ДРУГЕ ДИХАННЯ «ІВ СЕН ЛОРАНА»

Якось вони це вже зробили. 1994 року, об’єднавши свої зусилля, дизайнер Том Форд і підприємець Доменіко де Соле перетворили корпорацію «Гуччі групп» із тривіальної компанії з виробництва шкіряних виробів на локомотив індустрії моди, активи якого оцінюються 1,2 млрд. доларів США. Зараз цей американський дует намагається здійснити подібне з фірмою «Ів Сен Лоран» (відомою за латинською абревіатурою YSL), ще однією гаснучою зіркою на небосхилі сучасної моди. Ставки в цій грі високі: успіх із YSL міг би перетворити відроджену «Гуччі» на унікальну імперію, яка виробляє предмети розкоші та практично не має серйозних конкурентів. Де Соле та його соратник мають намір перетворити компанію, відому завдяки одному яскравому бренду, на корпорацію, яка володіє кількома популярними торговими марками.

Їхні задуми вже наближаються до втілення. У паризьких майстерних YSL Форд працює над створенням колекції жіночого одягу «Весна 2001», прем’єрний показ якої заплановано на 13 жовтня поточного року. За деякими відомостями, нові моделі американського дизайнера хоч і містять елементи модернізму, але вигідно відрізняються елегантністю від традиційних нарядів «Гуччі», виконаних у стилі рок-культури. Проте компаньйони планують щось більше, ніж випуск нової колекції. Велика «реконструкція» YSL, володарем якої де Соле став наприкінці минулого року завдяки протекції відомого французького підприємця Франсуа Піно, містить ключ і до майбутнього «Гуччі». На думку європейських експертів, «Ів Сен Лоран» — феноменальна торгова марка і має величезний потенціал. Вони пророкують, що обсяги продажу YSL, які торік становили 88 млн. доларів, із 2002-го почнуть зростати, як мінімум, на 50 відсотків щорічно.

Проте, заплативши за YSL мільярд доларів, де Соле навряд чи обмежиться лише використанням цього гучного імені на етикетках своєї продукції. Колишній адвокат, який спеціалізувався на податкових питаннях, 1985 року, незважаючи на протест родини й фінансові проблеми, викупив компанію «Гуччі Америка» й довів, що може вивести її у «вищу лігу» сучасної індустрії моди. Володіння ж YSL допоможе щасливому підприємцю розширити можливості ведення конкурентної боротьби з таким магнатом, як Бернард Арно, власник концерну «Моет Хеннессі Луї Вітто» вартістю 8,9 млрд. доларів, під дахом якого процвітають багато відомих дизайнерських брендів. До речі, цей велетень торік ледь не «проковтнув» і «Гуччі».

Новий господар YSL усвідомлює, що на перебудову придбаної компанії доведеться витратити певний час, тому де Соле в першу чергу має намір зайнятися реконструкцією виробничих ліній, маркетингової та розподільної систем. Такою стратегією він керувався і при реанімації «Гуччі» і вважає її ключем до успішного відродження компаній з виробництва предметів розкоші, які втратили свої прикметні риси під зовнішнім впливом. На момент придбання ним YSL логотип фірми прикрашав багато виробів, від бейсбольних кепок і до пластикових пантофель, а прибуток від ліцензійних угод становив 65% від усіх прибутків компанії. Проте де Соле переконаний, що, створюючи справжній бренд предметів розкоші, необхідно відмовитися від гонитви за швидким прибутком. З огляду на те, що його досвід відродження «Гуччі» нині вивчається в Школі бізнесу Гарварда, такий підхід виправданий.

Хірургічна операція з «видалення зайвого» проходить успішно. Відразу ж після укладання угоди з придбання компанії її новоспечений господар разом із новим директором Марком Лі вилетів до Токіо, де протягом трьох днів анулював усі ліцензії, видані японцям колишнім керівництвом. У наступні три місяці було ліквідовано 167 договорів на використання логотипу YSL, викуплено 11 магазинів, які мають монопольні права на торгівлю товарами цієї марки, продано фабрику з пошиття готового одягу і запущені нові виробничі лінії з виготовлення аксесуарів та взуття.

Особливу увагу де Соле приділяє мережі фірмових магазинів. Раніше YSL мав їх 25. Для порівняння, «Гуччі» володіє 130 спеціалізованими універмагами, що приносять понад 60% прибутку компанії. Розробивши прототип магазину нового типу, де Соле і Лі збираються в найближчі три роки відкрити не менше 60 універмагів, які торгуватимуть продукцією YSL. Провідні магазини компанії будуть у Беверлі-Хіллз, Нью-Йорку, Лондоні, Гонконгу і Мілані. Під кінець року в Лас-Вегасі прийме покупців перший такий універмаг. Де Соле впевнений, що його компанія працюватиме успішно тільки в тому разі, коли споживач зможе купити свіжу колекцію виробів улюбленої марки в будь-якій точці планети.

Любов де Соле до дисципліни, а також його здатність миттєво приймати рішення стали визначальними в справі відродження «Гуччі». Чотири роки тому, відвідавши магазин своєї компанії в Гонконгу, він закрив його впродовж одного вечора, відразу позбувшись дуже прибуткового закладу. Проте він був переконаний, що незугарний інтер’єр універмагу руйнує сформований імідж відомої торгової марки й у перспективі завдасть більше шкоди, ніж тимчасова втрата частини прибутку. Експерти очікують такого безкомпромісного підходу й під час реформування YSL. Вони гадають, що нинішнього та наступними роками де Соле зазнає збитків, а потім результати його діяльності принесуть плоди.

Стосовно дизайнера Тома Форда, то на нього чатують інші проблеми. Головна серед них — збереження оригінального обличчя YSL усередині імперії «Гуччі», яка стрімко зростає. Тут існує особливий ризик, оскільки до останнього часу Форд займався розробкою тільки моделей останньої. У разі проколу при створенні своєї першої колекції YSL цей дизайнер змушений буде пропустити, як мінімум, два сезони для пошуку нового, більш вдалого підходу.

І якщо завдання Форда полягає у створенні «маленького дизайнерського дива», то де Соле ставить перед собою прозаїчнішу мету: за рахунок ризикованих реформ домогтися потужного зростання продажу продукції компанії. Він вважає, що, за аналогією до «Гуччі», завоювання YSL ринку готового одягу поверне довіру споживачів до знаменитої марки й допоможе підняти рівень продажу аксесуарів з аналогічним логотипом, які мають високу частку прибутку в ціні. І пошив жіночого одягу високого класу з престижною торговою маркою — лише частина загальної картини. «Гуччі» також володіє відтепер і брендом YSL Beaute, куди входять косметика, парфуми, окуляри й інші аксесуари. Межа дохідності його торік становила 5,6% — половину середнього показника по галузі. Де Соле планує в поточному році досягти величини 8%, а надалі довести її до 12%. Та сама мережа «Гуччі» торік досягла прибутковості в 27%, що стало одним із найвищих показників в індустрії моди.

Звісно, сьогодні «Ів Сен Лоран» залишається головною проблемою для де Соле, але не єдиною. Він намагається інтегрувати в свою імперію два нових придбання — італійського виробника взуття «Сержео Россі» та французьку ювелірну компанію «Бушерон». Хоча обидві фірми прибуткові, де Соле має намір розширити географію їхньої діяльності й використовувати їхній досвід для інших своїх брендів. Приміром, фабрика «Сержео Россі», розташована в Болоньї, відтепер вироблятиме все взуття з торговою маркою YSL і «Гуччі».

Де Соле виділив ще 2 млрд. доларів США на придбання інших відомих торгових марок для своєї колекції. Фахівці говорять, що він, зокрема, «поклав око» на «Джорджіо Армані» та «Долче і Габбана», але представники цих фірм спростували інформацію про ведення з ним переговорів. Проте аналітики переконані, що злиття компаній «Гуччі» та «Армані» було б дуже вдалим ходом для де Соле, тому що остання має вельми сильні позиції в царині виготовлення готового одягу, а перша могла б компенсувати її слабкість за рахунок своїх аксесуарів, а також позицій в Азії.

Сам де Соле заперечує будь-яку інформацію про найближчі плани своєї імперії, проте припускає можливість нових придбань наприкінці поточного року. Постійні фінансові надходження, напевно, сприятимуть цьому. На думку експертів, 2000 року обсяг продажу підприємств групи «Гуччі» зросте на 80% і досягне 2,2 млрд. доларів. Цифри переконливі, особливо коли врахувати, що торік зростання продажу становило всього 19%.

Стосовно YSL, то до цієї марки в де Соле ставлення особливе, оскільки її стиль близький йому за духом. Те, якими постануть її нові моделі 13 жовтня, поки що є суворою комерційною таємницею. За умови, що щасливий підприємець і талановитий дизайнер діятимуть правильно, вони дадуть «Ів Сен Лорану» друге життя і зроблять його одним із найцінніших діамантів у короні імперії «Гуччі».