САГА ПРО «БІЗОНІВ» ВЛАДА ЗНОВУ БОРЕТЬСЯ З ПІЛЬГАМИ ДЛЯ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Чомусь здавалося, що час «бізонів» — спільних підприємств, які користуються невиправданими пільгами, — безповоротно минув. Ясна річ, винищити їх повністю не винищили, але вважалося, що «дали по тім’ячку» серйозно. І надовго. Та й влада, з неабиякими труднощами вигравши цю війну, за ідеєю, не могла так швидко забути минуле й допустити відродження «бізонячого» поголів’я.

Проте воно відродилося. І лише за півроку зуміло майже відновити статус-кво кінця 90-х. Принаймні податкових пільг СП встигли одержати більш як на мільярд. А податків у бюджет не сплатили ще більше.

Для тих, хто, можливо, забув часи «бізонів», «лютнів», «фіанітів» і «буртексів», коротенько нагадаємо історію. На початку 90-х Україна ухвалює кілька чудових законів. 1992 року — Закон «Про іноземні інвестиції» і 1993-го — декрет Кабінету міністрів «Про режим іноземного інвестування». Ці документи надавали спільним підприємствам значні податкові пільги. Гадали, що інвестиції рікою потечуть. Не потекли. Річка виявилася тоненьким струмочком.

Проте щось і надбали. Передусім головний біль, який не дає спокою досі і, треба думати, не відпустить у майбутньому. Не зумівши вчасно відділити зерна від полови, а саме — які СП і за яких умов можуть користуватися пільговим режимом оподаткування, — держава поставила себе, м’яко кажучи, у вочевидь невигідні умови.

Перші плоди недалекоглядності довелося пожинати років через три після набрання чинності вищезгаданими законами. Дехто зметикував, що можна створити спільне підприємство, внісши інвестицію в кілька марок або доларів, а натомість одержати небачені податкові пільги під час імпорту товарів.

Ринок імпорту почали швидко монополізувати СП. Звісно, державні органи б’ють на сполох. Приміром, голова Державної податкової адміністрації Микола Азаров — що вже могутній, а ні-ні та й пускав сльозу на прес-конференціях, розповідаючи про тяжку боротьбу з монстрами-«бізонами».

Фінансовий комітет Верховної Ради, очолюваний тоді ще Віктором Сусловим, спільно з арбітражними судами також намагається виставити перепони перед «бізонами». Та все марно.

Шлюз відкрив Київський районний суд у Харкові. Там вирішили, що нараховані податківцями штрафи й пеня за несплату спільними підприємствами податків незаконні. Таким чином, суд усунув подвійне тлумачення деяких норм у тих двох горезвісних документах від 1992 і 1993 років, однозначно ставши на бік «бізонів».

Першу спробу позбавити підприємства з іноземними інвестиціями пільг влада зробила у березні 1999 року. Але на той час кілька підприємств з іноземними інвестиціями, зокрема «Бізон», «Лютня», «Фіаніт», «Буртекс», імпортували в Україну більшу частину всіх високоліквідних товарів, і передусім нафтопродуктів. Склалася навіть ситуація, коли інші компанії-імпортери, котрі не мали пільг як підприємства з іноземними інвестиціями, оформляли ввезення своїх нафтопродуктів через вищезазначені фірми, аби знизити податки.

За таких умов атаку влади спокійно відбили. СП пригрозили зірвати посівну кампанію. І напередодні президентських виборів було вирішено не ризикувати.

Нова атака почалася наприкінці 99-го — на початку 2000-го, коли в будинок на Грушевського прийшов уряд Ющенка. Прем’єр відразу ж сказав, що планує ініціювати скасування пільг для СП.

До боротьби із всесильними «бізонами» підключається, прокинувшись після тривалої сплячки, Рада національної безпеки і оборони. На своєму засіданні 3 лютого 2000 року вона констатувала: пільговий режим для підприємств з іноземними інвестиціями загрожує економічній безпеці держави. Втрати бюджету від діяльності приблизно 10 великих підприємств перевищили 3 млрд. гривень.

