Здається, знайшли ломаку...

Не минуло й шести років, як «ДТ» порушувало проблему пенсійного забезпечення платників єдиного податку, наполягаючи на якнайшвидшому (!) її законодавчому врегулюванні (див. «Вирвані роки», «ДТ» № 12 від 29 березня 2003 р., та «Вирвані роки-2», № 18 від 17 травня 2003 р.). Наша влада хоробро дотягнула до фінансової кризи, однак законодавчого врегулювання немає й досі. У вівторок, 14 квітня 2009 року, своє вагоме слово сказав врешті-решт уряд. Очевидно, зопалу. Бо відповідну постанову поки що не оприлюднено…

Кабмін таки вирішив зобов’язати всіх приватних підприємців — платників єдиного податку (ПриПЄПів) сплачувати ще й за себе (а не тільки за «найманців») «нарівні з усіма» пенсійні внески. Це «вирівнювання» (згідно з уже нашумілою, але станом на п’ятницю ще не оприлюдненою урядовою постановою) вийшло вельми специфічним: під примусове обкладання потрапила аж ніяк не зарплата, і навіть не такий дохід, який був би на зарплату хоч трохи схожим! Адже лише для пенсійних цілей дохід підприємця до зар­плати настільки прирівняли, що вшанували його небаченою честю стати базою для нарахувань до ПФУ!

А чому в такому разі ніхто не обкладає аналогічними поборами — коли вже «урівнювати»! — дивіденди? Ну, чим дохід підприємця без юрособи гірший? Адже в ПриПЄПа теж немає жодних серйозних соціальних гарантій, він теж діє на свій страх і ризик і теж може круто пролетіти, витративши свої гроші, але не окупивши!

То до чого тут зарплата і Пенсійний фонд? Який вони до цього — разом з ув’язкою з мінімальною зарплатою — мають стосунок?

І навіщо все це робиться? Задля якої великої мети геть усіх ПриПЄПів стрижуть під один гребінець? Щоб і вони теж втекли у тінь? І заразом стали на облік як безробітні...

Кажуть, що все це — для ПриПЄПського майбуття, для їхнього подальшого пенсійного щастя. Щоправда, це щасливе право в них було і так, але що це за право, коли воно не стало ще й обов’язком! Тобто в рай знову заганяють ломакою, причому заганяють ті, хто традиційно клянеться у вічній любові до малого бізнесу.

Тільки-но відповідний законопроект, де було те ж саме, провалили депутати — з’явилася постанова з усними коментарями щодо того, що в Кабміну, мовляв, і без закону достатньо повноважень. Ну, те, що в епоху беззаконня без закону можна обійтися, коригуючи не тільки пенсійний закон, а й єдиноподатковий указ, зрозуміло всім. Але навіщо тоді все-таки спочатку готували саме законопроект, а не постанову КМУ? Певно, розробники все ж розуміли, що до чого з точки зору законності/легітимності...

Принципово не вдаючись у зарахування/заліки та інші неминучі нюанси застосування нового «урівнювання», зазначимо, що коли нашому Пенсійному фонду просто потрібні гроші, то і так є де їх узяти — при цьому не зневажаючи ані ПриПЄПів, ані здоровий глузд. Якщо хтось іще не знає, розповімо.

Загальновідомо, що всі депутати та інші олігархи оподатковуються в стандартному режимі лише з перших 10 тис. грн. на місяць (цифра ця постійно змінюється). З решти — тільки податок на доходи фізичних осіб, тобто немає ані платежів (зборів/утримань) до ПФУ, ані безробітному/нещасному/непрацездатному соцстрахам. «Заробив» мільйон — із 10 тис. заплатив так само, як платять усі, а з решти 990 тис.— тільки 15%, і абсолютна дуля з маком абсолютно всім фондам, включаючи ПФУ!

Чомусь вважається, що якщо всі утримання/збори олігархи платитимуть нарівні з іншими, то їм і пенсію доведеться нараховувати теж виходячи з повного доходу, скасувавши верхню межу.

Цікаво, чого це раптом? Усе в руках законодавця! У нас, зрештою, криза чи не криза? То нехай і платять, як усі, а пенсії отримують з обмеженням!

А уряд не хоче? Жаліє олігархів? Чи, може, когось іще? Так і від бідних ПриПЄПів, у такому разі, ручки, будь ласка, геть. Не розхитуйте крихкої соціальної гармонії. Захочуть вони знайти доріжку до Пенсійного фонду — знайдуть її й самі. Якщо вже маленьким ПриПЄПам навіщось захочеться такого величезного щастя...