На всіх не вистачить. Попит на грошові ресурси в українській економіці минулого місяця зріс так різко, що учасники ринку всерйоз заговорили про виникнення дефіциту

Вітчизняна економіка продовжує демонструвати надзвичайну індиферентність до перипетій політичного процесу. Певне, багаторічна шокова терапія так загартувала імунну систему вітчизняного бізнесу, що чехарда на владних олімпах, яка стала вже перманентною, не надто його турбує. Принаймні доти, доки в масовому порядку не оспорюються права власності, а фіскальна й регуляторна політика не починає виробляти надто круті віражі.

Відрадно, що в банківській системі, крім споживчого кредитування, відновилося впевнене зростання видачі позик суб’єктам підприємництва. У результаті зрослий попит на ресурси змусив вирости в ціні й кредити, і депозити. Учасники ринку та спостерігачі прогнозують подальше посилення ресурсного дефіциту, отже — підвищення відсоткових ставок.

Попереднє (до публікації офіційних даних Держкомстату) оголошення макропоказників на засіданнях уряду його главою Юрієм Єхануровим стає вже доброю традицією. Ну що ж, дай Боже, щоб традиційними стали саме хороші звістки. Отже, минулого місяця ВВП зріс на 9,3% порівняно з червнем 2005-го, а за перше півріччя — на 5% порівняно з відповідним торішнім періодом. Аналогічні показники зростання в промисловості становили відповідно 9,6 і 3,6%. При цьому офіційна інфляція за перше півріччя виявилася помірною: індекс споживчих цін за шість місяців збільшився на 2,9% (торік за той самий період — на 6,4%).

Справді, доводиться погодитися з в.о. прем’єр-міністра, який супроводив дані про зростання економіки висловлюванням, що «політична криза на розвиток економіки впливає позитивно».

В.о. міністра економіки Арсеній Яценюк заявив перед початком розширеного засідання Кабміну, що в його відомства «виникли підстави для перегляду окремих показників прогнозу соціально-економічного розвитку України на 2006 рік». Можна сподіватися — у кращий бік. У березні Мінекономіки прогнозувало зростання ВВП 2006 року на рівні 2,8%, інфляцію — 11,4—11,6%.

Якщо так справи підуть і далі, то не потрібна буде ревізія закладених при формуванні бюджету на нинішній рік прогнозних параметрів зростання ВВП і інфляції (7 і 8,7% відповідно), так жорстко розкритикованих експертами.

Хороші передумови для продовження цих тенденцій створює і збільшення кредитної активності банків. Відповідно до опублікованих 11 липня прес-службою НБУ попередніх результатів їхньої діяльності (за даними щоденного балансу), у червні зареєстроване рекордне зростання обсягів виданих позик — 12 млрд. грн. Поки що це — рекорд у сучасній історії України. Всього з початку року цей показник зріс на 42,7 млрд. грн.

Звичайно, тут необхідно зробити істотну «поправку на вітер». Адже чималу частину приросту становили короткострокові позики небанківських фінансових установ, що їх вони беруть для виконання регуляторних вимог до своєї квартальної звітності. Зокрема, на квартальні дати за рахунок видачі банками кредитів страховим організаціям їхній обсяг збільшується на кілька мільярдів гривень. Але вже в перших числах наступного за звітним місяця ці кредити погашаються. Саме тому приріст практично всіх показників грошово-кредитного ринку в березні, червні, вересні та грудні завжди істотно більший, ніж у попередньому місяці і, особливо, наступному.

Однак якщо аналізувати квартальні показники, то й тут позитивні тенденції видно досить чітко: у другому кварталі порівняно з першим темпи нарощування обсягів кредитування збільшилися більш як удвічі (24,9 проти 9,9%).

І спостерігачі, й самі банкіри вказують на значну активізацію позичальників-підприємств. На тлі різкого прискорення показників зростання ВВП і промисловості за останні два місяці збільшився і реальний попит на гроші. У травні та червні суб’єкти підприємницької діяльності позичили в банках 4,0 і 6,2 млрд. грн. відповідно, що в цілому (10,2 млрд. грн.) становить майже половину всього обсягу з початку року (21,5 млрд. грн.). Обсяги підприємницьких позик у червні вперше з початку року перевищили обсяги споживчих.

