Працювати більше, заробляти менше, витрачати зовсім трохи

Якщо проаналізувати "передгрозовий" квітневий Інфляційний звіт НБУ, можна зробити низку цікавих висновків. Очевидно, що економіка почала просідати, а бізнес-активність - знижуватися ще до карантину. Так само, як і доходи населення. Однак коронакриза до моменту публікації звіту вже дала зрозуміти, що не будуть колишніми ані економіка всього світу, ані економіка України, і ситуація погіршуватиметься. Проте в НБУ впевнені, що ситуація залишається стабільною. Що ж, розберемося, чи так це насправді.

Головна думка звіту НБУ: нині (за підсумками першого кварталу) інфляційна ситуація ще більш-менш нормальна, але що буде далі, сказати складно. А от зараз усе слава Богу. Благо, інфляція в березні-квітні 2020-го була нижчою, ніж очікувалося, попри тимчасове зростання цін у перші тижні карантинних заходів.

Головні цифри такі: в першому кварталі 2020-го зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%. Споживча інфляція виявилася нижчою за цільовий діапазон, а також нижчою за прогноз у попередньому, січневому, звіті. Базова інфляція також сповільнилася (до 3,1% рік до року), що означало одне: фундаментальний інфляційний тиск ослаб. Серед чинників, які цьому сприяли, - здешевлення енергоносіїв на світових ринках (мабуть, головний чинник, кажучи конкретніше, - газ, який подешевшав у Європі), а також залишкові ефекти торішнього зміцнення гривні, зростання пропозиції продуктів харчування.

Ці чинники виявилися вагомішими, ніж протилежні їм - тиск на ціни з боку березневого ослаблення гривні та сплеск ажіотажного попиту на низку товарів і продуктів у перші дні карантинних заходів. Завдяки тому, що підвищений попит на товари першої потреби досить швидко зник, інфляція у квітні також змогла залишитися низькою - менш як 3% рік до року.

Як вважають у Нацбанку, це вжиті ними заходи дали змогу стабілізувати ситуацію на валютному ринку та трохи зміцнити курс гривні порівняно з березнем. НБУ одержав можливість відновити купівлю надлишку валюти на ринку для поповнення міжнародних резервів.

Однак от що цікаво. Експерти Нацбанку констатували, що економіка України почала просідати ще до початку коронакризи. Після стійкого зростання 2019 року до початку 2020-го економічна активність в Україні знизилася. За перший квартал цього року реальний ВВП зменшився на 0,5% рік до року. Основними чинниками зниження експерти НБУ вважають зменшення інвестиційного й зовнішнього попиту, а також очікуване скорочення обсягів транзиту газу.

Вплив коронакризи (і міжнародної ситуації, і карантину в самій Україні) на ринок праці й доходи населення у квітні вже став очевидним і виразно негативним. Однак у Нацбанку, здається, дуже не хотіли констатувати розмір негативних наслідків для всієї економіки й для споживачів. Як мінімум тому, що це змусило б відомство переглянути нинішнього року всю свою монетарну політику.

Отже, що ми бачимо у квітневому звіті? Запровадження із середини березня карантину з фактичною забороною окремих видів діяльності позначилося переважно на секторах послуг (зокрема на індустріях туризму й розваг), торгівлі та транспорті. Тобто на тих сегментах, де переважає малий і середній бізнес. За оцінками НБУ, прямий внесок у зміну реального ВВП становив -0,4%, стримано негативно вплинувши на показники зайнятості та доходів населення в першому кварталі.

Трохи схоже на ховання голови в пісок: показувати розклад на початок карантину при тому, що вже в середині квітня представники малого бізнесу криком кричали про те, що вони жили з виручки, і тепер їм нічим годувати свої родини.

Що ж стосується великого бізнесу, то тут НБУ резонно вказує на те, що зовнішній попит стримувався різким зниженням економічної активності у світі на тлі поширення COVID-19. (Нагадаємо, що великий бізнес в Україні або сам безпосередньо займається експортом, або обслуговує експортні галузі.) Попри це, у першому кварталі поточний рахунок було зведено з профіцитом, бо поширення коронавірусу на самому початку року ще не встигнуло особливо вплинути на експорт українських товарів. Зате зниження світових цін на енергоносії (читай - цін на газ у Європі) призвело до зниження імпорту товарів і послуг.

Правда, уже в березні сформувався відплив капіталу з України, переважно через сплеск внутрішнього попиту на іноземну валюту. Як наслідок, міжнародні резерви станом на кінець березня повернулися на рівень кінця 2019-го - це 24,9 млрд дол. США, або 4,5 місяця майбутнього імпорту.

Більш тверезо (як істотне) в НБУ оцінили вплив карантину на ринок робочої сили. Дуже багато українських компаній перейшли на дистанційний режим роботи й думали не про зростання, а про збереження чисельності персоналу. Але тривалість карантину (зокрема очікувана) зростала разом із невизначеністю й погіршенням економічних очікувань. Тому в другому кварталі експерти НБУ очікують різкого зростання рівня безробіття.

Слід зазначити, що падіння реальних доходів населення виявиться (власне, вже виявилося) значно більшим, ніж формальне зниження зайнятості. Українські підприємства, згідно з опитуваннями НБУ, в рамках своїх стратегій роботи з персоналом ішли на скорочення кількості днів роботи на тиждень, надання частково оплачуваних і неоплачуваних відпусток, звільнення частини персоналу.

Зате кількість вакансій за період карантину різко знизилася, що свідчило про корегування підприємствами передусім планів із набору нових працівників. За даними кадрових агентств, кількість нових вакансій за перші п'ять тижнів карантину зменшилася вдвічі. Ба більше, наявні нові вакансії, на думку HR-компаній, можуть відображати відкладений пошук кандидатів - на період після завершення карантину.

Найбільше кількість нових вакансій знизилася в секторах, які сильніше постраждали від запровадження карантину: у сфері послуг, роздрібній торгівлі. Однак на тлі загального погіршення економічної ситуації та зростання невизначеності попит на робочу силу зменшився і в інших секторах. Меншою мірою кількість вакансій знизилася, наприклад, в IТ-індустрії, найбільш пристосованої до роботи в дистанційному режимі (частка тих, хто дистанційно працює в цій сфері, зросла з 10 до 90%), і в сільському господарстві через традиційне підвищення попиту на робочу силу в період посівної.

Ще один важливий момент, визнаний НБУ: карантин найсильніше позначився на неформально зайнятих працівниках, а 2019 року рівень неформальної зайнятості в Україні становив 21%. Зокрема, експерти Нацбанку посилаються на результати опитування Info Sapiens, проведеного наприкінці березня, згідно з яким 44% респондентів не одержали повністю або частково заробітну плату за березень.

Зростання пенсій на початку кварталу залишалося високим (17% рік до року), хоча в березні сповільнилося. Зростання реальних наявних доходів у першому кварталі залишалося високим. Але, знову ж таки, це був лише переддень нинішньої коронакризи.

Тепер у НБУ вважають, що в другому кварталі менші доходи від оплати праці буде частково компенсовано збільшенням соціальних допомог. Але в кожному разі доходи зменшаться за рахунок як повільнішого зростання середньої заробітної плати (багато компаній узагалі урізали зарплати), так і зниження кількості зайнятих. Однак заплановане розширення програм соціального захисту, можливо, дасть можливість пом'якшити негативні наслідки кризи.

За оцінкою НБУ, в другому кварталі рівень безробіття в Україні зросте до 11,5%. Така оцінка ґрунтується на прогнозі щодо спаду реального ВВП у квітні-червні, а також на результатах соціологічних опитувань про кількість людей, які раніше працювали, але втратили роботу в результаті запровадження карантину. Враховано й корекцію ринку за рахунок розширення штату на підприємствах, які стикнулися з підвищеним попитом на свої товари й послуги.

