Бунт у Чернігівському князівстві

Місцеві вибори на Чернігівщині принесли перемогу меру обласного центра Владиславу Атрошенку та його політичній силі «Рідний дім». Як у міській раді, так і в обласній. Ще напередодні виборів обласний осередок партії влади «Слуга народу» вступив у колаборацію з Атрошенком. А після виборів — склав у облраді одну із частин більшості, яку, однак, не побажала благословити нещодавно призначена губернаторка Анна Коваленко.

Що стало причиною місцевої політичної кризи? Чи призведе вона до чергової зміни голови ОДА, продемонструвавши слабкість президентської влади?

Передвиборна змова «слуги» Павла Халімона і мера Атрошенка

Традиційно Чернігівщина була базовим регіоном двох політичних сил — «Радикальної партії Олега Ляшка» та «Батьківщини». Досить серйозну підтримку мав і «Наш край», який в області курував нардеп Валерій Давиденко. Після його загибелі у травні 2020 року позиції партії суттєво похитнулися. Відбувся перерозподіл політичних сил і посилилася боротьба за перемогу на місцевих виборах. Фінансово зміцнілий за свою першу каденцію міський голова Чернігова Владислав Атрошенко прийняв остаточне рішення йти на місцеві вибори з власною політсилою «Рідний дім», перетягнувши до себе частково представників «Нашого краю». 

Тоді як наближений до Валерія Давиденка нардеп від «Слуги народу» Павло Халімон офіційно очолив обласну партійну організацію президентської партії.

Значно вплинув на позиції партії влади в регіоні конфлікт між представниками влади — тодішнім головою ОДА Андрієм Прокопенком і вже згадуваним Павлом Халімоном. Але губернатор здався на самому старті. Напередодні місцевих виборів, 12 вересня 2020 року, Андрій Прокопенко подав у відставку. Як він пояснив, через те, що позбавлений впливу на кадрову політику та формування списку кандидатів у депутати обласної ради.

У результаті на господарстві залишився Халімон.

Тут же до партійного списку другим номером було включено його дружину Оксану. Четвертим став його кум Дмитро Пахомов. Деякі місця отримали люди з орбіти міського голови Чернігова та очільника партії-переможниці місцевих виборів в області «Рідний дім» В.Атрошенка. Деякі — фінансово спроможні місцеві підприємці.

Привертає увагу той факт, що очолила список «Слуги народу» до Чернігівської облради Олена Дмитренко — місцевий політик з, скажімо так, широкою біографією. У минулому — радниця мера Чернігова Миколи Рудьковського, його помічниця-консультантка у Верховній Раді України VII скликання.

Однак Дмитренко допомагала і Владиславу Атрошенку: ще у червні 2020 року була учасницею з’їзду партії «Рідний дім», анонсуючи розбудову міцної партійної структури та повернення довіри виборців до політичних сил. До речі, за словами нардепа Олега Семінського, Рудьковський (ексмер, екснардеп та ексміністр транспорту Микола Рудьковський у квітні 2020 року повернувся з російської тюрми) є одним із бенефіціарів «Рідного дому».

Зрештою, вісім кандидатів зі списку СН таки отримали депутатські мандати. Шостим номером списку президентської партії став Віталій Свириденко, рідний брат Юлії Свириденко, наближеної до В.Атрошенка та ексгубернатора Чернігівщини Валерія Куліча (давнього бізнес-партнера Атрошенка). Про неї — трохи нижче.

Однак про повну синергію партії влади під контролем Халімона і мера Чернігова, в бекграунді якого не тільки мерський дубль на минулих виборах, а й значний бізнес-корупційний шлейф (агросфера, будівництво), сказати можна вже зараз. Включаючи останні скандали, пов’язані зі справою Максима Микитася — партнера і друга Атрошенка (співпрацюючи зі слідством, ексголова «Укрбуду» вже встиг публічно звинуватити Атрошенка в причетності до схем виведення грошей із компанії) . А також історію Халімона з НАБУ, яке збиралося висунути йому підозру у хабарі, пов’язаному з одним із аграрних держпідприємств. Такий собі чернігівський кримінальний бізнес-мікс.

Більшість на трьох

На першій сесії обласної ради 3 грудня 2020 року було неспокійно. З восьми партій-переможців політичний союз уклали лише три — «Рідний дім» В.Атрошенка (19 депутатів), «Слуга народу» (8 депутатів), «Радикальна партія Олега Ляшка» (7 депутатів). Разом — 34 з 64. Очевидно, що це був результат попередніх домовленостей Владислава Атрошенка з провладною партією під кураторством Халімона та Олегом Ляшком. Саме Ляшка міський голова публічно підтримав на виборах у 208-му окрузі, що відбувалися одночасно з місцевими.

Атрошенко навіть присвятив кілька днів напередодні виборів спільним поїздкам із Ляшком у межах округу, агітуючи за кандидата.

До речі, політичні союзи «Рідного дому» та РПЛ утворилися в усіх радах області, де представлені ці політсили.

Отже, на першій сесії новообраної облради депутати від більшості зметикували «на трьох». На засіданні був присутній сам чернігівський градоначальник Атрошенко, намагаючись впливати на процес і даючи вказівки окремим депутатам. У результаті переобрання лічильної комісії та незважаючи на «замінування» приміщення, головою стала вищезгадана соратниця Рудьковського/Атрошенка «слуга народу» Олена Дмитренко.

Кандидатуру ще одного «слуги», бізнесмена Олександра Левицького, що з’явилася за кілька днів до першої сесії, навіть не розглядали. Хоча саме в ньому була зацікавлена голова ОДА Анна Коваленко, яка теж вступила в гру за владу в облраді. Так, за інформацією наших джерел в ОДА, напередодні сесії велися перемовини із чотирма депутатами від «слуг», які готові були підтримати О.Левицького на посаду голови разом із 30 депутатами від п’яти партій «меншості». Уночі перед сесією на партійній сторінці у Фейсбуку навіть з’явилося повідомлення про висування Левицького на посаду голови.

Таким чином, А.Коваленко спробувала створити іншу більшість без Халімона і Атрошенка. Ключове — спробувала. Тому що з обранням Олександра Левицького не склалося: потенційних «біженців» від «слуг» вчасно перехопив Павло Халімон. Але й до більшості Левицький не увійшов і висунення Олени Дмитренко на посаду голови не підтримав. Більшість замість 34 депутатів отримала лише 33 — мінімально необхідних для кворуму та прийняття рішень. Зрозуміло, що створена конструкція виявилася не дуже стійкою. Проте керівництво у неї з’явилося.

Першою заступницею голови облради стала Ніна Лемеш («Рідний дім»), на момент обрання — заступниця міністра молоді та спорту України. Посаду заступника голови облради за домовленістю з «радикалами» отримав Дмитро Блауш.

Незважаючи на відсутність під час засідання 30 депутатів, між фракціями більшості було розподілено посади голів постійних комісій. Бюджетну, регламентну, з питань комунального майна, землі та освіти очолили представники «Рідного дому». Ще дві — соцекономрозвитку та житлово-комунального господарства — «Слуги народу». «Радикали» отримали посади голів двох комісій — з питань місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції, а також охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО.

Однак ображене самолюбство голови ОДА, якщо сказати м’яко, створило деякі незручності в подальшій роботі більшості. Ні 23-го, ні 28 грудня кворум так і не зібрався. У новий рік область увійшла без бюджету та рішень з інших важливих питань. Депкорпус не спромігся прийняти навіть регламент і низку положень, що регулюють роботу самої облради.

Амбітні маневри голови ОДА

Після зриву двох поспіль засідань голова ОДА Анна Коваленко таки прокоментувала ситуацію, назвавши її такою, що може призвести до політичної кризи. Губернатор запросила депутатів до відкритого діалогу.

Анонсовані перемовини мали на меті переформатування більшості імені Атрошенка і включення до неї інших політичних сил.

Водночас керівництво обласної ради залишилося глухим до слів губернатора, більш того, заперечило наявність політичної кризи. Так, заступник голови облради Дмитро Блауш зауважив, що причиною зриву попередніх двох сесій є пандемія та стан здоров’я окремих депутатів, які не з’явилися на засідання. 

Зустріч керівників фракцій обласної ради з Анною Коваленко мала відбутися 4 січня. Проте не відбулася. Точніше, прийшли на неї лише представники п’яти політичних партій, які опинилися в меншості. Вони заявили, що готують судовий позов про визнання ухвалених на першій сесії облради рішень незаконними.

За дві години до зустрічі в ОДА на сайті обласної ради з’явилася заява діючого керівництва облради — Олени Дмитренко, Ніни Лемеш і Дмитра Блауша. В ній Анну Коваленко звинуватили в тому, що вона «виступає представником інтересів п’яти партій, депутати яких не беруть участі у сесіях обласної ради, тим самим не виконуючи своїх прямих функцій депутатів».

Тобто обласна державна адміністрація в особі голови отримала ляпаса від керівництва обласної ради. Що демонструє відкрите протистояння місцевих еліт і президентської вертикалі.

