Коли "хворі" зважать на "лікарів"?

Сентенції та дії причетних до туристсько-рекреаційної царини урядників і громадських діячів різного рівня навіюють думку, що вони свідомо ігнорують відомий афоризм сорокового президента найбагатшої країни світу ("Ми фінансуємо науку не тому, що багаті. Ми багаті тому, що фінансуємо науку"). Хто від цього виграЄ і вИграє - питання риторичні…

"У мене є мрія"

У серпні першокурсникам-туризмологам столичного Шевченкового університету про дві свої мрії (як на мене, цілком слушні) розповів заступник директора Шевченківського національного заповідника (ШНЦ) Ігор Ліховий. Перша - аби відвідувачі відомої всьому світовому українству інституції мали можливість "скуштувати справжнього борщу, поласувати домашньою ковбасою, варениками" etc. (як приклад було названо Лувр, який "щороку продає 3,5 млн обідів"). Друга мрія - щоб ті ж таки гості цього святого місця могли придбати "справжні українські сувеніри". Про те ж, що саме стоїть на заваді їхній реалізації, колишній міністр культури та туризму, посол України в Білорусі, згодом перший заступник міністра культури так і не обмовився (попри мої та студентів запитання).

Принагідно: керівництво ШНЦ не відреагувало й на запропоновані студентами проекти інновацій для заповідника.

Державна Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 р., схвалена відповідним розпорядженням Кабміну 16 березня ц.р., також не може не тішити. Зокрема, контрольними показниками розвитку цієї царини. Так, кількість іноземних туристів, які в'їжджають в Україну, має збільшитися (за вихідні взято показники
2015-го) у 2019 р. у 1,5 разу, у 2022-му - удвічі, у 2026-му - у 2,5 разу. Кількість суб'єктів туристської діяльності також має зрости у півтора, три та п'ять разів відповідно, а обсяг надходжень до місцевих бюджетів від сплати туристичного збору - у два, п'ять і десять разів. "Реалізація Стратегії, - зазначено в цьому документі, - передбачає досягнення таких показників: збільшення витрат туристів під час подорожей в Україні до 80 млрд грн у 2026 р.; збільшення обсягу капітальних інвестицій у сферу туризму та курортів до 6,6 млрд грн у 2026 р.".

Голова парламентського туристського підкомітету А.Романова на своїй сторінці в Facebook 4 жовтня зауважила: "Туристичній Україні бути! У цьому я щоразу переконуюся на міжнародній туристичній виставці UITM (відбуваються щороку в Києві. - І.В.). Збільшується як кількість учасників, так і розміри й якість стендів. А це означає (і статистика це підтверджує), що Україна стає привабливою дестинацією для багатьох країн. А також українські регіони та міста щороку стають більш успішними у формуванні власного турпродукту!!!". Я не міг не запитати народну обраницю про джерело "статистики". Відповіддю-поясненням вона мене не потішила. Проте у притаманній йому манері (недарма ж "Таблоїд Волині" назвав його "держслужбовцем з душею поета та кулінарним поясом "майстра з бутербродів") відреагував волинський обласний туристський урядник І.Мирка: "Навіщо вам джерело, інформацію беріть прямо з приватної переписки".

21 жовтня в Одесі відбулося спільне засідання профільних комітетів парламентів України та Польщі з питань туризму, на якому одним із питань, як зазначила А.Романова на своїй сторінці в тій таки соцмережі, була "диспропорція в'їзних потоків: з України до Польщі виїжджають за рік більш як 10 млн осіб, а з Польщі до України - трохи більше 1 млн". "Тобто, - резюмує туристська урядниця, - треба стимулювати в'їзний потік польських туристів (зараз країна - лише на четвертому місці по в'їзду)". На мої запитання (До кого звернення? Що зроблено для мотивації поляків? Якщо не зроблено, чому? Коли запрацює багатомовний (у тому числі й польською) національний туристський сайт чи портал?) відповідь також у "повітрі"...

На початку вересня фінансовий директор ПАТ "Укрзалізниця" (УЗ) А.Рязанцев зазначив, що цього року компанія може отримати понад 11 млрд грн збитків від пасажирських перевезень. Запропонував йому згадати про залізничний туризм (ЗТ), який є популярним не лише на Заході, а отже, міг би поліпшити справи й вітчизняних залізничників (йому навіть "папєрєдніки" приділили увагу: було розроблено відповідну програму розвитку цього виду туризму на 2011–2012 рр.). На пропозицію А.Рязанцева "обмалювати бачення" зауважив, що співпраця УЗ і вітчизняних туризмологів (формалізована відповідними угодами) вигідна обом сторонам: науковці отримують конкретні практичні завдання (щодо вивчення зарубіжного досвіду, інновацій в ЗТ, масштабів і географії попиту на послуги ЗТ та їхнього моніторинґу, зацікавлення турфірм у співпраці з УЗ, підготовці та перекладі багатьма мовами відповідної інформації для розміщення її на офіційних сайтах і соцмережевих сторінках УЗ тощо), які втілюються в пропонованих залізничникам науково обґрунтованих проектах концепцій/стратегій/програм розвитку цього виду туризму. На відповідь чекаю від 22 вересня…

Викликають подив і дії громадських активістів і керівників турфірм у деяких регіонах, які задля збільшення кількості туристів "домовляються" зі своїми сусідами - під час вояжів до них - про "обмін" потенційними подорожуючими. Показово, що туризмологів до цих "делегацій" не запрошують.

Лише після виступу на інвестиційному форумі "Таврійські горизонти" екс-міністра економіки П.Шеремети (який окреслив три важливі аспекти розвитку будь-якого курорту) Скадовська міська рада задекларувала намір створити "нове робоче місце спеціаліста з розвитку туризму". Чи обійме цю посаду профільний фахівець, ще те запитання…

Закарпаття також багате на "мрійників". Один із них - головний лікар санаторію "Квітка полонини" П.Ганинець. Який позбутися/зменшити вплив (?) конкурента (санаторію "Кришталеве джерело") вирішив у спосіб, що своєю простотою присоромив би й залізничну рейку: встановив паркан і приставив до нього охоронця. Через це не лише відпочивальники обох рекреаційних закладів, а й працівники "конкурента" мусять долати зайвих кілька сотень метрів автотрасою, рух транспорту якою повільним назвати язик не повертається. Й пригадуючи при цьому, звісно ж, усі відомі їм "літературні" вирази.

Зазначене лише частково характеризує вітчизняну туристсько-рекреаційну царину, яка за належного ставлення її "гравців" до науки (туризмології) могла би дати фору не одній бюджетоутворюючій галузі української економіки. Проте існуючий де-юре Науковий центр розвитку туризму вже майже десять років не фінансується, а понад сто вишів країни, які готують профільних фахівців, втомилися чекати на увагу (що результується передусім у практичних запитах) з боку урядовців, бізнесу та туристської громадськості. Показовою щодо цього була реакція учасників інвестиційного форуму "Закарпаття - бізнес в центрі Європи" (відбувся 12 жовтня ц.р. в Ужгороді) на мій виступ, в якому йшлось і про минулорічний візит до регіону шейха Емада Абу Алруба (Катар). Він приїхав на Закарпаття для ознайомлення з напрямками, цікавими для інвестування підприємцями з Катару, Саудівської Аравії, Бахрейну, інших арабських країн. З-поміж них і туріндустрія, рекреаційні послуги та мінеральні води. Минув майже рік, але про арабські інвестиції відкриті мас-медіа мовчать. Не чули про них і в департаменті економічного розвитку та торгівлі ОДА.

Як залучити передусім іноземні інвестиції, могли б розповісти науковці. Адже не один рік вони досліджують-аналізують-пропонують. Проте чи зважать на них у щойно створеному Офісі із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest) - консультаційно-дорадчому органі, підпорядкованому Кабінету міністрів України? Чи ж у Закарпатській ОДА, керівництво якої горою за реалізацію проекту мегакурорту "Свидовець" (попри справедливі закиди екологів про шкоду від нього перш за все природі краю)? Або ж в Агенції регіонального розвитку Житомирської області, очільник якої А.Сачук переймається пошуком інвесторів для готелів? Чи, за Жванецьким, будуть - як це робиться впродовж усього розвитку держави за часів незалежності - і надалі "сопромат смекалкой заменять"? З відповідними результатами…

У них

Іспанія, яка впродовж багатьох років перебуває на верхівці світового туристського Олімпу, значною мірою завдячує цьому Іспанському інституту туризму (TurespaЦa). Завданнями цієї інституції єдослідження туристських ринків і розробка відповідних рекомендацій; промоція країни разом із місцевими органами влади як туристського напряму; стимулювання збуту іспанського турпродукту; надання інформаційних послуг підприємствам національної туріндустрії тощо.

У Польщі ж, кількість іноземних гостей в якій щороку сягає кількох десятків мільйонів, з 1972-го діє Інститут туризму. Його основні завдання: дослідження туристських ринків, розробка заходів стимулювання в'їзного туризму, формування стратегії маркетингу національного туризму, визначення перспективних ринків збуту турпродукту, оцінка економічного ефекту від туристської діяльності та ін.

Головними напрямами маркетингових досліджень у туризмі Австралії євивчення турпотоків і турпродуктів, прогнозування довгострокових тенденцій розвитку ринку, вивчення тенденцій ділової активності, аналіз продажів тощо.

Розумні шукають засоби. Співпраці

До таких належать Вишгородський історико-культурний заповідник (Київська обл.) і ТОВ "Ведмежа" (Свалявський район Закарпаття). Угодами про співпрацю цих інституцій з кафедрою країнознавства та туризму столичного Шевченкового університету передбачено виконання (у тому числі й студентами) завдань і робіт, виграшних для обох сторін. Саме такими є створення експертних груп для здійснення відповідних досліджень, моніторинг процесів на ринку туристсько-рекреаційних послуг, підготовка спільних експертних висновків, організація постійного ефективного діалогу громадськості з органами державної влади, місцевого самоврядування у сфері міжкультурних контактів, туризму, охорони, збереження та відтворення природних та історико-культурних ресурсів і традицій, розробка та впровадження інноваційних підходів до вирішення питань з розвитку туризму. Щодо ж останнього, то багатьох студентів різних курсів зацікавила пропозиція директора ТОВ "Ведмежа" С.Овчарова долучитися до реалізації проектів з будівництва готелів, приватних будинків і термального аквапарку.