Кіотський бонус

У потоках суцільного кризового негативу, який нині охопив країну, надзвичайно бажаною є кожна добра новина. 18 грудня 2008 року в Києві в головному офісі державного Укрексімбанку за участі представників Європейського банку реконструкції та розвитку і урядових структур відбулося підписання угоди, предмет якої є поки що доволі незвичним для України. Йдеться про закупівлю одиниць скорочення викидів (ОСВ) за проектом спільного впровадження зі зниження викидів парникових газів. Це — один із перших прикладів практичної реалізації можливостей, що їх надає Україні участь у Кіотському протоколі.

Здійснення проекту стало можливим завдяки модернізації виробничих потужностей ВАТ «Івано-Франківськцемент», в результаті якої підприємство перейшло від «мокрого» до «сухого» способу виробництва свого головного напівфабрикату — клінкеру (спечена суміш вапняку та глини (або шлаку), що є цементною сировиною). Інвестиції знадобилися чималі: технічне переозброєння обійшлося в понад 80 млн. дол. Профінансовані вони були Укрексімбанком, у тому числі в рамках спільної з ЄБРР Програми енергоефективності в Україні.

Як зазначив під час церемонії підписання голова правління «Івано-Франківськцементу» Богдан Заяць, завдяки реалізації інвестиційного проекту виробнича потужність підприємства зростає більш як удвічі, в той час як споживання енергії на тонну виробленої продукції (клінкеру) скорочується майже в 2,5 разу.

— Відповідно, скорочуються й викиди парникових газів у навколишнє середовище, — каже пан Заєць. — Це і зробило можливою реалізацію проекту, про який сьогодні йде мова, — продаж зацікавленій іноземній стороні отриманих нами одиниць скорочення викидів.

Про можливість для українських виробників, які впроваджують енергозберігаючі технології, отримати додатковий дохід у рамках механізмів Кіотського протоколу «ДТ» вже розповідало. Правда, публікувалися ті матеріали в рубриці «Наука», йшлося в них переважно про теоретичні аспекти цього питання, про ті потенційні можливості, що відкриваються. І от, нарешті, одна з перших спроб випробувати теорію на практиці.

Невеличкий історико-методологічний екскурс. Кіотський протокол, як відомо, — це міжнародний документ, прийнятий у грудні 1997 року в японському місті Кіото на доповнення Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Згідно з цим документом (набрав чинності в лютому 2005 року) розвинені країни погодилися взяти на себе кількісні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів до 2012 року (перелік підписантів міститься у Додатку 1 до Рамкової конвенції ООН).

Для досягнення погоджених цілей Кіотський протокол пропонує три ринкові механізми: спільне впровадження, механізм чистого розвитку та міжнародна торгівля викидами.

В Україні (як країні Додатка 1 до Конвенції ООН) діють механізми спільного впровадження та міжнародної торгівлі викидами. Для того, щоб використовувати механізм спільного впровадження та отримувати на основі конкретних інвестиційних проектів одиниці скорочення викидів для подальшої торгівлі ними, необхідно додержуватися спеціальних правил і вимог до таких проектів, зокрема показати додаткове скорочення викидів парникових газів.

Ключовою ідеєю механізму скорочення викидів є впровадження відповідних інвестиційних проектів на території однієї з країн Додатка 1 (приймаюча сторона, наприклад Україна) за участі іноземного інвестора з іншої країни того ж додатка (країна-інвестор). Таким чином, на території України реалізується проект, що скорочує викиди парникових газів, а інвестор отримує сертифіковані одиниці скорочення викидів, створені в результаті впровадження проекту. Механізм дозволяє передачу та придбання ОСВ протягом 2008—2012 років.

Фактичними покупцями згенерованих «Івано-Франківськцементом» ОСВ є учасники Багатостороннього фонду ЄБРР та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). До нього входять Фінляндія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Іспанія, Швеція, а також компанії CEZ (Чехія), Gas Natural (Іспанія), Union Fendosa (Іспанія), Zeroemission (Іспанія) та РРС (Греція). Менеджером Багатостороннього фонду по Україні виступає компанія «Грінстрім» (GreenStream Network Plc.).

За додатковими коментарями «ДТ» звернулося до Віктора КАПУСТІНА, голови правління Укрексімбанку, який є організатором цієї трансакції, а також виконує агентські функції за угодою.

— Вікторе Володимировичу, наскільки ми зрозуміли, це перший для Укрексімбанку проект спільного впровадження в рамках механізмів Кіотського протоколу. Наскільки перспективним ви вважаєте цей напрям, і чому банк вирішив до цієї діяльності долучитися?

— Справді, проект з «Івано-Франківськцементом» — первісток для нас у сфері реалізації домовленостей учасників Кіотського протоколу, зокрема участі у торгівлі одиницями скорочення викидів за проектами спільного впровадження. До участі в таких проектах нас підштовхнули передусім значні масштаби очікуваної модернізації вітчизняної промисловості, особливо модернізації, спрямованої на зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Результатом цього, без сумніву, стане скорочення обсягів антропогенних викидів парникових газів і збільшення можливостей продажу згаданих ОСВ.

Іншою передумовою стала успішна реалізація Укрексімбанком спільно з ЄБРР Програми енергоефективності в Україні, перший етап якої в обсязі 50 млн. дол. США ми завершуємо. Вже досягнуто домовленості з ЄБРР щодо збільшення фінансування зазначеної програми ще на 50 млн. дол. (відповідне рішення прийняте Радою виконавчих директорів ЄБРР 16 грудня ц.р.). Також ми домовилися про започаткування нової програми у сфері енергозбереження, зорієнтованої більше на середні та малі підприємства.

Досвід, отриманий при впровадженні Програми енергоефективності, особливо набуття персоналом банку фахової підготовки з питань захисту навколишнього середовища (оскільки ЄБРР ставить досить жорсткі умови щодо цього) надихнули нас на укладення угоди з Північним інвестиційним банком про спільну реалізацію Програми модернізації промисловості з позитивним екологічним впливом. Впровадження цієї програми ми вже також розпочали. Тож і подумали: а чому б не скористатися набутим практичним досвідом екологічного аналізу в інших сферах?

— У чому полягають функції банку в реалізації схеми торгівлі одиницями скорочення викидів?

— Банк виступає агентом українського продавця ОСВ з підготовки та супроводження угоди про закупівлю одиниць скорочення викидів, його фінансовим консультантом. Крім того, банк є організатором цієї трансакції.

— Вашим партнером у цьому проекті є Багатосторонній фонд вуглецевих кредитів. Чим був зумовлений вибір саме цієї установи, адже на ринку торгівлі ОСВ на сьогодні досить багато учасників?

— Банк є консервативним у виборі партнерів, тому ми пропонуємо нашим клієнтам співпрацю з тими інституціями, які мають належну репутацію, досвід та інституційну спроможність. Однією з таких інституцій є Багатосторонній фонд вуглецевих кредитів, що був створений спільно ЄБРР та Європейським інвестиційним банком для участі в імплементації механізмів Кіотського протоколу за участі підприємств і компаній, де інвестиційні проекти фінансувалися зазначеними міжнародними банками.

При цьому Укрексімбанк співпрацює і з іншими поважними гравцями на ринку вуглецевих кредитів.

Щодо проекту ВАТ «Івано-Франківськцемент», то варто поглянути на ретроспективу. Це підприємство є нашим давнім клієнтом і партнером. Упродовж кількох років Укрексімбанк фінансував його масштабний інвестиційний проект з переходу від «мокрого» до «сухого» способу виробництва клінкеру, частина якого кредитувалася за рахунок ресурсів ЄБРР у рамках Програми енергоефективності в Україні.

До речі, цей проект є першим в Україні, який фактично впроваджено. В результаті підприємству вдалося більш як удвічі скоротити балансові видатки на енергоспоживання за значного зростання виробництва, істотно знизити вплив негативних екологічних чинників, таких як викиди СО2 та пилу, знизити рівні шумів.

Ще на етапі започаткування проекту ми обговорили можливість участі нашого клієнта в одній з «кіотських» схем — проекті спільного впровадження, що сприятиме генерації додаткових грошових потоків від продажу зарубіжним покупцям так званих одиниць скорочення викидів. Реалізація такого механізму додавала впевненості як нашому клієнту, так і банку у рентабельності проекту загалом.

— Чи вплине, на вашу думку, більш масштабне застосування механізмів Кіотського протоколу на поліпшення екологічної ситуації в Україні?

— Без сумніву, застосування механізмів Кіотського протоколу та, зокрема, реалізація проектів спільного впровадження створюють серйозний додатковий фінансовий стимул для українських підприємств активніше запроваджувати «дружні» для довкілля технології виробництва. Не розголошуючи фінансових умов цієї трансакції (скажемо так, вони є ринковими), варто зазначити, що завдяки впровадженню проекту на «Івано-Франківськцементі» скорочуються викиди парникових газів у еквіваленті 600 тис. тонн СО2. Крім цього, у портфелі проектів так званого спільного впровадження Укрексімбанку нині опрацьовується близько 20 перспективних «карбонових» трансакцій.

— Чи планує Укрексімбанк і надалі розвивати свою діяльність у цій сфері?

— Як уже зазначалося, цей проект був першим для банку. Однак ми переконані, не останнім. Укрексімбанк уже опрацьовує та фінансує, зокрема спільно з ЄБРР, Північним інвестиційним банком, іншим міжнародними фінансовими організаціями та банками розвитку, низку інвестиційних проектів у галузі енергозбереження та охорони довкілля. Банк має широку географію безпосередніх домовленостей з учасниками ринку, які мають належну репутацію.

Розбудовується внутрішній потенціал для цього некредитного продукту, який, я переконаний, уже став стандартним для відповідної категорії наших клієнтів. Найближчі добрі новини у цій сфері очікуються вже у лютому наступного року.