Американська підписка

Підписання цієї п’ятниці у Вашингтоні українсько-американської Хартії про стратегічне партнерство — різдвяний подарунок Україні від адміністрації Джорджа Буша-молодшого, яка в останній рік доклала чималих зусиль для того, аби наша країна приєдналася до Плану дій щодо членства в НАТО. Цей документ — наслідок світової стурбованості: Україна, яка не є членом європейської системи колективної безпеки, буде після Грузії наступною ціллю росіян. Вашингтонська хартія — спроба заповнити вакуум безпеки, у якому перебуває наша країна, сигнал Російській Федерації, що є межа, яку не повинна переступати жодна держава, намагаючись відновити сфери свого впливу.

У п’ятницю ми спробували взяти коментар сторін, які підписали хартію. З українського боку жодна людина з тих, до кого ми звернулися — у МЗС і СП, не наважилася розповісти про документ і дати йому оцінку. З американцями ж проблем не виникло. «ДТ» зв’язалося з послом Сполучених Штатів Америки в Україні Вільямом ТЕЙЛОРОМ, і дипломат без вагань погодився прокоментувати основні положення підписаного документа:

— Ми раді успішному завершенню переговорів, результатом яких стало підписання держсекретарем Сполучених Штатів Кондолізою Райс і міністром закордонних справ України Володимиром Огризком українсько-американської Хартії про стратегічне партнерство. Цей документ став підтвердженням важливих гарантій безпеки, які були зафіксовані в тристоронній заяві президентів України, США та Росії від 14 січня 1994 року, а також у Будапештському меморандумі про гарантії безпеки від 5 грудня 1994 року у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У першому розділі хартії підтверджується незалежність, суверенітет і територіальна цілісність двох країн, а також недоторканність кордонів. Ці принципи — фундаментальні в наших відносинах.

Другий розділ присвячений сфері оборони та безпеки. У ньому говориться про те, що обидві країни зацікавлені в сильній, незалежній, демократичній Україні. Поглиблення її інтеграції в європейські структури є обопільним пріоритетом. У цьому розділі знову підкреслюється, що Україна буде членом НАТО.
А, визнаючи глобальні загрози стабільності у світі, для запобігання їм Україна та Сполучені Штати будуть зміцнювати своє співробітництво в питаннях оборони і безпеки.

У цьому розділі Хартії також говориться про те, що партнерст­во у сфері оборони і безпеки між Сполученими Штатами й Україною відповідає інтересам як обох сторін, так і регіону. Далі йдеться про те, що метою нашої роботи в комісії Україна—НАТО є посилення здатності взаємодії сил Північноатлантичного альянсу й України. Зокрема і з допомогою підвищення рівня підготовки та поставок військової техніки для українських сил.

У хартії є ще кілька розділів. Так, третій розділ присвячений економіці, торгівлі та співробітництву в сфері енергетики. У четвертому говориться про зміцнення демократії. А п’ятий розділ присвячений розширенню контактів між людьми і співробітництву в галузі культури. Тут ідеться і про те, що Україна вітає намір Сполучених Штатів збільшити свою дипломатичну присутність у Криму.

— Це буде консульство?

— Ми ще обговорюємо формат цієї присутності. Але це може бути структура з певними консульськими функціями.

— Чи передбачає Хартія підписання додаткових угод? Наприклад, про розширення співробітництва розвідок, обмін інформацією між ними тощо.

— Наскільки я знаю, про якісь додаткові угоди не йдеться. Зокрема і в галузі співробітництва розвідок. Ми вже маємо чинні угоди.

— Про яку практичну допомогу українській армії можна говорити?

— Нині вже тривають переговори між нашими двома міністерствами оборони про те, яка саме техніка буде включена до цієї категорії. Остаточне рішення ще не прийнято. Але, наскільки я знаю, міністри оборони Єхануров і Гейтс обговорювали, зокрема, питання про фрегати.

— Передбачена їхня безоплатна передача чи покупка кораблів?

— Йшлося про те, щоб або продати, або якимось чином передати українській стороні один-три фрегати зі складу ВМС США. Але ці переговори нині перебувають на найбільш ранній стадії.

— Сполучені Штати підписали з іншими країнами документ, аналогічний українсько-американській Хартії? У чому принципова відмінність Вашингтонської хартії від Будапештського меморандуму? Які додаткові зобов’язання сторони беруть на себе?

— Насамперед Хартія підтверджує Будапештський меморандум. Повторю, що в цьому документі недвозначно говориться про суверенітет, незалежність, територіальну цілісність і непорушність кордонів. Далі йдеться про те, що Сполучені Штати й Україна зацікавлені в сильній, незалежній, демократичній Україні. Цей документ визнає серйозність загроз світові та стабільності в ньому. Далі стверджується, що Україна та Сполучені Штати розширюватимуть своє співробітництво у сфері оборони та безпеки.

— Чи означає це, що коли кордони України будуть порушені якоюсь державою, то Сполучені Штати готові будуть військовими засобами підтримати нашу країну?

— У тій ситуації, що описана, Хартія не зобов’язує жодну з двох сторін надавати допомогу військовими засобами. Такого роду гарантії безпеки мають бути ратифіковані конгресом. Але в Хартії знову підтверджується принцип Будапештського меморандуму: якщо буде порушено кордони, то в цьому разі ми зустрінемося й обговоримо наші наступні кроки.

— А в контексті енергетичної безпеки?

— Тут ми маємо намір розширювати наш діючий формат співробітництва. Передбачаємо розпочати діяльність двосторонньої робочої групи з енергетичної безпеки, а також збираємося розвивати тристоронній діалог між Сполученими Штатами, Україною та Європейським Союзом.

— З американської сторони цю групу очолить сенатор Лугар, який заявив, що Україна краде газ?

— Я отримав від сенатора Лугара інформацію про те, що він насправді сказав в ефірі радіостанції «Эхо Москвы». Він не казав, що Україна нині краде газ. Він сказав, що росіяни три роки тому звинувачували Україну в тому, що вона краде газ. І закликав до переговорів, аби вирішувати такі проблеми.

Гадаю, в нинішній ситуації проблему треба вирішувати за столом переговорів, оскільки це комерційний спір. А коли переговори нічого не дадуть — звернутися в міжнародний арбітражний суд. Але цей спір не можна вирішувати шляхом відключення споживачів від газу.

P.S. Цікаво, чиїми ж вустами відреагує Кремль на підписану Хартію — МЗС чи «Газпрому»?