Автономія подвійного підпорядкування

Тиждень, що минає, явив Криму кілька подій, які миттєво привели в тонус розслаблених святами членів політико-чиновницької братії. У пік нової хвилі повідомлень про швидку відставку за станом здоров’я прем’єра Василя Джарти цього понеділка він вийшов на роботу, а у вівторок, відвідавши «Кримтролейбус», показався на людях і перед камерами. Щоб упевнено заявити в стилі «не дочекаєтеся», причому на найближче десятиріччя. Прем’єр повідомив, що має намір працювати в Криму аж до реалізації нещодавно ухваленого плану стратегічного розвитку автономії: «За планом до 2013 року - стабілізація економічної ситуації, потім - розвиток, і до 2020 року Крим повинен стати справді перлиною України. Я хотів би пройти всі ці етапи в Криму. Пов’язую свою долю з Кримом, хочу тут працювати разом зі своєю командою, разом із кримчанами і проявити себе як особистість, як професіонал».

Не встиг кримський політикум перетравити почуте й повірити в нього, як середа принесла ще одну новину - президент призначив своїм постпредом в АРК Володимира Яцубу. Народ знову напружився: часом не заміна їде, оскільки важко уявити такого суперважковаговика для Криму як просте «око президента».

Указ президента побачив світ у день візиту Джарти на Банкову для зустрічі з Віктором Януковичем. Хоча, за інформацією «ДТ. Україна», рішення про нового постпреда в автономії ухвалили ще місяць тому, коли Василь Георгійович перебував на постопераційному лікуванні в Німеччині. Хай там як - указ чемно, а Володимир Яцуба, що залишився без міністерського портфеля, терпляче чекали повернення прем’єра в Крим, бо Віктор Янукович демонстрував своє особливе ставлення до Василя Джарти в ситуації, що склалася. З чого випливає: Джарти буде прем’єром Криму доти, доки сам не скаже - не можу. Але уявити собі цей момент він не може і на мить...

Проте з нинішнього тижня це не означає, що влада Джарти залишиться такою ж безоглядно безроздільною, як він її вибудовував для себе і своєї команди. І п’ятірка, яку він поставив уряду, що працював без нього два місяці, не аргумент для Києва. Особливо, коли врахувати, що Василеві Георгійовичу ще неодноразово, починаючи з наступного тижня, доведеться відлучатися.

Відсутність у постійного представника президента України в АРК реальних важелів впливу на ухвалення рішень республіканською владою, як показує історія цього ексклюзивного органу, - сумнівний доказ у міркуваннях про те, що призначення В.Яцуби нічого не означає. Оскільки історія вчить, що не місце красить людину. У різні роки роль і значимість постпредства напряму залежали аж ніяк не від прописаних у законі норм, а від того, хто постпредство очолював і який мандат отримував від президента. І якщо пригадати часи, коли державним оком у Криму були Василь Кисельов, Геннадій Москаль чи Віктор Шемчук, то ні в кого не повернеться язик сказати, що це був декоративний орган, який ні на що не впливав. Водночас постпредство було чудовим місцем, куди політиків і чиновників високого рангу, які залишилися без роботи, відправляли пересидіти перед призначенням на іншу посаду або остаточною відставкою. Але корисність для центру інформації з не залежного від місцевої «еліти» постпреда була завжди. Ну, бодай для того, щоб на місцях не крали більше, ніж у столиці.

В яку з двох категорій потрапляє Володимир Яцуба? З одного боку, призначення в Крим екс-міністра регіонального розвитку та будівництва і власника неабиякого управлінського бек-граунду, що постраждав унаслідок адмінреформи й для якого не знайшлося гідної посади в Києві, виглядає як утішливий приз ветеранові команди. З іншого боку, знаючи амбіційність і енергійність Володимира Яцуби, важко повірити, що він погодився на почесне заслання навіть у таку смачну провінцію, як Крим. Де все зайняли люди Джарти, піраміда влади є іменною і регулюється вручну, а саме постпредство не володіє жодними важелями й ресурсами.

Розгадка, звісно ж, криється в мандаті, яким наділив свого постпреда президент Янукович. На жаль, зв’язатися з В.Яцубою і поставити йому запитання про перелік завдань, поставлених президентом, та способи їх реалізації, до здачі матеріалу в номер не вдалося. Ще до офіційного представлення в інтерв’ю «Інтерфаксу» Володимир Яцуба своїм основним завданням назвав «спільну й узгоджену роботу з ВР Криму, Радою міністрів та органами місцевого самоврядування регіону, спрямовану на реалізацію реформ, ініційованих президентом». Загалом, строго за протоколом. Але далі - цікаве: «Знаю, що буде нелегко. Але оскільки президент України довірив мені саме цю ділянку роботи, то я, зрозуміло, несу за неї всю повноту відповідальності. Тому маю намір спрямувати всі зусилля і професійний досвід на реалізацію завдань, визначених главою держави».

