Ахіллесова "Укртранснафта"

У долі групи "Приват" за один тиждень відбулося більше сумних подій, ніж за останні кілька років. У середу, 18 березня, вперше за доступне для огляду минуле група купила нафту "Укрнафти" за ринковою ціною, без дисконту 15–75%. Ближче до вечора четверга в парламенті ухвалили закон, що відкриває державі шлях до відновлення законного контролю над "Укрнафтою", якою з 2003 р. управляє "Приват".

Та основні події розгорнулися навколо третього епізоду. У четвер вранці наглядова рада нафтотранспортної компанії "Укртранснафта", яка на 100% належить державі, прийняла рішення відсторонити ставленика групи "Приват" Олександра Лазорка з посади голови правління. У результаті ввечері, 19 березня, країна побачила, як дніпропетровський губернатор з автоматниками "звільняє" офіс держкомпанії "Укртранснафта", дає епічне інтерв'ю журналістам із використанням яскравої нецензурної лексики та обіцяє розібратися з усіма, включаючи президента.

Отже, держава та її інститути нарешті показали, як можуть і повинні діяти для відновлення своїх прав. Але чи зможуть вони відстояти своє рішення і, найголовніше, піти далі шляхом деолігархізації країни? Відповідь на це запитання ми одержимо дуже скоро.

Олександр Лазорко - одногрупник Ігоря Палиці, одеського губернатора й партнера Ігоря Коломойського по нафтовому бізнесу. Він очолював два "приватівські" нафтопереробні заводи (НПЗ) у Надвірній і Дрогобичі, а 2009-го його буквально занесли в крісло глави "Укртранснафти", попередньо винісши звідти Ігоря Кирюшина. При цьому були бите скло й молодики (запам'ятаємо цю деталь). Упевнено почуваючи себе за Юлії Тимошенко й Віктора Ющенка, Олександр Іванович непогано почувався і за Віктора Януковича та досить комфортно - вже за "демократичного режиму". В галузевих колах стверджують, що збереження за Лазорком крісла глави "Укртранснафти" було частиною домовленостей Ігоря Коломойського й Арсенія Яценюка. Чому "Приват" так оберігає своє "пташеня"?

"Укртранснафта" є стратегічно важливою ланкою у вертикально інтегрованій нафтовій структурі "Привата". По суті, це кровоносна система, що зв'язує ключові органи цього "організму".

По-перше, через неї йдуть поставки нафти з "Укрнафти" на Кременчуцький НПЗ "Укртатнафта", що виробляє левову частку палива для подальшої реалізації через найбільшу в країні роздрібну мережу ("Авіаз", ANP, "Укрнафта" та ін.). Багато хто впевнений, що "Укртранснафта" забезпечує поставку в Кременчук неврахованої сировини з родовищ "Укрнафти", але це може підтвердити тільки спеціальне розслідування, яке зі зрозумілих причин раніше було неможливим у принципі.

За інформацією з джерел у "Нафтогазі", у перші години після зміни менеджменту персонал уже встиг "злити" багато цікавого.

По-друге, "Укртранснафта" - це ефективний інструмент боротьби з конкурентами, що виконав свою роль сповна - конкурентів у "Привата" в цьому бізнесі більше немає.

Перший крок, який зробив Лазорко у своїй кар'єрі "трубопровідника", - відрізав Одеський НПЗ від маршруту поставок нафти, за яким той одержував нафту десятиліттями. Навіщо це зроблено? Щоб качати нафту у зворотному напрямку, в Кременчук, окупований на той час "Приватом". Торік стикнулася з проблемами поставок нафти на свій НПЗ у Лисичанську й російська "Роснефть", але війна "обнулила" проект цієї компанії.

По-третє, в "Укртранснафті" є чим поживитися. За Лазорка вона перетворилася з нафтотранспортної на нафтопереробну компанію, яка за свої гроші закуповувала імпортну сировину або викачувала нафту з довірених їй нафтопроводів, переробляючи її згодом на НПЗ "Привату" за "правильними" тарифами та реалізуючи паливо "приватівським" же структурам.

Остання крапля

Наскільки важлива "Укртранснафта" у бізнесі "Привата", настільки ж вона і вразлива. Ця компанія повністю державна, на відміну від також контрольованих "Приватом" через менеджмент "Укрнафти" і "Укртатнафти", де Коломойський банкує на правах акціонера. Протягом останнього року діяльність держкомпанії з одногрупником Палиці на чолі почала виглядати зовсім негарно. Недавно з'ясувалося, що "Укртранснафта" платить заводам "Привата" у Кременчуці, Надвірній і Дрогобичі близько 2,5 млн грн на день за зберігання… державної нафти. Раніше сировина перебувала в нафтопроводах тієї ж "Укртранснафти" і не потребувала додаткових витрат на зберігання. Але навесні 2014-го під приводом загрози сепаратистів нафту викачали не лише з порівняно невеликих східних ділянок, а і з інших, зокрема, у Західній Україні, де жодної загрози не було.

Так, слід уточнити, що дурні гроші "Укртранснафта" платить не за зберігання, а за оренду резервуарів. "Не послуги зі зберігання, а оренда резервуарів - таке формулювання дало можливість "Укртранснафті" обійти деякі тендерні процедури та забезпечувати такі проплати", - наголосило джерело DT.UA в "Нафтогазі України", що побажало залишитися неназваним. Усього ж за цією статтею на структури "Привата" пішло понад 300 млн грн за останні півроку.

Подейкують, що згадані 300 млн дали змогу партнерам по коаліції, президентові та "західним партнерам" загнати Яценюка в кут: або він дає відмашку наглядовій раді "Укртранснафти", яка складається зі співробітників НАКу, на звільнення людини Коломойського, або "розкривається" остаточно. Джерела в "Нафтогазі" говорять, що Яценюк команду дав, а формальною причиною голосування наглядової ради став наказ міністра енергетики й вугільної промисловості Демчишина. "Для рішення щодо тимчасового відсторонення голови правління "Укртранснафти" директива Кабміну не потрібна, досить наказу Міненерговугільпрому", - стверджує джерело в НАКу. На користь інформації про погодження з прем'єром говорить і той факт, що "Нафтогаз" повністю перебуває в його орбіті впливу й навряд чи став займатися самодіяльністю.

Танець слона

Слони вміють танцювати, це видовище буквально заворожує, коли воно органічне з природою, а не з-під ціпка погонича.

"Спецоперацію" по звільненню Лазорка було проведено блискуче. Запорукою успіху став режим тиші, в результаті чого "противник" не мав можливості вдатися до контрзаходів.

19 березня об 11.00 наглядова рада компанії приймає рішення про відсторонення Лазорка та призначення тимчасово виконуючим обов'язки голови правління "Укртранснафти" Юрія Мірошника.

Близько 12.00 новий керівник разом із головою наглядової ради Савченком прибувають в офіс "Укртранснафти". Спроби охорони головного офісу компанії забарикадуватися швидко припиняють невідомі люди в цивільному, котрі, як стверджують наші джерела, були співробітниками спецпідрозділу СБУ "Альфа" (ця деталь важлива, бо вказує на участь президентської вертикалі в процесі). Розгублений Лазорко був змушений залишити приміщення.

"Щоб не було можливості оскаржити рішення наглядової ради в суді, Лазорка не звільнили, а відсторонили на період з 19 березня по 10 серпня 2015 р., тобто фактично до моменту, коли закінчується термін дії контракту з ним", - пояснює тонкощі операції один із членів наглядової ради "Укртранснафти". Трохи пізніше Олександр Лазорко на скликаній о 16.00 прес-конференції по суті скаже, що йому нічого пред'явити - все за законом (див. документи на сайті DT.UA). Єдиною претензією розчервонілого Олександра Івановича було те, що йому не пояснили причини звільнення. Може, воно й так, тільки власник, у нашому випадку - держава, не зобов'язаний цього робити. Тим більше, що фігуранта поки тільки відсторонено.

Інакше заговорив дніпропетровський губернатор, який увечері 19 березня нагрянув в офіс "Укртранснафти" з автоматниками та народними депутатами на чолі з Віталієм Хомутинником, який у цій ситуації також повністю "проявився". Коломойський заявив, що Юрій Мірошник "сам себе призначив", здійснив рейдерське захоплення і, як випливає з його полум'яної промови, є російським диверсантом.

Іронія долі полягає в тому, що в червні 2009 р. "Приват" посадив Лазорка в крісло голови нафтотранспортної компанії за тим же сценарієм, за яким його зняли 19 березня 2015 р. Також було рішення наглядової ради про відсторонення голови правління Ігоря Кирюшина, така ж штовханина з побитим склом в офісі на Кутузова, 18. При цьому Кирюшин, будучи далеко не ангелом, не відкачував майже 1 млн т нафти з довірених йому нафтопроводів для наступної переробки та не втрачав обсягів транспортування нафти більш як удвічі, як це сталося за Лазорка (у 2014 р. українськими нафтопроводами транспортували трохи більше 17 млн т, тоді як 2009-го - 38,5 млн).

Чого не було у 2009 р., так це дніпропетровського або якогось іншого держслужбовця високого рангу, який заявив би, що підняв дві тисячі бійців і йде до президента… на розмову про "Укртранснафту".

* * *

Отже, "Укртранснафта" на 100% належить державі, і де-юре пан Коломойський не має на неї жодних прав. Рішення про відсторонення Лазорка було прийнято за спільної участі Порошенка та Яценюка, і держава нарешті показала, як вона повинна і як вона може діяти.

Можливо, треба просто підвести риску й не ставити пріоритетом розслідування діяльності компанії протягом останніх років, нині є з ким боротися. Ефект же буде в будь-якому разі. Слід забирати нафту з "приватівських" НПЗ, тому що її доля тепер викликає особливі побоювання. Вартість 300 тис. т нафти, що зберігаються там, - близько 4,5 млрд грн.

Далі. Повернення "Укртранснафти" під контроль держави забезпечить доступ усім охочим на торги з продажу нафти "Укрнафти", що створить конкуренцію й благотворно позначиться на ціні. Нині ж усі розуміють, що йти на аукціон "Укрнафти" даремно, оскільки "Укртранснафта" під будь-якими приводами відмовиться качати куплений ресурс, качатиме тільки на "приватівську" "Укртатнафту" - у капкан, з якого не вирватися. Також не виключено, що держконтроль дасть змогу різко наростити показники "Укрнафти" з видобутку, а "Укртатнафти" - з переробки сировини. А це рента, акцизи й інші податки до бюджету.

Теоретично відкривається можливість для більш гнучких стратегічних переговорів із нафтодобувачами для залучення нафтового транзиту. За останні роки всі зрозуміли, що діалог з "Укртранснафтою" - це розмова з "Приватом", а не з державою. Правда, надії на відродження колишніх обсягів транзиту малі - за останні шість років "велика" нафта знайшла собі інші маршрути, змінити їх буде вкрай складно.

Та все це буде тільки в тому разі, якщо держава утримає "Укртранснафту" у своїй орбіті. Це вкрай важливий тест і для Порошенка, і для Яценюка.