Економіка після теплового удару

01 серпня, 2021, 17:03 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Ціна кліматичних змін

Економіка після теплового удару
© Соцмережі

У квітні цього року Європейська комісія прийняла пакет пропозицій із здійснення політики Євросоюзу в сфері клімату, енергетики, землекористування, транспорту та оподатковування для скорочення чистих викидів парникових газів як мінімум на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990-го. Досягнення такого скорочення викидів зробить Європу першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року та втілить у життя Європейський зелений курс.

До 2035 року Європейський Союз задекларував досягнення кліматичної нейтральності в секторах землекористування, лісового й сільського господарства, включаючи також сільськогосподарські викиди, не пов’язані з CO2, наприклад, від використання добрив і від тваринництва. Лісова стратегія ЄС спрямована на розвиток біоекономіки, що базується на лісах і зберігає стабільність лісозаготівель та використання біомаси. Розробляється і план посадити три мільярди дерев по всій Європі до 2030 року.

На виробництво й використання енергії припадає 75% викидів у ЄС, тому прискорення переходу до більш зеленої енергетичної системи має вирішальне значення. Директива про відновлювані джерела енергії встановить підвищену мету з виробництва 40% енергії з відновлюваних джерел до 2030 року, а всі держави-члени будуть зобов’язані впроваджувати проєкти з використання відновлюваних джерел енергії в транспорті, опаленні й охолодженні, будинках і промисловості.

Однак руйнування, спричинені останньою повінню в Німеччині, чітко показали, що екстремальні погодні явища, передбачені вченими, які досліджують зміни клімату, відбуваються вже зараз і потребують негайного реагування.

Після смертельних повеней у Німеччині та Бельгії щонайменше 188 людей загинули, сотні пропали безвісти, при цьому є високий ризик, що нещастя повториться. Австрія, яка також відчула на собі наслідки непогоди, вже активно намагається зменшити масштаб катастрофи, що насувається.

Уряд Німеччини планує надати пакет екстреної допомоги на суму не менш як 300 млн євро на ремонт зруйнованих будинків, доріг і мостів, а компаніям, що постраждали від повені, — короткострокову виплату в розмірі 10 тис. євро. За висловом Ангели Меркель, «те, що відбулося, шокує, і в німецькій мові немає слів, щоб позначити руйнування, що було спричинене». Канцлер також заявила: «Одна повінь не є прикладом зміни клімату, але якщо ми подивимося на збитки останніх років, десятиліть, то вони збільшуються в результаті частіших погодних катастроф, і саме тому ми зобов’язані докласти більше зусиль у боротьбі зі зміною клімату».

Кліматологи кажуть, що зв’язок між екстремальними погодними умовами та глобальним потеплінням очевидний, а необхідність вжити термінових заходів через зміною клімату незаперечна.

Доцент кафедри географії та екологічних наук Університету Редінга доктор Ліз Стівенс зазначила: «Повінь у Європі — протверезна демонстрація того, що навіть найрозвиненіші країни не готові до впливів зміни клімату». Тим часом експерти-метеорологи закликали створити єдину систему попередження в Європі, щоб зменшити наслідки, викликані екстремальними погодними умовами.

Згідно з дослідженням, підготовленим журналом Nature Climate Change ще 2018 року, економічні збитки від прибережних повеней у Європі можуть сягнути майже трильйона євро щорічно до 2100 року без нових інвестицій в адаптацію до зміни клімату. Серед іншого, у дослідженні розглядається, як підвищення рівня моря при збереженні соціально-економічного розвитку вплине на ризик прибережних повеней у 24 європейських країнах. Звичайно, три роки тому дослідники не могли передбачити рецесію внаслідок пандемії коронавірусу, яка зумовила пакет відновлення економіки на 750 млрд євро, а отже, кошти, які можна було б спрямувати на боротьбу з кліматичними змінами.

Тобто нині зрозуміло, що буде виділено менше. Британський веб-сайт CarbonBrief, що пропонує підхід до кліматичних змін з позицій не тільки екології, а й оптимальної політики з протидії їм і відповідної реакції на виникаючі зміни, прогнозує безпрецедентне зростання втрат. Згідно з дослідженнями, опублікованими на платформі, найбільше постраждає Велика Британія, якщо до 2100 року не поліпшить захист прибережних районів, оскільки щорічні збитки становитимуть до 236 млрд євро в нинішніх цінах, а затоплення прибережних районів зачепить 1,1 мільйона жителів.

