Бої за миротворчість

22 вересня, 2017, 19:09 Роздрукувати Bипуск № 35, 23 вересня-29 вересня 2017р.
Відправити
Відправити

Зліт очільників держав у Нью-Йорку на сесію Генеральної асамблеї ООН традиційно виявився багатим на події й заяви.

Бої за миротворчість

Вересневий зліт очільників держав у Нью-Йорку на чергову сесію Генеральної асамблеї ООН традиційно виявився багатим на гучні події й гучні заяви.

Обговорення проблеми реформування ООН, дебати про ситуацію з ядерною і ракетною програмами Північної Кореї, критика політики Росії щодо України і Сирії, підписання договору про повну заборону ядерної зброї, демарш російської делегації... Але Київ використав чергову сесію ГА ООН як трибуну для просування ініціативи про введення миротворців у Донбас і майданчик для переговорів Петра Порошенка з Дональдом Трампом.

Тлом переговорів у Нью-Йорку стали кілька подій. Перша: безперервні обстріли проросійськими бойовиками позицій українських військових. Друга: російсько-білоруські військові навчання "Захід-2017". Третя: рішення американського Сенату схвалити законопроект, що передбачає в числі оборонних витрат на 2018 фінансовий рік виділення Україні 500 млн дол. і санкціонує надання Києву летального озброєння оборонного характеру.

До активу української дипломатії можна записати те, що вона домоглася не п'ятихвилинного рандеву в кулуарах ООН, а першої повноцінної годинної зустрічі Трампа і Порошенка. Питання, як завжди, щодо змісту переговорів. "Можу сказати, що зустріч, яка тривала годину, була дуже продуктивною. Ми відчули справжнє плече нашого друга і партнера", - відзвітував український президент на брифінгу для ЗМІ, наголосивши на "блискучій співпраці" між Україною і США в питаннях безпеки і в секторі оборони.

Судячи зі слів Порошенка, одним з позитивних моментів зустрічі стала підтримка адміністрацією Трампа пропозиції Києва про розміщення на окупованій росіянами території України миротворців ООН. Адже адміністрація Обами була категорично проти миротворців: 2015 року, коли вперше прозвучала ідея про миротворчий контингент, Києву було чітко сказано: "Забудьте!". З іншого боку, чому б Вашингтону й не підтримати пропозицію Києва, якщо, за однією з версій, саме американська сторона й порадила повернутися до ідеї направити миротворців у Донбас, а українцям виступити формальними ініціаторами.

Для України "блакитні шоломи" в донецькому степу, як стверджують співрозмовники DT.UA, - це не інструмент для "заморожування" конфлікту, а один з можливих варіантів його врегулювання. Але досягнення цієї мети залежить від мандата і складу миротворчої місії. Крім того, Києву миротворці потрібні, щоб не допустити масштабного російського вторгнення, загроза якого зберігається і донині.

Як пояснив Петро Порошенко, виступаючи на засіданні РБ ООН, присвяченому миротворчим операціям, українські "блакитні шоломи" брали участь в операціях ООН по всьому світу. У багатьох випадках вони були головним гравцем, завдяки якому було досягнуто миру - і на Балканах, і в Африці. ... Сьогодні й нам настав час спертися на миротворче плече ООН". Також Київ закликав генсека ООН Антоніу Гутерріша відрядити в Україну місію для технічної оцінки ситуації.

Основні положення ініціативи, неодноразово озвучені українським президентом, такі:

- "блакитні шоломи" повинні перебувати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону;

- у складі миротворчої місії не повинно бути представників країни-агресора - Росії;

- ніякого узгодження з представниками "ДНР" і "ЛНР" параметрів майбутньої місії ООН;

- введення миротворців у Донбас має забезпечити відновлення територіальної цілісності України, а не консервацію російської окупації;

- санкції проти Росії повинні бути збережені до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.

