29 листопада 1939 року радянська газета «Правда» розповіла всьому світу про Майнільський інцидент: у районі села Майніла на кордоні СРСР і Фінляндії фіни обстріляли групу радянських солдатів, є жертви. Фіни заявляли, що в них немає жодної гармати в радіусі 25 км від кордону, і вимагали розслідувати інцидент, але їх ніхто не слухав. Через десятки років влада визнала, що ніякі радянські солдати в Майнілі того дня не гинули, всі постріли були з нашого боку, а інцидент був простим приводом до війни. Для покарання «агресора» СРСР розпочав війну, яка забрала життя приблизно 300 тисяч людей по обидва боки. Такі аналогії спадають на думку після вивчення Бердянського інциденту 24 вересня 2010 року, перегляду відео з місця події та заслуховування заяв бердянської прокуратури та податкової міліції. Що це було: ексцес виконавців чи привід до війни? Якщо влада в Києві не проведе публічного розслідування цієї драми і винних не буде названо, то стрільба податкової по платниках податків та їхні дії у відповідь можуть стати звичним явищем у нашому й без того бурхливому житті.
Отже, звернімося до офіційної версії подій. Група співробітників податкової міліції під прикриттям підрозділу фізичного захисту — бійців у масках, бронежилетах, зі зброєю в руках — уранці заблокувала прохідну ВАТ «Райагропромпостач» у Бердянську. Поки виконувалися слідчі дії, натовп робітників підприємства спробував силою розблокувати вхід. Пролунали постріли, кілька людей із вогнепальними пораненнями потрапили до лікарні, у тому числі два співробітники підприємства, і, згідно із заявою податкової, два співробітники податкової міліції. Загрози їхньому життю немає. Триває слідство. ДПАУ і прокуратура Бердянська дали відповідні пояснення.
Поранення двох співробітників «Райагропромпостача» начальник податкової міліції Бердянська Віктор Ященко на брифінгу пояснив так:
«О 8.00 почався обшук адміністративного будинку за участі юриста та охоронця цього підприємства. Близько 10.00 з’явився власник підприємства разом із групою людей (близько 200 осіб), серед яких були і люди з відеокамерами. За командою хазяїна натовп намагався зірвати проведення обшуку. На всі вимоги співробітників податкової міліції припинити опір натовп не реагував. Під час сутички хтось із натовпу почав стріляти з травматичної зброї, також у натовпу були автомати. Співробітники підрозділу фізичного захисту Управління податкової міліції ДПА в Запорізькій області, відповідно до законодавства, були змушені застосувати зброю, вистріливши в повітря. Але такі дії натовп не зупинили».
«Бердянською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом опору співробітникам правоохоронних органів при виконанні ними службових обов’язків і навмисного заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень — за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342 і ч.2 ст. 345 КК України, — повідомляє сайт ДПАУ. — З травматичної зброї було поранено працівників підрозділу фізичного захисту Управління податкової міліції ДПА в Запорізькій області».
Після цих заяв просто дивно, чому керівництво ДПАУ не поспішило відразу ж показово нагородити співробітників, які відзначилися, не злякалися автоматів і, жертвуючи собою, виконали обов’язок перед державою! Ну хіба не герої України? Пішли під кулі заради наповнення бюджету! Справжній подвиг! Де ордени?
Щоправда, дещо збентежило: а чого б це прокуратура проявила таку підозрілу м’якотілість? Чому прокуратура веде слідство за статтями про «порушення громадського порядку» і «завдання тілесних ушкоджень співробітникам правоохоронних органів»? Адже, за офіційними даними, організована група осіб, озброєна пістолетами та автоматами, напала на співробітників правоохоронного органу, відкрила стрільбу, двох людей поранено, а їх же ж і вбити, не приведи Господи, могли. І ніякий бронежилет від автоматної черги впритул не врятує. Всі ознаки організованого злочинного угруповання — це перше. По-друге, незаконне володіння зброєю, звідки в приватних осіб автомати? Може, із цих стволів уже когось і «замочили»? По-третє, цілком очевидний умисел на вбивство — адже мала місце прицільна стрільба, і будь-яке поранення може стати смертельним. По суті прокуратура була б зобов’язана підняти цілу низку статей. Але не розслідує очевидних фактів. Це вже викликає безліч запитань до її дій.
А тут іще й компанія «Бердянський райагропромпостач» не стала мовчати й подала зовсім інший погляд на подію: «Бійці фіззахисту почали стріляти по беззбройних людях. Внаслідок чого постраждали чотири цивільні особи, двоє з яких нині перебувають на стаціонарному лікуванні в міській лікарні. Одна з них отримала три кульові поранення. Постріли лунали тільки з одного боку, з боку податківців, що явно видно на наявному в нас відеозапису... Охорона підприємств не має і ніколи не мала зброї... і не брала участі в інциденті».
І ось тут починається найцікавіше. Офіційна влада свою версію події ніякими реальними матеріалами не підтвердила. Тоді як весь Інтернет збурило відео, викладене «Райагропромпостачем», яке повністю спростовує заяви бердянських податківців і прокурорів. Абсолютно чітко видно, що натовп робітників підприємства справді напирав на бійців фіззахисту. Проте жоден із робітників не був озброєний не те що вогнепальною зброєю, а й навіть палицею чи каменюкою. Стрілянина велася справді тільки з боку податківців. Чомусь під час розбірок на місці не були викликані для запобігання сутичці ні наряд міліції для забезпечення громадського порядку, ні слідчий чи оперпрацівник, які здійснювали виїмку документів.
Жодної інформації про наявність організованої злочинної групи, яка загрожувала б життю співробітників фіскальних органів, влада не заявила. Підрозділи фіззахисту створені не для розгону демонстрацій. Робити виїмку документів зі стрілянням по беззбройних людях якось не прийнято у світі і прямо заборонено законом...
Начальник податкової міліції України Віктор Володимирович Шейбут пообіцяв по телефону дати «ДТ» коментар стосовно бердянських подій. На жаль, очевидно, так багато роботи, що часу для роз’яснень дій податкової міліції широким колам платників податків він ніяк не зміг знайти.
Тому ми звернулися до колишнього високопоставленого співробітника податкової міліції з проханням пояснити події через очевидну неспроможність офіційної версії:
«Що впадає в око під час перегляду інциденту на відео? Перше: викликає здивування, що співробітники фіззахисту починають переговори з робітниками. Навіщо? Якщо бачите натовп — викликайте сусіднє РУВС. Що можуть зробити п’ять бійців проти 200 людей? Тільки стріляти, руками не зупиниш. Друге: де був слідчий, який проводив виїмку документів? Це його прямий службовий обов’язок врегульовувати ситуації такого роду і брати на себе відповідальність. Він керівник групи, він планує дії підлеглих. Слідчий діяв абсолютно некомпетентно, і мав бути притягнутий до відповідальності. Третє: а чому при виїзді на об’єкт не велося оперативної відеозйомки? Це звичайна практика в роботі податкової міліції. За попередні два роки всі без винятку перевірки проходили з включенням до складу групи оператора з камерою, а іноді й двома камерами знімали. Це найзручніший інструмент контролю для начальника податкової міліції контролювати дії співробітників під час обшуку. І це найважливіший аргумент у суді, коли підприємство висуває до податкової зустрічні претензії. Оперативна відеозйомка — це звичайна практика, тому мене дивує, що офіційні особи не надали свого відеозапису подій, а в тому великому ролику інциденту не видно, щоб хоч хтось із представників влади тримав відеокамеру.
Виходячи з викладеного, а також із суперечливих заяв бердянської ДПА і прокуратури, я змушений зробити такий висновок: мав місце позаплановий і не погоджений з усім начальством наїзд на підприємство. З метою вибити щось цінне, причому, найшвидше, не задля наповнення бюджету, а в особистих інтересах якихось осіб. Чи то хабара хотіли, чи то конкуренти найняли. Тому співробітники сховали обличчя, нічого не знімали, а слідчий боявся вийти до людей, тому що теж не хотів світитися в цій справі. Начальник податкової міліції міста відразу ж, не маючи на руках відеозапису і матеріалів розслідування, заявив, що в усьому винні робітники, і наплів небилиць про автомати. По бійцях фіззахисту, як видно, ніхто не стріляв, але їм зробили довідки про поранення, щоб представити їх жертвами нападу. Вони не врахували одного — можливостей Інтернету».
