Сім завдань для НБУ, або Чого чекати у 2019 році від політики у фінансовому секторі

Саме за це проголосували більшість гостей презентації Стратегії НБУ на 2019 р.

Це справедливо не лише для макрорівня, а й для діяльності самого регулятора. Політики, які прийдуть до влади, можуть захотіти зламати принцип незалежності НБУ та вертіти ним, як заманеться. Тоді фінансова політика країни, яка має бути найбільш консервативною, послідовною та надійною, знову опиниться у вихорі змін.

На 2019 р. Нацбанк визначив для себе ті ж сім стратегічних напрямків, над якими працював 2018-го. Що вдалося, що не вдалося та як впливатиме на стратегію Нацбанку велика політика?

Низька та стабільна інфляція

Мета Стратегії-2018 - низька та передбачувана інфляція, низькі процентні ставки. Мета Стратегії-2019 - зниження інфляції до цілі 5% у середньостроковій перспективі.

Стабільність цін - найголовніша мета НБУ, зафіксована на рівні закону. Торік інфляція подолала позначку 10% і завершила рік на рівні 9,8%. Це означає, що регулятор наблизився до своєї цілі 6%±2% (інфляційний таргет), хоча й не досягнув її. Курс гривні залишався гнучким. Процентна ставка 14,5% у 2017-му та 18% у 2018-му - усе ще одна з найвищих у світі.

Однознакова інфляція - це перемога. Для цього НБУ довелося тримати високі ставки та зберігати валютні обмеження, що негативно позначалося на розвитку кредитування й економічному зростанні. Але з погляду більш довгострокової перспективи, цю ціну сплачено недаремно: "американські гірки" у цінах ще жодну економіку не доводили до добра.

Вибори, особливо подвійні, несуть інфляційні ризики. У передвиборні кампанії буде влито багато коштів, уряд і депутати "засіватимуть" округи. До того ж потрібно буде підтримувати на плаву проблемні державні банки, виплачувати державні борги, монетизовані субсидії та підвищені пенсії. НБУ буде під постійним тиском, і його тверде "ні" на пропозицію увімкнути друкарський верстат - основна страховка від зростання цін у горизонті рік-півтора.

Тож наступного року інфляція у 5% навряд чи досяжна, у бюджеті закладено показник 7,4, а НБУ прогнозує інфляцію не більш як 7%. При цьому навіть якщо Нацбанк відіб'ється від політиків, є інші, неконтрольовані регулятором чинники: світове зростання сповільнюється, ринки сировини нестабільні, Європу лихоманить через Brexit, "жовті жилети" та італійський бюджет, триває торгова війна США із Китаєм. А в України ще є зовнішній валютний борг, - виплати за ним у 2019 р. становитимуть 13,5 млрд дол.

Є і ризик, який закладають українські політики, - відхід від інфляційного таргетування на користь низьких процентних ставок і пільгових кредитів. Ці гасла приваблюють удаваною простотою, але популярне рішення призводить не до процвітання, а до прірви. В Україні дуже високий ризик непогашення боргів, і він не покривається європейськими чи світовими ставками 2–5% річних. Стійке зростання потребує міцного фундаменту, а не карткових будиночків.

Стабільна, прозора та ефективна банківська система

Мета в Стратегії-2018: вимоги до ліквідності і капіталу відповідають директивам ЄС, ефективний нагляд через усталений процес перевірок, банки коректно оцінюють ризики у своїй діяльності.

Мета в Стратегії-2019: банківська система є стійкою до макрошоків і системних ризиків, нормативи відповідають нормам Базеля ІІІ і директивам ЄС, якість кредитних портфелів поліпшується, корпоративне управління відповідає найкращим практикам, іноземні установи не відмовляються підтримувати відносини з українськими банками.

Минула криза коштувала Україні 38% ВВП, надважливо не допустити її повторення у майбутньому. У 2018 р. у стадію ліквідації перейшло два банки (проти 70 за 2015–2017 рр.), а банківська система завершила рік із прибутком.

Хоча пік кризи минув, банківська система далека від ідеальної стійкості. Останнє стрес-тестування показало: 8 із 24 банків, що пройшли перевірку, потребували докапіталізації. Але зараз залишився лише один такий банк. Порушували хоча б один із 11 нормативів НБУ (дані станом на 1 грудня 2018 р.) 25 банків. Накопичений обсяг проблемних кредитів найбільший у державних банках - 68% від портфеля, у приватних та іноземних (за винятком пов'язаних із РФ) ситуація краща - 24 та 39% відповідно.

Нацбанк протягом 2018 р. активно реформував вимоги до стійкості банків, серйозно переглянув процеси у банківському нагляді, запровадив оцінку стійкості банків і стрес-тестування, зобов'язав банки ввести незалежних директорів у наглядові ради. Самі банки не поділяють багато з ідей регулятора, і пруденційні вимоги, можливо, іще коригуватимуть.

Тут політика теж відіграє ключову роль. Саме завдяки політичній підтримці на найвищому рівні, незважаючи на шалений спротив, можна вважати, що В.Гонтаревій частково вдалося закрити банківські схеми. Зараз Європа та США дотиснули введення незалежних директорів у наглядові ради державних банків. Це означає, що буде менше токсичних кредитів від держбанків депутатським фірмам. Якщо цю політичну волю зламають, із надіями на оздоровлення банківського сектору можна буде розпрощатися.

Однак величезна кількість ризиків лежить у площині верховенства права, а не суто фінансовій. Слідчі, прокурори та судді повинні повноцінно давати раду фінансовим справам, махінації чи то в приватних банках, чи то з боку призначених державою чиновників мають бути належним чином розслідувані, а винуватці - покарані.

Відновлення кредитування

Мета в Стратегії-2018: зниження вартості кредитів, зростання кредитування темпами, що забезпечують економічне зростання та не створюють ризиків для фінансової стабільності, відновлення іпотечного кредитування й висока якість нових кредитів.

Мета в Стратегії-2019: стале зниження проблемної заборгованості банків, зростання портфеля кредитів банків на рівні, не нижчому від темпів зростання номінального ВВП, зниження кредитних ризиків банків.

Вартість кредитів торік не знизилася, а навпаки, зросла разом із підвищенням ставки НБУ (див. рис. 1–4). Відповідно, кредитування за винятком споживчого сегменту було стриманим.

Справа у тому, що стримування цін і збільшення кредитування - дві мети, між якими завжди доводиться обирати одну. У них один інструмент досягнення - зміна облікової ставки, але діє він у протилежних напрямках. Підвищення ставки стримує інфляцію, але робить кредити дорожчими. Зниження ставки сприяє доступності кредитів, але підвищує ціни. Цілі НБУ, сформульовані у законодавстві, ставлять на перше місце цінову стабільність. Тож зниження ставок - питання майбутньої стійкої та невисокої інфляції.

Ще одна можливість підтримати кредитування - захист прав кредиторів. Зараз чи не найбільшою бідою системи є проблемні кредити. Позичальники відмовляються платити за ними та виводять активи з-під застави, користуючись прогалинами у законодавстві, корумпуючи суддів або чиновників. Захищені права - це найкращі перспективи повернення кредитів, а значить, нижчі ризики, а значить, нижча плата за ризик у складі процентної ставки, а значить, у підсумку дешевші кредити. Відповідний закон, до розробки якого долучився НБУ, має зарадити, але не одразу. Як і у випадку із стійкістю банківської системи, потрібне правовладдя, висока якість судів, - і політична воля це забезпечити.

Ефективне регулювання фінансового сектору

Мета в Стратегії-2018: усталена ефективна модель регулювання фінансового сектору, розвиток ринку небанківських фінансових послуг, довіра населення та спрощений доступ для інвесторів.

Мета в Стратегії-2019: поглиблення та диверсифікація ринків капіталу і доступу до фінансових ресурсів, спрощення доступу нерезидентів на ринок, підвищення якості регулювання небанківського фінансового сектору.

Цей пункт плану НБУ залежав від голосування у Верховній Раді так званого законопроекту про спліт - розділення повноважень Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Нових регуляторів отримали б пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії, кредитні спілки та ін. Цього не сталося, і мета перекочувала до стратегії-2019. Але якщо голосів за нього немає зараз, то що буде за нового парламенту, сказати важко.

Вільний рух капіталу

Мета в Стратегії-2018: антикризові обмеження скасовано, прямі та портфельні інвестиції, а також зовнішній товарообіг зростають, скасовано ліцензії на інвестування за кордон, запроваджено рекомендації ОЕСР з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування (BEPS).

Мета в Стратегії-2019: розширення можливостей валютних операцій, поглиблення інтеграції України до міжнародних ринків капіталу, збільшення іноземних інвестицій в економіку, підвищення фінансової та податкової прозорості бізнесу і громадян.

Законодавчі зміни великою мірою вдалося здійснити. У 2018 р. було ухвалено Закон України "Про валюту та валютні операції". Закон дозволяє регулятору на свій розсуд спрощувати умови валютних операцій і руху капіталу, що раніше було неможливим. Поки що регулятор не квапиться: вільний рух капіталу був покладений на вівтар інфляційної стабільності, разом із пожвавленням кредитування. Обмеження було скасоване лише частково, інвестицій в Україну майже не надходило, навіть якщо порівнювати не з надуспішними 2004–2007 рр., а з умовною стагнацією 2011–2013 рр.

Наступний крок у цьому напрямі - протидія розмиванню податкової бази (BEPS) та виведенню прибутків за кордон - зустрічає серйозний опір з боку інтересів власників великого бізнесу, представлених у парламенті. Це знову питання правовладдя.

Чи принесе зміни новий склад парламенту, питання на мільярди, - саме такі суми виводяться щороку в офшори. Тут є привід для оптимізму: податкова прозорість і ускладнення роботи із податковими гаванями - це глобальний потужний тренд. Такі тренди лобіюються на найвищому світовому рівні і цілком здатні пройтися котком по інтересах окремих корупціонерів. Для України ж у наступні роки підтримка західних партнерів дуже важлива. Система може опиратися тривалий час, але врешті має прийти до цивілізованих правил.

Фінансова інклюзія

Мета в Стратегії-2018: скорочення використання готівки і зростання користування банківськими продуктами, активізація онлайн- і мобільних платежів, впровадження цифрового підпису та Bank ID, імплементація IBAN.

Мета в Стратегії-2019: посилення захисту прав споживачів фінансових послуг, розширення доступу компаній і населення до фінансової інфраструктури, розвиток дистанційних та інноваційних банківських продуктів, використання номерів рахунків IBAN, прискорення розрахунків, підвищення фінансової грамотності населення, розширення електронного документообігу, підвищення ефективності та конкурентоспроможності банківської системи.

Фінансова інклюзія - це коли громадяни й бізнеси мають доступ до корисних і прийнятних за ціною фінансових продуктів і сервісів, що задовольняють їх потреби: трансакцій, платежів, заощаджень, кредитів чи страхування, незалежно від доходу, віку, місця проживання чи виду діяльності. Нацбанк ані в стратегії на 2018-й, ані в стратегії на 2019 р. формально для себе цілей відсотка охоплення громадян чи малого бізнесу традиційними або інноваційними банківськими продуктами не формулює і статистики не дає.

Із позитиву тут - запуск Bank ID. Ця система дає змогу в онлайн-режимі працювати з банківським рахунком. Прогрес у фінтеху може підштовхнути IBAN - міжнародні номери рахунків, що дають можливість стандартизувати міжбанківські платежі. Також НБУ звітує про зростання частки безготівкових розрахунків із 39% у 2017 р. до 44% у 2018-му та про збільшення на 14% мережі торговельних POS-терміналів. Цілком непоганий результат, зважаючи на хитку довіру людей.

Однак багато українців усе ще не мають фізичної змоги користуватися фінансовими продуктами, особливо це стосується сільської місцевості. Традиційний, а не інноваційний онлайн- чи мобільний банкінг по регіонах скорочується, - за два останні роки кількість діючих відділень банків знизилася із 10 тис. до 8,5 тис. У своєму звіті НБУ це питання вирішив оминути.

Те, як сконструйовані цілі НБУ із фінансової інклюзії, говорить радше про зацікавленість регулятора в іншому тренді - зменшенні використання готівки, або "кешлес". Це безумовно пов'язано з інклюзією, але не тотожне їй. Чи готові люди в регіонах поміняти квитанції у відділеннях на мобільні додатки, або й надалі монетизовані субсидії та пенсії готівкою доставлятимуть поштарі, - питання цікаве хіба що для соціологів. У політиків, нових чи старих, доступ громадян до якісних фінансових послуг навряд чи буде в пріоритеті.

Сучасний, відкритий, незалежний та ефективний центральний банк

Днями Нацбанк отримав нагороду за прозорість від міжнародного профільного журналу про діяльність центральних банків і фінансових регуляторів Central Banking. Він дійсно став відкритішим, публікує багато даних та аналітичних оглядів, протоколи із зустрічей комітетів тощо. Але основний політичний виклик для НБУ - зберегти свою незалежність. І саме це є нашими найкращими побажаннями у новому році.