Податковий апартеїд

На неконтрольованій території, за останніми даними фіскальної служби, працює понад 200 тис. підприємств і підприємців - це 60% усіх платників податків Донецької та Луганської областей і 6% усіх платників податків України. І хоч би як комусь хотілося розчесати всіх під один гребінець тероризму та сепаратизму, там усе ще є компанії, які продовжують працювати за українськими законами, платити податки до українського бюджету, а головне, забезпечувати робочими місцями, доходом і продукцією сім'ї, які живуть на непідконтрольних територіях.

Однак державі регулювати оподаткування та контролювати платників податків у зоні з кожним роком дедалі складніше. От і виходить, що за рік обсяги податкових надходжень від двох охоплених конфліктом областей знизилися з 40 до 20%, а кількість зареєстрованих там платників, навпаки, збільшилася. Усе-таки є чимало охочих перейти на темний бік і позбутися державного контролю. В оприлюднених Мінфіном змінах, які стосуються роботи підприємств на непідконтрольних територіях, запропоновано вирішення всіх пов'язаних із цим питань відкласти в довгу шухляду - до завершення антитерористичної операції.

По суті, бізнес за лінією розмежування хочуть ізолювати та загнати в "тінь" остаточно, розірвавши економічні зв'язки держави навіть із тими підприємцями, які продовжують на неї працювати. Наскільки це правильно, судити складно, адже немає чіткої політики української влади відносно майбутнього непідконтрольних територій та роботи їхньої економіки. Нині держава не може контролювати там бізнес, як легальний, так і нелегальний, тож повинна вибрати кращий із гірших варіантів. Може статися, що точкові заходи Мінфіну остаточно ізолюють економіку регіону, лише погіршивши ситуацію як для нього самого, так і для країни в цілому.

Розпочинаються пропозиції Мінфіну з черствих пряників. Так, на час проведення антитерористичної операції для платників податків цих територій призупиняються нарахування штрафів або пені, направлення податкових вимог і повідомлень від фіскальних органів, погашення податкового боргу платниками.

Зміни хороші, шкода, що не актуальні. Їх чекали 2014-го та 2015-го. Тоді підприємства їх справді потребували через складну й тривалу процедуру перереєстрації, у процесі якої фіскальна служба без жодних сумнівів нараховувала платникам штрафи за кожним із зобов'язань, не звертаючи уваги на сертифікати про форс-мажори. До 2017 р., коли приблизно набудуть чинності пропозиції Мінфіну, тих, хто не визначився з реєстрацією, не буде, їх там уже немає. Усі, хто хотів і міг, перереєструвалися, і таких на сьогодні не більш як 4% від загальної кількості платників в областях. Ті, хто не хотів або не міг змінити реєстрацію, з великою ймовірністю продовжать працювати на непідконтрольних територіях. От тільки з 2017-го вони зможуть не платити до бюджету і не боятися донарахувань у недалекому майбутньому.

"Запровадження мораторію на нарахування штрафів, стягнення податкового боргу, застосування податкової застави та адміністративного арешту активів фактично дають змогу без будь-яких негативних наслідків не платити податків або до дати закінчення АТО, або до дати перереєстрації на підконтрольній території залежно від того, яка подія настане раніше", - пояснила DT.UA юрист юридичної фірми "Ілляшев і Партнери" Галина Мельник. Погодьтеся, це велика спокуса для бізнесу, який платить не тільки українському бюджету.

А те, що звільнення від штрафів і санкцій не застосовується з моменту зміни платником податків місцезнаходження юрособи на іншу територію України, означає, що якщо підприємець усе-таки вирішить перереєструватися, наприклад, у нещодавно звільненому сусідньому населеному пункті, штрафи та донарахування йому гарантовані. Читай - або працюй, не змінюючи місця дислокації, або готуйся до тривалих переговорів із фіскальною службою й не тільки.