Попит на ресурси виявився настільки великим, що минулого місяця вперше з початку року зросли кредитні ставки, які раніше знижувалися. За даними НБУ, середньомісячна ставка за гривневими кредитами у червні зросла з 15,3 до 15,5% (на початку року — 16,4%), валютними — із 11,1 до 11,3% (на початку року — 11,7%). З початку літа на 1—1,5% подорожчали іпотечні кредити для населення.

Валютні кредити в червні, як і раніше, зростали майже вдвічі швидше, ніж гривневі (7,2 проти 3,8% за даними про стан грошово-кредитного ринку). Хоча окремі спостерігачі відзначають активніше стимулювання банками видачі позик саме в національній валюті. Начебто вони почали активніше застосовувати умову, відповідно до якої фірма може взяти валютну позику, тільки якщо зможе підтвердити наявність у себе регулярних валютних надходжень. Невже загрози НБУ подіяли, і банкіри вирішили збалансувати валютну структуру своїх кредитних портфелів до того, як це їх змусить зробити регулятор якоюсь обмежувальною постановою?

На відміну від кредитних, депозитні ставки «у середньому по палаті», які публікує Нацбанк, минулого місяця ще продовжували знижуватися. Зокрема, ставки за строковими депозитами у гривні знизилися з 7,8 до 7,3%, валютними — із 6,1 до 5,9%. І все-таки в окремих банках депозитні ставки вже почали зростати. Так, якщо раніше гривневі депозитні ставки (за даними фінансових порталів) перевищували рівень 16% лише у виняткових, одиничних випадках, то нині на ринку пропозиції з гривневою дохідністю на рівні 17% річних — не така вже велика рідкість.

Спостерігачі зазначають, що попит на гроші нині такий великий, що його не ослабить навіть традиційне літнє зниження ділової активності, і в найближчі місяці кредити видаватимуться прискореними темпами.

Сам по собі напрошується висновок, що банки відчуватимуть дедалі більший дефіцит ресурсів, отже, як кредитні, так і депозитні ставки продовжать своє зростання. Так, за даними звіту про стан грошово-кредитного ринку, банки наростили обсяги виданих кредитів в економіку в першому півріччі на 36,4 млрд. грн. (25,4%), тоді як збільшення депозитів становило лише 15,9 млрд. грн. (12%). Причому понад 80% збільшення депозитної бази припало на валютні вклади — в еквіваленті 12,9 млрд. грн. У пошуках ресурсів банківська система вже активізувала зовнішні запозичення, хоча їхня вартість у зв’язку з глобальним подорожчанням грошей (збільшення ставок ФРС США) значно зросла порівняно з минулим роком. Та головний упор — певне, перейнявшись досить суворими повчаннями глави НБУ Володимира Стельмаха (див. «ДТ» № 19 (598)) — банкіри роблять усе-таки на активізацію залучення депозитів населення в національній валюті (див. Коментарі банкірів).

Поки що говорити про кардинальне поліпшення заощаджувальної активності українців не доводиться. Поки що вона зростає більш як удвічі нижчими темпами, ніж торік. Так, якщо торік (за даними щоденного балансу) вклади фізосіб у банках за перше півріччя зросли на 33,6% (13,8 млрд. грн.), то за перші шість місяців нинішнього — лише на 15,1% (11 млрд. грн). За даними департаменту монетарної політики НБУ про стан грошово-кредитного ринку, у червні темпи зростання гривневих депозитів населення також уперше з початку року випередили валютний аналог (4,0% зростання проти 2,4). Проте за півроку їхнє збільшення становило лише 8,6%, відстаючи не тільки в 2,7 разу від темпів зростання валютних депозитів (23,8%), а й від темпів зростання грошової маси (М3 — 10,4%). Схоже, за нинішніх умов змусити наших співвітчизників активніше відкривати строкові рахунки в національній валюті зможе тільки досить істотне збільшення депозитних ставок.

Грошово-кредитну політику НБУ також інакше, як стримуючою, поки що назвати складно. Якщо за перше півріччя минулого року монетарна база зросла на 21,8%, то цього року вона за той самий період скоротилася на 3,1%. Причина — значно більш скромне, ніж торішнє, сальдо валютних надходжень у країну. За опублікованими у вівторок даними Держкомстату, у січні—травні імпорт товарів перевищив експорт на 2,6 млрд. дол. Таким чином, за перші п’ять місяців поточного року сальдо торгівлі товарами погіршилося на 3,4 млрд. дол. порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні—травні 2005 року додатне дорівнювало 771,2 млн. дол.). Перспектив для поліпшення цих показників наразі не видно. Залишається сподіватися, що надходження валюти до країни перекриють цей дефіцит.

За даними проведеного НБУ опитування, банки, місцеві органи влади та підприємства мають намір залучити в другому півріччі 2,5—2,9 млрд. дол. зовнішніх запозичень. Крім того, завершення угод з придбання окремих українських банків має «привести» в країну ще близько 1,5 млрд. дол. Ну й, напевно, варто очікувати ще певного припливу прямих іноземних інвестицій по інших об’єктах. Ці прикидки дали змогу першому заступнику голови НБУ Анатолію Шаповалову озвучити такий прогноз: «У разі збереження діючих цін на енергоносії, такі фінансові надходження дозволяють прогнозувати позитивне сальдо платіжного балансу на рівні 600—700 млн. дол.». Ну що ж, наведені прогнози породжують надію на збереження стабільності гривні. А от на адекватне збільшення грошової емісії за рахунок викуповування валюти на міжбанку — ні. Якщо в січні—червні минулого року показник чистої кредитної емісії НБУ збільшився на 24,2%, то нинішнього — скоротився на 9,3%.

Попри додатне сальдо інтервенцій Нацбанку в останні два місяці, від початку нинішнього року (у січні—червні) золотовалютні резерви НБУ скоротилися на 1,8 млрд. дол. (або 9,3%) — із 19,4 млрд. дол. до 17,6 млрд. У поточному місяці Нацбанк ще жодного разу не брав участі у торгах на валютному ринку. Тому емісія гривні з допомогою викупу валюти — основний канал грошової пропозиції в останні роки — не здійснювалась. Вартість рефінансування НБУ, попри здійснене регулятором її досить істотне зниження, наразі теж мало приваблива для банків. Та і йдеться у цьому разі тільки про короткострокові гроші, яких, судячи з залишків на коррахунках комбанків у НБУ і депозитних ставок на міжбанківському ринку, поки що й так більш ніж достатньо.

Економіці ж потрібні довгострокові ресурси. Яких, зважаючи на практично вичерпаний запас по адекватності капіталу основної маси найбільших банків, справді не вистачатиме. І концентрацією капіталу невеликих банків, на чому, через відсутність інших рецептів, найшвидше, наполягатимуть перші особи НБУ, тут справі не зарадиш. Для істотного збільшення обсягів кредитування навіть сукупного капіталу банків четвертої групи все одно не вистачить.

Ну а більш серйозно і системно займатися пошуком довгострокових і дешевих ресурсів для економіки й нарощування капіталізації найбільших банків від імені держави поки що, з відомих причин, нікому. Отже, кредити, як мінімум, навряд чи подешевшають.

А що думають із цього приводу учасники ринку?

Коментарі банкірів

Володимир ЛАВРЕНЧУК, голова правління банку «Аваль»:

— Очікування дефіциту ресурсів у гривні в другому півріччі 2006 року пов’язані з кількома чинниками, які здійснюють істотний тиск на банківську ліквідність.

Один із них — зниження обсягів валютних надходжень у країну. Так, рахунок поточних операцій платіжного балансу України в першому кварталі 2006-го склався у від’ємному розмірі 743 млн. дол. США (проти додатного в розмірі 6,9 млрд. дол. у 2004-му і 2,5 млрд. дол. у 2005-му).

На ринок ресурсів також впливає й активне кредитування банками фізичних осіб. За деякими оцінками, зростання кредитів населення в усіх валютах за поточний рік може становити до 100%. Фактичний попит на кредити з боку приватних осіб залишається стабільним із початку поточного року — зі щомісячним зростанням на 7—10%.

У цій ситуації зрозумілі побоювання НБУ щодо «доларизації» кредитів населенню. Існує розуміння великих валютних ризиків такої практики і з боку самих банків, бо в разі значної девальвації гривні чимало позичальників, які одержали позички у валюті, можуть виявитися неплатоспроможними.

Однак клієнти, у будь-якому випадку, вибирають найкращі цінові пропозиції. На сьогодні нижчі відсоткові ставки на ринку за кредитами саме в іноземній валюті.

