Український ринок капіталу. Трубопровід не туди

02 серпня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Куди насправді потечуть інвестиції?

1 липня 2021 року набув чинності так званий закон про спрощення залучення інвестицій. За влучним висловлюванням одного з колишніх членів Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), що просувала прийнятий законопроєкт, з моменту вступу його в силу в Україні мав запуститися не просто ринок, а «трубопровід капіталів».

Відверто кажучи, запуск цього «трубопроводу», як і інших в Україні, — умовність: дотепер не вирішено питання про справжню дату набрання чинності всіма положеннями згаданого закону, адже його розділ IV, що регулює сам порядок вступу в силу, було внесено у закон незрозуміло ким уже після голосування. Детальніше тут.

З такою невирішеною проблемою не лише якості закону, а й процедури прийняття довіри інвесторів очікувати не слід. Поки є більш надійні юрисдикції, інвестор вибиратиме їх. Навіть вітчизняний.

Є два вирішення цієї проблеми: перевірка закону Конституційним судом за принципом «рішення Конституційного суду не тому остаточне, що законне, а законне тому, що остаточне» або внесення змін до самого закону. Перший варіант — поганий, але гарантує таку-сяку стабільність, другий — ще гірший, тому що затягує й без того тривалий процес.

Попри все, з 1 липня «трубопровід» офіційно запрацював.

Перше й наразі, мабуть, єдине головне — його запуск означає посилення розміру та характеру фінансових, адміністративних і кримінальних санкцій. Ласкаво просимо у світ найбільших в історії України фінансових санкцій за зловживання на ринках капіталу.

Так, за ознаки маніпулювання ринком (саме за ознаки) вас можуть оштрафувати на суму до 850 тис. грн або, лише на розсуд регулятора, на суму в розмірі до 150% надходжень, отриманих у результаті цих дій. Такого самого чекайте за незаконне використання інсайдерської інформації, а при повторному порушенні штраф зростає до 300% від надходжень.

Для того щоб опинитися на лаві підсудних за зловживання ринком, не треба бути посадовою особою профучасника, тепер цієї «честі» може удостоїтися будь-яка людина. Попри те, що правова визначеність порушення повністю відсутня. І так, тут максимальний розмір штрафу зросте до 1,3 млн грн. І це лише окремі приклади, санкцій тепер багато, вони різні та застосовуються практично за все, що ви могли б здійснити на ринку капіталів. Звичайно, у цивілізованому світі санкції виконують важливу функцію. Але там зрозуміло, за що їх застосовують і за якою процедурою. Крім того, наприклад, у США розмір санкцій обмежений вигодою інвестора. Україну ж, схоже, вирішили вберегти не тільки від поганих, а й від узагалі будь-яких інвестицій.

Інфраструктура ринку капіталу влаштована в такий спосіб, що роль регулятора на ньому очевидна й непорушна. На організованому ринку з різними елементами та суб'єктами, які забезпечують його нормальне ринкове функціонування, необхідна постійна підтримка ринкового середовища. Тут ідей Адама Сміта про його вільний ринок недостатньо. А функція регулювання підзаконними актами тут має визначальне значення. І відповідно до перехідних положень закону уряду було доручено розробити та прийняти підзаконні акти, без яких закон не буде реалізовано, а інфраструктура ринку не буде повноцінною. Сам же регулятор ринку — НКЦПФР, як ніхто мав працювати в поті чола, щоб життя інвестора спростилося, як і пропонує закон.

Що маємо на сьогодні? Кабінет міністрів України до кінця 2020-го робив вигляд, що зайнятий підготовкою актів, пихтячи над їхніми «проєктами», але після запитань про конкретні напрацювання (вочевидь, у зв'язку з відсутністю таких) засекретив процес підготовки. У результаті в липні ц.р. НКЦПФР рекомендувала з метою виконання закону керуватися раніше прийнятими комісією актами «у частині, які не суперечать закону». Не смійтеся, будь ласка. Як визначати «частину, яка не суперечить» у світі тотальних методик і процедур, у які вросла Нацкомісія, незрозуміло. Це однаково, що запропонувати самій НКЦПФР у разі нестиковок керуватися не законом, а здоровим глуздом, — ідея гарна, але малопродуктивна.

Тепер дозвольте знову згадати про санкції. Державний апарат в Україні спроможний застосувати максимальну санкцію навіть за ваш недостатньо дзвінкий пчих, і нещодавній приклад «Нової пошти» це доводить. Виходить, слід очікувати, що санкції буде застосовано відповідно до формальної логіки, оминаючи будь-який смисл і зміст. Навіть якщо ви при цьому керувалися актами, «які не суперечать закону». Додає адреналіну цій новій реальності те, що фактична основа впровадженої системи санкцій, враховуючи повноваження регулятора та відсутність чітких процедур, методик, алгоритмів виявлення зловживань і експертизи, більше нагадує презумпцію винуватості на ринку. Чи багато охочих працюватиме на такому ринку?

Деякі умовно українські емітенти нещодавно випустили єврооблігації, НКЦПФР допустила їх до обігу в Україні, тож, можливо, це непоганий сигнал. Але чому облігації випущено не в Україні? Закон же спеціально ухвалили! Звичайно, сумніватися в довірі українських компаній і їхніх структур-емітентів стосовно українського законодавства — це моветон. Та й сумніватися в платоспроможності наших боржників теж недобре. Але питання зависло в повітрі.

Ще до набрання чинності новим законом сталося так зване перше (спортивне) IPO. Трохи бентежить, що його підтримала організація, яка приймає ставки на спорт. Пам'ятається, гуру сучасного ринку капіталів Воррен Баффет застерігав, що у разі легалізації ставок американці програватимуть букмекерам, а коли в країні багато тих, хто програв, вона не може бути сильною. Але то США. Україна може!

Подальша ж доля цих вітчизняних інструментів уже перебуває в сфері нового законодавства. Інших IPO поки що немає. Регуляторних актів регулятор не видає. Можливо, регулятору нічим зайнятися, і тоді настав час здійснити хоча б моніторинг ціноутворення? Однак тут втручається особистий фактор — регулятор особисто промоутував це IPO. Щоправда, неясним залишилося питання, яким чином «підтримка рідного клубу» узгоджується з поняттям дохідності? Ну, та бог із нею, із дохідністю — регулятору видніше. Але як тепер перевіряти, чи немає тут конфлікту інтересів? Яка структура залучення капіталу? Чи перевіряв регулятор динаміку та методику ціноутворення? Інвестори справді можуть бути впевнені у відсутності штучного контролю ціни інструменту?

Що ж відбувається з капіталами у той час, як держоргани України запускають «трубопровід капіталів»? Схоже, не що інше, як гейміфікація ринку капіталу. Те, що ще донедавна (до виходу застосунку Robinhood) і не снилося рядовому американцю. Те, від чого справедливо здригається Воррен Баффет, незабаром стане доступним рядовому українцю у вигляді застосунку для інвестування «у глибокій інтеграції з провідним американським майданчиком із торгівлі цінними паперами». І, до речі, зауважимо: якщо ви думаєте, що українські стартапери при виробництві української версії Robinhood будуть перейматися хоча б на хвилину українським законом і юрисдикцією, то точно дарма. Глибока інтеграція, безсумнівно, передбачає й глибоке наслідування американського законодавства. Там із цим суворо. Утім, знаючи апетити нашого регулятора навіть у виконанні закону «у частині, що не суперечить», от чесно, звернули б увагу на ймовірність місцевих українських санкцій.

У які ж інструменти відбуватиметься таке інвестування? Якщо ви думаєте, що в блакитні фішки українського фондового ринку, то це, найшвидше, утопічна хибна думка. Навіть з урахуванням глибокої інтеграції та беручи до уваги випущені в обіг «народні» акції футбольного клубу. Чим не стартап, до речі? Так, з іншого боку, інвестувати S&P 500 — це хороша історія, знову ж, Воррен Баффет саме це й рекомендував. Але хто буде у виграші в такій ситуації та куди потече капітал? Правильно, в американські компанії. Так, звісно, і українські стартапери, що роблять місцевий Robinhood. Виходить, що запущений горе-регулятором «трубопровід капіталів» усе-таки запрацював, просто не в той бік.

Більше статей Олександра Кошового читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК