Спостерігаючи рік у рік за тим авральним поспіхом, з яким незадовго до настання новорічних свят щоразу ухвалюється бюджетний закон, мимоволі закрадається підозра, що така ситуація щоразу створюється навмисно. За «українськими стандартами» цього року бюджет було прийнято, у загалом-то, ще у комфортні строки - за цілий тиждень і один день до зміни календарного року. Однак той факт, що головний фінансовий кошторис країни приймається без нормального аналізу та обговорення, не може вважатися прийнятним: адже скільки хитрих і вигадливих статей можна приховати в і так не простому для прочитання документі. Особливо якщо для цього навіть у людей причетних залишається на його прочитання не більше доби. Але ж із наскоку такий міцний горішок, як наш український казенний розклад, не розкусити навіть просунутим користувачам експертного рівня.
Тож детальний аналіз статей вже ухваленого бюджетного закону все ще попереду - в нашому розпорядженні, як і у більшості опитаних нами експертів, він опинився тільки після обіду у четвер (його чомусь берегли від передчасних витоків мов зіницю ока).
А либонь піди знай, які там правки і корегування було внесено урядом у численні статті та рядки бюджетного законопроекту після того, як прем’єр-міністр дав команду «заново» його перераховувати за ціною газу 416 дол. за тисячу кубометрів. Хоча і в попередньому варіанті документа (вже, до речі, ухваленому в першому читанні, якщо нам не зраджує пам’ять) теж було закладено саме таку газову ціну.
Важливим, звісно, є і факт перегляду у бік зниження основних макропрогнозів - нарешті урядовці усвідомили, що наступний рік буде дуже непростим. Щоправда, прогноз стосовно ВВП було знижено з 5,5 до 3,9% зростання (при цьому номінальний ВВП склав 1,5 трлн. грн.), прогноз збільшення експорту знижено з 9,2 до 6,3%, імпорту - з 13,3 до 6,4%.
І все ж таки після такого зниження прогноз ВВП дуже складно назвати помірним і консервативним. Дай боже, щоб нинішнього інерційного запасу вистачило хоча б на 2-2,5% зростання економіки наступного року. І, здається, саме про це урядовцям неодноразово торочили представники останньої МВФ-ської місії, котра побувала у Києві. І, до речі, якщо оптимісти матимуть рацію, і зростання нашої багатостраждальної економіки за підсумками 2012 р. виявиться-таки більшим за 2-3%, ніхто від цього не засмутиться. І можна буде з піднесеним настроєм переглянути держбюджет десь у середині наступного року. А так країна знову житиме на межі фолу, і розпорядники бюджетних коштів, особливо на місцевих рівнях, ризикують знову в найпотрібніший момент недоотримати обіцяного фінансування.
З іншого боку, цікава й така деталь: у результаті перегляду бюджетного прогнозу щодо зростання ВВП його було знижено майже на 30% від його початкового параметра (5,5%). Але плановані Мінфіном потенційні доходи зведеного бюджету при цьому скорочено порівняно з першим читанням лише на 4,4 млрд. грн. (до 424,1 млрд.), тобто тільки на одну соту. А витрати то й зовсім зросли - на 8,7 млрд. грн. (до 473,6 млрд.).
Ну де, скажіть, знайдуться компенсатори, якщо не за рахунок значно вищої інфляції чи підвищення фіскального тиску (хоча Мінфін і декларує плани скоротити співвідношення податкових надходжень до ВВП порівняно з 2011 роком на половину відсоткового пункту - до 19,1%)? За рахунок виведення економіки з тіні? Не смішіть!
Які статті було зрізано? З примітного - відмова від фінансування національних проектів, хоча їх начебто вже розроблено. З одного боку, неприємно - де ж тоді брати стимули для модернізації та інноваційного розвитку економіки? З іншого - може й добре, згадуючи, скільки наших грошей «пиляють» при «освоєнні» коштів на інвестиції та інфраструктуру.
Урочистий випадок - наші народні депутати таки відмовилися від частини своїх привілеїв. Армію урізали в асигнуваннях більш як на мільярд. Щоправда, при цьому в цілому на 30 млн. грн. було збільшено витрати на утримання Кабміну і забезпечення діяльності президента. Про що, природно, не забарилася заявити опозиція вустами віце-спікера Миколи Томенка, який заявив, що те ж саме стосується судової адміністрації, МВС та інших органів влади.
Ще опозиція, а точніше - фракція БЮТ, яка не голосувала разом із комуністами за бюджетний законопроект, назвала його антиконституційним і пообіцяла оскаржити у відповідному суді. «Фактично цілий розділ, що відноситься до зняття пільг усім категоріям пільговиків, знайшов своє відображення в цьому проекті бюджету», - заявив опозиційний прем’єр-міністр Сергій Соболєв. За його словами, саме цю норму влада намагалася неодноразово провести в парламенті окремими законопроектами. «І тепер вони, не соромлячись, вкладають цей розділ у тіло бюджету», - наголосив Соболєв.
Ну а опозиційний міністр соцполітики Андрій Павловський нагадав, що це прямо суперечить Конституції, і Конституційний суд неодноразово ухвалював рішення з приводу спроб скасувати пільги законом про держбюджет.
Випад у відповідь, мовляв, адже по-іншому ніколи й не було, і якщо в бюджеті нема грошей, то й платити нема з чого, в принципі, має деякі резони. Та тільки навіщо тоді було підписувати з чорнобильцями й афганцями меморандуми? І знімати з розгляду горезвісний законопроект №9127, обіцяючи не підтримувати його в парламенті, щоб потім узаконити ручне управління пільгами в перехідних положеннях бюджетного закону?
Що стосується соціалки, то базові соціальні стандарти, як гордо декларує Мінфін у своєму прес-релізі, наступного року буде підвищено в середньому на 14%. Схоже, що в словосполученні «в середньому» і криється суть.
«При цьому буде впроваджено нові розміри мінімальної зарплати і на 25,6% підвищаться оклади працівників бюджетної сфери», - свідчить прес-реліз. Але якщо порахувати збільшення мінімалки протягом наступного року (від 1073 грн. з 01.01.2012 до 1134 грн. з 01.12.2012), то вийде, що воно (збільшення) становитиме лише 5,9%. Тобто менше, аніж запланована споживча інфляція (5,6%).
Можна, звісно, тільки вітати більш ніж дворазове (порівняно з 2010-м) збільшення допомоги при народженні дитини (тепер вона становитиме 27 460 грн. для першої, 54 920 грн. - для другої і 109 840 грн. - для третьої і наступних дітей). Але чому тоді тільки на 7,6% (з 1017 грн. на 01.01.2012 до 1095 грн. з 01.12.2012) зросте прожитковий мінімум, який також не встигатиме за планованою на наступний рік інфляцією?
Хай там як, можливо, що в нинішній бюджет і не варто надто довго вчитуватися. Оскільки міністр фінансів уже заявив про намір переглянути бюджет уже через два місяці «у зв’язку з переглядом ціни на газ».
Причому ціну на газ, мабуть, переглядатимуть у будь-якому разі. Або росіяни таки підуть на серйозні поступки щодо ціни газопоставок (у що, на прийнятних для Києва умовах, досі не віриться), або Україні таки доведеться в недалекому майбутньому йти на уклін до МВФ. Тим більше що без повноцінної програми Фонду Києву буде дуже складно залучити ті 98 млрд. грн. запозичень, які передбачені тепер вже в законі про бюджет.
Однак поновлення фінансування МВФ є можливим лише за умови підвищення газових тарифів для населення. Причому вже більше ніж у півтора разу, які спочатку були передбачені 2011 року домовленостями з фондом. Адже вже цього року дефіцит «Нафтогазу», судячи з усього, становитиме не менш як 25 млрд. грн. А наступного (при середньорічній ціні у 416 дол. за тисячу кубометрів блакитного палива і збереженні діючих тарифів для населення) недоїмка становитиме ну ніяк не менше 25-30 млрд. грн. Тому 12 млрд. грн., закладених у бюджет-2012, на капіталізацію НАКу ніяк не вистачить, щоб звести кінці з кінцями у його фінансах. Та й прогноз дефіциту держфінансів у 2,5% ВВП за такого розкладу теж ну ніяк не клеїться.
Однак різке підвищення тарифів у рік виборів означатиме вирок не тільки міністру фінансів, а й усьому діючому уряду, позиції якого і так не вирізняються стійкістю. Альтернатива - емісійне фінансування дефіциту - це інфляція і девальвація з усіма логічними наслідками. І це вже буде вирок не тільки уряду, а усій нинішній владі.
Тож у будь-якому разі, якщо в Кремлі таки не зглянуться (або національні інтереси остаточно не здадуть), вже через місяць-два українській владі доведеться робити дуже непростий вибір.