Нині гострого дефіциту гривневих ресурсів немає. Це, зокрема, підтверджується невисокими короткостроковими ставками «овернайт» на міжбанківському ринку (впродовж місяця ставки перебувають у середньому на рівні 3—5%, за винятком короткочасного «циклічного» зростання ставок наприкінці місяця). Проте є чіткий ухил у бік коротких ресурсів. Залучити на міжбанківському ринку депозити на термін понад місяць практично нереально.

Побоювання банкірів щодо дефіциту гривні виникають здебільшого через структурний дисбаланс за термінами таких грошей. Бурхливе зростання іпотечного та автокредитування фізичних осіб, що має довгостроковий характер, викликає високий попит на «довгі» ресурси, яких на ринку практично немає.

Продовження тенденції з активного кредитування населення вимагатиме від фінустанов наполегливіше шукати джерела для фінансування цього зростання і насамперед депозитів населення, як «наймасовіших та порівняно довгих» ресурсів, за які нині розгортається основна боротьба серед банків. Один з головних засобів у цій боротьбі — підвищення ставок за гривневими депозитами, яке вже почалося.

До рефінансування НБУ банки вдаватимуться тільки у виняткових випадках, оскільки це джерело ресурсів наразі залишається порівняно дорогим.

Хотілося б сподіватися, що зростання депозитних ставок стримуватиметься Національним банком України шляхом забезпечення більшої доступності й строковості (як це нині декларується регулятором) і меншої вартості для банків інструментів рефінансування НБУ в національній валюті.

Олександра ВОРОПАЄВА, в.о. заступника голови правління Першого українського міжнародного банку:

— Насамперед ми відзначаємо позитивну динаміку попиту на кредити з боку приватних осіб. Багато в чому це відбувається завдяки збільшенню пропозиції з боку банку. Цього року ми стали активніше займатися роздрібним напрямом: інтенсивно зростає мережа відділень, розвивалися, особливо в другому кварталі, різноманітні канали продажів, от і зростає попит на кредитні продукти з боку наших роздрібних клієнтів.

Динамічне зростання споживчого кредитування може порушитися, якщо буде реалізовано наміри НБУ заборонити чи обмежити кредитування комерційними банками населення в іноземній валюті. На наш погляд, поки що ринок не готовий до такого повороту. Про свої наміри Нацбанк заявляв уже давно й неодноразово. За нинішньої ситуації такі заяви залишаються тільки заявами, оскільки будь-яких нормативних документів прийнято не було.

Загалом по ринку спостерігається зростання кредитних ставок. Банки стали більше уваги приділяти дохідності роздрібного бізнесу як окремого напряму розвитку, тому ставки й зростають. Це стосується як класичних, універсальних банків, так і тих, хто позиціонує себе як виключно роздрібний банк.

Ще один із чинників, які пояснюють зростання кредитних ставок, — тенденція до подорожчання ресурсів, що спостерігається на міжнародних ринках. Зростають ставки й на зовнішні запозичення, і на внутрішні ресурси, а банки прагнуть утримувати маржу, тому збільшується вартість кредитів. Якщо ж казати конкретно про наш банк, то ПУМБ поки не підвищує її, хоча цілком можливо, що наприкінці року наші ставки також зростуть.

Що стосується пасивної бази, то сьогодні ми не відчуваємо жодних проблем із ліквідністю. І все-таки можемо запропонувати приватним особам вищі депозитні ставки, щоб залучити більше клієнтів.

Проте робити ставку тільки на кошти фізосіб було б неправильно. Будь-який універсальний банк має піклуватися про диверсифікацію та збалансованість ресурсної бази. Тому в нашому бізнес-плані прописані й інші джерела ресурсних коштів — як зовнішні позики, які ми плануємо залучити в другому півріччі, так і кошти юросіб. Удаватися до рефінансування НБУ нам не потрібно, тому що вистачає інструментів для підтримки ліквідності банку.

У цілому ціна на гривневі ресурси для банків упродовж останнього місяця істотно не змінювалася. Якщо казати про перспективу на осінь, то певні тенденції простежувалися ще на початку року. Вже тоді можна було прогнозувати, що ціни на газ, мабуть, зростатимуть упродовж року, а цей чинник істотно впливає на ряд макроекономічних показників України. Поки що складно сказати, як ці чинники позначаться на рівні фінансової активності населення. Швидше за все, кризи не буде, але темпи зростання кредитування знизяться. Можливо, відбудеться перерозподіл валютного кошика фізичних осіб, та й залишки на депозитних рахунках скоротяться через брак обігових коштів у населення.

Павло НІКОЛАЄВ, голова правління ЗАТ «Агробанк»:

— Однозначно відповісти на запитання, чи справді банки відчувають брак грошових ресурсів, складно. Адже єдиним об’єктивним індикатором дефіциту банківських ресурсів є їхня ціна. Моніторинг ринку демонструє незначне зростання відсоткових ставок за вкладами в окремих фінустановах. Банки коригують свою депозитну політику, очікуючи стійкого зростання попиту на споживчі кредити. Це свідчить про таке: якщо дефіцит ресурсів ще не склався, то принаймні банки його прогнозують.

Казати про достатність внутрішніх фінансових ресурсів в умовах помірного зростання ВВП і доходів населення не доводиться. Отже, багато що залежить від того, наскільки ефективно й, головне, швидко банки зможуть залучати ресурси з-за кордону. Неважливо, чи то буде збільшення капіталу, чи залучення прямих позик.

Аналізуючи динаміку попиту в першому півріччі на кредити з боку окремих категорій клієнтів нашого банку, необхідно насамперед виділити стійко високий попит на позикові кошти з боку приватних осіб, передусім на іпотечні кредити. З одного боку, цьому сприяють досить високі темпи будівництва в містах присутності нашого банку. З іншого — не меншає оптимізм населення, яке купує нерухомість для особистого користування. Складається враження, що в наших громадян виробився імунітет до політичних і економічних негараздів у країні: індекс споживчого оптимізму можна характеризувати як стабільний.

Досить високою залишається частка спекулятивних операцій із нерухомістю. Цей сегмент, власне, і є найризикованішим для цього ринку.

Попит на приватні кредити збережеться за умови, що Нацбанк відмовиться запроваджувати серйозні обмеження валютного кредитування. Загалом можна прогнозувати, що за відсутності нових зовнішніх чинників, які провокують цінові шоки, цей сегмент ринку може прирости ще на 35—40% до кінця року.

Стабільним залишається попит на позикові ресурси і з боку малого і середнього бізнесу. Ця тенденція пояснюється тим, що темпи розвитку підприємництва в нашій країні вищі, ніж темпи загальноекономічного розвитку. Торгівля, сфера послуг, дрібне виробництво прогресують як за рахунок кількості учасників ринку, так і за рахунок меншої залежності цього сегмента від цінової кон’юнктури зовнішніх ринків. Малий бізнес орієнтується суто на внутрішній попит — ту саму категорію, на яку спираються банки, кредитуючи приватних осіб.

У цілому для економіки виявилося справедливим старе правило: «Нам не потрібно допомагати, головне — не заважайте». Навіть короткострокова стабільність — завдяки невтручанню політики як такої — дала змогу економіці розвиватися успішно, попри велику кількість «білих плям» у законодавстві.

Потрібно віддати належне Нацбанку, який підтримує стабільність обмінного курсу гривні.

У наступному півріччі баланс попиту та пропозиції на валютному ринку формуватиметься в боротьбі двох чинників — девальваційного тиску ціни на газ і запасу переоціненості гривні. Достатність цього запасу забезпечить стабільність курсу національної валюти, в іншому разі ми станемо свідками незначної девальвації.

Нове різке збільшення ціни на газ — найбільша значуща загроза, яка може спровокувати подорожчання внутрішніх ресурсів, призвести до ослаблення гривні.

У разі активної девальвації неминуче зростання відсоткових ставок за кредитами в гривні, оскільки ці ризики потребують покриття. Вкладники ж орієнтуються на доларовий еквівалент своїх заощаджень. За перших же ознак стрімкого знецінення національної валюти може розпочатися масове переведення гривневих депозитів на валютні. Що, у свою чергу, також не сприятиме зміцненню української валюти.

При збереженні поточного попиту на кредитування можна прогнозувати невелике збільшення депозитних і кредитних відсоткових ставок у другому півріччі. Максимум на 1—2%, якщо не буде економічних обвалів. Та серйозних передумов для них немає. Наш банк не бачить причин для зміни своїх ставок. Ми послідовні в роботі з клієнтами й підтримуємо стабільну дохідність їхніх вкладів.