Баранинський феномен

Три з половиною роки тому перемога Павла Чучки-молодшого на виборах сільського голови Баранинців, що біля Ужгорода, у багатьох викликала скепсис. Відомий письменник-гуморист, власник популярного далеко за межами Закарпаття ресторану «Деца у нотаря» надто прямолінійний за натурою і не дуже схильний до компромісів, аби утриматися в політиці, яка вимагає зовсім інших рис характеру. Однак Чучка не лише зумів утриматися, але й здійснив речі, які доти не вдавалися нікому в Україні. 16 серпня в Баранинцях пройшли проміжні вибори в сільську раду — до складу депутатського корпусу обрали чотирьох нових депутатів замість відкликаних територіальною громадою. Такі вибори відбулися вдруге в історії незалежної України. Вперше вони були проведені в тих же Баранинцях торік у листопаді.

У баранинських виборів довга передісторія. Перемоги Чучки в 2006 р. ніхто не чекав. До Баранинської сільради належать чотири села, що прилягають до Ужгорода. Земля тут дорога, і колишнє сільське керівництво разом зі своїми обласними покровителями мало щодо неї свої плани, які поламав прихід нового сільського голови. Втративши печатку і зрозумівши, що контролювати нового голову не вдасться, опозиція вдалася до саботажу — більшість депутатів просто перестали відвідувати сесії, паралізувавши роботу сільради. Тут не можна було отримати дозволу на будівницт­во, укласти договір оренди, прийняти об’єкт в експлуатацію. Через відсутність кворуму сільрада не змогла обрати виконком і секретаря. У 2007 р. Баранинці жили без бюджету, функції якого виконував тимчасовий кошторис. Тісна змичка «опозиціонерів» з обласною владою призвела до того, що держказначейство припинило перерахування коштів, через що в медпунктах через борги відключили світло, а бюджетникам перестали платити зарплату.

У квітні 2007 р. селяни, котрих зачепила за живе така «боротьба», організували пікетування облдержадміністрації, в ході якого силою прорвалися до губернатора і зажадали припи­нити «облогу» Баранинців. Рахунки сільради розблокували, однак до нормальної роботи було ще далеко. Конт­рольована ззовні депутатська більшість, відчуваючи підтримку силових структур, кілька разів намагалася висловити недовіру сільському голові, крім того, його персоною стала наполегливо цікавитися прокуратура.

За гіркою іронією долі Чучка, котрий у 2004р. ризикував власним бізнесом, обстоюючи перемогу Ющенка, опинився сам на сам з правоохоронною та суддівською системою, керованою з президентського секретаріату того ж Ющенка. У ситуації, коли й у досвідчених політиків від зневіри опустилися б руки, письменник-гуморист виявив на диво бійцівський характер. Улітку 2008 р. територіальна громада ціною величезних зусиль шляхом голосування відкликала п’ятьох депутатів, котрі не відвідували сесії. Така процедура відбулася вперше в Україні, і кожен її крок контролювала ЦВК. Проміжні вибори депутатів замість відкликаних пройшли 2 листопада минулого року і за сценарієм нагадували майдан — із судовим рішенням про заборону виборів, ухваленим після півночі за кілька годин до відкриття дільниці, судовими виконавцями, міліцією та юрбами селян, котрих «дістала» непрацююча сільрада. Зірвати процес голосування не вдалося, за його результатами утворилася депутатська більшість, і сільрада нарешті повноцінно запрацювала. У селі почали асфальтувати дороги, ремонтувати дитсадки і ФАПи, провели розчистку русла річки, освітлення вулиць…

А незабаром прокуратура порушила проти Чучки кримінальну справу за перевищення влади і невиконання рішення суду. За останні кілька років суди різних інстанцій прийняли щодо Баранинців купу рішень, окремі з яких суперечать одне одному. За одним із них Чучку зобов’язали віддати печатку з документацією комісії сільради, про­те виконати це рішення неможливо, оскільки рішення комісії скасував інший суд, а її члени за результатами виборів вибули з депутатського корпусу. На початку року слідчий прокуратури пред’явив сільському голові звинувачення, взяв у нього підписку про невиїзд і наклав заборону на відчуження «Деци у нотаря».

Нагальної потреби проводити в Баранинцях ще одні проміжні вибори не було, адже сільрада й без них має стабільну більшість. Однак Чучка не з тих, хто зупиняється на півдорозі, тим більше, що тепер для відкликання депутатів, котрі ігнорували сесії, достатньо було рішення сесії. Виборам, як і попереднього разу, передували судові рішення про заборону голосування, утім, навчений досвідом сільський голова виявив винахідливість і обвів своїх давніх опонентів, які вважають себе в політиці старими зубрами, навколо пальця. А депутатський корпус за результатами голосування поповнився чотирма депутатами з числа освіченої й активної молоді.

Діяльність Чучки не залишилася непоміченою на загальноукраїнському рівні. Два місяці тому баранинського «мера» призначили членом Ради сільських і селищних голів при Кабінеті міністрів України. Головне завдання Ра­ди — представляти інтереси малих населених пунктів, розробляти пропозиції з розвитку місцево­го самоврядування, і досвід Чучки тут, без сумніву, згодиться. А нещодавно одне з центральних видань включило баранинського сільського голову у рейтинг 666-ти найвпливо­віших людей України. Чучка став єдиним сільським головою, удостоєним такої честі, і це, взагалі-то, не дивно.

Нещодавно кри­мінальну справу щодо баранинського сільського голови передали до суду, при цьому заборону на відчуження «Деци у нотаря» слідчий так і не скасував. І хоча зі зміною керівницт­ва президентського секретаріату тиск на Баранинці помітно ослаб, спокійно працювати тут не даватимуть, мабуть, ще довго. Утім, спо­кійної роботи не прагне й сам Чучка, бо неспокійний за своєю вдачею. Нині проектна група розробляє стратегію розвитку Баранинської сільради, вже проектуються нові сучасні житлові мікрорайони. Для розвитку села залучаються міжнародні гранти на значні суми грошей, розробляються спільні проекти з сільрадами сусідньої Словаччини, місцеві діти регулярно їздять за кордон до своїх ровесників із сіл-побратимів. У селі традицією стали щомісячні велоперегони із врученням призів, тут підключено сільське радіо, видається своя газета, працює інтернет-сайт. А минулого тижня в Баранинцях відбувся міжнародний дитячий турнір із футболу, в якому взяли участь команди трьох країн із населених пунктів, що мають «тваринні» назви. На черзі такий же турнір за участі «рослинних» команд. Аби переконатися, як селяни сприймають такі незвичні речі, досить зупинити на вулиці кількох місцевих жителів і спитати в них про сільського голову.

Ціна всіх цих нововведень немала — розхитані у постійній боротьбі нерви, надірване здоров’я, відкладені на невизначене майбутнє творчі плани. Однак і відступати назад Чучка не збирається, за його словами, це була б подвійна зрада — людей, які побачили, що можна жити не так, як раніше, і себе.

Своє головне досягнення за три з половиною роки сільський голова Баранинців сформулював так: «Я зрушив село. Люди пробудилися і вдруге будуть обирати не за 100 гривень чи пляшку «Хортиці»…»