Питається: які ж труднощі побачив Володимир Григорович у регіоні, тотально очолюваному соратниками по партії, в якій він обіймає високу посаду заступника голови і члена президії політради? Здається, труднощі можуть виникнути тільки в двох випадках: якщо постпред президента зайде на поле, яке вже відвів собі Джарти, або, ставши біля його межі, вестиме пристрасний репортаж для Банкової про все, що бачить і чує. Причому друге автоматично означатиме й перше. І тут не треба ніякого глибокого буріння. Варто просто побіжно - як для великодосвідченого управлінця, котрим, без сумніву, є Володимир Яцуба, - почитати деякі документи. Починаючи з бездефіцитного бюджету-2011 і всього, пов’язаного з тендерами, будівництвами й ремонтами. І даремно себе заколисують деякі чиновники, які вивчили біографічні дані нового постпреда: «та йому ж уже...». Крім енергії, якій можуть позаздрити багато членів «молодих команд», Володимир Григорович має школу й знання, яких молодій порослі вже не осягнути, й у відставку вони можуть потрапити раніше, ніж Яцуба збереться на пенсію. А головне його захоплення - полювання, як він сам казав, «на все, що не заборонено».

Звичайно, під час представлення нового постпреда активу автономії говорили про правильні речі: злагоджену роботу, єдину команду президента, благо кримчан. Перший заступник голови АП Станіслав Скубашевський особливо підкреслював узгодженість рішення щодо призначення В.Яцуби: «Вчора президент, порадившись із Василем Георгійовичем, ухвалив рішення. Я вважаю, правильне рішення. Тому що Володимир Григорович - це знакова постать в Україні. Непросте рішення, можливо, для нього. Але це показник того, що Крим у тих реформах, які президент здійснює, буде першим». Своєю чергою В.Джарти обіцяв працювати з новим постпредом «щільно і розуміючи один одного». Але повз увагу присутніх не могли пройти кілька разів повторені В.Джарти слова про розмежування повноважень прем’єра й постпреда, продубльовані потім і для преси.

На лобове запитання журналістки «Центру», чи немає в нового постпреда бажання повноцінно керувати Кримом, Володимир Яцуба відповів: «Я завжди шанував найдемократичнішу пресу Криму, тому я вам відповім так: мене призначали сім разів міністром. Зокрема я був губернатором Дніпропетровської області, чим дуже пишаюся. Тому я хворобу висотну давно вже пройшов. І ті, хто зі мною працював із 1994 року, можуть підтвердити, що я ніколи не займався лукавством. Тому будемо працювати, а життя покаже».

У ці ж години для команди Джарти пролунав іще один дзвіночок з Києва: ВР провалила голосування по законопроекту, який передбачав розширення повноважень уряду АРК щодо розпоряджання землями в Криму. Згідно з проектом, місцеві ради мали б право розпоряджатися землями з особливим статусом - заповідними, лісогосподарськими та рекреаційними - тільки за погодженням з Радміном автономії. «За» проголосували лише 26 депутатів, і проект з другого читання відправили на доопрацювання!

Думаю, не треба нагадувати, хто управляє рукою, яка віддає команди на голосування більшості. Тому жорстка реакція Василя Джарти була більш ніж цікава. «Причина, гадаю, в тому, що є депутати, котрим невигідно, щоб цей закон діяв. Серед депутатів, зокрема й у Партії регіонів, є люди, які мають інтереси на узбережжі. І їм не хотілося б, знаючи мою позицію, домовлятися зі мною, тому що домовитися зі мною буде неможливо», - заявив прем’єр журналістам і висловив упевненість, що закон буде ухвалено, попри всі «підніжки» деяких депутатів.

Отже, що в підсумку? По-перше, призначення саме Володимира Яцуби на посаду постпреда президента в Криму має означати потребу Віктора Януковича мати в автономії надійну, досвідчену й віддану людину, навіть попри те, що такі самі риси має і Василь Джарти. Версія про те, що в такий спосіб просто працевлаштували заслуженого члена партійної команди, який опинився не при ділі, можлива. Особливо в поясненнях для В.Джарти.

По-друге, згадана потреба може бути посилена ухваленням остаточного рішення по всьому пакету ініціатив уряду Джарти: розширення повноважень як Радміну, так і автономії загалом, надання податкових пільг і створення спеціального інвестиційного режиму на території автономії. Побажань, публічно підтриманих президентом, але відкинутих ухваленим Податковим кодексом і протидією інших членів «команди президента» («Чому Джарти можна, а нам ні?!»). Президентові потрібні аргументи й точний аналіз ситуації, зокрема й у площині - а кому ми це даємо?

По-третє, провал ухвалення закону про наділення уряду Джарти повноваженнями розпоряджатися найсмачнішими землями Криму, здійснений не «окремими» депутатами, а за помахом руки парламентського модератора ПР, має означати, що головні недруги Василя Георгійовича - серед своїх. Незадоволених багатьма речами, включаючи густоту заселення півострова земляками Джарти.

І останнє. Політичним підсумком-2010 для Криму багато експертів називали встановлення повної керованості автономії з боку центру. З призначенням Володимира Яцуби, в чому багато хто бачить побудову противаги всесильності Василя Джарти, вона не слабшає. Вона подвоюється. Тільки не з боку держави у ставленні до складної території. А з боку Віктора Януковича. Особисто.