«Дзеркало тижня» раніше писало про зростання ризику для підприємців у зв’язку зі скасуванням новим керівництвом ДПА діючого при С.Буряку порядку застосування підрозділів фіззахисту. Нагадаємо, що попередні два роки будь-які «маски-шоу» могли проходити тільки з санкції особисто голови ДПА. Ліквідація цього дуже розумного заходу дуже швидко, як ми й передбачали, призвела до сумних наслідків.
Ще один очевидний висновок: бійці фіззахисту бердянської податкової міліції як мінімум мають набити фізіономію боягузливому слідчому, який їх відверто підставив.
І позитивні висновки: шановні підприємці, на випадок візиту податкових органів готуйте поруч із документами відеокамери, тому що нині від такої перевірки можна очікувати що завгодно.
А співробітники податкової побачили, що участь у «гоп-стопах» під виглядом виїмки документів може принести чимало неприємних хвилин і перерости у великий скандал.
«ДТ» вдалося отримати один дуже важливий офіційний коментар стосовно бердянських подій. Заступник голови адміністрації президента, керівник робочої групи з реформування Кримінально-процесуального кодексу Андрій Портнов зазначив:
«У мене є припущення, що такого органу, як податкова міліція, невдовзі взагалі не буде. Оперативно-розшукову діяльність у податковій сфері здійснюватимуть виключно МВС і СБУ. Як аргумент у даному випадку треба розглядати два чинники. По-перше, президент заявив про реформу кримінальної міліції за європейськими стандартами. Тому у веденні МВС і СБУ зосереджується вся оперативно-розшукова діяльність і слідство з економічних злочинів. При цьому багато видів економічних злочинів декриміналізуються. А по-друге, на користь ліквідації податкової міліції свідчить статистика подань до судів про обмеження конституційних прав громадян, зроблених податковою міліцією. Отже, із загальної кількості кримінальних справ, у яких використовуються матеріали служби прослуховування і служби зовнішнього спостереження і які доводяться податковою міліцією до суду, лише в 0,1% випадків виносять обвинувальні вироки! З цієї мізерної кількості приблизно в половині випадків конкретні особи визнаються винними. Так от із цього числа ще приблизно половина засуджених звільняється за амністією! Таким чином, ккд використання оперативно-розшукових заходів податковою міліцією становить нуль цілих і якісь соті частки відсотка. Це красномовно свідчить про ефективність роботи даного органу».
Народний депутат Анатолій Гриценко, також давній противник існування податкової міліції, заявив «ДТ»:
«Податкова міліція — це 10 тисяч осіб у формі і 23 генерали, яких постачають за вищим розрядом. У 2007 році ми в Міністерстві оборони провели порівняння заробітної плати в Збройних силах і в податковій міліції. Так от, рядовий — водій податкової міліції отримував зарплату як генерал-полковник, який командує Сухопутними військами! Я вважаю, що податкова міліція — абсолютно зайвий правоохоронний орган, який дублює функції МВС і СБУ. В країні у силових відомствах держава утримує 715 тисяч осіб — цієї кількості цілком достатньо, щоб вирішувати поточні питання правоохоронної діяльності. У європейських країнах аналога нашій структурі податкової міліції не існує, і Україна теж не має ніякої потреби в цій структурі».
Заради справедливості слід зазначити, що ліквідація податкової міліції, звісно, не убезпечить підприємців від грабіжників у формі. Якщо подивитися, що виробляє на митниці СБУ і як працює міліцейський УБЕЗ, то казати, що позбавлення ДПА податкової міліції та функцій ОРД відчутно скоротить кількість «масок-шоу», не доводиться.
Оптимізація органів протидії податковим і фінансовим злочинам — це складне завдання для будь-якої держави, і єдиного підходу у світі поки що не вироблено.
У Росії, наприклад, податкову поліцію ліквідували в 2003 році. В Італії фінансова гвардія має значно більші функції та повноваження, ніж наша податкова міліція. Грузинський досвід теж не однозначний — фінансову поліцію М.Саакашвілі спочатку ліквідував у 2006 році, проте в 2009-му цю службу відновили й посилили. Україні потрібна комплексна реформа всієї правоохоронної системи, і в цій системі мають бути виписані місце та повноваження кожного правоохоронного і наглядового органу.
Минув тиждень, а влада ганебно мовчить з приводу нечуваного порушення конституційних прав громадян. Тож як це мовчання розуміти — можна й далі «мочити лохів» чи влада все-таки спробує запобігти новим «інцидентам» і проведе об’єктивне розслідування?