"Влада намагається юридично відкласти вирішення чутливих для бізнесу питань банальним перенесенням на період "після закінчення АТО" або змусити суб'єктів господарювання, які ведуть свою діяльність на непідконтрольній території, перереєструватися, щоб їхні операції повною мірою підпадали під державний контроль, - вважає експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейников. - Такий підхід зрозумілий з погляду організації державного контролю, але він не враховує проблем представників малого та середнього бізнесу, які не тільки ведуть господарську діяльність, а й живуть на непідконтрольній території. Вони будуть поставлені перед вибором - здійснювати юридичну перереєстрацію та відчути на собі можливі репресії терористів чи остаточно та повністю вийти з правового поля України. Висока ймовірність того, що вони виберуть саме останній варіант, адже санкції з боку держави настануть тільки після повернення відповідної території під контроль України та в межах правового поля, тоді як тиск терористів буде негайним і може нести загрозу не тільки майну, а й життю підприємців".

Інформація про суми податкового боргу платників податків за лінією розмежування зберігатиметься в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку, а відлік строку давності буде припинений на період проведення АТО. Своєрідний фіскальний тайм-аут, який свідчить не стільки про бажання полегшити життя платників податків, скільки про неможливість із боку держави їх контролювати та про небажання визнавати це впродовж останніх двох років. Але відокремити бізнес неконтрольованих територій від іншої України та забути про нього не надто просто, зробити це красиво та безболісно не вийде.

Наприклад, відповідно до пропозицій, якщо філія або представництво юрособи знаходиться в зоні АТО, а центральний офіс - на підконтрольній території, то в період проведення антитерористичної операції підрозділ платитиме податки та подаватиме податкові декларації за основним місцем обліку юрособи, тобто на загальних підставах. Якщо ж і філія, і головне представництво - на тимчасово окупованій території, то такі відокремлені підрозділи перебувають на обліку як окремі платники податків і зборів і сплачуватимуть податки та збори на окремих умовах.

"Цими нормами створюються передумови для подвійного оподаткування філій українських підприємств, розташованих на окупованих територіях. При цьому пропонується посилити відповідальність за подвійне оподаткування. Але не вирішуються питання з адмініструванням і відшкодуванням ПДВ, обліком підакцизних товарів, стягненням рентних платежів, оподаткуванням фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані на непідконтрольних територіях, але здійснюють діяльність в Україні, - зазначає управляючий партнер АТ "Suprema Lex" Віктор Мороз. - На жаль, Мінфіном не були вирішені проблемні питання, які хвилюють бізнес на непідконтрольних територіях. Але проблеми необхідності ведення паралельного податкового обліку та подвійної сплати податків не просто не вирішено, її поглиблено".

Особливу увагу в законопроекті приділено питанням стягнення ПДВ. Усі суб'єкти господарювання на непідконтрольній території потрапили до переліку ризикованих, на думку Мінфіну, платників, і мінімальні підозри в невиконанні ними своїх податкових зобов'язань (неподання звітності впродовж конкретного періоду, відсутність оподатковуваних операцій, не проведення своєчасних розрахунків із бюджетом) будуть приводом для анулювання реєстрації платника ПДВ. Тут уже йдеться про потенційні ризики для підприємців, які перебувають і на підконтрольній території.

"Наприклад, платник ПДВ із зони АТО зареєстрував податкові накладні, але вчасно не надав декларації з ПДВ та/або не провів розрахунків з бюджетом (що є досить розмитим поняттям). У такому разі покупець втрачає право включення суми ПДВ за такими податковими накладними до податкового кредиту, і його, відповідно, заднім числом буде зменшено з не залежних від покупця причин, - пояснила DT.UA керівник практики податкового та митного права АТ "Вдовичен і партнери" Марія Золотарьова.

За словами юриста, ці норми фактично роблять невигідними господарські відносини з підприємцями непідконтрольних територій і містять корупційні ризики, адже, як показує практика, процедура прийняття податкової декларації з ПДВ (від якої залежить податковий кредит покупця) часто поєднана зі свавіллям фіскальних органів.

