БІЛОРУСЬ: МЕТОД ТОТАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ? ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЧЕРЕЗ БІЛОРУСЬ СТАЄ ДЕДАЛІ НЕБЕЗПЕЧНІШИМ

Що більше я дізнаюся
про митників,
то більше мені подобаються даїшники.

З анекдоту

Проблеми з фінансами в Білорусі виникли набагато раніше від «газових». І вже тоді керівництво країни намагалося розв’язувати їх з найактивнішою участю Державного митного комітету. Митники з ентузіазмом підтримали цю ідею. І навіть розвинули її — до абсурду. Невдовзі країну вкрила мережа магазинів конфіскату, де продавалося все, що не зуміли зберегти при перетині кордону перевізники, «човники», комерсанти й взагалі люди, котрі наївно повірили в те, що Білорусь — правова держава. Нижче наведено факти, взяті автором із засобів масової інформації, розмов із потерпілими й інших джерел, що заслуговують на довіру.

Митниця бере добро

За твердженням посла Росії в Білорусі Олександра Блохіна, конфіскації на білоруських митницях ростуть із нечуваною швидкістю і мають стосовно російських вантажів організований і спланований характер. За його підрахунками, за 2003 рік російські фірми недорахувалися вантажів на суму понад 60 млн. дол. Чи всі втрати при цьому враховано, сказати вельми складно, адже метод конфіскації застосовується до всіх, хто перетинає білоруський кордон, причому, головним чином, немилосердно та планомірно.

Німецька фірма «N» відправила для російського ТОВ «B» меблевий папір. Машина без проблем пройшла кордон у Бресті, проте в центрі Білорусі з водієм фури зв’язався російський вантажоодержувач, котрий повідомив, що вантаж на його адресу спрямовано помилково. Тож водія попросили звернутися на найближчий білоруський митний пост й оформити переадресування вантажу. Оскільки для будь-якої європейської країни, де митники покликані допомагати людині, це — звичайна процедура, що триває близько двох годин, то бідолашний водій так і зробив. Але відділ по боротьбі з контрабандою Бобруйського посту Могильовської митниці хутенько «організував справу». Вантаж було затримано, а потім судом Ленінського району м. Могильова конфісковано в дохід держави «на основі відсутності контракту між вантажовідправником і вантажоодержувачем».

Законослухняні німці так нічого й не домоглися (хоча довго скаржилися), і досі не можуть зрозуміти — за яке порушення закону їх покарали.

Про інший випадок із німецьким громадянином наша газета вже розповідала: у нього конфіскували автомобіль БМВ, вартістю понад 60 тис. євро, через... Утім, скоріш за все, без будь-яких причин — аж надто хороший автомобіль був. Після довгих судових позовів (аж до міжнародних) німцю вирішили повернути авто. Але не можуть цього зробити, бо машина «знайшлася» в гаражі управління справами президента, а керуюча справами Галина Журавкова нині перебуває у в’язниці за обвинуваченням у корупції та хабарах в особливо великих розмірах.

Недавно білоруські митники вигадали ще надійніший спосіб конфіскації російських вантажів: визнання реєстрації російського суб’єкта господарювання незаконним. При цьому вони «забули», що це нонсенс, оскільки суд однієї держави не вправі визнавати незаконність реєстрації суб’єкта господарювання, зробленої на території іншої держави. Та якби ж тільки одне таке порушення було допущено доблесними білоруськими правоохоронцями...

Недавно в суді Московського району м. Бреста розглядалася справа щодо російської фірми, представник якої все-таки дізнався про час розгляду та вчасно прибув у суд. Але його туди просто не пустили, пояснивши, що «особу, яка скоїла правопорушення, не встановлено, а фірма та її представник до невстановленої особи не мають ніякого стосунку».

Росіяни не самотні

Ясна річ, президент Лукашенко вже багато років стверджує, що Білорусь і Росія — дві братні країни, а в родичів, як то кажуть, не гріх і позичити, але причому тут інші?

Недавно дипломатичні місії Молдови, Литви, Польщі й Болгарії інформували свої уряди про недоцільність перевезення багажів через Білорусь. Цілком імовірно, що незабаром те саме зроблять і наші дипломати. Річ у тому, що для українських вантажів, які перевозяться через митну територію Білорусі, також склалася дуже несприятлива ситуація. Так, під час перевезення товариством «Єлочивагро» з Латвії в Україну 9,5 тисячі тонн цукру-сирцю (158 вагонів) цей товар було конфісковано в дохід держави. 110 вагонів цукру-сирцю, що прямували з Латвії на станцію Коростень на адресу товариства «Продсервіс», перебували під арештом 12 днів. Конфісковано 11 вагонів (650 тонн) напівфабрикатів первинних зливків із нержавіючої сталі, що перевозилися в Голландію українською фірмою «Одіссей». А наступні 105 завантажених вагонів уже понад два місяці стоять на прикордонній станції України, і нині приймається рішення про повернення їх у порти Чорного моря й перевезення навколо Європи через побоювання, що вантаж можуть конфіскувати в Білорусі. Принаймні «хімічний аналіз», який вирішив провести Митний комітет Білорусі, дає всі підстави для таких побоювань. На Мозирській митниці перебували під арештом протягом місяця 20 тонн феронікелю, але їх вдалося «відстояти» після детального вивчення супровідних документів, хоча після цього вирішили все-таки везти метал через Росію — так безпечніше.

Але найкомічніший випадок стався в Гомелі, де вже 20 днів перебувають під арештом спринцівки (!), які київські гумовики перевозили в Санкт-Петербург. Автор зустрівся з потерпілими, й ті з невеселою посмішкою пожартували: «Якщо в білоруських митників такі проблеми з кишечником, що їм необхідні наші спринцівки, нехай би так прямо й сказали. Ми для них знайшли б».

Автомобілі й корупція

Окремої розмови заслуговує конфіскація на кордоні автотранспорту, особливо викраденого на Заході. Річ у тому, що після встановлення факту крадіжки адміністративний суд не повертає машину власникові, а конфіскує її в дохід держави.

Не залишають без уваги митники нові фури й елітні пасажирські автобуси, які чимало коштують. При цьому особливо страждають зарубіжні компанії, що мали необережність узяти на роботу колишніх радянських громадян, котрі грішать схильністю «заробити на стороні», приміром, приховавши контрабандні сигарети. Так, водій німецької фірми «Гетик» приховав 106 блоків сигарет і його цілком справедливо покарали. Але ж при цьому, як знаряддя правопорушення, заарештували й конфіскували новенький автобус BOVA, що належить німецькій фірмі й коштує 250 тис. дол. (порівняйте з вартістю знайдених сигарет), а всіх його пасажирів (переважно солідних іноземних бізнесменів) просто висадили...

Та не думайте, що не можна без проблем перемістити вантаж через білоруську митницю. Досить зацікавити митників «пайовою участю», розмір якої (за різними даними) коливається в межах 3—5% вартості вантажу. Так, представники тієї ж таки фірми «Гетик», у якої конфіскували автобус, стверджують, що їм пропонували позитивно вирішити питання (причому до суду) за 25 тис. дол., тобто за 10% вартості (позаяк автомобіль уже було затримано). Але німці відмовилися від оборудки, й у результаті їм не допомогли ні публікації в ЗМІ, ні лист до президента.

За довгі роки напрацьовано цілу схема стягування хабарів і прикриття цієї діяльності з боку правоохоронних органів. Приміром, якщо вантаж іде залізницею, гроші можуть передаватися через начальника станції чи його заступника. А якщо клієнт про це «забуває», то митникам негайно повідомляють номер «опального» вагона, і там неодмінно знайдуть порушення. А начальнику станції, навіть якщо його візьмуть на гарячому, як з гуски вода, оскільки він —лише технічна особа, відповідальна за повноцінне функціонування служб станції, а митні служби йому не підпорядковано. Та до цього справа практично не доходить. Коротше, завдяки ст.28 Кодексу про адміністративні злочини, чудове грошове підживлення одержує не лише держава, а й самі митники.

Чому й навіщо

Усе простіше простого. 2003 року від усіх білоруських митниць у бюджет держави надійшло 1 трлн. 972 млрд. 396 млн. білоруських рублів. (Охочих перевести це в долари повідомляю, що сьогодні 1 дол. коштує 2145 рублів. — Ю.В.). З них ледь більше 52,6 млрд. — вартість конфіскованих товарів.

«Ця цифра виглядає скромно. Я намагаюся скрізь її озвучувати, після того як нам було пред’явлено претензії стосовно того, що Білорусь — сіра діра, куди неможливо їздити...» — сказав заступник голови Державного митного комітету Білорусі Іван Дубик, виступаючи 17 січня ц.р. перед співробітниками Брестської митниці й митниці «Західний Буг». Але... «іноді ваші протоколи не витримують критики навіть за зовнішнім оформленням. Серйозні недогляди й помилки розкриває прокуратура. Зростає число наших співробітників, що перебувають у СІЗО й у зонах».

Підлеглих такі слова не вельми збентежили. Адже згодом той самий пан Дубик заявив, що перед ними стоїть завдання — збільшити надходження в бюджет на 165 (!) відсотків. Тож «роботи» в них — під саму зав’язку. До речі, із неофіційних (але таких, що цілком заслуговують на довіру) джерел стало відомо, що буквально днями зросте ставка за розмитнення автомобілів і на 10% підвищиться ціна автомобільного пального. Дуже сумне повідомлення для тих, хто збирається й надалі їздити через Білорусь.