ЧИ ПОТРІБНІ ФОНДОВІ БІРЖІ ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЄВРОПІ?

Фондові ринки Центральної Європи стають дедалі непотрібнішими. Дуже мало компаній використовують їхні послуги для збільшення капіталу; більшість глобальних інвесторів забули про їхнє існування. Навіть брокерський бізнес, який утворився навколо них, занепадає. На думку Грегора Позняка з Федерації фондових бірж Європи, таке становище, на жаль, є типовим для малих фондових бірж Європи. Знайдуть вони свою нішу як гравці на консолідованому фондовому ринку чи просто зникнуть?

Експерти вважають, що через п’ять років у Європі залишаться три-чотири фондові біржі. Перший значний крок до консолідації було зроблено торік, коли об’єдналися фондові біржі Парижа, Брюсселя й Амстердама, утворивши єдину Euronext. У червні до неї побажали приєднатися португальські біржі. Думає над партнерством і краща в Центральній Європі Варшавська фондова біржа, торги на якій із минулого року здійснюються за системою Euronext.

Водночас торік із шумом провалилося злиття London Stock Exchange і Deutsche Borse, й обидві біржі на даний момент зайняті обговоренням нових злить і партнерств. Німці вже співробітничають із невеликими біржами Дубліна та Відня, які зараз здійснюють для них швидку комп’ютерну обробку цифрових даних. На початку нинішнього року фондова біржа Гельсінкі поглинула Талліннську фондову біржу, що стало першим у Європі поглинанням.

Однак тиск на європейських «малят» чинять не лише великі фондові біржі. Європейська комісія нині розробляє єдині правила та стандарти емісій акцій і операцій на фондовому ринку й обіцяє ввести їх у дію до 2003 року. Тільки-но це відбудеться, національні фондові біржі в Європі припинять своє існування.

Компанії отримають можливість емітувати акції де завгодно, тоді як інвестори — де завгодно здійснювати інвестиції. Зрештою, глобальні інвестори торгуватимуть лише в декількох крупних мережах.

Що ж буде з малими фондовими біржами ЄС, особливо в таких країнах, як Угорщина та Польща? «Порожнє місце, якщо вони спробують залишитися незалежними, — вважає Веслав Розлуцькі, глава Варшавської фондової біржі. — Це як авіакомпанії, що змушені створювати альянси. У противному випадку в них немає жодних шансів зберегти ліквідність».

Залишається питання, яка саме роль в альянсах буде відведена малим біржам. Невелика Талліннська біржа, зрозумівши, що шансів вижити в неї немає, віддала перевагу мудрому вибору — вирішила розчинитися у фінській групі Hex. «Ми хочемо створити інтегрований ринок капіталів, що дозволить компаніям емітувати акції на всьому просторі ринку», — заявив президент Hex Юка Рууска. Він вважає, що приєднатися до Hex можуть й інші балтійські фондові біржі.

Вважаючись однією з найбільших у регіоні Центральної Європи, Варшавська біржа сподівається, що може достатньо добре розвинути свій ринок для того, щоб активно діяти в рамках альянсу. Її оборот стабільно збільшується, на біржі постійно з’являються нові емісії акцій. Пан Розлуцькі вважає, що для ефективної діяльності біржі торгівлю «блакитними фішками» необхідно здійснювати на внутрішньому ринку: «Не можна вижити за рахунок компаній із середньою капіталізацією акцій».

Утримання великих компаній уже стало проблемою для Варшавської біржі. Тільки-но вони знаходять стратегічних інвесторів, відразу ж залишають біржовий ринок, що найчастіше пояснюється небажанням «засвічувати» найдокладнішу інформацію про засновників і фінансовий стан компанії. Водночас листинг найпривабливіших акцій паралельно здійснюється на Лондонській чи Нью-Йоркській фондових біржах за допомогою депозитарних розписок. Однак ціни на акції польських компаній, як і раніше, встановлюються у Варшаві, що дозволяє біржі залишатися конкурентоспроможною. Тому пан Розлуцькі вважає за необхідне підписання з майбутніми партнерами по альянсу угоди, яка гарантувала б, що «материнською» біржею для кращих компаній залишиться Варшавська.

Водночас Будапешт вважає, що якийсь час він може залишатися незалежним. Торік у грудні, відкинувши пропозицію Лондонської фондової біржі, він заявив, що почекає з пошуком партнера до вступу в ЄС. «Ми не хочемо брати участь у війні, — заявив виконавчий директор біржі Будапешта Жолт Хорват. — Поки провідні біржі шукають вирішення проблем, ми вирішили почекати і подивитися, хто виграє».

Внаслідок такої позиції Будапешт ось уже рік не отримував жодної пропозиції про первинне розміщення акцій для відкритого продажу; кількість компаній у листингу біржі скорочується, у першому кварталі оборот біржі продовжував падати після різкого скорочення на 45% в останньому кварталі 2000 року. В міру зниження ринкової капіталізації більшість компаній у листингу стали занадто малі для залучення глобальних інвесторів.

На думку угорських брокерів Нори Селеш і Габора Мароші, котрі позаминулого місяця одержали премію від Федерації фондових бірж Європи за дослідницьку діяльність, частково причиною спаду на біржі є небажання Будапешта визнати, що глобалізація змінила поведінку великих інвесторів: більшість із них переключили увагу з регіонів на сектори. І тепер угорські компанії і фондова біржа Будапешта, більш успішні порівняно зі своїми східними сусідами, змушені рівнятися на своїх «глобальних» колег.

Щоб повернути до себе інтерес, біржі необхідно діяти в команді з одним із великих гравців — Лондоном, Франкфуртом чи Euronext. Інакше кращі угорські компанії незабаром віддадуть перевагу такому — виставлять свої акції на торги в іншому місці.

Те ж саме може відбутися і з іншими біржами, як, наприклад, у Празі та Братиславі, які не виявляють активності. «Реальною проблемою для нас стали не альянси, а брак акціонерної культури в Словаччині, — вважає Юрай Лазови, глава фондової біржі Братислави. — Коли зникнуть бар’єри у веденні торгів на біржах, нам доведеться боротися за виживання».