Бюджетного відшкодування ПДВ і повернення переплат здійснювати не будуть. Суми помилково або надмірно зарахованих до бюджетів коштів підлягають поверненню знову-таки після закінчення АТО. А на відшкодування ПДВ можна буде претендувати не тільки після завершення антитерористичної операції, а й після додаткової фіскальної перевірки. Нині на непідконтрольних територіях працює близько ста великих платників податків, більшість із них - експортоорієнтовані підприємства, для яких відшкодування ПДВ - це істотна частка обігових коштів, яких зараз мінімум. Піти в "тінь" їм не дозволять норми міжнародної торгівлі, вони напевно збережуть українську реєстрацію, не стануть втрачати ринки збуту й продовжать працювати, щоправда, тепер уже в нерівних з іншими українськими платниками податків умовах. Так, з одного боку, ці компанії, одержуючи відшкодування з держбюджету, прямо чи побічно фінансують терористів. З іншого - офіційно українська влада не розриває економічних зв'язків із зоною, продовжує закуповувати там вугілля та вдячно приймати експортну виручку цих підприємств. Чи не час визначитися з тим, які ж економічні відносини Україна будує з цією групою платників, коли вже уряд зважився на зміну норм податкового законодавства в зоні?

Не менш важливим є і питання звільнення від оподаткування нерухомого майна та земельних ділянок у зоні АТО. "Представники бізнесу неодноразово звертали увагу на нелогічну ситуацію, коли компанії, які припинили господарську діяльність на непідконтрольних територіях, змушені платити податки за нерухомість і землю. Однак звільнення від оподаткування теж здійснюється нерівномірно. Зокрема звільнення на нерухоме майно здійснюється з початку 2016 р., і, відповідно, всі переплати зараховуються в рахунок майбутніх платежів по сплаті податку на нерухоме майно. Але щодо земельних ділянок звільнення відбувається тільки з початку 2017 р. і до
31 грудня року, в якому закінчиться проведення АТО. Тобто потенційно, якщо в січні завершиться АТО, компанії будуть на рік звільнені від податків на нерухоме майно та земельні ділянки. Однак АТО може закінчитися й у грудні, і компанії не зможуть скористатися цією перевагою. При цьому про повернення переплат за попередні два роки, на жаль, нічого невідомо", - коментує ініціативи Мінфіну координатор робочої групи з підтримки бізнесу в зоні АТО Європейської бізнес-асоціації Євгенія Лугановська.

Ці та інші запропоновані зміни свідчать про те, що уряд має намір узяти певну фіскальну паузу у відносинах із платниками податків з непідконтрольних територій, що може зруйнувати ті невеликі економічні зв'язки з ними, які залишилися. Поверхневі та безсистемні ініціативи Мінфіну не вирішують надто багатьох проблем підприємців - залишилися без відповідей питання проведення податкових перевірок, амортизації основних засобів, неможливості відновлення ними втрачених первинних документів та, як наслідок, надання їх при здійсненні перевірок, проведення такими платниками інвентаризацій, обґрунтування реальності господарських операцій тощо.

Натомість Мінфін чітко дає зрозуміти підприємцям, що держава вчиться жити без тієї частини економіки, яка залишилася за лінією розмежування. Не вирішуючи при цьому проблем із контрабандою, що курсує з та в зону, контрафактом, який у ній виробляється, захистом прав тих небагатьох платників, які намагаються там працювати чесно, і контролем над роботою недобросовісних підприємців.

Відсутність державної політики щодо непідконтрольних територій, їхнього майбутнього та потенційної реінтеграції в українську економіку породжує чимало сьогохвилинних і точкових рішень, наслідки яких складно оцінити. У спробі в черговий раз піти від відповідей на глобальні питання влада власноруч у себе ж під боком створює непідконтрольну економічну зону з усіма наслідками, що звідси випливають, і скорочення податкових платежів, що однозначно відбудеться після прийняття мінфінівських пропозицій, - менше з лих. Адже що слабкіші економічні зв'язки бізнесу цієї території з Україною, то міцніші її зв'язки з загарбником і тим складніше буде розвернути ці процеси у зворотному напрямку, коли (або якщо) антитерористична операція закінчиться.