ЖИТТЯ ПІД КОВПАКОМ ОЧІКУЄ УКРАЇНЦІВ У РАЗІ ПОЯВИ ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ

Незабаром і в нас тітка Ася з’явиться. Своя, доморосла. І не відбілюватиме тітка Ася білизну, як демонструється у відомому рекламному ролику, а, швидше, навпаки: призначення в неї буде — під виглядом боротьби з міжнародним тероризмом відстежувати ліві доходи, не допускаючи їх відмивання. Називатимуть нашу тітку, котра знає все і про всіх, інакше. Щось на кшталт тітка НАФБ. Або — Національне агентство фінансової безпеки при Кабінеті міністрів.

Слід сказати, влада вже давно виношувала ідею створення нової спецслужби — фінансової розвідки. Всезнаючого органу, куди стікалася б інформація практично про всі угоди, що укладаються на всіх ринках, і передусім у банківській сфері, на ринку цінних паперів, на ринку нерухомості.

Звісно, фінансові розвідки є у багатьох країнах світу. Це нормальна практика. Та до впровадження такого роду структур в Україні багато людей традиційно ставляться з підозрою. Аргументація стандартна: в Україні немає стабільного законодавства й усталеної правової культури. Тому створення такого органу може обернутися не посиленням позицій держави, а появою нового кримінального бізнесу.

Наприклад, такою інформацією можна торгувати або використовувати для вирішення політичних завдань. Спокуса скористатися такою потужною зброєю, як розвідка, буде дуже великою. Та й негативних прикладів, коли міліцію або прокуратуру використовують і для економічних «розбірок», і для політичного тиску на неугодних, предосить.

Не кажучи вже про те, що у всій правоохоронній системі — СБУ, МВС, Генеральній прокуратурі, податковій адміністрації з податковою міліцією — скрізь є окремі підрозділи, що повинні (і закон дає їм таке право) боротися зі злочинами, які цілком можна зарахувати до категорії «відмивання» грошей. І притягати винних за ст. 209 Кримінального кодексу.

Не дивно, що спочатку адміністрація Президента відчувала труднощі, протягуючи через Верховну Раду скороспілий законопроект «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом». Тому й лежав проект більше року в парламенті без руху. Щоправда, Президент намагався простимулювати депутатів, видаючи укази про створення додаткових підрозділів у складі податкової поліції, збільшуючи їхні повноваження. Однак безуспішно.

Про термінову необхідність створення фінансової розвідки заговорили нещодавно. Під впливом зовнішніх чинників. У вересні з’явилися висновки Міжнародної організації по боротьбі з відмиванням грошей (FATF). Ця організація спочатку внесла Україну до списку країн, причетних до відмивання грошей, а трохи згодом укотре заявила, що Україна не має ефективних механізмів боротьби з відмиванням кримінальних капіталів. Однак останньої краплею, яка змусила українську владу ворушитися, стали вересневі теракти у США, після чого весь західний світ став на боротьбу з тероризмом, у тому числі шляхом недопущення легалізації сумнівних капіталів. Через місяць Президент Кучма збирає нараду, присвячену боротьбі з відмиванням грошей, а у Верховній Раді згадують про відповідний урядовий законопроект.

Однак урядовий варіант проекту закону депутати відхиляють. Їхньому серцю миліший альтернативний, підготовлений колегами із Комітету з боротьби з організованою злочинністю, оскільки в ньому (на відміну від урядового) виписано процедуру призначення і звільнення керівника Національного агентства фінансової безпеки. Його і приймають у першому читанні.

До речі, процедура призначення директора НАФБ проста: його призначає Президент за поданням прем’єр-міністра й узгодженням із комітетом ВР з боротьби з організованою злочинністю. Звільняє директора Президент за згодою парламенту; депутати також можуть висловити свою недовіру директору, що веде до його відставки.

Однак що стосується решти, всі негативні моменти «скороспілого» урядового проекту майже в повному обсязі перекочували в депутатський.

По-перше, проект закону, схвалений у першому читанні, встановлює досить низьку планку (навіть за українськими мірками) для контролю всіх фінансових операцій, включно з купівлею-продажем товарів, послуг. Це 20 тисяч євро у разі безготівкового розрахунку і 10 тисяч євро — якщо йдеться про готівку. Причому для всіх — і фізичних, і юридичних осіб. Коментарі тут, мабуть, зайві.

По-друге, проект закону містить таке об’ємне визначення «сумнівних фінансових операцій», що всі операції запросто можна зарахувати до сумнівних. Чого тільки вартий такий критерій сумнівності, як економічна необгрунтованість. Хто визначатиме економічну обгрунтованість і за яким критерієм — проект закону мовчить. Те саме стосується і угод, які «мають ознаки недійсних».

Одне слово, загальні формулювання дозволять новому органу особливо себе не перевантажувати формулюваннями для обгрунтування проведення перевірок чи затребування потрібної інформації. Негативних наслідків не уникнути. Достатньо сказати, що НАФБ може на три доби (!) припиняти рух грошей на рахунках.

Не кажучи про те, що проект закону вимагає від фінансових установ, страхових компаній, ломбардів, фондів, поштових відділень, телеграфів та інших юридичних осіб «повідомляти» правоохоронним органам про підозрілі, вважай — усі, операції. Настільки широкі повноваження нового органу призведуть ще й до того, що з правового поля зникне таке поняття, як «банківська таємниця».

Ніхто не заперечує: розвідникам-аналітикам потрібна повна відкритість усіх рахунків, ефективна структура для відстежування кримінальних або терористичних угод. Та навіщо давати право блокувати рахунки, якщо сьогодні у країні достатньо спецслужб, які мають такі повноваження?

У тому й сенс розвідки, щоб аналізувати, на перший погляд, безпечні угоди і виявляти злочинні закономірності. І вже ж, звісно, надавати необхідну вихідну інформацію для наведення податкової та іншої поліції на економічних злочинців.

Чи зможуть довести закон до нормального вигляду, зробивши його ефективним у боротьбі з легалізацією доходів, отриманих нечесним шляхом? Відповісти на це запитання досить важко. Поки що всі сперечаються лише про одне: при якому відомстві пропишуть фінансову розвідку. А те, що велика частина населення опиниться під ковпаком у держави, маючи хоч якісь доходи від мінімізації сплати податків, нікого не турбує...