Україна: податково-пільговий мазохізм

29 березня, 2013, 20:45 Роздрукувати Bипуск № 12, 29 березня-5 квiтня 2013р.
Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Створення транспарентної системи надання пільг просто неможливе. І оскільки пільги на сьогодні не виконують своєї функції стимулювання і пом'якшення кризових явищ, то їх повне скасування стало б найбільш розумним способом вирішення проблеми.

Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

Україна: податково-пільговий мазохізм

У 2012 р. податкові пільги обійшлися бюджету України в суму близько 59,4 млрд грн. Їх обсяг можна зменшити мінімум на третину без шкоди для галузей економіки.

Інструмент податкових пільг у нашій країні вкрай деформований високим рівнем корупції, що негативно впливає на їх розподіл. У результаті замість того, щоб стимулювати певні кластери економіки, преференції використовуються для мінімізації оподаткування. Якщо говорити про діючі в Україні умови, то наявні податкові й митні пільги перешкоджають формуванню ринкової конкуренції.

Слід зазначити, що надання пільг має бути винятковим і надзвичайним інструментом в арсеналі уряду. Він може застосовуватися лише за потреби відкоригувати ринок для стимулювання розвитку нових і перспективних секторів економіки або в рамках контркризового механізму. Крім того, цей інструментарій має використовуватися певний обмежений проміжок часу за умови цілковитої прозорості.

Як приклад можна навести ініціативу французького уряду восени 2012 р., що надав бізнесу податкові пільги на 20 млрд євро з метою підтримати промисловий сектор і підвищити конкурентоспроможність експортерів. У Сполучених Штатах, за даними дослідного центру Конгресу США, видатки держбюджету на підтримку системи з понад 200 видів різних податкових знижок і пільг становлять майже 1 трлн дол. щороку. Однак останній приклад - швидше виняток.

В Україні за останнє десятиліття інститут надання пільг діє в постійному режимі і працює непрозоро. Дуже часто використовується схема, в якій підприємства, що працюють на загальній системі оподаткування, завищують свої витрати з допомогою контрагентів, які функціонують у спеціальному режимі оподаткування. У результаті в схему залучені як підприємства, так і чиновники, що приймають рішення про надання пільг.

У нинішніх умовах, на наш погляд, створення транспарентної системи надання пільг просто неможливе. І оскільки пільги на сьогодні не виконують своєї функції стимулювання і пом'якшення кризових явищ, то їх повне скасування стало б найбільш розумним способом вирішення проблеми.

Існує хибна думка, що інвестори очікують від уряду і держави пропозиції певних стимулів. Та насправді ключові очікування інвесторів лежать не у фіскальній, а в адміністративній площині. Саме з процесом адміністрування господарської діяльності пов'язані найбільші корупційні бар'єри для інвестицій і поліпшення ділового клімату. Бізнес очікує зрозумілих правил гри, зниження корупційного чинника і рівних умов роботи на ринку. Реалізація цих очікувань якраз і приведе до формування здорової конкуренції, до інноваційності та припливу інвестицій.

Оскільки Україна не подолала наслідків кризи, збереження деяких податкових і митних пільг може бути виправдане на поточному етапі у разі прозорості прийняття рішень. Але, на нашу думку, ці заходи не повинні поширюватися на період більше двох-трьох років.

У сфері моніторингу і перегляду пільг досить цікавим є досвід Великобританії трирічної давності. Там було створено окрему організацію, що займається питаннями спрощення податкової системи (Office of Tax Simplification, OTS). Перед нею було поставлене завдання переглянути 11 тис. сторінок податкового кодексу країни, проаналізувати всі існуючі податки і виявити винятки та пільги.

У результаті з'явилася єдина відкрита і публічна таблиця, до якої внесли всі 1042 діючі в країні податкові пільги. Потім було розроблено та опубліковано критерії, що мають застосовуватися в процесі прийняття рішень про ефективність і право на існування кожної пільги.

У нашій країні подібної роботи (особливо в умовах прозорості) ніхто не виконував. Новий Податковий кодекс сформував оновлений набір опцій надання пільг. На жаль, попри малий термін дії його норм, аналіз макроекономічної статистики і ситуації в окремих галузях не свідчить про їх позитивний вплив.

Наприклад, у 2012 р. діяла пільга для виробників біопалива. Цілком очевидно, що ця норма в умовах фактично закритого ринку цієї продукції в Україні є сумнівною. До таких прикладів можна віднести податкові пільги для видавництв, операторів готелів "чотири-п'ять зірок" тощо.

На нашу думку, неефективним виявилося надання пільг для IT сфери. Зважаючи на те, що цей ринок в Україні в останні десять років демонстрував щорічне зростання на 30–40%, антикризовою таку преференцію назвати не можна. Водночас в умовах дії єдиного соціального внеску і зарегульованості процедури надання преференцій ефективність наданих галузі пільг у вигляді скасування ПДВ, пільг з податку на прибуток (з 1 квітня ц.р.) як інструменту стимулювання розвитку галузі є дуже і дуже сумнівною.

Разом з тим навіть відносно успішні приклади нечисленні. Можливо, дійсно необхідний комплекс заходів із податкових і митних пільг було реалізовано у період розпалу кризи 2008–2009 рр. у сфері металургії. Він був економічно обґрунтований, відносно прозорий, зрозумілий і мав обмежений час дії. Начебто непогано спрацювали пільги для авіаційної промисловості, що дали змогу зберегти робочі місця і втримати галузь на плаву. Але слід визнати, що ці заходи не вирішили системних проблем зазначених галузей.

Усе вищесказане свідчить про необхідність переглянути діючу систему пільг, і про такий намір влада уже заявила. Однак якоїсь публічної інформації з цього приводу з'являється вкрай мало. Тому існують побоювання, що в умовах непрозорості механізму прийняття відповідних рішень один сумнівний перелік буде просто замінений на інший. Аби уникнути цього і домогтися необхідної суспільної підтримки "ревізійного" процесу, вся інформація про плановані зміни має бути у відкритому доступі, стати предметом пильного експертного аналізу та публічних обговорень. В іншому разі виникають ризики того, що заявлені благі наміри стануть жертвою підкилимного лобізму і в результаті - лише черговим репутаційним ударом по іміджу діючої влади.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК