Битва за Харків

Влада в Харкові змінилася. «Біло-голубе» переважно місто досягло, скажемо так, відповідності зі своїм головою — колишній мер до осені минулого року був членом НДП, що, втім, мало хто з харків’ян пам’ятав, а потім увійшов у Народний союз «Наша Україна». Ось це жителі Харкова вже запам’ятали чітко, а чимало й пригадали йому 26 березня, попри те, що діючий харківський голова виступив самовисуванцем.

Зазначу: за посаду міського голови в Харкові боролися двадцять вісім учасників. Тринадцять ішли від партій, п’ятнадцять — самовисуванцями. Але основна боротьба розгорнулася між двома кандидатами: мером, котрий закінчує чотирирічну каденцію, Володимиром Шумілкіним і народним депутатом, членом Партії регіонів Михайлом Добкіним. Та хоч як намагалися інші претенденти на мерське крісло привертати увагу харків’ян до своїх персон, їхні зусилля виявилися марними. На момент підписання номера офіційні результати ще не були оприлюднені. Проте, за даними екзит-полу, проведеного компанією New Image Marketing group (було опитано п’ять тисяч харків’ян), на третьому місці виявився кандидат на ім’я «проти всіх» із результатом 8%. Це на 22,5% менше, ніж у Шумілкіна, котрий посів друге місце. Переможець Добкін отримував, і знов-таки за даними екзит-полу, трішки більше 45% голосів.

Володимира Шумілкіна не врятувало його самовисування, яке мало, певне, відвернути увагу від партійної НСНУшної приналежності мера. А «регіонали» скористалися дещо розпливчастим партійним статусом міського голови за повною програмою, практично в усіх своїх виступах вимагаючи від Шумілкіна внести ясність — помаранчевий він чи якийсь інший. У мінус меру, котрий програв, пішло багато чого: погані дороги, неясності з розподілом земельного фонду та, передусім, підвищення тарифів на комунальні послуги восени минулого року. Проте, на думку аналітиків, основною пасткою для Шумілкіна стало навіть не збільшення квартплати, а вступ до «Нашої України»: якби не офіційне приєднання діючого міського голови до «помаранчевих», «регіонали», швидше за все, не висунули б свого кандидата на мерську посаду.

У новій міській раді в «біло-голубих» найсприятливіший для них розклад. Із 100 депутатів у них більшість — місцевими законодавцями стають, за попередніми даними, 54 члени Партії регіонів. Це, за великим рахунком, дає можливість не шукати жодних коаліцій. Якщо ж сюди додати вісім депутатів від блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та п’ять комуністів, котрі (вважають представники переможеної сторони) будуть разом із «регіоналами» — перспективи для переможців відкриваються найрайдужніші. Невідомо, яку позицію займе партія «Віче» з чотирма депутатами міськради. Деякі аналітики не виключають: вони також цілком можуть приєднатися до Партії регіонів. Самі «вічники» наразі не розкривають свої наміри, мовляв, ще зарано що-небудь говорити, там буде видно. Перший номер від партії «Віче» до облради Євген Мураєв сказав буквально таке: «Останній рік показав, як усі швидко змінюють кольори й переконання. Ми прийдемо та працюватимемо».

Якщо 2/3 у новій міськраді буде за «біло-голубими», над міським головою з протилежного табору висітиме дамоклів меч недовіри з боку депутатського корпусу. Можливо, це одна з причин, через яку Володимир Шумілкін не оскаржує результати виборів. А от новий мер Михайло Добкін уже заявив: «регіонали» готові запросити в коаліцію всіх, незалежно від кількості набраних відсотків. Більше того, навіть партіям, які підуть в опозицію, Добкін має намір запропонувати керівні посади в комісіях майбутнього міськвиконкому, аби «всі сили, які бажають бачити харків’яни, були подані в місцевих органах влади». Ідеться про Блок Юлії Тимошенко, що зайняв друге місце на міських виборах і представляє 15 чоловік, блок Володимира Шумілкіна «За Харків» (сюди ввійшли безпартійні чиновники, депутати міськради та просто прибічники Шумілкіна) — у нього вісім голосів, шість «нашоукраїнців» і, можливо, чотирьох представників «Віче», коли вони все-таки вирішать бути в опозиції.

