Банківське поле: сутичка саперів і мінерів

Трансбанк, який у кращі часи посідав 67-й щабель рейтингу банків НБУ, став широко відомим, прогримівши у списку 15 банків, у яких НБУ запровадив тимчасову адміністрацію. А зовсім недавно Трансбанк став одним із кількох банків, які дали привід для порушення СБУ справи за фактом «замаху на розтрату державних коштів, наданих НБУ як рефінансування, а також коштів вкладників та акціонерів». Минулого тижня у квартирах власника Володимира Костеріна і деяких представників менеджменту Трансбанку проведено обшуки.

У принципі Трансбанк нічим не вирізнявся б з ряду інших, які потрапили під колесо кризи, отримали рефінансування від НБУ і підозріло ним розпорядилися. Але річ у тім, що саме на його рахунках наприкінці грудня 2006 року фонд «Україна 3000», очолюваний першою леді, розмістив кошти, призначені на будівництво «Дитячої лікарні майбутнього» (ДЛМ). Крім того, співзасновник Трансбанку Володимир Костерін володіє також телеканалом «Тоніс», який в умовах розпочатої передвиборної кампанії є незайвим для деяких політиків ресурсом. Що насправді відбувається в Трансбанку, яка доля всенародно зібраних на ДЛМ грошей і чи може «Тоніс» найближчим часом змінити власника? На ці та низку інших запитань «ДТ» спробувало знайти відповіді.

Ще на початку червня в інтернет-виданнях з’явилася інформація про те, що працівників банку «Надра» і Трансбанку було затримано при спробі виведення коштів вкладників за кордон. Новий тим­часовий адміністратор Трансбанку Олександр Андрійчук, який нещодавно змінив на цій посаді Михайла Бердія, каже: «Таку інформацію я чув. Працівники СБУ вилучили з банку необхідні документи. Однак коментувати їхню роботу — не моя компетенція. Якщо такі дії проводи­лися, отже, для цього були підстави.

Зміна тимчасового адміністратора із цим абсолютно не пов’язана, оскільки в постанові НБУ про це немає жодного слова. Йшлося про те, що попередній тимчасовий адміністратор недостатньо повно виконував покладені на нього законом про банківську діяльність функції».

У документах, які фіксують порушення Трансбанку (наданих «ДТ» джерелом в СБУ), про спробу виведення коштів вкладників за кордон не йдеться. За Трансбанком значиться видача кредитів пов’язаним особам. (Відповідно до закону про банки, до пов’язаних осіб, зокрема, належать керівники банку, власники істотної участі в банку, близькі родичі керівників і власників банків, афілійовані особи банку. Закон надає Нацбанку право своїми розпорядженнями запроваджувати обмеження на суму договорів банків із пов’язаними особами.) При цьому виконання зобов’язань позичальника забезпечувалося заставою простих іменних акцій емітента ВАТ «Телеканал «Тоніс», «оцінну вартість яких було завищено в 10 разів порівняно з біржовим котируванням, і в сто — порівняно з їхньою номінальною вартістю».

У правовому аналізі СБУ зазначено, що «посадові особи ВАТ «АКБ «Трансбанк» разом із посадовими особами ТОВ «ВОК-Девелопмент», ТОВ «ДКД-04», ТОВ «Древадельпроект», ЗАТ «Ведекон інжиніринг», ТОВ «Медіа Дім», ТОВ «ВОК-Інвест­мент», ДП «Екоіл», ТОВ «Майстер Центр», ТОВ «Київ Нафта», ТОВ «Наталіка», ТОВ «Артекс плюс», ТОВ «Будальянс Плюс», зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групи осіб, в особливо великих розмірах здійснили замах на розтрату державних коштів, наданих НБУ як рефінансування, а також коштів вкладників та акціонерів ВАТ «АКБ «Трансбанк» у сумі 300 млн. грн., тобто в їхніх діях вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України».

Андрій Мірошниченко, глава Наглядової ради ДЛМ, радник глави наглядової ради МБФ «Україна 3000» заявив, що «обшук на квартирі Володимира Костеріна ніяк не пов’язаний із рахунками Фонду «Україна 3000». Значну частину коштів із Трансбанку вже переказано. Процес переказування грошей триває відповідно до наміченого графіка і закінчиться найближ­чим часом».

