ЄВРО: ПОВЕРНЕННЯ З БЕЗОДНІ

Вологі грудневі дні минулого року виявилися милосердними як мінімум до однієї людини — Віма Дуйзенберга. Ще зовсім недавно, не далі жовтня, здавалося, що перебувати йому на посаді голови Європейського центробанку (ЄЦБ) залишилося недовго. Причина — невблаганне падіння курсу євро стосовно долара США. Потім, наприкінці листопада, європейська валюта почала несміливо «повзти» вгору. Справжня ж революція сталася з відкриттям фінансових ринків після різдвяних канікул: 27 грудня курс євро стосовно інших головних світових валют різко виріс. По завершенні торгів того ж дня з’ясувалося, що за останній місяць стосовно долара США і японської єни єдина європейська валюта піднялася на 10%, причому стосовно єни вона сягнула найвищого рівня за останні 10 місяців. Стосовно долара й фунта стерлінгів європейська валюта того дня сягнула вищої точки, на яку вона піднімалася протягом останніх п’яти місяців. Нинішнє Різдво для пана Дуйзенберга виявилося справді щасливим.

Повертаючись після різдвяних свят додому, бізнесмени, які працюють на валютному ринку, намагалися знайти відповідь на запитання — що ж буде далі? Так само, як восени вони гадали, як низько може впасти курс євро, нині намагаються визначити, чи справді євровалюта перетворилася на блудного сина, який вирішив нарешті повернутися до рідної домівки. Поки що схоже на те, що євро справді одужує. На думку головних аналітиків нью-йорської компанії MG Financial Group, що спеціалізується на валютних операціях з допомогою мережі Інтернет, чергування падінь і злетів європейської валюти ще можливі, проте в цілому можна стверджувати, що вона надійно стала на шлях відродження.

Це не означає, що євро відразу ж поверне собі ті позиції, з яких воно стартувало два роки тому, — мине чимало часу, поки за нього знову даватимуть 1,17 долара. Не слід забувати, що воно є валютою регіону, переобтяженого економічними проблемами, і реагує на вибрики бізнес-циклів набагато сильніше, ніж той самий американський долар. Проте поєднання окремих зовнішніх і внутрішніх чинників може надати євро потужного прискорення, такого потрібного йому тепер. Таким чином, найближчим часом євровалюта зможе достойно протистояти не тільки своєму американському, а й японському конкуренту.

Потужний тиск, що штовхає євро нагору, відчувається на кількох фронтах одночасно. Насамперед, економіка США, що розвивалася років десять підряд «скаженими темпами», нарешті почала гальмувати. Відтак американський ринок поступово втрачає свою привабливість для європейських інвесторів. Очевидно, відплив грошей із Європи до Сполучених Штатів скінчився наприкінці минулого літа. Відповідно до останніх даних міністерства фінансів США, у вересні європейці придбали через Інтернет американських акцій лише на 3 млрд. доларів, тоді як у першому кварталі минулого року сума купівель американських активів інвесторами зі Старого Світу становила 10—12 млрд. щомісяця. З огляду на те, що європейська дисконтна ставка найближчим часом як мінімум залишиться незмінною, а американська неминуче знижуватиметься, євроакції ставатимуть для бізнесменів дедалі привабливішими.

У вересні був зафіксований рекордний обсяг продажу цінних паперів, випущених у Європі. Він становив 12 млрд. доларів. У лютому ж ця сума була втричі менша. На корпоративному фронті європейські компанії уповільнили свої купівельні апетити, отже їм не потрібно тепер конвертувати мільярди євро в долари. Крім того, високі ціни на нафту, «що вкрали» піввідсотка європейського економічного зростання нинішнього літа, почали нарешті знижуватися. Фахівці з Deutsche Bank визначили, що падіння вартості одного бареля нафти на 1 долар заощаджує європейцям 4 мільярди доларів.

Все це спонукає бізнесменів вкладати сьогодні свої активи саме в євро. У третьому кварталі минулого року річне економічне зростання держав єврозони становило 3,4%, а Сполучених Штатів — лише 2,2%. Таким чином, уперше з 1991 року європейська економіка випередила за темпами зростання американську. Щодо цього найзначимішим днем для європейців стало 22 грудня, коли американці змушені були визнати, що помилилися на 0,2% у своїх оцінках значення економічного зростання на третій квартал.

Крім того, сумні економічні новини з Японії роблять дуже привабливою стратегію продажу єни й купівлі євро, що також працює на зростання курсу європейської валюти стосовно американської. Така гра, що неминуче послабляє єну, у непрямий спосіб допомагає японському експортові боротися зі своїми бідами і може навіть отримати негласну підтримку Вашингтона. Головний «валютний стратег» компанії Fleet Global Markets Пол Подольські зазначає з цього приводу: «На ринку сьогодні відбувається таке: європейцям потрібне зростання євро, японцям вигідне зниження єни, і адміністрація Буша не перешкоджає їхнім спробам досягти бажаного».

Попри всі ці події, ніхто з торговців валютою не вважає, що в Європі слід чекати ще одного економічного дива. «Європейці святкують відродження євро і перетворення його на потужну валюту, проте я гадаю, що його реанімація — лише наслідок боротьби на ринку між устремліннями, що панують зараз у Франкфурті, Токіо й Вашингтоні», — впевнений Подольські. На його думку, «жорстка посадка» американської економіки вдарить також і по Європі. Попри те, що експорт у США становить лише 3% від ВНП країн єврозони, європейські компанії інвестували в економіку Сполучених Штатів сотні мільярдів, — тільки на німецькі корпорації у США працюють понад 800 тисяч чоловік.

Це, зрештою, прив’язує європейську економіку до американської. Відповідно до даних Morgan Stanley Dean Witter & Co., доходи американських підрозділів європейських компаній у третьому кварталі минулого року впали на 20%, порівняно з другим. Як наслідок, цим компаніям може забракнути коштів для інвестицій у власне європейську економіку, що неминуче негативно позначиться на темпах її зростання й на стабільності євро. І певні ознаки цього можна бачити вже сьогодні. Пік економічного зростання країн єврозони минув півроку тому (тоді він сягнув рекордних 3,7%). А вже в жовтні промислове виробництво 11 країн, які використовують спільну валюту, впало на 0,1%.

Економісти, щоправда, впевнені, що ці проблеми не впливатимуть безпосередньо на стабільність євро. До того ж, їх можуть компенсувати деякі інші сприятливі чинники. Ціна сирої нафти, що добувається в Північному морі, яка істотно впливає на економічні показники Старого Світу, впала з 36 доларів за барель (максимальне значення за 12 жовтня) до 23 доларів. Експерти Deutsche Bank упевнені, що це неодмінно додасть додаткового темпу європейській економіці в другій половині 2001 року. Існує також ще один стимул для її розвитку, пов’язаний із податковою реформою в дев’яти державах єврозони. Вона дозволить інвесторам заощадити 50 млрд. доларів — суму, що дорівнює 0,6—0,8% європейського ВНП.

Свій внесок у справу зміцнення валюти роблять і керівники найбільших європейських корпорацій. Попри те, що торік вони збільшили свої витрати на розвиток виробничих потужностей і купівлю устаткування на 8%, у новому році вони планують їх підвищити ще на 7%. Європейські інвестори, які працюють із цінними паперами, також можуть додати імпульсу зростанню євро, повернувши частину своїх коштів, вкладених в американські активи. Тільки за дев’ять місяців минулого року вони скерували за океан $70 млрд. Сподіваючись у тому числі й на це, уряди країн єврозони обіцяють здійснити додатковий випуск цінних паперів на суму $120 млрд. На думку спостерігачів, виходячи з очікуваного рівня інфляції нинішнього року 2,9%, ЄЦБ може в найближчі півроку підняти свою дисконтну ставку з нинішніх 4,75% до 5,25%. Це підвищить дохідність боргових зобов’язань, виражених у євро, змушуючи американських і європейських інвесторів рушити в бік спокійної європейської гавані, рятуючись від штормів індексу NASDAQ.

Голова Центрального банку ФРН Ернст Велтеке впевнений: «Європа перебуває на початку свого економічного відродження, тоді як Америка завершує свій економічний цикл». Велтеке вважає, що вартість євро (його мінімальна величина) була занижена як мінімум на 30%, і вважає, що євровалюта й надалі зміцнюватиметься. Звичайно, казати так його змушує в тому числі й службове становище. Проте вперше за два роки такі твердження підкріплені грошима, вкладеними у європейську економіку. Більшість експертів припускають, що в середині поточного року ціна євро і долара США зрівняються.

Валютні операції на світових ринках у період новорічних свят традиційно досить мляві. Тому існує певна небезпека переоцінки подій останніх кількох тижнів. Євро ще має пройти серйозні випробування після того, як 31 січня опублікують офіційні дані про економічне зростання США в четвертому кварталі минулого року. Якщо ці цифри будуть оптимістичнішими, ніж за третій квартал (а саме цього й очікують експерти), то євровалюта може опинитись перед черговим етапом відступу. Проте кілька найближчих місяців минуть, швидше за все, під знаком євро. В такому разі пана Дуйзенберга чекає приємна, оксамитова зима.

За матеріалами журналу Business Week