Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку пояснила своє звернення щодо ветування закону про регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках. У пресрелізі НКЦПФР наголошується, що закон має бути доопрацьований.
“НКЦПФР звернулась до Президента України з проханням застосувати право вето з правками до тексту на прийнятий Верховною Радою у лютому Закон щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках (№3585-ІХ) задля можливості гідно доопрацювати Закон та внести необхідні правки, які надалі унеможливлять руйнування роботи регулятора, як державної інституції”, – зазначено у пресрелізі.
На думку комісії, необхідно врегулювати питання джерел заробітної плати працівників, а також введення обмежень щодо обіймання посад менеджментом НЦКПФР. “Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І в той же час в Законі про державний бюджет для визначення зарплат зроблено посилання на даний Закон, що свідчить про цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал”, – коментує зміни НЦКПФР.
На думку НЦКПФР, текст закону вводить значні додаткові заборони в доповнення до «Закону про запобігання корупції», яких немає в міжнародних практиках, немає в Національному банку України. Турбує комісію те, що ці заборони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений “Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації”, – зазначається у пресрелізі.
Водночас народні депутати від різних політичних сил – Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк – зазначають про наявний у нинішнього очільника Нацкомісії конфлікт інтересів. Зокрема, щодо спільного побуту та інтересів з керівницею однієї інвестиційно-фінансової компанії. в разі ухвалення та підписання закону, очільник НЦКПФР на думку народних депутатів мав би звільнитись з посади або відповідність цій посаді була б поставлена під сумнів.
Раніше стало відомо, про ухвалення та внесення змін у регуляцію корпоративного сектору - одна з вимог, щодо євроінтеграції України в спільний економічний простір.