Відомо, що у Володимира Костеріна з Катериною Ющенко були найтепліші стосунки. Недарма саме цей банк було вибрано для розміщення зібраних на ДЛМ коштів. Як з’ясувало «ДТ» у начальника департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Олександра Рогова, на сьогодні на рахунки ДЛМ в Укрексімбанк надійшло 83 млн. грн. Решта — 32 млн. грн., — згідно із домовленістю з В.Костеріним, має бути переказана до 17 липня. (Станом на 19 лютого 2009 року в Трансбанку зберігалося близько 115 млн. грн. Майже 16 млн. грн. із них, згідно із заявами керівників МБФ «Україна 3000», було витрачено на проектну документацію.)

Водночас, як стало відомо «ДТ», рахунок ДЛМ в Укрексім­банку наповнюється не простим переказом коштів, а завдяки одночасній передачі Укрексімбанку активів і пасивів Трансбанку. Що це за активи, як і ким вони оцінюються?

Як повідомив «ДТ» в.о. голови правління Укрексімбанку Юрій Храмов, у держбанку займаються цією проблемою вже кілька місяців, на підставі спеціальної постанови Національного банку.

«Було клопотання тимчасового адміністратора Трансбанку з проханням про продаж частини активів банку. Разом із активами передається і частина пасивів Трансбанку. При цьому не лише Фонду «Україна 3000», а й низки інших громадських та благодійних організацій. Усього їх у списку 19. Серед них, наприклад, такі структури, як Всеукраїнська громадська організація (ВГО) «Українське товариство глухих», ВГО «Служба захисту дітей», Благодійний фонд розвитку освіти «Школа XXI століття», «Українська протиепілептична ліга», спеціальний інтернат для дітей із порушеннями зору та ін.

Загальна сума зобов’язань, які підлягають переказуванню, становить близько 117 млн. грн.

Природно, це складний процес, оскільки в нинішніх умовах адекватно оцінити вартість того чи іншого активу дуже непросто. Ми, звісно, намагаємося вибирати найбільш «живі» і працездатні активи», — роз’яснив ситуацію пан Храмов.

За його словами, на сьогодні в Укрексімбанк уже переказано активи та пасиви Трансбанку на суму близько 89 млн. грн. «Раніше було переказано 51 млн. грн., і буквально вчора ми перерахували ще
38 млн.», — повідомив представник Укрексімбанку.

Можливо, однією з вагомих причин перевірки діяльності банку та порушення після цього кримінальних справ і проведення обшуків стала спроба переділу медіаринку напередодні президентських виборів? Адже цілком імовірно, що «Тоніс» буде продано, оскільки, за версією журналу «Фокус», Володимир Костерін посідає третє місце в рейтингу головних невдах, які втратили понад 90% своїх капіталів порівняно з 2008 роком. Його втрати становлять 618,5 млн. дол. (-94% від минулого року). Відомо, що інтерес до телеканалу «Тоніс», який належить В.Костеріну, виявляв перший заступник голови СБУ Валерій Хорошковський, наслідком чого стало урізання повноважень останнього в економічній частині. Голова СБУ Валентин Наливайченко не підтвердив і не спростував цієї інформації, зауваживши, що одним з його останніх рішень перед відпусткою Валерія Хорошковського було звільнено від курирування департаменту контррозвідувального захисту економіки України.

Безумовно, ми спробували знайти відповіді в самого Володимира Костеріна. Нас цікавило, як він бачить долю банку і його вкладників; чи виявляв пан Хорошковський інтерес до «Тонісу» і чи має намір власник Трансбанку продавати телеканал як актив, аби зберегти обличчя перед клієнтами банку? Однак на наші SMS і дзвінки на мобільний В.Костерін не відповів, а прес-секретар повідомив «ДТ» про його небажання коментувати ситуацію.

Довелося шукати інформацію по інших каналах. І виявилося, що так просто розпорядитися «Тонісом» Володимир Костерін не може. По-перше, 97% акцій каналу, як уже згадувалося, було закладено під кредит у Трансбанку. По-друге, як повідомляють джерела, майнові права на ці ж акції було закладено в Нацбанк при отриманні рефінансування Трансбанком. По-третє, після всіх цих операцій відбулися збори акціонерів «Тонісу», згідно з рішенням яких було збільшено статутний фонд, проведено додемісію, внаслідок якої закладені 97% перетворилися на реальні 48... Легітимністю цієї операції небезпідставно зацікавилася комісія з цінних паперів пана Петрашка. Наступного тижня, за даними «ДТ», вона має винести свій вердикт. І навряд чи він порадує власників «Тонісу». А от кого вся ця ситуація може потішити, то це мисливців за каналом. Правда, Петре Олексійовичу?