Інвестувавши у політичний проєкт «Рідний дім» і частково — у «Слугу народу», місцеві навряд чи планували слухняно виконувати рішення ОДА та приймати всі її пропозиції. Ситуація зводиться до того, що Владиславу Атрошенку потрібен більш керований очільник області. І для цього він створює всі передумови. І тут або місцеві таки доведуть Коваленко, «хто в домі господар», або її буде змінено.

Імовірною кандидатурою, яку вже обговорюють у певних колах, є Юлія Свириденко.

Саме в її призначенні міг би бути зацікавлений В.Атрошенко. Людина з команди його бізнес-партнера та колишнього голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча. 2015 року — радниця голови, а згодом начальниця департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА. 2018-го вона була першою заступницею В.Куліча, а після його звільнення — в.о. голови ОДА.

Юлія Свириденко працювала генеральним директором підприємства ТОВ «Сідко Україна», засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками якого є Владислав Атрошенко, Валерій Куліч та естонець Дмитро Ейвін.

Стрімке кар’єрне зростання Юлії Свириденко відбулося у листопаді 2019-го. Її було призначено заступницею, а у липні 2020-го — першою заступницею міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Вже 22 грудня 2020 року вона замінила на посаді заступницю голови офісу президента Юлію Ковалів.

Хороша міна при поганій грі президента

Проте питання, чи буде змінено Анну Коваленко, залишається відкритим. Останнім часом на захист Коваленко почала досить прицільно стріляти місцева артилерія «слуг». З гострою критикою принципів управління партією в регіоні Павлом Халімоном та її провалу на виборах виступив нардеп СН Олег Семінський.  До того ж саме О.Семінський анонсував можливе вручення детективами НАБУ підозри В.Атрошенку по справі М.Микитася.

Деякі обізнані місцеві спостерігачі переконані, що навряд чи Банкова настільки явно піде на повідку у бізнес-групи Атрошенка/Халімона і проведе чергову ротацію губернатора. Швидше за все, буде дотримано хорошої міни при поганій грі. Анною Коваленко, природно. Якій доведеться залишитися, показавши «силу президента», а потім — домовлятися. Через не хочу.

Зважаючи на явно комерційний підхід до партійної розбудови в регіоні, позиції «слуг народу» ослабли і не створюють надійної опори владній вертикалі. Це — факт. «Слуги» під Халімоном підігрують «Рідному дому», ставши його опорою як у міській, так і в обласній раді. Зламати цю ситуацію за нинішнього складу Чернігівської обласної ради навряд чи вдасться. Можна тільки постаратися максимально адаптувати її під себе.

Анна Коваленко — ексжурналістка з великими зв’язками в ОПУ і дружина головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака — вчора стала мамою і на певний час, найшвидше, не зможе повністю контролювати всі політичні процеси в області. На посаді першого заступника Анни Коваленко залишився працювати львів’янин Віталій Загайний з команди ексгубернатора та «ворога» Атрошенка/Халімона — А.Прокопенка. Очевидно, саме на В.Загайного і буде покладено обов’язки голови, якому в разі відповідного рішення ОПУ теж доведеться домовлятися з Атрошенком/Халімоном.

Отже, питання зміни голови обласної ради О.Дмитренко на порядку денному не стоїть. Так, хиткій більшості потрібні голоси, але вона вчасно «згрупувалася» і, як уже було сказано, розділила все «на трьох». Тепер саме з цієї позиції веде перемовини з представниками партій «меншості» та головою ОДА. За нашою інформацією, вже майже в орбіті діючої більшості перебувають «Батьківщина» та «Наш край». Під них готові навіть перерозподілити керівництво комісій. Або ж розміняти співпрацю на посаду заступника міського голови. Чи то керівництво комунальним підприємством області.

Тому зовсім не факт, що справа дійде до анонсованого «меншістю» позову щодо незаконності рішень першої сесії облради. Але очевидним є те, що найбільший вплив за результатами місцевих виборів в області отримали «Рідний дім» і Владислав Атрошенко. Включення «своїх» людей у державні структури, збереження впливу в облраді при діючому губернаторі або ймовірність появи більш підконтрольного голови ОДА можуть суттєво зміцнити Чернігівське удільне князівство.

Що стосується корупційного шлейфу Атрошенка (докладніше читайте в проєкті «Місцеві вибори-2020. Країна по поличках. Чернігів»), то в умовах згортання антикорупційного блоку в державі говорити про якісь реальні удари центральної влади по чернігівському клану немає сенсу. На жаль.