Одне з головних питань, яке постане перед новою міською владою, — звідки вона братиме гроші на реформування житлово-комунального господарства та на елементарний ремонт чи заміну того, що не працює, тече тощо? Адже Михайло Добкін ще до закінчення виборів оголосив: його першим кроком буде скасування підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Після поздоровлення з перемогою від переможеного мера Добкін підтвердив цю обіцянку. Також місцеві «регіонали» заявляли про те, що збираються зробити зрозумілими й відкритими принципи виділення земельних ділянок, що в багатьох викликає певні сумніви, зважаючи на присутність у лавах харківських «біло-голубих» представників різноманітних бізнес-структур. Не виключають нові опозиціонери і спроб можливого переділу власності. На думку аналітиків та й пересічних городян, котрі не є прибічниками Партії регіонів, врятувати харків’ян від рішень, які суперечать інтересам міста, може тотальний контроль із боку опозиції.

Розклад сил у Харківській області менш зрозумілий. Туди пройшли ті самі сили, що й у міськраду, за винятком блоку Шумілкіна. Крім того, на відміну від міста, в області виявилися два нові гравці: партія «Відродження» та блок Гошовського «За Союз» — місцева організація блоку партій «За Союз», один із лідерів якого — народний депутат України Володимир Гошовський. За попередніми даними, у них відповідно передостаннє й останнє місця серед восьми партій і блоків, що пройшли до обласної ради. На момент написання цього матеріалу облвиборчком полічив 96,55% бюлетенів, явний фаворит — Партія регіонів, за яку проголосували 42,13% виборців області. Друге місце з помітним відставанням займає БЮТ (10,61%), майже вдвічі менше голосів у НСНУ (5,89%), далі йдуть комуністи з 5,25% голосів, Блок Вітренко (4,76%), «Віче» (3,71%), «Відродження», яку створював покійний Кірпа, а нині очолює гендиректор «Укрзалізниці» Василь Гладких (3,53 %) і Блок Гошовського (3,03). Примітно, що ані в місто, ані в область не пройшли соціалісти.

Ясна річ, у обласній раді величезної переваги в «регіоналів» не буде, тому їм доведеться створювати коаліцію. Можливими союзниками Партії регіонів в облраді будуть, передусім, вітренківці й комуністи. Про створення «антипомаранчевої» коаліції при проходженні в будь-які органи влади заявляв і Володимир Гошовський. «Віче» й «Відродження» діятимуть, швидше за все, залежно від ситуації. Попри конфлікт «Відродження» й Партії регіонів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, не варто забувати: партія залізничників усе-таки прагне бути з владою, тому суперечки можуть бути забуті на користь співробітництва з переможцями. І знов-таки, якщо «регіонали» і в області одержують більшість у 2/3, вони відразу оголосять вотум недовіри нинішньому губернатору Арсену Авакову, котрий є членом НСНУ.

Утім, усі наведені викладки можуть зруйнуватися залежно від створення (чи нестворення) коаліцій у парламенті — про це відкрито говорять представники «помаранчевого» табору.

Що стосується власне організації проведення місцевих виборів, оцінка учасників у цілому збігається з картиною по країні: вибори пройшли чесно, відкрито й демократично, але є певні порушення. Представники шести політичних сил — це місцеві організації партій «Віче», Народного союзу «Наша Україна», пенсіонерів України, зелених, Народного блоку Литвина й «Пори» — заявили про фальсифікацію виборів. Аргументи такі: не були надруковані списки кандидатів від блоку Литвина, котрі йдуть, принаймні в одну з райрад; люди голосували часто не в кабінках; засідання окремих дільничних комісій проводилося з перервами, що заборонено; крім того, нібито були помічені махінації з протоколами. «Протестанти» зажадали перерахувати голоси виборців на всіх дільницях, а також оголосити вибори до обласної, міської та районної рад недійсними. Утім, місцеві аналітики зазначають, що перерахунок голосів на ситуацію в Харкові й області істотно не вплине.