Артем Ситник: "З політичною корупцією насамперед потрібно боротися на виборах"

НАЗК - НАБУ - САП. Трикутник нових антикорупційних органів, який, при дотриманні інструкції зі "складання" й застосування суворо за призначенням, мав набути зримої інституційної стійкості і, з формуванням антикорупційних судів, трансформуватися у ланцюг для перетікання енергії з метою очищення хворого на корупцію тіла країни.

Рівень довіри до нових органів, що формуються публічно й з участю громадськості, в суспільства був і залишається високим, і навіть завищеним, однак цілком сумірним із рівнем надії на необоротні зміни в країні. Але довіра не має сприйматися як нагорода за перемогу в конкурсі, - це насамперед планка відповідальності, відповідність якій треба демонструвати щогодини. Упродовж місяця DT.UA провело свого роду інтерв'ю-інспекцію діючого трикутника - щоб зрозуміти природу слабких місць та негативних явищ у роботі кожного з нових органів, а також причин частих спалахів ознак особистісно-функціональної несумісності.

Публікацією інтерв'ю з членом НАЗК Русланом Рябошапкою, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким та сьогоднішньою розмовою з директором Національного антикорупційного бюро Артемом СИТНИКОМ наші дослідження не завершуються. Однак підбити таку собі риску необхідно, - момент для цього більш ніж слушний. Мляве перетягування канатів повноважень нових органів, болісне притирання амбіцій їхніх керівників, з підсипанням солі на рани та піску в двигуни зовнішніми силами, можливо, тривали б ще довго, але одне за одним посипалися випробування, яких аж ніяк не оминеш. "Чорна бухгалтерія" Партії регіонів, що руйнує затишок гуртожитку колишніх і нинішніх, дотиснуте Заходом і громадськістю е-декларування та корупційний скандал вищого порядку - "записи Онищенка" з обвинуваченнями в підкупі народних депутатів президентом для призначення/звільнення прем'єрів, генпрокурорів та голови СБУ - неслабка смуга перешкод для новобранців боротьби з системною корупцією. За їхніми діями уважно спостерігає громадянське суспільство, що зачекалося реальних результатів, у тому числі й власних зусиль. Воно готове в будь-який момент підставити руки, груди і спину, але так само рішуче може підкотити до входу й сміттєві баки. Закрита зустріч керівників антикорупційної прокуратури і Бюро з членами Громадської ради, що відбулася в четвер, закінчилася встановленням чіткого терміну для остаточного заміру ефективності й результативної взаємодії структур - півроку. А коли ні - не виключені відставки та інші прикрощі.

Тому керівники НАЗК, НАБУ й САП мають розуміти, що час, відпущений їм суспільством на становлення, скінчився. Суспільство мало цікавить процес, - він просто повинен відповідати букві і духові закону, суспільство цікавить результат. І воно буде його запитувати що не день то жорсткіше.

- Артеме Сергійовичу, хочу нагадати, як у лютому ми зустрічались у MediaHub. Зустріч із журналістами-розслідувачами та редакторами модерував Павло Шеремет. Я тоді запитувала у вас: як ви збираєтеся системно підступатися до такого явища як політична корупція? Ви дуже подивували відповіддю, бо спитали натомість, що я маю на увазі. І тоді говорилося про хабарі за голосування у ВР, лобіювання бізнесу, про чорну бухгалтерію партій та продаж місць у списках… Сьогодні, маючи вже великий багаж оперативної інформації, як ви відповісте на це запитання?

- Хоча й спливло багато часу, концептуально я все-таки переконаний, що з політичною корупцією насамперед потрібно боротися на виборах. Коли стає очевидною політична корупція з боку окремих народних депутатів чи інших політиків, то свій вирок мають виносити виборці. Тим часом бувають моменти, коли з'являється конкретна інформація, що є факт підкупу депутатів, різних фракцій за якесь конкретне голосування. Така політична корупція набуває більш предметного змісту, і тому сьогодні ми зареєстрували кримінальне провадження за заявами народного депутата Олександра Онищенка про факти підкупу депутатів. Звісно, частина з того, що він заявляв, не має, на мою думку, кримінального підгрунтя, але є певні заяви про те, що були конкретні підкупи за конкретні голосування. Про це говорить особа, котра брала в цьому участь. У моїй практиці роботи в НАБУ таких заяв ще не траплялося. Коли особа не просто говорить, що хтось когось підкуповує ,- такі заяви політиків ми чуємо щодня, вони певною мірою маніпулятивні, спрямовані на псування репутації політичного опонента. Тут уперше прозвучала така заява, принаймні після Революції Гідності, коли сам депутат говорить про свою участь у цих процесах. Тому я би назвав це, фактично, явкою з повинною, що була озвучена у прямому ефірі на телеканалах, на жаль - і російських. І тому ми вирішили - у зв'язку з таким нюансом, що це не просто заява однієї політичної сторони проти іншої політичної сторони, а заява конкретної особи, яка підтверджує свою участь у процесах підкупу та передачі коштів депутатам, - реєструвати це провадження. Ми пропонуватимемо пану Онищенку передати нам ті записи, які в нього, як він каже, є, і дати нам свідчення щодо кожного з питань. І будемо проводити розслідування.

- Але дивна пауза вийшла з реакцією НАБУ на заяви пана Онищенка. До вас зверталися цілі групи депутатів із пропозицією внести до ЄРДР відомості про заявлені факти підкупу депутатів. Незрозуміло, чому треба було зволікати з початком досудового розслідування, якщо Онищенко, по суті, зізнався у скоєнні злочину як виконавець, назвав замовника, посередника - начальника охорони президента, який начебто передавав від нього гроші, й повідомив, що має записи розмов із президентом. Чому тиждень вичікували?

- З одного боку, ми бачимо, що це спроба політизувати так звану "газову справу" стосовно себе, оскільки людина знає про існування доказів злочинної діяльності організації, яку вона очолювала. Вже є дуже багато показань свідків, є вироки судів. Людина розуміє, що єдиний спосіб захисту для неї - політизація справи. Але мені здається, що політизувати справу, визнаючи свою участь в інших злочинах, буде дуже важко. Найголовнішим доказом спроби політизації справи, на мою думку, є те, що людина передає можливі записи (не знаю ні обсягу, ні достовірного факту їх існування) кому завгодно, крім того, кому потрібно їх передати, тобто НАБУ.

Тим часом, оскільки є такі заяви, озвучено конкретні прізвища, - ми починаємо розслідування, пропонуємо панові Онищенку надати ці записи НАБУ, щоб не було подальшої політизації ситуації.

- В одному з інтерв'ю Онищенко казав, що він звертався до НАБУ...

- Він багато чого казав. Це не так. Колись він пропонував, щоб ми приїхали до нього у Британію, і тоді він би нам щось розповів.

- Це була телефонна розмова?

- То було публічне звернення через ЗМІ. Але вже у зареєстрованій сьогодні справі ми проведемо допити і звернемося до нього з проханням надати ці записи (залежно від того, чи є вони в нього). Тоді й побачимо, наскільки все у його заявах відповідає реаліям.

Артем Ситник

- Попередня кваліфікація справи - за ч.4 статті 368 Кримінального кодексу, тобто ОТРИМАННЯ неправомірної вигоди. Онищенко, як ви кажете, зробив явку з повинною щодо вчинення злочину, передбаченого статтею 369, - НАДАННЯ неправомірної вигоди. Чому провадження відкрито лише за однією статтею?

- Це попередня кваліфікація, тобто вона може змінюватися. Аргументація така, що йдеться про народних депутатів, а це особи, котрі займають особливо важливе становище. Тому вирішили так.

- Окрім великої "газової справи" Онищенка та інших, як з'ясувалося, є ще одна - стосовно видобутку газу на Стрілковому родовищі в Херсонській області, за угодою про спільну діяльність ПрАТ "Пласт" із ДАТ "Чорноморнафтогаз". Але цю справу чомусь розслідує Кримський главк Нацполіції, який територіально міститься в Одесі.

- Не вся ця спільна діяльність входить до загальної схеми, тобто вони були розділені. Коли ще не було антикорупційного прокурора, а ми проводили аналітичні дослідження (наскільки ми могли працювати за відсутності САП), виявили схему, яку створив пан Онищенко. Це була друга справа, опісля зареєстрована НАБУ. Я знаю, що є й інші види діяльності. Щодо окремих ми проводимо свої перевірки, - до кінця закрили ще не все.

- У DT.UA є інформація, що пан Онищенко отримав грецький паспорт на прізвище Anichidis. У вас є така інформація? І скільки, взагалі, в пана Онищенка паспортів?

- Ми точно знаємо, що в нього не один паспорт, але для можливості подальшого успішного затримання й екстрадиції поки що нічого не говоритимемо.

- Але прізвище Anichidis ви вже чули?

- Це прізвище я чув.

- Що стосується розслідування проваджень у так званій "справі чорної бухгалтерії" Партії регіонів. Прозвучало вже чимало заяв - і ваших, і керівника САП пана Холодницького, що ось-ось будуть оголошені перші підозри, та все ніяк. Натомість суспільство бачить, як НАБУ й САП перекидаються камінчиками в городи один одного, тож виникає побоювання, що таким чином справу ви дружно поховаєте.

- НАБУ точно не має наміру поховати цю справу. Ми виконали чергове розпорядження прокурора, підготували новий проект підозри щодо одного з фігурантів цієї справи, і, можливо, до кінця тижня антикорупційна прокуратура погодить цей проект підозри. На сьогодні ми зробили все, що від нас просили.

- Назар Холодницький говорив в інтерв'ю DT.UA, що процесуальний керівник вважає за доцільне провести ще одну експертизу у справі фігуранта О., тобто голови ЦВК Охендовського, як ми всі розуміємо.

- Економічної експертизи не проводили, були просто показання в галузі економічної експертизи з цього приводу. Прокурори погодилися, що її в цій справі провести неможливо. Нам нічого надати експерту.

- Якщо ми говоримо про вибори як найефективніший фільтр від політичної корупції у владі, то треба визнати, що ця справа стосовно керівника ЦВК на сьогодні надзвичайно важлива. Що в цій справі вже є, що виборець має право знати?

- Говорити про повний список доказів, які проходять у справі людини, я не буду. Але, на мою думку і думку детективів, сукупність здобутих доказів дає підстави для складення і озвучення підозри. Тому ми цю підозру склали. Нібито переконали прокурорів, що доказів для оголошення підозри достатньо, і, сподіваюся, найближчим часом підозру буде погоджено.

- Саме на підставі даних, які дає "чорна бухгалтерія" Партії регіонів?

- Мені не подобається термін "чорна бухгалтерія", але він з'явився, ще перш ніж документи потрапили в НАБУ. Бухгалтерія - це документи, бухгалтерські регістри, документи з бухгалтерського обліку. А ми маємо, фактично, чорнові записи розподілу коштів, які чомусь назвали "чорною бухгалтерією". Сукупно, після допитів свідків, отримання доступу до певних документів, після їх аналізу, дійшли висновку, що є підстави певним особам оголосити підозри. Існує дуже важливий нюанс. Ця справа перетинається зі справою, яка перебуває у провадженні Генеральної прокуратури. В рамках обміну інформацією, координуючись із їхнім розслідуванням, ми передавали копії цих документів. Бо, знову ж, є записи, що певні депутати отримували кошти, і стосовно них розслідується справа з узурпації влади. Є записи, що нібито для окремих суддів Конституційного суду надавали дуже великі кошти. Наразі проводимо розслідування за двома напрямами: перший - щодо узурпації влади Януковичем, його здійснює ГПУ, друге - власне, розслідування НАБУ щодо окремих фігурантів, які отримували кошти і по яким відкриті окремі впровадження. Це наш найближчий пріоритет у цій справі.

- Якщо говорити про ці "партійні тумбочки", непрозорі партійні каси, то важливо знати не лише, хто й навіщо отримував із них кошти, а й звідки вони там узялися. Хто їх туди клав? Чи законне їхнє походження?

- Ми розкривали офіційні рахунки Партії регіонів. Звісно, таких коштів там немає. Повертаючись до відповіді на попереднє запитання: є ціла партія кримінальних проваджень економічної спрямованості стосовно попередньої влади, чиї злочини були спрямовані саме на розкрадання державного майна. Ми досі не знаємо, скільки аркушів було в так званій "чорній бухгалтерії". Ми оперуємо певною кількістю записів, але точної цифри не маємо. Генеральна прокуратура розслідує справу про економічні злочини представників Партії регіонів, які обіймали високі посади. На мою думку, дуже актуально те, що через два роки після Революції Гідності ця справа знайшла своє логічне вирішення. Самі записи є складовою частиною цієї справи.

- Мова не лише про Партію регіонів. Ми не можемо сказати, з яких джерел сьогодні фінансуються партії, зокрема й парламентські. Продивляючись е-декларації, я знайшла лише кілька людей, котрі вказали, що вони жертвували кошти на потреби своєї партії. Чи існує, на ваш погляд, сьогодні система, яка дозволяє ефективно контролювати партійну бухгалтерію?

- Нині активно обговорюються повноваження Національної агенції із запобігання корупції, і чомусь усі говорять про превентивну функцію, тобто про функцію перевірки декларацій. Напрям фінансування політичних партій не займає такого медійного простору, як перевірка декларацій. Недавно я підписував Меморандум про співпрацю з Латвійським антикорупційним бюро. У них система цих функцій і фінансування політичних партій акумульовані. Це надзвичайно важливий напрям агентства - дослідити джерела фінансування політичних партій. Відповідно, якщо при цьому буде виявлено порушення - жорстко реагувати стосовно самої партії як суб'єкта політичного процесу. Я знаю, що там цей напрям особисто курирує голова агентства. Це не наша специфіка роботи, для цього є окремий орган - НАЗК. Мені буде дуже цікаво подивитися на наступних виборах, коли вже є це законодавство, коли вже є спеціально уповноважений орган, як співвідноситимуться витрати на агітацію і те, що було офіційно задекларовано у фінансуванні політичних партій.

- Ходять чутки, що ви лаштуєтеся в політику. Уже під час найближчих парламентських виборів. "Багаж", мовляв, у вас уже є.

- Не можу сказати, що вже є якийсь "багаж"... Не очікував, що ви поставите таке питання. На цій посаді я найменше думаю про політику.

- З е-декларуванням керівництва СБУ склалася надзвичайно цікава ситуація. У всіх на очах, так би мовити, серед білого дня керівництво СБУ якось домовляється з керівництвом НАЗК, що вони будуть декларуватися у спосіб, законом не передбачений. І жодної реакції ні від ГПУ, ні від САП, ні від НАБУ.

- Я не знаю, як усе було зроблено організаційно, як подавалися декларації. Знаю, що, коли нам дадуть відповіді на наші запити стосовно декларацій окремих співробітників служби безпеки, ми будемо на це реагувати. Зараз ми на це скерували кілька запитів.

Для того, щоб відреагувати, треба мати певний фактаж.

- Фактаж викладений на офіційному сайті Служби безпеки України: у розміщеній на ньому офіційній заяві керівництво СБУ свідчить, як воно, за погодженням із неназваним представником НАЗК (а я думаю, що йдеться про Руслана Радецького, куратора роботи з СБУ), подало декларації у спосіб, не передбачений законом. В інтерв'ю DT.UA член НАЗК Руслан Рябошапка повідомив, що рішення про такий спосіб е-декларування - зі створенням власної відомчої системи СБУ - агентство не ухвалювало, більше того, цього питання на засіданні не розглядали.

- Про ситуацію із засекреченням е-декларацій співробітників та керівництва Служби безпеки я дізнався зі ЗМІ. Але Бюро, як правоохоронний орган, не може робити висновків, спираючись лише на публікації у ЗМІ. Тому ми звернулися до НАЗК, як органу, уповноваженого законом здійснювати контроль та перевірку декларацій, аби агентство роз'яснило, на підставі чого було ухвалено рішення про засекречення е-декларацій співробітників СБУ. І вже на підставі отриманих відповідей робитимемо свої висновки.

- Коли ви звернулися до НАЗК?

- Цього тижня.

- Артеме Сергійовичу, кілька запитань у "справі Манафорта". Прес-служба НАБУ днями на запит УП відповіла, що інформація стосовно неї - таємниця слідства. Чому зараз це таємниця слідства, а тоді, коли на сайті НАБУ публікувалися скани "чорної бухгалтерії" з прізвищем Манафорта, таємницею інформація не була? На якій стадії розслідування, і чи є якась взаємодія з американськими правоохоронними органами?

- Тут іде підміна понять. Ми публікували окремі записи уже після їх фактичного опублікування. Якщо пам'ятаєте, їх ще Лещенко показував. Надходило дуже багато запитів від українських та міжнародних ЗМІ. Ми вирішили дати офіційне роз'яснення. Після того провели певні процесуальні дії. На мою думку, розголошувати їх було б неправильно. Що стосується взаємин із американськими колегами, то в нас із ними був підписаний меморандум, який допускає двостороннє розголошення інформації. Те, що ми публікували, - вже опубліковане. (Насправді ця заява не відповідає дійсності, оскільки, як уже було пояснено у DT.UA в статті "Як "чорна бухгалтерія" ПР може перетворитися на невидиму", на сторінках "чорної бухгалтерії", переданих до НАБУ С.Лещенком, Манафорт не згадувався, а був у масиві, який передав у НАБУ без попереднього оприлюднення В.Трепак. Отже, депутат Лещенко міг отримати записи щодо Манафорта тільки від НАБУ. - Ред.).

- Ви були свідомі того, що, оприлюднюючи матеріали досудового розслідування справи "чорної бухгалтерії" ПР стосовно Манафорта, по суті, виступали на боці одного з кандидатів у президенти США?

- Можливо, окремі громадські діячі, оприлюднюючи записи, щось і мали на увазі. Ми лише відповідали на запити громадськості та ЗМІ. Згадайте, як багато писали про "чорну бухгалтерію", навіть до передачі цих записів до НАБУ. Дуже багато інформації з "чорної бухгалтерії" було оприлюднено. Не лише про Манафорта. Можливо, саме це й загальмувало розслідування. Пригадую, випадково чи ні, в одному із записів почеркознавча експертиза тривала три місяці, хоча вона належить до простих експертиз. Але експертна служба чомусь робила цю експертизу з великими труднощами. Думаю, цьому частково посприяло те, що було оприлюднено дуже багато інформації ще до потрапляння цих матеріалів до НАБУ.

- Ще є якісь епізоди, розслідування яких на стадії закінчення?

- Ні, щойно ми говорили про шкоду надмірної публічності. Єдине, що можу сказати, - дуже багато записів перетинається з іншою справою, ми проводили робочі зустрічі, щоб обговорити спільні дії. Хоча є окремі записи, яким можна дати оцінку в окремій справі, і ми це робитимемо.

- Напружені, м'яко кажучи, стосунки між САП і НАБУ - останнє, про що мені хотілося б говорити, з огляду на великі очікування, які покладає суспільство на роботу антикорупціійних органів. Але ви нас примушуєте. А ще - про це говорить Генпрокурор, який начебто вас мирить. Чи не йде нині гра на пониження ролі САП і НАБУ?

- Ми працюємо в умовах постійних намірів дискредитувати ці два органи, внести між них якомога більше конфліктності. Яскравий приклад - заява Юрія Луценка (про начебто звернення НАБУ з проханням притягнути до відповідальності Н.Холодницького. - DT.UA). Тут є виключно процесуальний момент. Оскільки детективи вважають, що в діях певних осіб є склад злочину, а прокурори з цим не погодилася, ми звернулися до вищестоящого прокурора з відповідною скаргою. Але ніхто не просив когось притягувати. Це звичайний процесуальний момент, передбачений кримінально-процесуальним законодавством. У юридичній площині можуть бути такі дискусії. Маніпуляції ж із боку окремих осіб, у даному разі - маніпуляція з боку Генпрокурора, і свідчать про наміри посварити новостворені органи. Працівники НАБУ й САП пройшли відкритий конкурс, усі вони розумні та мотивовані люди.

- Крім публічної заяви, як відреагував на цю скаргу Генеральний прокурор? Що далі з тим провадженням щодо менеджерів МАУ і отриманих компанією 150 млн?

- Якщо Генпрокурор нічим іншим на скаргу не відреагує, то можливість подальшого руху в цьому кримінальному провадженні буде вичерпано. Детективи скажуть собі: ми вичерпали всі можливості, ми намагалися, ми провели розслідування, зібрали, на нашу думку, докази, склали підозру, - а прокурор не погодився. Та в цьому нічого страшного немає. Поки що Генпрокурор ніяк не відреагував на скаргу, офіційної відповіді в нас досі немає.

- Так, піару й маніпуляцій довкола гучних справ багато. Але вам також закидають, що у структурі НАБУ великий штат співробітників із комунікації та зв'язків зі ЗМІ - два десятки людей.

- Насправді їх 14 і це з відкритим офісом, але там люди працюють не на піар, а на навчання з різними верствами населення. Є дуже багато питань антикорупційної тематики, які неможливо закрити під час брифінгів. І, хоч би скільки ми говорили на тему взаємин та розподілу повноважень, наприклад, між НАЗК і НАБУ, та коли я приходжу на зустріч із певною цільовою аудиторією, то бачу, що люди не розуміють, як розмежовується ця компетенція. Такі навчальні зустрічі дають нам змогу розповісти про це.

- І для цього треба мати штат співробітників?

- А хто це може організовувати?

- НАБУ могло б закуповувати такі послуги, задіяти для таких лекцій ті ж громадські організації, це набагато дешевше.

- Практика діяльності таких структур як НАБУ - повна автономія. До речі, в нас найменший штат цього підрозділу, порівняно з аналогічними бюро за кордоном. Бюджетів для таких заходів у нас немає, люди працюють у рамках заробітної плати.

- До речі, колеги, які моніторять держзакупівлі, звертають увагу на те, що в НАБУ багато допорогових транзакцій - понад дві тисячі, і лише 87 закупівель здійснені за системою ProZorro. Чому так?

- Зараз я не готовий сказати. У нас є дуже багато дрібних закупівель. Ми можемо надати інформацію, - до ревізії ми завжди готові. Давайте нам запит, і ми повністю відповімо.

- Ми тривалий час бачимо намагання системи обмежити незалежність діяльності антикорупційних органів. Антикорупційна прокуратура позбавлена власної канцелярії, і все листування йде через Генпрокуратуру, що створює небезпеку свого роду цензурування справ. НАБУ залежить від СБУ у плані негласного зняття інформації, тобто прослуховування. Якими словами вам кажуть "ні" на ваші намагання отримати самостійність оперативних дій у цьому плані?

- У нас є підрозділ, який отримує інформацію через Службу безпеки, тобто канал іде не прямо до оператора, а через СБУ і вже потім - до нас. Ми хочемо добитися, щоб канал ішов не до СБУ, а до нас. Це суто технічне питання, і ми готові були до будь-якої форми контролю з боку СБУ законності наших дій. Для цього треба внести зміни до закону, - законопроект цей дуже короткий, складається з чотирьох слів. Монополія не прописана, - право на зняття інформації мають Служба безпеки, поліція, а ми хочемо, щоб туди додали і НАБУ. В Польщі 9 органів мають таке право.

