Боротьба по-братньому

Довибори до Верховної Ради в семи мажоритарних округах України таки потрібні.

Для влади, яка зацікавлена протягнути якнайбільше своїх кандидатів, щоб "підшити" коаліційну більшість, якої реально не існує. Для політичних партій, яким випав шанс перевірити запас популярності на конкретних територіях. Схоже, найменше ж ці політзмагання потрібні місцевим виборцям...

Нагадаємо, що на Прикарпатті у 85-му окрузі з центром у місті Калуші проміжні вибори до Верховної Ради відбуваються тому, що депутат-мажоритарник Ігор Насалик став міністром енергетики і вугільної промисловості і склав депутатський мандат.

Участь у перегонах беруть 37 кандидатів, що, зважаючи на досвід усіх попередніх парламентських виборів, - надто вже високий показник як для Західної України. Усі впливові політичні сили (крім Опозиційного блоку) висунули своїх кандидатів. Та вибори на Івано-Франківщині показують іще й міцність братніх стосунків, здатність великих грошей та родинних можливостей забезпечити підтримку-дах найбільш рейтингових політичних сил. Небайдужі виборці й політологи побачили, як нагромаджуваний роками фінансовий капітал за підтримки близьких людей може трансформуватися в капітал політичний. Від Блоку Петра Порошенка за мандат змагається рідний брат Ігоря Насалика, у минулому власник заводу мінеральної води, а нині мер Рогатина Сергій Насалик. Від УКРОПу балотується рідний брат директора ТК "Буковель" Олександра Шевченка - бізнесмен Віктор Шевченко.

ВО "Батьківщина" вкотре зробило ставку на калуського підприємця Ольгу Сікору, яка 2012 року вигравала вибори в цьому окрузі і була нардепом, а через два роки з великим відставанням програла позачергові вибори до Верховної Ради Ігорю Насалику, здобувши лише трохи більше ніж 11% голосів. Усвідомлюючи ризик поступитися розкрученим у цій місцевості політдіячам, "Свобода" не виставляла своїх політиків-важковаговиків - О.Тягнибока, Р.Кошулинського й О.Кайду. Ця політсила відправила на округ заслужену вчительку, волонтера і громадську діячку Оксану Тебешевську і таким чином уникла пастки.

"Палітра" кандидатів в окрузі досить широка, проте агітаційну кампанію проводять не більше десятка з них. Переважна більшість учасників "змагання" - парашутисти.
13 мешкають у Києві і Київській області, п'ятеро - у Львові й на Львівщині, ще стільки ж - в Івано-Франківську. У кандидати "записалися" навіть по одному мешканцеві Закарпаття й Донецької області. Запитання без відповіді - чи захочуть вони захищати інтереси мешканців чужого далекого округу?

Технологія використання на виборах технічних кандидатів, які зовсім або майже не агітують, з часів Януковича нікуди не поділася - настав час, і її реанімували і повністю задіяли. Цікавий факт, як 18 кандидатів у нардепи вносили подання щодо призначення членів ДВК. Спостерігачі ГМ "Опора" виявили, що подання від 11 кандидатів виготовлено на комп'ютері однієї організації, файли створено з інтервалом 20–40 хвилин. А кількість членів від технічних кандидатів досягла 50% у загальному складі дільничних комісій. Чимало з них - вихідці з-поза меж округу, особливо з Львівської області, які ні сном ні духом не відали, що працюватимуть у дільничних комісіях. Не дивно, що їхні підписи на заявах, найімовірніше, підроблені. З цього приводу окружком звернувся до поліції, але перевірка "вмісту" папок з поданнями триває донині. Тож "лівих" людей у ДВК потрібно було масово замінювати, що вкрай ускладнило роботу окружкому. На момент написання статті ОВК зробила заміну понад 1000 з 5000 поданих кандидатур на членів ДВК. А багатьох "оновити" не вдалося. І тому низка дільничних комісій за кілька днів до проведення виборів працювала в неповному складі. Хіба це не картина виборів епохи Януковича? Відчуття - ніби надворі парламентські вибори 2012 року.

Але мета висування технічних кандидатів, як показує практика, - застовпити за собою якнайбільше членів дільничних комісій. А вже через них основні кандидати посилюють вплив на роботу цих комісій та ухвалення ними важливих рішень.

Складно стверджувати, яку неформальну кількість своїх членів у 166 ДВК округу мають основні кандидати. Простіше підрахувати, скільки їхніх свояків в окружній комісії. Зважаючи на нинішні офіційні подання від політичних сил і факти представництва від партій та кандидатів у президенти на попередніх виборах, найбільше своїх людей має кандидат від БПП Сергій Насалик - щонайменше 4 з 18. Включно з головою та секретарем. Інші основні кандидати "представлені" меншою кількістю членів окружкому - по троє-двоє, і тому захищати результат виборів або, навпаки, домагатися його перегляду їм буде важче.

З урахуванням проміжних виборів виборча кампанія до Верховної Ради на цій території з часу проголошення незалежності - уже восьма. Однак змагання ідей і програм кандидатів та партій досі не стало нормою. За висновками ГМ "Опора", у 21 кандидата з 37 програми або повністю списані з програм інших кандидатів, або є переказом партійної програми без прив'язки до проблем округу.

Масовий підкуп виборців вражає своїм цинізмом - наче не було Революції Гідності й війни в Донбасі. Наче мешканці Прикарпаття не гинули на Майдані й на Сході України, не зазнавали поранень, каліцтв і психічних травм на все життя. Схиляння голосувати "за" відбувається нехитрими, але дієвими методами.

Пізнавальні обрії мешканців округу значно розширив кандидат від УКРОПу Віктор Шевченко, організовуючи безплатні поїздки в Буковель. Він керувався простою логікою: якщо люди зануряться в атмосферу гірськолижного курорту, то зрозуміють, як потрібно проголосувати. Та всупереч задуманій тактиці з відбором кандидатів на такі поїздки трапляються кумедні історії.

"Чи можу я поїхати безплатно в Буковель?" - запитую в Рогатині агітаторку від УКРОПу. "А звідки ви будете?" - цікавиться вона. Називаю перше приміське село. "А у вас хіба не висить оголошення?" - дивується пані. "Даруйте, чомусь не помітив". - "То йдіть до районного штабу і записуйтеся на поїздку. Ще встигнете". - "А можна взяти з собою друга зі Львова?" - "Беріть, - шепоче агатіторка. - Але мусите прилаштувати його на заднє сидіння й затулити йому рота, щоб не обмовився, звідки взявся. Бо буде біда".

Буковельські приманки зовсім недавно, на виборах до Верховної Ради у 2012 і 2014 рр., використовував в Івано-Франківську штаб брата Віктора Шевченка - Олександра Шевченка, директора ТК "Буковель". І масові поїздки людей на гірськолижний курорт певною мірою забезпечили йому перемогу 2014 року.

Методи діяльності мера Калуша Ігоря Насалика запозичив його брат Сергій Насалик, ставши торік градоначальником Рогатина. Благоустрій міста, живі квіти біля ліхтарів та на електричних стовпах - усе це починалося з Калуша і дійшло до сусіднього райцентру. Та коли Ігор Насалик з міською радою практикували різні програми безплатної медичної допомоги для мешканців Калуша, то в набагато меншому за кількістю населення й фінансовими можливостями Рогатині поки що діє дармове медичне обслуговування для породілей з Рогатина в районному пологовому будинку: витрати на себе взяв міський бюджет. Сергій Насалик зрозумів: якщо такі новації спрацювали раніше, і брат здобув у цьому окрузі на виборах у 2014 році 52% голосів, то чому ж у законний спосіб самому не скористатися ними. Та не думайте, що цей кандидат зовсім без гріха. Днями в комунальному закладі Калуша - палаці культури "Мінерал" - було виявлено пачки агітаційної продукції за Сергія Насалика. Та слідчо-оперативна група Калуського відділу поліції, яка прибула на місце події за викликом очевидців, агітації вже не виявила. Працівники закладу пояснили, що агітматеріали забув випадковий відвідувач, який на момент приїзду поліцейських їх забрав. Шукай вітра в полі. І не дивно, що порушення виборчого законодавства трапляються ще й тому, що правоохоронці дуже часто їх "не помічають".

Самовисуванець екс-консул України в Мюнхені Володимир Цвіль, якого під час виборчої кампанії підтримав КУН, днями залишив калушанам дитячий майданчик. Та якби ж то він був оплачений з виборчого фонду кандидата, як велить закон! Виявляється, це - подарунок німецького підприємця Матіоса Гепфнера, який має бізнес в Україні. Приправив дарування місцевий священик, благословивши кандидата у похід за депутатським мандатом. Звісно, показово турбуючись про дітей, можна впливати на політичний вибір їхніх батьків. А кандидат від партії "Патріот" колишній прокурор Івано-Франківської області Микола Гошовський зрозумів: потрібно ефективно "працювати" зі священиками різних конфесій. Що він і робить під час передвиборних поїздок, а духовенство вже потім наставляє паству, як "правильно" проголосувати.

Прикарпатський виборець дезорієнтований. Тому і явка на цих виборах буде низькою. Несподіванки можуть траплятися різні. Та що ближче до дня голосування, то очевидніше: хто з фаворитів гонки максимально мобілізував свій електорат, той і переможе.