Царська неохота

Історія, яка трапилася з поверненням мисливських угідь площею майже дев'ять тисяч гектарів на ПБК, закріплених понад рік тому за "мисливцями Межигір'я" - товариством мисливців і рибалок "Кедр", має право називатися надзвичайною, неймовірною, фантастичною і просто нечуваною. Це ж коли в нашій країні добровільно поверталося те, що було зухвало взяте людьми, наближеними до президента, для благ, йому ж призначених?! По суті, маємо справу із прецедентом, умовно кажучи, однобічної добровільної реституції, притому що два позови, подані громадськими організаціями про скасування рішення ВР Криму про закріплення мисливських угідь за "Кедром", програні вчисту, і один іще чекає касації. Звичайно, ні у власність, ні в оренду масив угідь у Великій Алушті VIP-мисливцям не надавався. Це неможливо навіть у нашій нинішній країні. Але хто знає, можливо, саме ця обставина - неможливість подальшої приватизації, підкріплена широким негативним резонансом від такого зухвальства, і стали причиною добровільної відмови від нової "заїмки" для царського полювання клубу друзів президента Януковича? Чи це вже початок "відмивальної" кампанії напередодні виборів-2015?

Як уже широко відомо, засновниками громадської організації "Товариство мисливців і рибалок "Кедр" у 2008 р. виступили Юрій Бойко, Володимир Демішкан і Сергій Тулуб, які на момент передачі мисливських угідь у Криму обіймали, відповідно, посади міністра палива та енергетики України, голови Держслужби автомобільних доріг і губернатора Черкаської області. Сам клуб "Кедр" був прописаний за однією адресою з резиденцією Віктора Януковича "Межигір'я" у Нових Петрівцях. Тепер треба зробити поправку: у вересні 2012 р. при тих самих засновниках "Кедр" змінив адресу реєстрації, але вона теж знакова: вулиця Леніна, будинок 2 в селі Сухолуччя Вишгородського району Київської області. Саме за цією адресою розташоване Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство - тобто мисливська резиденція Віктора Януковича, помітно облаштована й упакована в останні роки.

"Додому" повернувся і керівник громадської організації "Кедр" Микола Гордійчук, який раніше очолював Дніпровсько-Тетерівське господарство.

Саме з Миколою Гордійчуком кримський прем'єр Анатолій Могильов, за легендою повідомлення прес-служби Радміну Криму, і вів переговори про повернення 9 тис. га угідь у користування автономії. Нагадаємо, що 8836 га закріплених за "Кедром" мисливських угідь - це землі ДП "Алуштинське лісове господарство", НВАО "Массандра", ПАТ "Алуштинський ефіроолійний радгосп-завод" у межах Маломаякської, Ізобільненської сільських рад і Партенітської селищної ради. Угіддя простяглися від мису Аю-Даг морським узбережжям до кордонів Алуштинської міськради і кордоном Кримського природного заповідника до гори Чатир-Даг; з півночі - кордонами Кримського природного заповідника, ДП "Сімферопольське лісомисливське господарство" до автодороги Сімферополь-Алушта.

Офіційна легенда називає дві основні причини повернення Криму цієї краси і багатства, в які важко повірити. Перша - звернення громадськості, друга - неможливість управляти угіддями здалека, тобто, як ми знаємо, із Сухолуччя. Дослівно:

Анатолій Могильов: "Щодо питання мисливських угідь надходили численні звернення громадян. У цьому зв'язку ми провели низку робочих зустрічей з керівництвом організації "Кедр", у результаті чого досягнуто домовленості про добровільну відмову від права користування угіддями".

Микола Гордійчук: "...У зв'язку з віддаленим перебуванням керівництва прийнято рішення, що більш доцільним та ефективним буде управління мисливськими угіддями з Криму".

Непереконливість озвучених причин може пояснюватися будь-чим - навіть відсутністю часу на те, щоб вигадати щось правдоподібніше (про чесне не говоримо). Повернення угідь відбувається так само блискавично, як їх закріплення за "Кедром". Тоді вся процедура - від звернення товариства до Рескомлісу Криму до рішення ВР автономії, між якими необхідно було одержати купу погоджень, рішення уряду, розгляд у постійних комісіях - вклалася в період з 9-го по 21 грудня. Якщо відняти вихідні, то за дев'ять робочих днів. Тепер, схоже, женуть коней, щоб устигнути до найближчого засідання ВР автономії - 27 березня. Але, погодьтеся, якась недомовленість відчувається в наведеній цитаті директора "Кедра". Таке враження, що мисливці залишаться ті самі, - просто керуватимуть угіддями і, мається на увазі, утримуватимуть їх "з Криму".

Зате Анатолій Могильов чітко дав зрозуміти, що за одну розмову з "керівництвом організації "Кедр" питання повернення не вирішили, було проведено низку зустрічей, хоча, здавалося б, що тут розмовляти: пост здав, пост прийняв - була б, як-то кажуть, політична воля. Але суперновину озвучили так, що буцімто при всьому при цьому Віктора Януковича з рушницею поруч не стояло.

Тим часом відомо, що після Ради регіонів у п'ятницю у кримського прем'єра було призначено аудієнцію у президента. Актуальних тем для цієї зустрічі - з півдюжини, але на поверхні останніми днями - дві. Перша - притлумлення скандалу з меджлісом, викликаного іграми кримської влади з організацією Дня пам'яті жертв депортації (і тут Могильову поки що є чим пишатися - він зміг провести спільне засідання з підготовки до заходів 18 травня). І остаточне заглушення скандалу з мисливськими угіддями "Кедра", яких тільки немовля в країні не пов'язує прямо з Сім'єю та особисто мисливцем Януковичем.

Джерела в кримській владі запевняють: за більш ніж рік перебування угідь у розпорядженні "Кедра" ні В.Янукович, ні його сини тут не бували. У це не так важко повірити, розуміючи, що непоміченим там бути дуже важко. Населені пункти, які розрослися в ліс і в гори, всюдисущі курортники й туристи (пішки, на велосипедах, мотоциклах, дельтапланах, конях), самозахоплення і узаконені новобудови цілими містечками. При тому скандалі та суспільному інтересі, що супроводжує цю тему "з народження", при тому протесті, викликаному закріпленням угідь такої площі і в такому місці серед місцевих жителів різних станів (депутатів ВР Криму довелося ламати через коліно - з третього заходу проголосували), ніяке царське полювання тут не світить.

А якщо Самому не треба - то навіщо? Приватизувати угіддя не можна. Ну, не йти ж шляхом Антона Пригодського, котрий узявся було будувати для Віктора Федоровича елітний гольф-клуб над Гурзуфом, під яким щедро нарізали землі без розбору: лавандове поле з "кріпаками" - у межі клубу потрапило й село. Та й Могильов обережна в цих справах людина. Одне діло - віддати угіддя, коли він узяв під козирок, підпсувавши свій прем'єрський старт у Криму. Інше - тіньові й лобові схеми приватизації, від яких уже не відмиєшся. Приклад тупої спритності підлеглих міністра АПК Миколи Присяжнюка, які кинулися догоджати Сім'ї розвалом Південнобережного відділення "Магарача", евакуацією в непристосовані приміщення унікальної наукової винотеки, зупиненням досліджень учених, знищенням експериментального майданчика у Відрадному поруч із "Чайним будиночком Януковича" - викликав такий резонанс і, кажуть, невдоволення президента, що кримські начальники мали б задуматися: а чим аговкнеться цього разу?

Звідси наступне запитання-версія: якщо приватизувати угіддя не можна, навіщо витрачати гроші на їх утримання?

Не ого які, звісно, як з'ясувалося були вкладення елітного клубу. Величезними інвестиціями, про які рік тому розповідав А.Могильов, поки що не пахне: офіційні джерела називають суму від 720 тис. грн до 1,3 млн. Останню цифру озвучив голова Рескомлісу Криму Ігор Кацай, який дуже шкодував, що "Кедр" іде: за рік на охорону та відтворення мисливських тварин, за його словами, товариство витратило в 72 рази грошей більше від передбаченого законом мінімуму. Розселили 1300 фазанів і 60 качок, побудували вольєри для розведення парнокопитних і сотні годівниць.

А те, що туристів там у ліс не пускали або забороняли лісникам проводити маркування офіційно затверджених туристичних стежок і маршрутів (виявлених нещодавно рятувальниками під час пошуку в горах заблукалих студентів!), то це зараз швидко все виправлять.

Якщо поділити озвучені 1,3 млн. грн. на рік і три місяці, протягом яких 9 тис. га були в розпорядженні "Кедра", то вийде 86 тис. із хвостиком гривень на місяць. Для таких людей, як Ю.Бойко, В.Демішкан і С.Тулуб ця сума на трьох - просто дрібниці, а не інвестиції. Тому почута від деяких кримських начальників версія про непідйомну дорожнечу такої "іграшки" теж не переконує.

Народний депутат України Олександра Кужель, яка була на час передачі "Кедру" угідь депутатом ВР Криму, виступала проти такого рішення, озвучивши імена і засновників, і заступників товариства мисливців і рибалок. Потім, заснувавши громадську організацію "Рух за якість влади "Кедру - НІ!", пішла з позовами в суди, вимагаючи скасувати рішення ВР Криму, ухваленого із порушенням регламенту і прав громадян.

Ситуацію з добровільною здачею угідь Кужель називає просто - "не змогли проковтнути!".

"Все-таки і наші позови, і листи людей, і виступи в ЗМІ - пам'ятаєте, про те, що грибників у лісі з автоматами охорона зустрічала, - не могли не викликати реакцію невдоволення у президента такою діяльністю "Кедра", - припускає О.Кужель.

Додамо тут, що цей резонанс був багаторазово посилений загадковими подіями в межах мисливських угідь - самогубством мера Малого Маяка Леоніда Малика і втечею за межі країни мера Лучистого Юрія Мамчина. Розстріл мера Сімеїза Кирила Костенка знову підняв у ЗМІ бекграунди всіх великих землевідведень на узбережжі. А продавлювання "розширення меж" Ялтинського гірничо-лісового заповідника шляхом віднімання 700 га на ПБК і приєднання замість Куйбишевського лісництва, вже викликало акції протесту.

Разом з тим, каже Олександра Кужель, цілком можливо, що невдовзі відбудеться переділ земель тих самих угідь, але в іншому вигляді і розмірах. "Я цілком припускаю, що вони просто вирішили трохи перечекати. А потім ці землі, за аналогією до земель заповідника в Ялті, приєднають до населених пунктів під приводом того, що треба розширювати їхні межі для розвитку. І потім ці землі вже підуть під забудову", - вважає Олександра Кужель.

Версія цілком життєва. Як і всі перелічені вище. Швидше за все, справжня причина настільки дивовижної для нашої країни події, як повернення народу вже обгороджених тисяч гектарів землі біля моря, - у міксі цих версій. І своїх грошей ніхто витрачати не хоче, нехай, поки не можна "проковтнути", - бюджет потягне, а там видно буде. І попереду 15-й рік - треба вже починати заново "чути кожного". Особливо якщо їх багато, і вони вже не просять, а вимагають. Тож громадяни, якщо вас грабують - кричіть голосніше!