ГОЛОДНИЙ СИТОГО НЕ НАЗДОГАНЯЄ

Здавалося б, баталії навколо прийняття бюджету на 2000-й рік залишилися в минулому. Проте тінь 62-ї його статті як тінь батька Гамлета продовжує блукати бідним «датським королівством» Міністерства фінансів.

Нещодавно комітет Верховної Ради по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією ініціював парламентські слухання з питання соціального захисту працівників силових відомств України. Головною темою обговорення було невиконання Кабінетом міністрів своїх обіцянок щодо компенсації пільг військовим і працівникам правоохоронних органів після прийняття 62-ї статті держбюджету-2000.

Тоді, обговорюючи бюджетний законопроект, уряд умовив парламент не спотикатися об 62-у статтю, що ліквідовує ряд пільг силовикам, пообіцявши потім розробити систему компенсацій. Нагадаємо, позбавити пільгового проїзду в транспорті збиралися також пенсіонерів та інвалідів. «Транспортні» гривні пропонувалося цільово доплачувати через систему дотацій між Мінтрансом і міністерствами, відповідальними за ту або іншу категорію пільговиків. Проте, на переконання депутата Валерія Сушкевича, без налагодженої системи взаєморозрахунків не можна було ризикувати, і право на безплатний проїзд цим категоріям тоді відстояли. А силовиків зробили потенційними «зайцями».

«Відповідачем» перед депутатами та силовиками на парламентських слуханнях виступав міністр фінансів України Ігор Мітюков. Він заявив присутнім, що уряд вирішив відмовитися від усякого роду пільг і компенсацій, а рівень добробуту народу підвищувати шляхом збільшення розміру заробітної плати. У цьому контексті, за словами головного фінансиста країни, нинішнього року вдалося підвищити посадові оклади військовим і міліціонерам. Останнє підвищення забрало з казни 100 млн. грн., хоча потрібні всі 200. Мітюков запевнив, що суму, якої не вистачає, «шукатимуть». Де — не сказав.

Пояснення міністра не задовольнили «обвинувачів».

— Ви нам обіцяли розробити механізм компенсацій за скасовані пільги до 20 березня цього року. Ви нас обдурили! Навіщо? — запитував полковник, народний депутат України Сергій Іванов. — Ви ж тоді всіх агітували прийняти бюджет, незважаючи на горезвісну 62-у. А потім Кабмін про свої обіцянки благополучно забув...

У відповідь міністр запропонував силовикам не перетягати бюджетну ковдру на себе, а подумати про вчителів і лікарів. Але його не зрозуміли, і він образився й залишив зібрання.

На думку заступника міністра внутрішніх справ України Петра Коляди, порівнювати працю вчителя та міліціонера «нечесно». Останній щодня ризикує життям і здоров’ям на робочому місці.

— Голодному міліціонерові важко ганятися за ситим злочинцем, — заявив заступник міністра МВС України.

Наслідки так і некомпенсованої 62-ї статті — 46 самогубств серед працівників органів внутрішніх справ, приводом до яких стало скрутне матеріальне становище, констатував пан Коляда. За його словами, рівень матеріального забезпечення українського міліціонера знизився на 100 — 120 грн. Хоча міністр фінансів стверджував протилежне. Розбіжність статистичних даних і точок зору двох сторін пояснюється різним трактуванням наявної інформації. Фінансист оперує розміром підвищеного окладу, а міліціонер — загальною сумою, яку одержує за місяць. Без звичних пільг вона, звісно ж, не може забезпечити колишній рівень прибутків охоронцям правопорядку.

Народний депутат Іван Білас вважає, що подібна державна політика ставить на коліна всю правоохоронну й оборонну систему країни і провокує соціальну кризу. Депутати, котрі представляють інтереси людей у погонах, стверджують, що 62-а стаття держбюджету суперечить 22-й статті Конституції, яка забороняє приймати закони, дія яких спрямована на скорочення гарантій, даних у раніше прийнятих законах.

Отже, силовики продовжують наполягати на реанімації втрачених соціальних гарантій. А міністр фінансів при всій повазі до силових структур зобов’язаний виконувати бюджет. Віз і нині там...