Звісно, бігати по депутатах і збирати голоси на підтримку законопроекту я не маю права, оскільки вважаю, що керівник правоохоронного органу не може цього робити. Коли ми зустрічаємося з міжнародними колегами, про ці проблеми говоримо. Але ми бачимо, що надати нам цей ресурс немає бажання й політичної волі. Якихось конкретних аргументів на користь того, що цього робити не можна, ми не почули. Якщо це рішення не буде прийняте, то, фактично, можна буде говорити про небажання надати нам повноваження, які б сприяли оптимізації нашої діяльності. Інших пояснень я не чув. Є просто небажання.

- Як відсутність цього ресурсу позначається на розслідуванні?

- Я не хочу, щоб це було розцінено як звинувачення у бік керівництва СБУ. Але ми доволі довго "вели" співробітника СБУ, та коли ситуація пішла на рівень вище, відбувся "злив" інформації, і розробку було зірвано.

Якщо згадати справу судді Чауса, там також був "злив". Сума хабара стала більша, - спочатку він вимагав 100 тис., а потім - 150 тис., бо Чаус уже знав, що його "ведуть".

- Ресурсні обмеження НАБУ "прослушкою" не вичерпуються. Ви не маєте повного доступу до бази е-декларацій. Своєю чергою, НАЗК, яке нею володіє, не має доступу до баз держреєстрів та інших, які є у вас.

- Ми створили для НАЗК робочі місця, щоб вони працювали з нашими базами даних. Зараз у нас рихтується дуже серйозна аналітична база, яка найближчим часом буде збільшена. Ресурс у нас не такий великий, і ми створили їм робочі місця вже давно.

- Ви створили для співробітників НАЗК робочі місця, щоб вони могли, користуючись вашими ресурсами, перевіряти е-декларації?

- Так. Ми почали це робити ще влітку. Ми хочемо (а це ще й передбачено законом), щоб вони відрядили своїх співробітників, які б отримали ключі доступу і входили б як працівники НАЗК у відрядженні до НАБУ. Ми відповідаємо за збереження персональних даних, і кожен вхід у базу даних фіксується. Ми їх кличемо, але вони хочуть, щоб доступ до цих баз ми "протягли" в НАЗК. Самі вони зараз не мають можливості проводити ці перевірки, а ми кажемо, що найефективніший спосіб перевірок - використання цих баз. Я хотів би публічно заявити, що ми надаємо їм робочі місця і бази, але нехай вони дадуть можливість реалізувати наші компетенції щодо декларацій. Бо ми маємо доступ до е-декларацій на сайті НАЗК у такому ж вигляді, як звичайний громадянин. Повірте, це зовсім не сприяє роботі.

- Хто і як зараз може вплинути на вирішення цієї проблеми?

- Побачимо. Після нашого первинного листування у мене є відчуття, що ми вестимемо цей процес дуже довго. Є, наприклад, декларація, з якої випливає, що сума доходу в декларанта збільшилася в декілька разів; або в когось з'явилася нерухомість, якої раніше не було. Фактично, маючи повний доступ до цієї бази і використовуючи аналітичні програми, можна дуже ефективно працювати. Ми маємо сьогодні два основних заклики до НАЗК. Перший - укотре пропонуємо допомогу: приходьте, використовуйте наші ресурси, перевіряйте. Другий - дайте нам, як і велить закон, повний доступ до своєї бази даних, щоб НАБУ, згідно зі своєю компетенцією, могло ефективніше виконувати свої обов'язки. Тобто ми - вам, ви - нам.

Формально - вони не можуть нам відмовити, однак цей процес можна надовго затягнути. Чому я ще в червні покликав їх до нас? Бо я вже пройшов цей дуже складний шлях. Переговори з фіскальною службою тривали майже 8 місяців, перш ніж ми почали отримувати доступ до баз ДФС. А у НАЗК взагалі незрозуміло, хто й що там організовує. На сьогодні в них навіть не затверджено порядку повної перевірки декларацій і не визначено, як вони вручатимуть цей протокол.