У своєму звіті НБУ, звичайно, згадує перегляд державного бюджету України 2020 року, - йдеться про прийняті на початку квітня зміни до закону про державний бюджет, які передбачають значне зростання дефіциту - з 2,1% до 7,5% ВВП. При цьому доходи бюджету зменшено на 11%, видатки збільшено на 7%. Усе через пандемію COVID-19.

Однак у НБУ поки що впевнені, що й таке суттєве збільшення дефіциту не створить загроз макрофінансовій стабільності. А якщо надалі повернутися до зваженої фіскальної політики, то нинішній дефіцит навіть посприяє підтримці економіки.

Звичайно, з тим, що зараз дефіцит бюджету підтримає економіку, ніхто не сперечається. З іншого боку, і сам НБУ визнає, що дефіцит породжує низку ризиків для виконання бюджету передусім через можливе відхилення макропоказників від прогнозованих, зокрема споживчої інфляції, і щодо фінансування дефіциту бюджету у разі відстрочки співробітництва з МВФ.

Серед інших ризиків - те, що, за оцінкою НБУ, втрати доходів можуть виявитися значнішими. Компенсатором серйозних податкових втрат, як вважають у Нацбанку, стануть істотніші перерахування частини чистого прибутку й дивідендів державними підприємствами.

Одночасно в НБУ констатували збільшення до кінця першого кварталу державного й гарантованого державою боргу як наслідок сплеску девальваційного тиску в березні.

Розширення дефіциту держбюджету профінансовано за рахунок боргових джерел, переважно номінованих в іноземній валюті. Позичати довелося приблизно порівну на зовнішньому й внутрішньому ринках. При цьому уряд наявні ресурси (крім фінансування дефіциту) спрямовував на виплати за поточними борговими зобов'язаннями, а також накопичував валюту для майбутніх виплат. Завдяки своєчасним виплатам, приріст державного та гарантованого державою боргу був незначним.

На думку експертів Нацбанку, запровадження карантину у відповідь на поширення COVID-19 уже призвело до стрімкого зниження економічної активності у світі. І навіть відновлення зростання надалі не повністю компенсує втрати поточного року. Однак ті ж експерти вважають, що на фінансову систему України все це не справить занадто сильного впливу.

У НБУ прогнозують, що 2020 року інфляція залишиться в цільовому діапазоні (5%), навіть усупереч прийнятим в останні два місяці (й ще майбутнім) монетарним і фіскальним заходам із підтримки економіки. Зростання цін, як вважають у Нацбанку, стримано прискориться в наступні місяці й на кінець року становитиме 6%.

Баланс державних фінансів, як сподіваються в НБУ, збережеться, оскільки затяжне падіння споживчого попиту можна буде компенсувати заходами фіскальної та монетарної політики, спрямованими на підтримку бізнесу й населення. До того ж той факт, що падіння споживчого попиту буде затяжним, стане перешкодою зростанню інфляції цього року. Водночас стримати інфляцію допоможе довгострокове зниження світових цін на енергоносії, - воно позитивно (тобто, у бік здешевлення) позначається на вартості палива на внутрішньому ринку.

За прогнозом Нацбанку, споживча інфляція повернеться в межі прогнозу вже в другому кварталі наступного року, де й залишатиметься надалі. Що ж стосується української економіки загалом, то через пандемію і глобальну кризу вона скоротиться 2020 року на 5%, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки.

Безпосередньо карантинні заходи на українську економіку впливатимуть недовго, але дуже інтенсивно, це проявиться в потужному скороченні зовнішнього попиту, зменшенні ділової активності, споживання й зайнятості населення. За оцінками НБУ, вплив цих чинників на економіку відчуватиметься увесь другий квартал нинішнього року. Однак потім скасування карантину призведе до досить швидкого відновлення української економіки в другому півріччі 2020-го.

Цьому, як вважають у НБУ, сприятимуть м'яка фіскальна й монетарна політика, а також збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи та заходи НБУ з підтримки позичальників і кредитування бізнесу.