У разі спільної згоди членів РБ ООН, миротворчу місію можна буде розгорнути протягом трьох-шести місяців. Як вважає український президент, що швидше в Донбасі з'являться миротворці - то краще. Утім, наївно очікувати, що питання про "блакитні шоломи" вирішиться найближчими днями на сесії ГА ООН. Причина насамперед у позиції Росії, яка зовсім не хоче врегулювання конфлікту, а, навпаки, прагне заморозити його.

Обговоренню в стінах ООН теми миротворців у Донбасі передувало інформаційно-дипломатичне протистояння Києва і Москви. Знаючи про те, що готуються українські пропозиції, і прагнучи перехопити ініціативу, Кремль зіграв на випередження - 5 вересня Володимир Путін заявив, що допускає присутність миротворців у Донбасі. Основні параметри проведення миротворчої операції, запропоновані Москвою, кардинально відрізняються від бачення Києва.

Відразу ж після заяви Путіна постійний представник РФ в ООН Василь Небензя надіслав проект російської резолюції про миротворців генсеку організації та голові Ради Безпеки. За кілька днів поширив свої пропозиції серед партнерів і Київ, який вирішив поки що зачекати з реєстрацією власного проекту.

Як випливає з тексту російської резолюції, по-перше, озброєні стрілецькою зброєю миротворці ООН забезпечуватимуть виключно безпеку моніторингової місії ОБСЄ на "Південному Сході України". По-друге, місію пропонується заснувати на період у шість місяців. По-третє, введенню миротворчих сил має передувати розведення сторін і відведення важкої техніки. По-четверте, миротворчі сили перебуватимуть на лінії розмежування. По-п'яте, параметри місії ООН мають бути узгоджені з представниками "ДНР" і "ЛНР".

Проект Москви, яка раніше виступала проти введення миротворчого контингенту в Донбас, в одних викликав здивування, в інших - обурення. Наприклад, в ОБСЄ були неабияк здивовані ініціативою росіян заснувати миротворчу місію для забезпечення безпеки Спеціальної моніторингової місії: Росія не проводила з цією організацією консультацій щодо того, чи потрібна спостерігачам охорона. У Відні також не розуміють, як на одній території стикуватимуться два мандати - ОБСЄ і ООН.

У Києві ж на пропозиції Москви відреагували дуже різко: "Путін підміняє поняття", "Путін знецінює ідею миротворців у Донбасі", "Путін спотворює сенс миротворчої операції на Сході"... Ставлення української влади висловив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який назвав ініціативу Кремля "елементом своєрідної політичної шизофренії" і маніпуляцією, оскільки Росія прагне легалізувати свій протекторат на окупованій частині Донбасу.

Москва й справді маніпулює. Її мета - розширити поле для маневру, захопити ініціативу в інформаційному просторі і внести розкол у позицію західних країн щодо Росії: Кремль, демонструючи поступливість у питанні миротворчої операції в Донбасі на тлі принципової позиції Києва, створює видимість готовності врегулювати конфлікт. Водночас російська дипломатія намагається дискредитувати Україну, виставляючи її як сторону конфлікту, яка не прагне його врегулювання.

Заради досягнення цілей російська дипломатія підміняє поняття і трансформує своє бачення майбутньої місії "блакитних шоломів". Наприклад, під час телефонної розмови з Ангелою Меркель Володимир Путін заявив, "що забезпечення охорони спостерігачів ОБСЄ ООНівцями може здійснюватися не тільки на лінії зіткнення після розведення сил і засобів обох сторін, а й в інших місцях, де СММ ОБСЄ проводить свої інспекційні поїздки". Пізніше в Москві сказали: "блакитні шоломи" повинні бути тільки на лінії розмежування.

Як показали виступи на саміті YES у Києві, на Заході багато хто цілком реалістично оцінює російську ініціативу. Наприклад, колишній посол США в ООН Джон Болтон вважає, що "введення миротворців - погана ідея", оскільки вона означає не тільки заморожування конфлікту, а й ще глибше проникнення Росії у внутрішні справи України. Екс-держсекретар Джон Керрі прямо заявив: "Треба переконатися, що це не якась пастка".

Держсекретар з питань Європи й Америки МЗС Великої Британії Алан Дункан узагалі відкинув дипломатичність у своєму коментарі: "З ідеєю про миротворців ООН Путін просто встав не з тієї ноги. Зовні вона виглядає доволі привабливо, але це не зовсім так. Тут проблема, як і з іншими ініціативами, які Росія вносить в ООН. Адже ця ініціатива не спрямована на усунення порушень міжнародного права. Навпаки - вона тільки заморозить наявні порушення".

Але російською ініціативою ладні скористатися ті західні політики, які постійно шукають лазівки, щоб "розрядити ситуацію" і відновити з Росією відносини за принципом business as usually. Очільник МЗС Німеччини Зігмар Габріель уже вкотре повторив: якщо введення миротворчої місії ООН посприяє встановленню перемир'я, з Росії можна почати поступово знімати санкції ще до повного виконання Мінських домовленостей. За його словами, росіяни відчинили двері, тому не можна їх знову зачиняти.

Утім, хоча в Берліні й вітають російську ініціативу, там водночас поділяють українську позицію щодо змісту мандата можливої миротворчій місії. Заступник офіційного представника уряду ФРН Ульріке Деммер заявила: миротворчу місію немає сенсу погоджувати з бойовиками, і розмістити її слід на всій території конфлікту в Донбасі, а не тільки на лінії зіткнення.

Та й у самій РБ ООН реакція на російський проект резолюції, за інформацією DT.UA, була прохолодною. У тому числі й з боку Китаю. Попередні консультації показали, що більшість членів Радбезу виступають за те, щоб миротворча місія ООН розміщувалася на всій території окупованого Донбасу, а неодмінною умовою появи "блакитних шоломів" має бути виведення російських військ. Крім того, в мандаті має бути зафіксовано їхнє право перевіряти місця відведення важкої техніки.

Обговорення в стінах ООН підкаже Україні алгоритм подальших дій. У Києві налаштовані на те, щоб рішення про запрошення миротворців ухвалювалось у рамках Ради Безпеки. Оскільки Росія вже внесла резолюцію щодо миротворчої місії ООН у Донбасі, українська дипломатія має кілька варіантів. Перший - подати свої пропозиції до російського проекту, намагаючись наповнити його вигідним для України змістом. Другий - зареєструвати в ООН власний варіант резолюції. Третій - нічого не робити й чекати, коли про російський проект усі забудуть.

Але якщо Рада Безпеки ООН і ухвалить рішення про направлення "блакитних шоломів" у Донбас, то маємо чітко уявляти - це буде компромісний варіант, що враховує як позицію України та її союзників, так і підходи Росії. Москва ж, яка виступає категорично проти розміщення миротворчої місії ООН на всій території окупованого РФ Донбасу аж до україно-російського кордону, буде всіляко противитися прийняттю українських пропозицій. Однак тепер Москві доведеться шукати компроміс не тільки з Києвом, а й з Вашингтоном.

Крім того, з юридичного погляду, Києву важко аргументувати своє небажання бачити російських солдатів у складі "блакитних шоломів" у Донбасі. Адже Росія формально не є стороною конфлікту, а Україна законодавчо не визнала Російську Федерацію країною-агресором.

Позиція Москви дає підстави стверджувати, що компромісний проект резолюції РБ ООН щодо миротворців може й не влаштувати Київ. Чи означає це, що тему "блакитних шоломів" буде закрито? Українські дипломати стверджують, що миротворчі місії можуть також направити в Україну і ЄС, і ОБСЄ. І хоча є великі сумніви, що ці організації зважаться на подібний крок, тема миротворців ще довго буде на порядку денному переговорів дипломатів і політиків. Адже, розігруючи карту "блакитних шоломів", кожна зі сторін збройного конфлікту намагається потягнути час і досягти своїх зовнішньополітичних цілей: Росія - заморозити конфлікт, Україна - домогтися контролю над окупованими територіями.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК