ЯЛОВА БЮДЖЕТНА КОРОВА

Бюджет-03 для українського уряду — «священна» корова. Проте в частині фінансування агропромислового комплексу він виявився яловим. Дбайливі хазяї безплідну худобу вибраковують, що й зробив комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. На своєму засіданні депутати-аграрії дійшли висновку: проект бюджету на 2003 рік суперечить чинному законодавству і нормативним актам, указам Президента, програмам з державної підтримки АПК, і пропонували відхилити його.

Агропромисловий комплекс лідирує за приростом валової продукції. Тоді коли рівень зростання ВВП у цілому по Україні за перше півріччя становив майже 4%, в АПК він сягнув майже 11%. Порівняно з минулим роком, удвічі збільшилося виробництво м’яса птиці, на 30% — свинини. Сьогодні експорт зерна становить майже чверть врожаю, м’яса — 40, а молока — 70%. Здавалося б, Кабінет міністрів має сконцентрувати більше уваги саме на цьому зростаючому сегменті економіки. Уваги не лише словесної, а й фінансової. Та ба... На початок вересня на потреби АПК виділено асигнувань на 130 млн. гривень менше, ніж планувалося. Більше того, Міністерство фінансів носиться із задумом вкоротити поточне бюджетне фінансування Міністерства аграрної політики на 167,7 млн. грн. Якщо ж відміряють один раз, а сім разів ріжуть, годі очікувати на ідеальний «сільський» бюджет: на наступний рік він виявився на 200 млн. гривень піснішим нинішнього. За урядовою «логікою» виходить: навіщо допомагати тому, хто самостійно борсається у ринковій багнюці?! Знайде твердь...

— Обсяги бюджетного фінансування АПК на 2003 рік на 15,4% менші нинішніх. І це при тому, що профільний комітет у листі до прем’єр-міністра висловив свої пропозиції до Бюджетної резолюції, — коментує ситуацію Іван Томич, голова аграрного комітету. — Кабмін проігнорував виконання закону про зерно та ринок зерна в Україні. У проекті бюджету не передбачається коштів на заставні закупівлі зерна. Натомість уряд Російської Федерації прийняв рішення спрямувати 6 млрд. рублів на підтримку тамтешніх його виробників. Це — прямі дотації. А ми?

Розширене засідання комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин за участю віце-прем’єр-міністра Леоніда Козаченка скидалося на скиртування фінансових проблем АПК, гарбу з якими не зрушать ні російські ваговози, ні круторогі воли. Прологом гарячої дискусії став виступ Григорія Заболотного, заступника голови Вінницької облдержадміністрації:

— На проведення комплексу осінньо-польових робіт в регіоні потрібно 360 млн. гривень. Із 22 відділень банків нашкребли 40 млн. Де взяти решту? Банки кредитів не дають, під заставу закласти вже нічого. Розрахувалися з трейдерами за солярку: за тонну — п’ять тонн зерна. «Висмоктали», як п’явки, дочиста, до зернини, поклавши практично всі господарства на лопатки. Треба сіяти озимі. Чим? Уперше в житті я в розпачі! Не знаю, може, написати заяву на звільнення, щоби не осоромитися вкрай і люди навздогін не плювали?! Навпроти бюджетної статті «Селекція у рослинництві» — «нуль». Ветеринарія — «нуль». Ми не можемо навіть перевірити тварин на туберкульоз і лейкоз перед входженням у зиму. Це — геноцид стосовно села! Повне розчарування! Вінниччина цьогоріч переступила двохмільйонний рубіж намолоту зерна, а жити стала гірше. Єдиний порятунок — цукор. Та чи виробимо його і продамо?

Виконання поточного бюджету — найгірше за останні три роки, констатувала більшість депутатів. А що буде у 2003-му? Зменшення бюджетних асигнувань на державну підтримку сільгоспвиробників через механізм компенсації ставки за банківськими кредитами до 43 млн. гривень, порівняно зі 150 млн. у 2002 році, за потреби принаймні в 200 млн. штовхає галузь на жебри.

Недавно, оперуючи цифрами про значні втрати селян від природних стихійних лих і заморозків, не без допомоги Кабміну «проштовхнули» закон про обов’язкове страхування посівів зернових та цукрових буряків із частковою компенсацією страхових платежів у розмірі не менше 50%. Але чи впряжуться селяни добровільно в «зобов’язалівку», якщо, за мінімальної потреби 100 млн. гривень, на ці виплати в бюджеті не закладено... ні копійки.

Дамоклів меч зависнув і над тваринницькою галуззю. Якщо ще кілька місяців тому за кілограм свинини здавачам платили вісім гривень, то тепер — удвічі менше. Скорочення поголів’я прямо пов’язане із розрахунками за кредити, пально-мастильні матеріали: за браком «живих» грошей, селянинові доводиться розплачуватися «живою копійкою» — живністю. Але локальна проблема може дуже легко перерости в глобальну, оскільки на підтримку тваринницької галузі бюджетні асигнування урізали: зі 103,5 млн. грн. у 2002 році до 49,5 млн. у проекті на 2003-й. За потреби 131,5 млн. грн.

…Котрий рік поспіль, спостерігаючи за бюджетним переділом, радію кожній гривні, вициганеній у Мінфіні та Мінекономіки на користь села, і з такою ж рішучістю ладен спопеляти розтринькувачів відвойованих гривень. Вочевидь, АПК за зловживанням з бюджетними коштами скоро дасть фору іншим, більш грошовитим галузям. Рахункова палата і КРУ після кожного рейду відзначають низький рівень менеджменту Міністерства аграрної політики, порушення бюджетного законодавства. Лише на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відомство неефективно використало 2,7 млн. гривень. Це те, що бовваніє, так би мовити, на поверхні.

Додам і з власного «чорного нотатника». Пригадуєте 11 березня, гучну Всеукраїнську нараду з питань пореформеного розвитку аграрного сектора? Я не про хибну, не викорчувану практику скликати у гарячу пору весняно-польових робіт усілякі хурали на асфальті. Дратує кошторис витрат та їх джерело. Адже не політпартблочні поглиначі калорій профінансували проведення Всеукраїнської наради, а... бюджет. Так важко його наповнюємо і з такою легкістю позбуваємося! І Кабмін, який у бюджетних баталіях-02 чубився з профільним комітетом Верховної Ради за копійки, у розпорядженні «Про фінансове забезпечення проведення Всеукраїнської наради з питань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки» став на бік марнотратників: «Погодитися, як виняток, з пропозицією Мінагрополітики про фінансування витрат, пов’язаних з проведенням 11 березня 2002 р. у м. Києві Всеукраїнської наради з питань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, в розмірі 95 тис. гривень за рахунок коштів, передбачених Міністерству за кодом програмної класифікації видатків 2801290 «Проведення державних виставкових заходів у сфері агропромислового комплексу». І чхати нашим чиновникам на статті 7 і 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якими бюджетні кошти використовуються тільки на визначені бюджетними призначеннями цілі. «Виставкова» діяльність триває...

Після депутатських поправок бюджет АПК на наступний рік у грошовому обчисленні набрав солідної ваги — 2,5 млрд. гривень. Одначе надії законотворців і селян на те, що він таким і залишиться, мізерні. Сухоребра фінансова корова — одна, з чотирма дійками. «Подоїти» ж хочеться всім.