АТО: що буде після зміни назви?

У відповідь на збройну агресію Росії Україна вже три роки проводить "3".

Тепер Київ готується перейти до нового, за визначенням секретаря РНБО Олександра Турчинова альтернативного, формату захисту країни від агресора. Який же він, цей новий гібридний формат гібридної війни з гібридним агресором?

У законопроекті "Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей", який було представлено минулого тижня для закритого обговорення експертами й політиками, акцент зроблено на завданнях держави, спрямованих на звільнення окупованих територій. Сам же документ складається з двох компонентів.

Перший: у загальних рисах на законодавчому рівні визначається комплекс силових і дипломатичних кроків, які мають забезпечити звільнення окупованих територій. Другий: створюється правовий механізм використання збройних сил у Донбасі. За словами О.Турчинова, "щойно буде ухвалено цей закон, який розширює правове поле і надає повноваження, необхідні для захисту країни, не обмежені рамками закону "Про боротьбу з тероризмом", АТО в нинішньому своєму форматі буде завершено".

Ключових положень законопроекту, з концепцією якого мало можливість ознайомитися DT.UA, кілька. По-перше, окремі райони Донбасу пропонується визнати окупованими територіями. Для Києва це важливо, оскільки всю відповідальність за те, що там відбувається, буде покладено на країну-окупанта. Втім, за інформацією DT.UA, у законопроекті не вказується, хто саме є окупантом, хоча водночас Росію й названо агресором, але знову ж таки, якось туманно.

По-друге, замість штабу АТО передбачено створити Оперативний штаб для забезпечення безпосереднього військового й цивільного управління в зоні конфлікту в Донецькій і Луганській областях. Цьому органу буде надано якнайширші повноваження для реалізації завдань оборони та звільнення окупованих територій, підпорядковано всі армійські й силові структури, військово-цивільні адміністрації.

По-третє, законопроект передбачає, що очільник держави на час дії закону "Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей" може ухвалювати рішення про застосування Збройних сил та інших військових формувань, а також про запровадження воєнного стану. (Втім, наші співрозмовники сумніваються, що дійде до запровадження воєнного стану на території Донецької та Луганської областей.)

По-четверте, у законопроекті є постійні відсилання до Мінського процесу, а формулювання такі, що дозволяють, наприклад, провести вибори на контрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей. Для влади важливо продемонструвати Заходу: з Мінського процесу Україна не виходить. Хоча, звичайно ж, якщо закон ухвалять, Москва звинуватить нашу країну у протилежному.

Передбачається, що в разі ухвалення закону змінять і назву воєнної операції на Сході України.

Ініціативу РНБО переформатувати операцію в Донбасі наступного тижня можуть переглянути у Вашингтоні, якщо Трамп жорстко запропонує Порошенкові іншу модель рішення.

Але, як запевняють наші джерела, на відміну від закону №6470, що визначив вступ України до НАТО зовнішньополітичним пріоритетом нашої країни, у цьому випадку Київ проводить консультації зі своїми міжнародними партнерами. І це збільшує шанси на ухвалення закону.

Чому ж раптом Київ перейнявся новим форматом протидії російській агресії й відновлення територіальної цілісності, спеціально створюючи під нього юридичну базу - проект зазначеного закону? Що змінилося за три роки від початку російсько-української війни?

Не погоджуючись з багатьма діями влади в 2014 р., все-таки можна зрозуміти логіку рішень, що ухвалювалися тоді. Обмеженість ресурсів (розбалансування механізму державного управління, деградація армії та спецслужб, фінансова й економічна криза, недосконалість чинного законодавства), відсутність політичної волі, стриманість союзників і, головне, необхідність провести президентські вибори - такі причини, з яких українська влада не наважилася ні запровадити воєнний стан, ні оголосити війну Росії. Тоді антитерористична операція, рішення про проведення якої, однак, ухвалили з запізненням, здавалася виходом з ситуації.

Але Петро Порошенко ще в травні 2014 р. самовпевнено заявив, що АТО не може тривати місяці: "Вона повинна і буде тривати години". Та тільки от за три роки його президентства нічого не змінилося: формула "антитерористична операція" для політиків виявилася дуже зручною.

Та й з підготовкою стратегії деокупації й реінтеграції Донбасу і Криму Банкова не поспішала. Водночас адміністрація президента, уряд, парламент усіляко "топили" підготовлений віце-спікером Оксаною Сироїд і підтримуваний "Самопоміччю" й "Батьківщиною" законопроект "Про тимчасово окуповану територію України", в якому йшлося про деокупацію і реінтеграцію Донбасу й Криму.

Лише після підтриманої українцями блокади окупованих територій, яка була організована "Самопоміччю" на початку 2017 р., Петро Порошенко в березні на засіданні РНБО запропонував підготувати, розглянути й ухвалити закон про відновлення територіальної цілісності. Але якщо пам'ятати, що всі рішення в нашій країні ухвалюються заради двох речей - грошей і рейтингу, то появу цієї пропозиції можна розглядати як спробу перехопити ініціативу в політичних опонентів.

Минулого тижня в Києві заговорили і про новий формат АТО, і про реінтеграцію окупованих територій. О.Турчинов заявив, що "в нас не так багато часу для ухвалення відповідних рішень", і висловив сподівання, що президент подасть законопроект у парламент, і депутати "не будуть тягнути з позитивним голосуванням".

За словами поінформованих співрозмовників DT.UA, АП не сповістили про намір Турчинова публічно заявити про цю ініціативу. На Банковій були неприємно здивовані, і Порошенкові довелося терміново робити "хорошу міну", демонструючи управління процесом. Коментуючи заяву секретаря РНБО, президент повідомив, що він доручив розробити законопроект щодо реінтеграції Донбасу, де передбачено низку заходів для повернення окупованих територій України й визначення правового режиму.

Нам невідомо, які мотиви спонукали секретаря РНБО до таких гучних заяв. Але, за словами співрозмовників DT.UA, це останнє вікно можливостей ухвалити такий закон, оскільки тепер складно звинуватити владу у прагненні зірвати президентські вибори, до яких іще два роки. (Втім, ці звинувачення не забаряться в будь-якому випадку.)

Якщо ж парламентарії не ухвалять цього закону до кінця нинішньої сесії, то дуже ймовірно, що вони взагалі ніколи не проголосують за нього: за літо ситуація може змінитися, і вікно виявиться зачиненим.