються революцією, Самообороною Майдану, "Правим сектором" - та ким завгодно!

Країні від ГРОМАДЯН потрібні позиція й терпіння. Бо революція - це завжди крайність. З одного боку - видатна, з другого - огидна. Тисячолітня історія країн і народів цього свідок. Зараз мова не про минулих правителів, які доводять свої країни до такого стану і занурюють у хаос. Вони відповідатимуть. Не перед законом, то перед Богом. Зараз - про тих громадян, які претендують на майбутнє в нашій країні.

Хто б і яку сходинку не займав, має зробити вибір. ХТО ТИ СЬОГОДНІ? Ким би ти не був учора. І які б скелети не ховалися у тебе в шафі. Сьогодні від твого особистого вибору залежить майбутнє твоїх дітей. Забери руки від того, що тобі не належить. Від чужого будинку, багатообіцяючої посади, довгоочікуваної слави. Піди звідти, де ти не компетентний. Допоможи навести лад там, де в тебе є сили і знання. Полегши каміння Майдану і власної душі...