Транш восени рахують?

Як і прогнозувало «ДТ», переговори Києва з місією МВФ, яка залишила українську столицю 2 квітня, закінчилися «без конкретного результату».

Звичайно, сторони обмінялися зустрічними реверансами. Під час брифінгу у Вашингтоні 1 квітня заступник директора департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Геррі Райс зазначив «істотний прогрес за багатьма напрямами» у переговорах з Україною, проте відразу додав, що «деякі питання залишаються невирішеними». Зі свого боку, прем’єр-міністр Микола Азаров наголосив, що задоволений перебігом переговорів із представниками місії МВФ, і заявив, що розраховує на поновлення співробітництва з фондом у травні поточного року. При цьому прем’єр повідомив, що в ході переговорів було узгоджено дефіцит держбюджету на 2010 рік на рівні 6%.

Ну, хоча б до чогось домовилися. Адже після заяви Ірини Акімової про бюджетний дефіцит на рівні 10% у можливості досягнення домовленостей із МВФ виникли серйозні сумніви.

Відповідно до розроблюваного цими днями проекту держбюджету, його офіційний дефіцит планується в розмірі 65 млрд. грн. Для покриття дефіциту доведеться емітувати ОВДП на суму 64,7 млрд., з яких 30 млрд. підуть на рекапіталізацію банків. Від випуску облігацій зовнішньої позики планується залучити 1,3 млрд. дол. Сподівається українська влада і на кредит Світового банку в розмірі 500 млн. дол.

Здавалося б, у чому проблема — цілі цілком досяжні, то чому ж сторони не можуть домовитися? Проблема — у тій самій реалістичності бюджетних показників, про котру «нудять» вашингтонські функціонери.

До честі нинішнього Мінфіну, він закладає у свій проект реальніші, ніж його попередники, макропоказники. Прогноз реального зростання ВВП на рівні 3,7% дуже схожий на правду, як і інфляція на рівні 12,2%.

Проте вже на наступній сходинці деталізації розпочинаються розбрід і хитання. Великі сумніви викликає здатність українських підприємств зафіксувати й одержати цього року прибуток у розмірі 174 млрд.
грн., якщо минулого він становив усього 99 млрд. (надходження від податку на прибуток разом із переплатами за підсумками 2009-го — 32,6 млрд.). «Відбудеться детінізація економіки, доходи і зарплати вийдуть із тіні тощо», — намагається переконати саму себе українська сторона. «За рахунок чого?» — не розуміють вашингтонські гості.

Привертає на себе увагу неготовність уряду йти як на збільшення пенсійного віку, так і на підвищення тарифів, а також бажання не просто зберегти, а й серйозно підвищити соціальні стандарти. Причому не тільки для малозабезпечених, якщо звернути увагу на той факт, що в бюджеті закладається збільшення фонду оплати праці з 287 до 339 млрд.
грн. Чи у в Мінфіні щиро вірять в успіх уже оголошеної кампанії по боротьбі із «зарплатами в конверті»?

Попри всю ілюзорну міць створюваної вертикалі влади, проблема нинішнього президента полягає в необхідності погоджувати в рамках коаліційних домовленостей свої ключові кроки з дуже далекими за декларованою ідеологією партнерами. Янукович і його оточення, найбільш імовірно, погодилися б на таку реформу, як поступове збільшення пенсійного віку, але ж комуністи нізащо не поступляться. Та й підвищення тарифів, необхідність якого очевидна, Микола Азаров, схоже, міг би й благословити. Але з тієї ж причини зробити цього не зможе. От і доводиться літати на уклін до Москви...

А МВФ і заплющити очі на відсутність реформ не може, і розривати відносини з Україною на тлі непростої загальноєвропейської обстановки не поспішає. Тож і фонду, і Києву найвигідніше просто банально тягти час. Тому більшість декларованих сьогодні реформістських намірів — поки що не більш ніж риторика.

У цьому сенсі цікавою є історія із широко розрекламованим аудитом використання державних фінансів. Відповідно до офіційних заяв, його проводитимуть аудиторські компанії, відібрані за результатами тендерів. Не знаємо, як там щодо тендера, але, за інформацією «ДТ», представники PricewaterhouseCoopers уже побували у високих урядових кабінетах, щоб ознайомитися з майбутнім фронтом робіт. Джерело «ДТ» у Кабміні дало свою версію того, чому плани з аудитом застопорилися. За його словами, після того як представники МВФ (напевно, зрадівши можливості потягнути час) запропонували дочекатися результатів перевірки, а вже потім відновлювати програму, плани проведення аудиту було відкладено мінімум до осені.

Реформи стоять, втрачається дорогоцінний час. Тому в економічних інтересах країни сьогодні — приростання коаліції «тушками» із «НУ—НС» (якщо на те дасть добро Конституційний суд). Щоб нейтралізувати комуністів. Очевидно, цей компроміс зараз виправданий, інакше всім обіцяним реформам доведеться остаточно накритися мідним тазиком.