Цього разу влада святкує перемогу. Уряду вдається уникнути кризи на ринку нафтопродуктів, майже повністю монополізованому СП, а Верховна Рада 17 лютого ухвалює закон «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених із використанням майна та коштів вітчизняного походження», яким скасовує податкові пільги для компаній, створених з участю іноземного капіталу.

Проте удар для СП був хоча й сильним, але не смертельним. Вони знову згуртованими лавами подалися до найгуманнішого і найсправедливішого вітчизняниого суду. І наприкінці травня Верховний суд видає роз’яснення, в яких ідеться, що «...ухвалення нового закону не є підставою для перегляду рішень судів, які набрали законної сили».

Таким чином, шлюз знову прорвано. Треба думати, до кінця 2000 року Кабміну ще вдавалося протистояти СП, проте 2001 року, особливо після відставки Ющенка, ситуація різко погіршується. За сприяння судів податкові пільги для СП, за даними Мінекономіки, ростуть просто в геометричній прогресії: січень—серпень — 66 млн. гривень, у вересні — 140 млн. грн., жовтні — 180 млн., листопаді — 460 млн., у першій половині грудня — 856 млн. грн.

Нові «бізони» досить швидко монополізували імпорт: через них у країну надходить від 60 до 90 відсотків харчових продуктів.

За словами міністра Мінекономіки Олександра Шлапака, один із найяскравіших прикладів — фірма «Фіаніт». Інвестицію — 120 тис. дол. США — внесено у вигляді металообробного верстата. А пільг одержано на 395 млн. гривень. Далі йде фірма «Імекс». Інвестицію — 51 тис. дол.— внесено у вигляді двох автомобілів. Зате пільг одержано на 491 млн. гривень. І, мабуть, найбільш безпрецедентний випадок — створення фірми «Буртекс» із внесенням 41 марки й одержанням податкових пільг на 158 млн. гривень.

Першими забили на сполох депутати, а якщо бути абсолютно точним — лідер партії і фракції «Солідарність» Петро Порошенко, що його в народі називають «шоколадним королем». Очевидно, він побачив у відроджуваних «бізонах» загрозу своєму бізнесу і зумів 4 жовтня провести через сесійний зал постанову Верховної Ради, яка вимагала від уряду розробити законопроект про заборону пільг для СП.

Уряд вимогу Ради виконав. Формально. Проект закону вніс і навіть з допомогою Президента надав йому статус невідкладного. Але складається враження, що в Кабміні були більше зацікавлені в провалі документа, ніж в ухваленні. Аж надто сирий проект...

Ситуація в сесійному залі склалася минулого четверга настільки вдало, що депутати поправки до закону від 17 лютого 2000 року прийняли в цілому. Фактично їх суть зводиться до заборони судам надавати пільги для СП або ж надання владі права не виконувати судових рішень, якщо суди надають пільги для СП. Мовляв, питання, на неврегульованості яких наголошував Верховний суд, знято.

Однак поспішне ухвалення явно сирого закону навряд чи розв’яже проблему. Багато експертів висловлюють думки, що СП зможуть скасувати парламентське рішення з допомогою Конституційного суду. Аргументів кілька. По-перше, ухвалені поправки до закону порушують принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. По-друге, стаття 9 Закону «Про іноземні інвестиції» від 1992 року містить гарантію для СП від змін у законодавстві, які погіршують їхній правовий стан. Скасування пільг, зрозуміло, цей стан погіршує, тож вони мають право домагатися скасування нововведень. Не кажучи вже про те, що новий закон суперечить деяким міжнародним конвенціям, ратифікованим Україною.

Одне слово, хто переможе цього разу — прогнозувати рано. Зміна клімату на «бізонів» не впливає: у них багато вовни... Результат битви визначать сміливість і талан кожної зі сторін.