Ризики зміни клімату проявляються у вигляді економічних потрясінь, визначених як непередбачувані події, що спричиняють значні зміни в економіці. Шоки з боку пропозиції впливають на виробничий потенціал економіки: у результаті фізичних кліматичних ризиків можуть виникнути, наприклад, волатильність цін, зумовлена нестачею товарів, таких як продукти харчування та енергія, або пошкодження основних капітальних фондів і інфраструктури через екстремальні погодні явища. Ризик із боку пропозиції від переходу до низьковуглецевої економіки представлено компромісом між потребою обмежити майбутні збитки від підвищення глобальної температури й нинішніми витратами на зниження викидів, що додатково скорочує ресурси, доступні для економічного зростання в найближчій перспективі.

Однак уявлення про фізичний ризик і ризик переходу від зміни клімату як про шоки винятково з боку пропозиції є занадто спрощеним. Збитки, що виникають у результаті екстремальних кліматичних явищ, таких як повені й шторми, також призводять до потрясінь із боку попиту, наприклад, через скорочення добробуту домашніх господарств, а значить, приватного споживання.

Хоча відновлення пошкодженої інфраструктури може призвести до збільшення державних інвестицій, що знижує ефективність економіки, значно вищими можуть виявитися негативні удари по інвестиціях у бізнес внаслідок невизначеності та фінансових втрат у результаті кліматичних бід. Прогнозовано, що стихійні лиха, пов’язані з погодними змінами, з великою ймовірністю призведуть до негативного шоку попиту через змушений перерозподіл грошей на відновлення після повеней і стихійних руйнувань. На роботу в умовах нової реальності слід переорієнтуватися ринку страхових послуг, що об’єктивно вплине на ціну страхових полісів, роблячи володіння нерухомістю ще дорожчим задоволенням, ніж зараз.

Крім того, стихійні лиха впливають і на двосторонню торгівлю, порушують виробничі й логістичні процеси. Нарешті, потрясіння з боку попиту також можуть бути зумовлені переходом до низьковуглецевої економіки не просто через необхідність збільшити витрати шляхом інвестування в модернізацію, про що ми говорили вище. Посилення кліматичної політики може викликати кардинальні порушення в секторах із високим вмістом вуглецю, включаючи різке скорочення інвестицій у них. Ба більше, оскільки вже пораховано, що приватні компанії не впораються із цим самостійно, держава вже вибудувала програми підтримки. Але, як і всі форми державних інвестицій, державні інвестиції в низьковуглецеві технології можуть призвести до витіснення приватних інвестицій у «зелені» технології, знеструмлюючи при цьому інші сфери господарської діяльності, які нині фінансуються.

Таким чином, світова економіка має справу з такими додатковими макроекономічними ризиками, пов’язаними зі зміною клімату:

  • переспрямування ресурсів із виробничих інвестицій і інновацій на адаптаційні проєкти;
  • зменшення робочого часу через сильну спеку;
  • фізичні ризики від екстремальних погодних явищ;
  • підвищений ризик затоплення об’єктів критичної інфраструктури, виробничих об’єктів, нерухомості;
  • порушення імпортних/експортних потоків через стихійні лиха;
  • зменшення кількості відпрацьованих годин через стихійні лиха;
  • нестача продуктів харчування й інших ресурсів;
  • прямі і непрямі збитки через екстремальні погодні умови;
  • зміни ринків через асиметричну кліматичну політику країн-партнерів;
  • ризики для енергопостачання;
  • невпевненість у темпах здійснюваних інновацій і прийняття екологічно чистих енергетичних технологій.

Закономірно, що боротьба з наслідками природних катастроф і адаптація до підвищення температури відволічуть ресурси, доступні для досліджень і розробок, що безпосередньо потягне за собою подорожчання процесу виходу інновацій на ринок. Ба більше, якщо адаптація потребує більших інвестицій, які слід спрямувати на ремонт і заміну зруйнованої інфраструктури, вона вплине на приріст продуктивності, що позначиться на темпах зростання ВВП. Стихійні лиха можуть суттєво підірвати довіру бізнесу й спровокувати паніку на фінансових ринках, що, своєю чергою, може збільшити вартість фінансування нових інвестицій і, таким чином, знизити інвестиційний попит у недалекому майбутньому.

Усі статті Володимира Панченка читайте тут. Усі статті Наталії Резнікової – тут.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК